Рейтингова система оцінювання активної діяльності учнів у контексті
формування навичок самовдосконалення на уроках фізичної культури

 

Педагог повинен піклуватися про здоров’я учнів. Це – аксіома. У світлі
сумних подій, які сталися останнім часом у зв’язку з уроками фізичної
культури та спортивними тренуваннями, Міністерство освіти й науки
України має намір переглянути фізкультурні нормативи у школах. За
словами Міністра освіти і науки Івана Вакарчука, необхідно запропонувати
реальні навантаження для кожного, хто займається фізичними вправами [1].
На спільному засіданні колегій Міністерства освіти і науки України,
Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства України у справах
сім’ї, молоді та спорту з питання удосконалення системи фізичного
виховання учнівської та студентської молоді у навчальних закладах (Київ,
11.11.2008 рік) акцентовано увагу на необхідності суттєвих змін у змісті
й організації фізичної культури учнів та студентської молоді; здійснення
заходів, спрямованих «на збереження і подальше вдосконалення в
навчальних закладах фізичного виховання та його інфраструктури як
найбільш ефективного способу зміцнення здоров’я, забезпечення фізичної
надійності та готовності до активної життєдіяльності учнівської та
студентської молоді, формування здорового способу життя». Зазначено, що
розроблення нормативів фізичного навантаження повинне ґрунтуватися на
показниках здоров’я дітей та можливостей організму дитини їх виконувати.
Пріоритетним показником при цьому має стати рівень фізичної
працездатності та адаптаційних можливостей організму дітей, який надає
інформацію про процеси відновлення фізичного стану організму після
виконання навантаження; свідчить про рівень функціональних резервів
серця [2]. Отже, диференційований підхід до роботи учнів на уроках
фізичної культури має ґрунтуватися, перш за все, на рівні адаптаційних
можливостей організму кожного, хто займається фізичними вправами.

Останнім часом з’явилася також тенденція звільнення від уроків фізичної
культури значної кількості учнів. Означений документ (довідка) помилково
надає можливість учням просиджувати урок фізичної культури, не
виконувати ніяких фізичних вправ, що також не сприяє відновленню їхнього
стану після перенесених хвороб.

Двох уроків фізичної культури на тиждень також недостатньо – це доведено
багатьма дослідженнями. Йдеться про безперервний процес, спрямований на
індивідуальне фізичне вдосконалення особистості. Тому стає актуальною
проблема розроблення і впровадження такої педагогічної технології
фізичного виховання учнів, яка б сприяла підвищенню ступеня активності
кожного відповідно до його реального стану здоров’я, самопочуття,
підготовленості. Вважаємо, що це повинна бути технологія формування
навичок фізичного самовдосконалення учнів, однією із складових якої є
рейтингова система оцінювання.

Аналіз досліджень і публікацій. Підґрунтям зазначеної вище технології
визначено таке:

— принципи гуманістичної педагогіки і психології, на основі реалізації
яких має здійснюватися реформування системи фізичного виховання (Таблиця
1);

— тлумачення особистісно зорієнтованого підходу у викладі
Е.Степаненкової: «Це методологічна орієнтація у педагогічній діяльності,
яка дозволяє засобом опори на систему взаємопов’язаних понять, ідей і
способів дій забезпечити і підтримати процеси самопізнання,
самобудування і самореалізації особистості дитини, розвиток її
неповторної індивідуальності» [3, с. 69];

— концепція компетентнісного підходу до навчання й виховання учнів [4];

— основні положення моделі людини фізично культурної (В. Якимович [5]);
моделі формування фізичної культури учнів в умовах диференційованого
навчання (О.Аксьонова [6]);

— трактування дефініції «фізична досконалість особистості» у викладі
М.Богена [7], Е.Степаненкової [4] (таблиця 2).

