Реферат на тему:

Реформа освіти у м. Львові

Починаючи з 1999 року у Львові набуває ходу реформування освіти на
муніципальному рівні, ініціаторами і авторами якої є творча група
освітян під керівництвом начальника управління освіти департаменту
соціальної та гуманітарної освіти Львівської міської ради п. Павла
Хобзея. Суть змін освітньої політики полягає у реальній зміні старої
репродуктивної моделі освіти, у якій школа виступала консервантом
суспільної системи, на нову, динамічну модель, в якій школа, освіта
стають здатними до саморозвитку і оновлення, такими, що стимулюють
суспільні зміни. Тому головною, за вказаною програмою, є ідея розвитку,
яка полягає:

— у створенні належних умов для розвитку особистості;

— у формуванні і запуску механізмів розвитку і саморозвитку системи
освіти;

— у перетворенні освіти в дієвий чинник розвитку суспільства.

Важливим у цьому є пробудження самостійності, суб’єктивності кожного
учасника освітнього процесу — дитини, учителя, управління, батьків.

Виходячи вже з цих ідей, можна бачити, що це той програмний документ,
який висвітлює напрямки освітньої політики, якої чекає суспільство вже
10 років. Протягом цих років були спроби реформування освіти на рівні
державному, але, на жаль, нічого не вийшло.

Проте, не все так погано у наших школах. Головна тенденція на
перехідному етапі зміни освітньої політики — саморозвиток, самооновлення
освіти.

Я думаю, що «зверху» не можна демократизувати суспільство, «зверху» не
можна боротися за права людини і права дитини. Це треба робити «знизу».
Громадянська освіта має йти саме від громадськості.

Поки що перші паростки народження громадянського суспільства йдуть від
людей, які займають, або займали керівні посади в державних установах.
Бо це — люди активні, ініціативні, розумні, вміють і хочуть щось робити.
Хочуть змінити те суспільство, в якому самі займають певне становище,
але їх не задовольняє існуючий стан суспільства. Розуму досить, щоб це
збагнути, і, навіть, знають як це зробити. Але… Кожен державний
службовець виконує державне замовлення і не може вийти за рамки
дозволеного. Тому такі революційні, прогресивні, спрямовані на розвиток
громадянського суспільства, на забезпечення прав людини і дитини
програми (які часто йдуть всупереч чиновницьким діям держави),
придумані, розроблені і обгрунтовані тими ж державними службовцями,
виконуються наполовину. Принцип «щоб вовки були ситі і вівці цілі» — не
дає повного ходу.

Тому я вбачаю свою роль, як директора школи в тому, щоб допомогти своїм
учням стати людьми з новим мисленням. Хотіла написати «навчити учнів
демократизму», але схаменулася, бо як я це можу, коли сама не вмію, а
може й вмію, та боюсь. А от як учням допомогти? — Підштовхнути, подати
ідею, видати своє прогресивне бачення шкільного самоврядування і дати
свободу їх діям. Сприймати найреволюційніші, найсміливіші, можливо,
найбезглуздіші з моєї точки зору ідеї і давати їм розвиток.

Так утворилась в моїй школі Шкільна рада учнів, яка працює вже три роки.
По правді кажучи, ідея була моя. Я хотіла розробити на основі діяльності
Шкільної ради учнів механізм захисту прав школяра і поширити цей досвід
шляхом проведення конференцій, семінарів, круглих столів. Провела
анкетування школярів та їх батьків і визначила напрямки діяльності школи
в демократизації шкільного життя.

Досвід діяльності Шкільної ради показав потребу в її існуванні, але і
вказав на ряд обмежень, зумовлених непоінформованістю дітей і батьків
про права дитини, про механізми захисту цих прав, відсутністю
координованих дій щодо гарантування прав дитини на рівні місцевого
самоврядування, слабким матеріально-технічним забезпеченням первинних
ланок шкільного самоврядування.

І ось програма реформування освітньої політики у Львові, про яку я вже
згадувала, і передбачає вирішення проблем, які виникли у нас.

Значить, правильну політику я вибрала в своїй діяльності. І на реформу
надіюсь. Хоча я її вже почала давно.

Зараз у школі передвиборна компанія. Всі готуються до виборів Шкільної
ради. Але, які вибори без Закону про вибори? То ж самі учні розробили і
прийняли цей Закон на загальношкільних зборах.

