Рідну матусеньку зі святом вітаю

Сьогодні тато рано встав,

Палити сигарет не став…

Він за сніданком не бурчав,

І пес на нього не гарчав.

Він не впустив котлету,

Не кутався в газету,

На стіл він кави не пролив,

І навіть чашку сам помив

Він мамі ніжно посміхавсь.

Що ж трапилось? Я здогадавсь

Чому такий наш тато

Бо це ж — жіноче свято!

Ведуча: То був звичайно жарт, а тепер перейдемо до серйозної розмови.

(4 учні)

На щиру розмову зібрались ми з вами.

Розмову сьогодні присвятимо мамам,

А також бабусям, і сестрам, дівчатам.

Усіх вас з жіночим вітаємо святом.

На мамине свято земля оживає

І сонечко в небі так ясно сіяє

І небо таке голубе!

На мамине свято верба розцвітає

І пролісок в лісі матусю вітає!

І вас, наші рідні кохані матусі,

І вас , наші ніжні ласкаві бабусі,

Із святом жіночим вітаємо вас!»

Прийміть найщиріші вітання від нас.

Бажаєм вам радості, щастя й любові!

Бажаєм, щоб завжди були ви здорові!

Кохані матусі і рідні бабулі,

Хай довгі літа накує вам зозуля.

Із святом вітаю я тата!!!

Це ж свято жіноче, а тато…

Дарма!

Колись же потрібно його привітати,

Бо іншого свята у тата нема.

Матінко моя єдина! Ти для мене цілий світ

І хоч я — мала дитина, хоч мені лиш вісім літ,

Та тебе, матусю мила, я кохаю над життя!

І бажаю: будь щаслива, наче квітка весняна.

Сценка

— Подивіться, мамо, як сади цвітуть!

— Ніколи, дитино, в полі справи ждуть!

Жаль, бодай хвилину змарнувати всує.

День весняний, кажуть, цілий рік годує.

— Подивіться, мамо, вишні, мов корали!

— Почекай, не всі ще буряки прорвали.

Не скосили трави, скирти не поклали.

А зима спитає, як хазяйнували.

— Подивіться, мамо, яблука доспіли!

— Ет, не вистачає ні часу, ні сили.

Відлітають птиці за моря, за гори,

Урожай потрібно звести у комори.

— Подивіться, мамо, вже й зима настала!

— Ой, не все я встигла, що зробити мала!

Ведуча: А тепер подивіться у виконанні учнів невеличку п’єсу „Чи
потрібне чоловіче свято?»

П’єса

(Мама витирає посуд, тато і син за столом їдять печиво).

Син — Тату, хочу запитати, поясни прошу мені,

Є чомусь жіноче свято, а для нас з тобою — ні!

Є, звичайно, для солдатів, вояків, фронтовиків,

А чому немає свята просто для чоловіків?

Тато — Як немає? Свят багато! От, Новий, наприклад, рік.

Навіть це жіноче свято хто святкує? Чоловік!

День народження додай ще…

Син — Але ж він є і в жінок…

Скривдили мужчин, а за що?

Тато — Ну й тямущий в нас синок!

Мама- Хочеш свята? В чім розмова?

Буде свято. День назви!

Тільки вже обід святковий готуватимете ви.

Ведуча: Це була гумореска, а насправді — я впевнена, ви всі допомагаєте
і мамам і бабусям завжди і в усьому.

Милі, посивілі бабусі! Мами нашої матусі!

Спасибі вам за добре слово, за пісню ніжну колискову,

За розказану казку, за все добро і ласку!

Ваші ніжні слова голублять і пестять душі і серця внучат.

Коли мене спитають, яка найбільша сила?

Любов, що в серці має бабуся моя мила!

Коли мене спитають, що найдорожче є світами?

З усіх скарбів скажу: найперший — ласкаві руки мами.

Коли мене спитають: що найтихіше в світі?

Бабусина молитва, як засинають діти.

(Мелодія молитви)

Я ручки маленькі до образа зношу

І матінці Божій молитву голошу:

— О, Діво Маріє, небесна царице,

На край мій упала Чорнобиль-зірниця,

Зів’яла, зчорніла зелена травичка,

Отруйною стала в криниці водичка…

Я, Матінко Божа, нічого не хочу,

Лиш рідній бабусі здоров’ячка прошу.

Дитяче серденько щиренько благає:

Коханій матусі, коханому краю,

О, наша заступнице, не дай нам пропасти!

Лихим вороженькам у рученьки впасти.

Ведуча: Я впевнена, що всі ви допомагаєте мамам по господарству. Чи не
так?

Про це нам розповість п’єса „Пиріг із сюрпризом».

Тато — Діти, скоро буде свято, залишилося два дні.

Доня — Треба маму здивувати!

Тато — Доручіть сюрприз мені! Я спечу пиріг святковий

Син1 — Як тоді, на Новий рік?