 

Таблиця 1

 

Принципи гуманістичної педагогіки та психології в системі  фізичного
виховання

 

 

ПРИНЦИПИ ГУМАНІСТИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ ? ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Посилення уваги до особистості кожної людини як до найвищої соціальної
цінності ? Повноцінне урахування індивідуальних морфофункціональних і
психологічних особливостей людини

Перетворення учня з об’єкта соціально-педагогічного впливу педагога на
суб’єкт активної творчої діяльності на засадах розвитку внутрішніх
мотивів до самовдосконалення і самовизначення ? Обов’язкова
відповідність змісту фізичної активності ритмам вікового розвитку людини
і фундаментальним закономірностям цілеспрямованого перетворення її
фізичного потенціалу

Демократизація відносин учителя й учнів ? Надання свободи вибору форм та
інтенсивності занять, що буде сприяти фізичному вдосконаленню і
зміцненню здоров’я

Формування в людини мотивації до різнобічного і гармонійного розвитку ?
Перехід від системи, яка орієнтована на формування лише певних фізичних
якостей, умінь і навичок, до системи, яка формує здоровий спосіб життя і
фізичну культуру особистості, суспільства

 

Таблиця 2

 

Аналіз дефініції «фізична досконалість» у літературних джерелах

 

Автори Основні позиції, які пов’язані з:

фізичним розвитком і підготовленістю категоріями моралі та етики
різнобічною підготовкою мотивацією навичками здорового способу життя

Боген М.М. Сходження до наступного ступеня розвитку, що має головну
ознаку – прогрес у розвитку Демонстрація високої моральності
спрямованості, діяльності та вчинків Єдність здоров’я, сили, спритності,
краси Мотив фізкультурної активності особистості Предмет задоволення
потреби у здоров’ї, силі, спритності та красі

Степаненкова Е.Я. Рівень фізичного розвитку Результат повноцінного
використання фізичної культури Оптимальна фізична підготовленість,
гармонійний психофізичний розвиток Високий ступінь розвитку індивідуаль-

ного фізичного обдарування Узгодження багаторічного збереження здоров’я
з підвищенням біологічної надійності організму

 

Отже, фізична досконалість – це результат процесу задоволення потреби у
здоров’ї, силі, красі, спритності, що набувається у процесі
систематичного повноцінного використання цінностей фізичної культури за
умов позитивної мотивації на фізкультурну активність, прогресивні
індивідуальні показники  співвідносно з категоріями моралі й етики (Рис.
1). Фізичне вдосконалення – соціально-педагогічний процес, спрямований
на формування високого рівня індивідуальної фізичної культури кожного
учня; його ідеальною метою є фізична досконалість особистості.

Рис. 1. Ідеальна мета – фізична досконалість особистості

 

Ключовими поняттями у рейтинговій системі оцінювання активної діяльності
учнів на уроках фізичної культури вважаємо дефініції «рейтинг», «лідер»,
«досконалий». Поняття «рейтинг» трактується так: «1. Показник оцінки
діяльності, популярності, авторитету якоїсь особи, організації, групи, 
… що визначається соціологічним опитуванням, голосуванням та ін. і
визначається місцем, яке вони посідають серед собі подібних…. 3.
Становище спортсмена серед йому подібних, що оцінюється певним числом
балів…» [8]; «… це числовий або порядковий показник успішності або
популярності, який відображає важливість або вплив певного об’єкта або
явища» [9]. Терміни «лідер», «лідирувати» мають такі пояснення: «2. Про
того, хто посідає провідне місце серед інших, подібних. 3. Особа чи
група осіб, що йде першою в якому-небудь змаганні.»; лідирувати: «Іти
першим у якому-небудь змаганні, бути лідером (у 2 знач.). // Займати
(зайняти) ведуче місце серед інших, подібних (про що-небудь)» [8].
Поняття «досконалий» трактується так: «1. Який має потрібний ступінь
довершеності. // Який визначається повнотою позитивних якостей;
довершений. 2. Повний, абсолютний» [8].

У зв’язку з вищезазначеним, метою статті є визначення основних
компонентів рейтингової системи оцінювання активної діяльності учнів як
складової моделі формування навичок фізичного самовдосконалення.

Результати дослідження та їх обговорення. На основі аналізу літературних
джерел визначили основні показники розвитку учнів у процесі формування в
них навичок фізичного самовдосконалення, а саме: опанування учнями
різними прийомами і способами виконання вправ; уміння учнів укладати
комплекси вправ і виконувати їх; здатність учнів швидко орієнтуватися у
ситуаціях різної складності;  вміння учнів організовувати діяльність,
лідирувати у різних її видах.