Життя вирує. Учні в пошуках. Вчителі в трансі (від низького рівня життя,
від байдужого ставлення до них держави).

З надією дивимося на них, наших дітей: може вони і нас навчать
відстоювати свої права?..

Стефанія Степаненко, м.Львів

Закон «Про вибори Шкільної Ради учнів СШ №58 м. Львова

Стаття 1. Основні принципи і засади виборів членів Шкільної Ради.

1. Вибори є вільними і проводяться на принципах загального, рівного і
прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

2. Виборчий процес здійснюється на засадах: вільного і рівноправного
висунення кандидатів у члени Шкільної Ради; гласності і відкритості;
рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії.

3. Вибори проводяться по одномандатному виборчому округу на основі
абсолютної більшості.

Стаття 2. Загальне виборче право.

1. Вибори членів Шкільної Ради є загальними: право обирати мають всі
учні школи, яким на день голосування виповнилося 8 років.

2. Членом Шкільної Ради може бути обраний учень школи, якому на день
проведений виборів виповнилось 8 років і який навчається в даній школі
не менше півроку.

3. До керівного органу Шкільної Ради може бути обраний учень не молодший
14 років.

4. Будь-які прямі або непрямі обмеження чи пільги щодо виборчих прав
учнів залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та
національної приналежності, статі, мови, ставлення до релігії,
політичних переконань, роду і характеру занять, не передбачені цим
Законом, забороняються.

Стаття з. Рівне виборче право.

Вибори членів Шкільної Ради є рівними: учні беруть участь у виборах на
рівних засадах; кожен виборець має один голос.

Стаття 4 Пряме виборче право.

Вибори членів Шкільної Ради є прямими: вони обираються безпосередньо
виборцями.

Стаття 5 Процедура голосування.

1. Голосування на виборах керівного складу Шкільної Ради є таємним.
Контроль за волевиявленням виборців не допускається.

2. Голосування на виборах членів комісій є відкритим і будь-який тиск на
учнів забороняється,

Стаття б Право висунення кандидатів у члени Шкільної Ради.

Право висунення кандидатів у члени Шкільної Ради належить учням школи,
які мають право голосу.

Стаття 7 Проведення виборів.

Проведення виборів членів Шкільної Ради організовує спеціально створена
виборча комісія.

Стаття 8. Висунення кандидатів у члени Шкільної Ради.

Висунення кандидатів розпочинається за 1 місяць до дня проведення
виборів.

Стаття 9 Час і місце голосування.

Голосування проводиться в день виборів з 8 до 18 годин. Про час і місце
голосування Виборча комісія школи сповіщає виборців не пізніше як за
тиждень до дня виборів.

Стаття 10. Порядок голосування.

Кожен виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не
допускається.

Стаття 11 Підрахунок голосів на виборах.

1. Після закінчення голосування Виборчою комісією на підставі списку
виборців встановлюється загальна кількість віборців, які взяли участь в
голосуванні (одержали виборчі бюлетені).

2. Підрахунок голосів на виборах проводиться Виборчою комісією окремо по
кожному кандидату у члени Шкільної Ради.

3. Обраним вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини
голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. При однаковій кількості
голосів проводиться повторне голосування.

Стаття 12. Реєстрація членів Шкільної Ради і опублікування підсумків
виборів.

1. Виборча комісія, не пізніше як на третій день після підбиття
підсумків виборів реєструє обраних членів Шкільної Ради. Списки
публікуються в шкільній газеті та оголошуються на шкільних зборах в
алфавітному порядку із зазначенням прізвища, імені, класу, головою якої
комісії обраний.

Стаття 13. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.

1. Особи, які перешкоджають шляхом обману, погроз або іншим шляхом
вільному здійсненню учнями права обирати і бути обраними у члени
Шкільної Ради, а також ті особи, які вчинили підлог виборчих документів,
завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування,
або допустили інше порушення цього Закону, несуть відповідальність.

2. До відповідальності притягуються особи, які опублікували або іншим
способом поширили завідомо неправдиві відомості про кандидата у члени до
Шкільної Ради.

Стаття 14. Вибори членів комісій Шкільної Ради.

1. Обраний голова Шкільної Ради та голови комісій на першому засіданні
обговорюють кількісний склад комісій, обирають заступників голови Ради
та затверджують графік класних виборних зборів.

