.

Ранкові зустрічі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
157 3364
Скачать документ

Ранкові зустрічі

Children’s Resources International, Ins. (CRI) здійснює підготовку
міжнародної спільноти педагогів усіх рівнів на основі підходів освіти,
зорієнтованої на дітей молодшого віку. На одній із навчальних сесій CRI
директорам шкіл із 26-ти країн запропонували висловитися стосовно
очікуваних результатів такої освіти

А саме: що мають знати та вміти їхні учні після закінчення навчання.
Вони сформулювали таке:

Самостійно мислити.

Чітко висловлювати ідеї, як в усній, так і в письмовій формі.

Ефективно спілкуватись.

Брати на себе відповідальність за себе та інших.

Піклуватись про інших.

Бути відкритими до нових ідей.

Залучати тих, хто відрізняється від них.

Отримувати задоволення від навчання.

Поважати один одного.

Знаходити спільну мову з іншими; товаришувати.

Критично мислити.

Здивували подібність очікувань усіх членів групи і те, наскільки вони не
готові втілювати їх у життя, бо традиційні навчальні програми не дають
базових соціальних навичок, необхідних для свідомого й активного
громадянства. Аби дорослі люди були обізнаними, відповідальними та
турботливими, треба виховувати в дітей соціальні та емоційні навички,
ставлення й цінності, приділяючи цим аспектам таку ж саму увагу, як і
традиційним дисциплінам.

Місія CRI полягає в тому, щоб закласти основи принципів демократії в
маленьких дітей, їхніх батьків, шкільних адміністраторів, у тих, хто
готує вчителів. Практика CRI спрямована на виховання в маленьких дітей
демократичної культури, що є одним із завдань освіти нового типу, яка
передбачає активність усіх зацікавлених осіб. Методики навчання
заохочують дітей до необхідності робити вибір, брати відповідальність за
свої рішення, творчо висловлювати свої ідеї, поважати відмінні стилі та
здібності однокласників, використовувати навички спільного навчання,
розвивати вміння критично мислити, а також використовувати на практиці
самостійне мислення.

На відміну від багатьох демократичних програм, підхід CRI оохоплює два
покоління. Спрямовуючи свою увагу на дітей, ми тримаємо в полі зору тих,
хто справляє на них найбільший вплив, – їхніх батьків і вчителів.
Освітяни та стратеги політики визнають, що у глобальному суспільстві
прагматичний підхід CRI до освіти виховує громадянські якості навіть у
своїх наймолодших членів.

Практика ранкової зустрічі – один із перших методів, орієнтованих на
учня, які застосовують учителі у своїх класах/групах. На початку дня
група збирається, щоби привітати один одного, вислухати думки друзів
стосовно певного питання, вибраного одним із дітей, поставити запитання,
прокоментувати. Потім вони спільно виконують якесь завдання своєї
навчальної програми, обговорюють свій розклад роботи та новини дня.

Ранкову зустріч легко провести; вона закладає підґрунтя для інших змін,
які потребують більшого досвіду; дає вчителям змогу відчути успіх і
прагнути опанувати складніші методи. Найважливіше, що вона охоплює ті
цінності, які стають основою для створення відповідальної та дбайливої
спільноти учнів. Цінності, які виховуються під час ранкової зустрічі,
загально визнаються які етичні, і водночас вони не пов’язані з
конкретними релігією, етнічною приналежністю, національністю чи
діяльністю. Ранкова зустріч – це квінтесенція того, якими ми хочемо
бачити наші класи, наші спільноти або наші суспільства.

Ранкові зустрічі: обмін інформацією

Практика обміну інформацією – це найважливіший компонент ранкової
зустрічі. Під час обміну інформацією учні висловлюють свої власні ідеї,
стурбованість, досвід, почуття, а також обмінюються важливими для них
речами. Однокласники ставлять запитання або коментують. Особа, яка
висловлює свої думки, відповідає на запитання. Таким чином учні
дізнаються про інших і дають можливість іншим пізнати себе.

Обмін інформацією виховує в учнів навички вільно висловлюватись перед
ровесниками та батьками. Учні потребують практики, аби почуватися
спокійно й комфортно, висловлюючи свої ідеї у класі. Певні моделі,
пов’язані з обміном інформацією, дають учням досвід відчувати до себе
відповідну увагу. Учні впевненіше висловлюються, коли знають, що їх
поважатимуть і слухатимуть, що вони зможуть чітко висловлювати свої
думки.

Традиційно у класі підкреслюється необхідність виконання вимог. Творчі
роботи дітей відтворюють зразки або приклади вчителів; на заняттях із
письма увага акцентується на каліграфічному написанні, а не на змісті, і
вчителі продовжують використовувати закриті запитання, що потребують
правильної відповіді, не ставлять поглиблених відкритих запитань, що
розкривають процес мислення учня, а також його результат.

На відміну від такої практики в демократичному класі учні мають
можливість розвивати свої індивідуальні «голоси» й бути почутими своїми
ровесниками та вчителем. Учні пізнають один одного на особистісному
рівні. Коли повідомлення адресуються цілій групі, а не лише близьким
друзям чи особливим групам, руйнуються соціальні бар’єри. Відповідно,
уважне слухання, що практикується під час зустрічі, веде до розуміння
кожної дитини та її проблем, кидаючи виклик традиційному підкоренню та
сприяючи розвитку соціальної свідомості.