Кожне із визначених вище показників ідентифікується нами з певним стилем
діяльності учнів і відповідним рівнем сформованості в них навичок
фізичного самовдосконалення, зокрема: І – «Копія» – копіювання за
вчителем, лідером; ІІ – «Вибір» частково самостійний вибірковий стиль
діяльності за складеними вчителем (лідером) картками, які видаються
учням; ІІІ – «Аналог» – самостійна робота, аналогічна тій, що була на
попередніх уроках; ІV – «Лідер» – самостійна діяльність, коли учень має
достатньо досвіду для роботи у малій групі з делегованими від учителя
функціями або для укладання «авторських» комплексів вправ, ігор тощо.

Нами розроблено модель урочної діяльності з формування навичок фізичного
самовдосконалення в учнів 5-12 класів, яка, відповідно до кожного з
рівнів, відображає дидактичне наповнення навчального процесу з фізичної
культури за такими його складовими: блок педагогічних завдань;
пріоритетні принципи навчання; пріоритетні методи навчання; форми
організації діяльності учнів; типи уроків.

З орієнтацією на зміст моделі розроблено технологію формування в учнів
навичок фізичного самовдосконалення, яка включає в себе такі складові:
технологічна картка з реалізації зазначеної технології за тематичними
модулями програмового матеріалу (зразок – таблиця 3); плани-схеми
проведення уроків різного типу; рейтингова система оцінювання активної
діяльності учнів (зразок – таблиці 4,5); картка аналізу уроку за
фактором активності учнів.

Наводимо методичні рекомендації педагогам щодо оцінювання навчальних
досягнень учнів за рейтинговою системою (на прикладі програмового
навчального матеріалу для учнів 7 класу).

Рейтинговий підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів дозволить
активізувати кожного не лише під час виконання контрольних навчальних
нормативів, а й у процесі інших видів та форм діяльності, пов’язаних з
виконанням вправ, індивідуальним самовдосконаленням.

До змісту таблиці 4 включено таке: форми та види активності учнів;
кількість очок; коефіцієнт складності; максимальна кількість очок;
штрафні очки. Форми та види активності відображають найбільш значущі
компетенції учнів, які є актуальними під час вивчення матеріалу
навчальної програми за тематичним модулем. За успішну реалізацію кожної
форми та виду активності учневі нараховується певна кількість очок
(графа 2). Означена кількість очок є мінімальною. Кожна форма та вид
активності мають певний коефіцієнт складності, показник якого залежить
від різних факторів, зокрема таких:

— виконання вимог готовності до уроку, тобто носіння спортивної форми:
учень, який прийшов на урок у спортивній формі, отримує до власного
рейтингу 2 очки. Якщо тематичний модуль триває 23 уроки, тоді в сумі
учень отримає 46 очок. Отже, за зазначеною формою активності провідним
фактором є готовність учня до уроку;

yyyy]„yy`„Agd^0°

]„yy`„gd^0°

о обрати із запропонованої картки чи скласти самостійно. Коефіцієнт
складності – це рівень сформованості в учня навичок самовдосконалення
під час реалізації конкретного завдання. Вчитель розподіляє клас на
підгрупи за різними видами диференціації та надає можливість учням
провести зі своїми товаришами зазначений комплекс вправ або виконувати
певне завдання за алгоритмом. При цьому необхідно обумовити тривалість
виконання комплексу (завдання), кількість вправ, які учень має включити
до комплексу, та їх дозування, зони активності підгрупи учнів. У разі,
якщо учень (лідер) провів комплекс вправ (завдання) грамотно, відповідно
до вимог, визначених учителем, сума очок за це завдання помножується на
«4». Якщо були незначні помилки – на «3». Значна кількість помилок –
коефіцієнт «2». Якщо учень виконував усі вправи разом із товаришами,
повторюючи їх за ними, – коефіцієнт «1»;