2. Протягом 15-ти днів від дня першого засідання, але не пізніше, ніж за
10 днів після виборів, обраний керівний склад Шкільної Ради проводить
вибори членів комісій по класах.

3. Вибори в класах проводяться шляхом відкритого голосування і
оформленням протоколу.

4. До кожної комісії входить не менше одного представника з кожного
класу.

5. Остаточні результати оголошуються на 12-ий день після виборів
керівного складу.

Положення про Шкільну Раду учнів

I. Загальні положення

1. Шкільна Рада учнів є однією з форм громадського об’єднання учнівської
молоді, побудованої на правових демократичних засадах, визнаних у
цивілізованому світі. Об’єднує учнів старших, середніх та молодших
класів. Служить виразником їх потреб та захисником їх прав.

2. Метою шкільного самоврядування є:

— створення в школі шляхом взаєморозуміння та партнерства атмосфери
взаємоповаги та взаєморозуміння, оптимальних умов для підготовки
підлітків до життя у вільному суспільстві;

— виявлення активних, творчих дітей, сприяння формуванню та розвитку їх
творчих, організаторських здібностей та ініціативи;

— виховання майбутніх лідерів, громадських та суспільних діячів,
політиків, законодавців;

— розвиток внутрішньої самодисципліни, відповідальності за вчинки;
поваги до поглядів і переконань інших; толерантності і разом з тим
рішучості у переконаннях, вміння приймати оптимальні рішення.

3. У своїй діяльності Шкільна Рада керується основним законом України —
Конституцією, Законом України «Про освіту», Статутом школи.

II. Організація та структурна основа.

Шкільна Рада учнів побудована на добровільних демократичних засадах, не
передбачає ніяких привілеїв для своїх членів.

Керівні, органи формуються шляхом виборів. Вибори відбуваються один раз
на рік відповідно до Закону «Про вибори Шкільної Ради».

Обрані керівники комісій проводять вибори членів комісії на загальних
зборах учнів класу (по одному представнику з кожного класу).

Керівні органи складаються з голови, його заступників — представників
середніх і старших класів, керівників окремих комісій. Перевага очолити
комісію надається учням спеціалізованих правових класів (10 і 11).

Створюються такі комісії:

— Комісія з питань навчання;

— Комісія з питань законності та правопорядку;

— Комісія з питань культури;

— Комісія з питань спорту;

— Комісія з питань інформації.

Засідання Шкільної Ради відбувається один раз на місяць у 3 четвер.
Засідання комісій — один раз на тиждень, а в разі потреби — і частіше.

Координатори роботи комісій — представники педагогічного колективу.

Відповідає за роботу Шкільної Ради — директор школи.

Керівні органи шкільного самоврядування обираються один раз на рік, є
підзвітними в своїй діяльності. Рішення приймаються колегіальне і є
обов’язковими до виконання.

Кожен керівник комісії має право підбирати собі творчу команду.

Інформаційним органом є шкільна стінгазета «Вісник Шкільної Ради».

III. Основні засади діяльності.

Керівні виборні органи Шкільної Ради учнів свою щоденну діяльність
здійснюють у відповідності з перспективним річним планом.

Перспективний річний план розробляється на підставі пропозицій, поданих
членами керівного органу, доповнені пропозиціями Установчих зборів.

Остаточно річний перспективний план діяльності узгоджується з
адміністрацією школи.

IV. Напрямки діяльності.

Діяльність шкільного самоврядування проводиться за такими напрямками:

— забезпечення нормальних умов під час навчально-виховного процесу;

— контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм в класних кімнатах,
заохочення до підтримання;

— вирішення спільно з педколективом, адміністрацією школи конфліктних
ситуацій;

— організація позашкільного життя, активного і змістовного відпочинку;

— проведення конференцій, диспутів, зустрічей з провідними політичними,
культурними діячами, бізнесменами, вечорів відпочинку, дискотек,
спортивних змагань, турнірів, ознайомлення з культурним життям.

V. Контроль за діяльністю Шкільної Ради учнів.

Контроль за Шкільною Радою і її діяльністю здійснює педагогічна Рада
школи, на чолі з її головою — директором школи.

Керівні органи Шкільної Ради підзвітні Установчим зборам. Раз в рік вони
звітують про свою діяльність перед загальними шкільними зборами учнів.

HYPERLINK «http://www.khpg.org» Матеріали взято з www.khpg.org/Права
людини.Громадянська освіта

Похожие записи