Син2 — Торт у вигляді підкови?

Доня — Так тоді пекла пиріг наша мама…

?

?

I

?

? ? O U

@

B

A

Ae

.

@

?

?

b ? U

?$???????1?

B

Ae

?$???????1?Тато — Ну то й що? Батько вам тоді на що?

Ми спечем пиріг не гірший

Ще смачніший буде й більший!

Доня — А ти знаєш як робити?

Син1 — Треба тісто замісити

Син2 — А що треба в тісто класти?

Ну, напевно, цукор, масло,

Син1 — Борошно, мабуть, згодиться

Доня — Так, потрібна ще й кориця

Син2 — Яйця треба і ваніль

Тато — І, здається, соду й сіль

Доня — Ще й ізюму треба трішки

Син1 — Не забудьте про горішки!

Тато —  За роботу, дітлахи, ось вам чисті фартухи!

(На календарі — 8 Березня, діти несуть пиріг — це коробка з крупою,
прикрашена квітами із картону)

Доня — Мамо, ми тобі на свято торт спекли.

Це ми самі! Я, Сергій, Сашко і тато —

Це дарунок наш — тобі!

Мама — Ой, спасибі, мої любі

Принеси, Сергійко, ніж.

Доню, дай велике блюдо

Син1 — Мамо, ну давай же, ріж!

(Мама ріже торт)

Мама — Щось не ріжеться, не знаю

Тут, здається, щось стирчить…

Тато —  Це ж мій ключ, а я шукаю!

А він капосний мовчить.

Мама — Тут і ще якась „начинка»

Доня — О, та це ж мій олівець!

Син1 — Ну й роззява ти, Маринко!

Мама — Тут ще й синій гребінець!

Син1 — Може там іще щось є?

Мама — Є, ось маєш…

Син2 — Це моє! (Бере іграшку)

Мама — І, нарешті, папірець…

Син1 — Я пропав, це все, кінець!

Це, мабуть, щоденник мій

Доня — Ну й роззява ти, Сергій!

(Всі стають навколо пирога і дивляться розгублено)

Син2 — Всі труди пропали наші

Доня — Схожий наш пиріг на кашу

Син1 — Мамо, вибач, ми хотіли піднести сюрприз тобі

Мама — Це вдалось вам, мийте руки,

Вас чекає мій обід!

Ведуча: В цю чарівну мить, шановні,

Слухаєм казковий вальс.

(По черзі)

Хто завжди нам допоможе?

Хто все вміє і все може?

Хто все зробить як годиться?

Хто ця мудра чарівниця?

В цілім світі найдобріша, найдорожча, наймиліша

Лагідна і ніжна сама?

Всі — Ну звичайно — наша мама!

А тепер ми вам розкажем

Як ми щиро любим вас.

І які хороші, милі,

Гарні мамочки у нас.

1 — У моєї мами — руки золоті,

Очі карі, вії — довгі і густі

2 — А моя матуся — схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела

3. — А моя — як ніжний лісовий дзвіночок,

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок

4 — А моя матуся гарна, як калинка

В неї — чорні брови, губки, як малинка.

5 — Моя мамочка привітна, гарна, ніжна, як весна

І ласкава і тендітна, ніби пролісок вона

6 — Ваші мами гарні, — з вами згоден я.

Та найкраща мама все ж таки — моя!

Всі — І моя красуня!

Ведуча: Ніде правди діти, мабуть тут зібрались всі красуні світу!

7 — Кожен любить свою маму бо вона найкраща сама

Найдорожча нам людина — люба мамочка єдина!

І тому ми вам бажаєм, щоб як квіти ви цвіли,

Щоб завжди здорові, гарні і щасливі ви були!

Ведуча: А ще ми на свято жіноче даруєм вам пісню охоче

Частівки

Колектив наш чоловічий

Готував частівки сам,

Щоб всміхнулися обличчя

Наших кращих в світі мам.

Я для мами так старався —

Аж 12 получив!

А мій гудзик одірвався —

То я сам його й пришив!

Та хіба це допомога?

Я для мами посуд мив!

Потім вимив ще й підлогу,—

Всіх сусідів затопив!

Я для мами теж трудився —

У тазок води налив.

Наш будильник запилився,

То я з милом його мив.

Наймиліші, найдобріші,

Дуже любимо ми вас,

А тепер ловіть скоріше,

Поцілуночки від нас.

Ми частівки проспівали,

Всі, які ми самі склали.

А тепер ми вас попросим,

Щоб ви нам аплодували.

Ведуча: Для почуттів найкращих на землі

Створили люди сотні добрих слів

Таких як щирість, ніжність, їх багато

Це — милосердя, спокій, чистота.

Це — вірність, співчуття і доброта,

Любов, надійність — всіх і не назвати!

Та і навіщо, коли є одне, що містить все це,

Слово головне — МАМА

Похожие записи