— вид активності учнів №13 ? участь у змаганнях. Це можуть бути будь-які
змагання (під час уроку, шкільні, районні тощо). Головна умовою є те,
щоб вони співвідносилися із темою, за якою здійснюється оцінювання.
Дозволяється участь у змаганнях у різних статусах (учасник,
уболівальник, фотокореспондент, помічник, суддя тощо);

— останні види активності учнів (14, 15) – це тестові вправи, за якими
визначається рівень розвитку в учня певної фізичної якості. За
покращення попереднього результату під час виконання певного тесту учень
отримує 1 очко. В разі, якщо його результат відповідає другому рівню
компетентності за державною навчальною програмою, – 2 очка. Однак, якщо
учень знизив власний результат, до суми його рейтингу нічого не
додається.

Штрафні очки нараховуються лише за один компонент – вимоги до носіння
спортивної форми. В разі, якщо учень прийшов на урок без форми, від суми
його власного рейтингу віднімається 2 очка. До виконання завдань вчителя
на уроці такий учень не допускається, що усуває можливість підвищити
власний рейтинг саме на цьому уроці.

Упродовж засвоєння теми кожному учневі нараховуються очки за
вищезазначені форми та види активності. Кожен учень має право бачити
власний рейтинг та порівнювати його з показниками своїх товаришів.

Після закінчення вивчення теми усі очки додаються. Оцінка до журналу
виставляється в балах, які подано у таблиці 5. Наприклад, якщо учень
набрав 61 очко, до журналу вчитель виставляє 2 бали; якщо 261 очко – 10
балів. За сумою очок учитель визначає рейтинг кожного учня в класі
(місце за найбільшою кількістю очок).

Пропонуємо також учителям інструкцію з розрахунків показників перевідної
таблиці для виставлення оцінок учням у класний журнал за сумою
рейтингових очок.

1. Щоб учневі отримати оцінку «1», яка виставляється у класний журнал,
потрібно бути присутнім у спортивній формі хоча б один урок. Так
з’являється в таблиці мінімальна кількість очок за рейтингом – 2 (лівий
крайній стовпчик таблиці).

2. Максимальна кількість очок, які учень може напрацювати за тематичним
модулем, зазначається в лівому крайньому стовпчику таблиці.

3. Зазначаємо показник рейтингової суми, з якого починається другий
рівень навчальних досягнень учнів (оцінка «4»). Цей показник має
співпадати з показником мінімальної кількості очок у таблиці «Перелік
видів активності учнів» — «Разом».

4. Визначаємо показники, з яких має починатися третій і четвертий рівні
навчальних досягнень учнів. Для цього потрібно поділити максимальну
кількість очок, яка відповідає оцінці «12» на три (рівні ІІ, ІІІ, ІV).
Цей показник потрібно додати до показника мінімальної кількості очок (до
оцінки «4»). Отримаємо показник, який має співвідноситися з оцінкою «7»
(початок ІІІ рівня навчальних досягнень). До показника з оцінки «7»
додаємо величину, яка була отримана після поділу максимальної кількості
очок. Цей показник буде співвідноситися з оцінкою «10» (початок ІV рівня
навчальних досягнень учнів).

5. Визначаємо середній показник для ІІ рівня навчальних досягнень учнів
(оцінка «5»). Для цього визначаємо середнє арифметичне для суми
показників для оцінок «4» та «6». Отриманий показник співвідносимо з
оцінкою «5». Таким чином здійснюємо розрахунки для показників за
оцінками «7» та «9»; «10» та «12».

6. Праворуч і ліворуч у графах таблиці за показником «Кількість очок»
виставляємо межі цифрових показників, якщо для цього є необхідність.

  

Таблиця 3

 

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА З ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ФІЗИЧНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ
УЧНІВ 7 КЛАСІВ (ЕК – 7 «б»)

 

МОДУЛЬ №2 – «ЕЛЕМЕНТИ СПОРТИВНИХ ІГОР. ОЗДОРОВЧІ СИСТЕМИ»

 

ЗАВДАННЯ:

— сприяти збагаченню рухового досвіду учнів за допомогою опанування
елементів спортивних ігор та методик оздоровчих систем;

— надавати учням знання про особливості розвитку фізичних якостей;

— забезпечити розвиток пізнавальних здібностей учнів з питання
самовдосконалення власних психофізичних кондицій;

— визначити умови засвоєння учнями організаційних навичок під час різних
видів діяльності.

3 години на тиждень: вівторок; четвер; п’ятниця

 

Типи уроків №№ уроків Дата уроків №№ уроків Дата уроків №№ уроків Дата
уроків Разом годин

Інструктивно-ознайомчий урок 25 04.11.08 37 04.12.08     2

31 20.11.08 43 18.12.08     2

Урок — лабораторна робота 26 06.11.08 38 05.12.08     2

32 21.11.08 44 19.12.08     2

Урок «Сам собі тренер» 27 07.11.08 39 09.12.08     2

33 25.11.08 45 23.12.08     2

Урок — ігровий турнір 28 13.11.08 40 11.12.08     2

34 27.11.08 46 25.12.08     2

Урок — конкурс 29 14.11.08 41 12.12.08     2

35 28.11.08 47 26.12.08     2

Урок «Лідер» 30 18.11.08 42 16.12.08     2

36 02.12.08         1

Разом годин: 23

 

Учитель
ФК                                                                      
  ____________

 

 

Науковий
керівник                                                               
____________

 

  

Таблиця 4

 

  Перелік видів активності учнів сьомих класів за тематичним модулем №»2
– «Елементи спортивних ігор. Оздоровчі системи»

 ФОРМИ ТА ВИДИ АКТИВНОСТІ УЧНІВ МІНІМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОЧОК КОЕФІЦІЄНТ
СКЛАДНОСТІ МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОЧОК ШТРАФНІ ОЧКИ (віднімаються від
загальної кількості очок)

1. ВИКОНАННЯ ВИМОГ ГОТОВНОСТІ ДО УРОКУ (наявність спортивної форми на
кожному уроці) 2 23 46 2

2. «АЗБУКА М’ЯЧА» (за П.Ф.Лесгафтом) 5 4 20  

3. КОМПЛЕКС ВПРАВ ЗАГАЛЬНОРОЗВИВАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ 8 4 32  

4. КОМПЛЕКС ВПРАВ КОРИГУВАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ 4 4 16  

5. «САМ СОБІ ТРЕНЕР» 8 4 32  

6. РОБОТА ЗА СХЕМОЮ 4 4 16  

7. ІГРОВИЙ ТУРНІР 3 4 12  

8. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4 4 16  

9. ПРОВЕДЕННЯ ДИНАМІЧНОЇ ПАУЗИ 4 4 16  

10. «РОЗМИНКА ГРАВЦЯ» 8 4 32  

11. «КОНДИЦІЙНИЙ КРОС» 4 4 16  

12. «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ФІТНЕС: ЛОТО-ДОМІНО-КРОСВОРД» 4 4 16  

13.   УЧАСТЬ У ЗМАГАННЯХ, ТУРНІРАХ ТОЩО 4 3 12  

14.   ТЕСТОВА ВПРАВА №1 1 2 2 1

15.   ТЕСТОВА ВПРАВА №2 1 2 2 1

РАЗОМ: 64   286  

Таблиця 5

Перевідна таблиця для виставлення оцінок учням сьомих класів у класний
журнал. Модуль №2 – «Елементи спортивних ігор. Оздоровчі системи»

К-СТЬ ОЧОК 2 — 32 33 — 62 63 64 — 110 111 — 157 158 159 — 205 206 — 252
253 254 — 269 270 — 285 286 і вище

БАЛИ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Висновки. У процесі апробації представленої у статті технології, а
також на основі аналізу перспективного педагогічного досвіду з фізичного
виховання в Україні та Росії [10], було визначено умови підтримки
інтересу учнів до активної діяльності на уроках фізичної культури, етапи
підготовки вчителя до уроків за технологією формування навичок фізичного
самовдосконалення в учнів.

Умовами підтримки інтересу учнів до активної діяльності на уроках
фізичної культури вважаємо такі чинники: систематичне надання учням
відповідної інформації під час навчання; особиста відповідальність учня
за результати занять; усвідомлення причин свого неуспіху школярем через
недостатність власних зусиль; підбір індивідуальних, доступних
конкретному учневі вправ, завдань, вимог, моделювання оптимальних
режимів навантаження й мотивації; орієнтація кожного школяра на
доступний для нього результат, досягнення якого має сприйматися ним,
вчителем, товаришами, батьками як перемога дитини над собою, прогрес;
використання аналізу і самоаналізу як процесу знаходження помилок та
причин їх виникнення за умов обов’язкового акценту на позитивних
моментах, що допомагає утвердити у свідомості школярів зв’язок між
досягненим результатом і своєю активною діяльністю.

Визначаємо такі етапи цільової підготовки вчителя до уроків за
технологією формування навичок фізичного самовдосконалення: включення
учнів у процесі конструювання уроку (співавторство); надання активної
ролі більшості учням під час уроку, покладання на учнів не лише
розумового навантаження (уроки з елементами фізики, біології, історії,
літератури), але й допоміжної, обслуговуючої функції (підготовка ТЗН,
плакатів, схем, інвентарю й обладнання); урахування рівня фізичної
підготовленості кожного учня, ступеня сприйняття кожним оригінальної
форми уроку, авторитету серед своїх товаришів; турбота вчителя про те,
щоб такі уроки не перетворилися у виставу, а дозволяли краще засвоювати
матеріал учням; оцінювання ефективності уроку за ступенем досягнення
поставлених завдань, а також – щодо емоційного настрою, ініціативності,
позитивного впливу на особистість учня; внесення до самоаналізу
педагогічної діяльності факторів активності учнів; використання
міжпредметних зв’язків; міжгалузева інтеграція.

Перспективи подальших досліджень розглядуваного питання. Представлене
дослідження є логічним продовженням дослідно-експериментальної
діяльності, яка здійснювалася впродовж 1998-2004 років, з проблеми
«Формування фізичної культури учнів початкової школи в умовах
диференційованого навчання». Значущість досліджуваної проблеми
передбачає також тривалий термін її реалізації, що планується здійснити
в межах дослідно-експериментальної роботи з теми «Технологія фізичного
самовдосконалення учнів різного віку в освітньому просторі навчального
закладу – школи сприяння здоров’ю».

 

Cписок використаної літератури

1. Інформація педагогу. Після декількох смертей учнів на фізичній
культурі Міністерство освіти вирішило переглянути нормативи [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : HYPERLINK
«http://ped-inform.org.ua/?p=1330» http://ped-inform.org.ua/?p=1330

2. На спільному засіданні колегій обговорювалося реформування фізичного
виховання у навчальних закладах [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
HYPERLINK «http://www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp/2008/12_11/7»
http://www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp/2008/12_11/7

3. Степаненкова Э. Я. Теория и методика физического воспитания и
развития ребенка / Э. Я. Степаненкова. – М. : Академия, 2001. – 368 с.

4. Ніколаєнко С.М. Тези доповіді на підсумковій колегії МОН України
17.08.2007р. / С. М. Ніколаєнко // Освіта України. – № 59 (10 серпня
2007 р.

5. Якимович В. С. Цель физкультурного воспитания – человек культуры /
В. С. Якимович // Теория и практика физической культуры. – 2003. – № 2.
– С.6-9.

6. Аксьонова О. П. Формування фізичної культури учнів початкових класів
в умовах диференційованого навчання : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07
/ Аксьонова Олена Петрівна. – Запоріжжя, 2005. – 223 с.

7. Боген М.М. Физическое совершенство как основное понятие теории
физической культуры / М. М. Боген // Теория и практика физической
культуры. – 1997. – № 5. – С.18-21.

HYPERLINK «http://www.slovnyk.net/» http://www.slovnyk.net/

8. HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/»
http://uk.wikipedia.org/wiki/

9. Родзинки педагогічної творчості вчителів фізичної культури: методичні
розробки уроків та позакласних заходів для вчителів, які викладають
предмет «Фізична культура» в школах, ліцеях, коледжах / уклад.
О. П. Аксьонова. – Запоріжжя : Диво, 2007. – 178 с.

Похожие записи