Академічна успішність

Практика обміну інформацією підвищує академічні успіхи через сприяння
розвитку навичок дослідження та розуміння. Учні розвиваються
концептуально, коли вони слухають, формулюють запитання або коментарі з
приводу того, що почули, в яких демонструють зацікавленість, аналізуючи
коментарі інших. Уміння критично мислити, що необхідне для подальшого
розвитку навичок дослідження та реагування, сприяють академічній
успішності, заохочуючи учнів оцінювати інформацію, яку вони отримують,
здобувати знання.

Завдяки практиці обміну інформацією учні ознайомлюються з певними ідеями
та поняттями. Вони опановують навички дослідження й оцінювання. Оскільки
учням пропонується дедалі складніший матеріал, у них є можливість
удосконалювати ці навички.

Процес дослідження й оцінювання відбувається впродовж усього дня, коли
учні на практиці використовують навички спілкування та слухають те, що
їм розповідають інші. Практика слухання й відповідного реагування через
запитання й відгуки виховує повагу до ідей і пропозицій інших людей.
Таким чином відбувається обмін знаннями й інформацією, що іде на користь
усій групі.

Планування обміну інформацією

Існує багато особливостей такого заходу, як обмін інформацією, які
вчителі мають вивчити, перш ніж впроваджувати його у практику ранкової
зустрічі. Учителям потрібно:

урахувати соціальні та навчальні цілі відповідно до віку дітей;

розробити план проведення обміну інформацією;

визначити вимоги до тих, хто ділитиметься своїми думками під час обміну
інформацією, а також до тих, хто слухатиме;

дати вказівки учням формулювати все більш складні запитання й відповіді
на те, що їм повідомляється під час обміну інформацією.

Вибір теми. Увагу під час обміну інформацією потрібно зосереджувати не
на окремих об’єктах, а на подіях та інформації. Наприклад, іграшки не
можуть бути темою для обміну інформацією. Теми можуть бути
різноманітними, залежно від віку та складу класу. Як фасилітатор учитель
має допомагати дітям вивчати різні теми, а не обмежувати їх чи
стримувати ідеї.

Розклад. На початку навчального року вчитель має розробити простий,
зрозумілий розклад та ознайомити з ним дітей і батьків, щоб дати їм час
для підготовки. Деякі вчителі призначають дітей на кожний день тижня,
аби всі мали змогу щотижня брати участь в обміні інформацією. Інші
використовують «коробку обміну» для висловлення своїх думок і відповідей
на запитання. Невеличкі предмети чи фішки, які поклали до коробки,
визначають кількість запитань і відгуків, які можна поставити учню,
котрий висловлює свої думки. Коли одна дитина закінчить відповідати на
запитання та зауваження, коробку передають іншому учню, який має
поділитися своїми думками.

За необхідності проведення обміну інформацією можна запланувати і не під
час ранкової зустрічі. Для прийняття рішення про зміну класного розкладу
вчителі повинні врахувати, скільки часу необхідно для ранкової зустрічі.
Хоча рекомендується розпочинати обмін інформацією одразу після
привітання, для учнів може бути корисним, якщо це відбуватиметься в
інший час упродовж дня.

Кількість дітей. Учителі визначають, скільки дітей щодня братимуть
участь в обміні інформацією, а також скільки запитань і відгуків
доцільно заслухати. В яслах і дитячому садку обмежити кількість дітей,
які братимуть участь в обміні інформацією, до 1-2-х осіб. Коли задіяна
невелика кількість дітей, навички, необхідні для обміну інформацією
(формулювання думок, ідей, запитань і відгуків, визначення пріоритетів,
уважне й вдумливе слухання), формуються швидше. Обмежте реакцію 5-6-ма
запитаннями та відгуками. Підростаючи, діти стають спроможними уважно та
вдумливо слухати впродовж довшого часу, а також генерувати складніші
запитання та давати більш витончені коментарі. Щоденно беручи участь в
обміні інформацією, учні третіх і четвертих класів можуть ставити
змістовні запитання й давати коментарі. Вони також можуть відповідати на
численні запитання своїх однолітків. Учні п’ятих і шостих класів, які
вже комфортно почуваються під час обміну інформацією, цінують можливість
поставити запитання чи зробити відгук. У таких класах учителі мають
заохочувати кожного до участі у спільній роботі. У міру того як учні
набувають упевненості у своїх навичках, кількість таких дітей може
зростати, віддзеркалюючи ріст та успіхи групи.

Методи обміну інформацією

Важливо обговорити вимоги до обміну інформацією з учнями. Дітям треба
запропонувати приклад завдань і показати, як ділитися своїми думками, як
слухати. Учителі можуть допомогти учням визначити коло своїх обов’язків.
Наприклад, «Завдання для того, хто ділиться думками» мають відповідати
таким вимогам:

говорити голосно й чітко;

стежити, щоб новини були стислі та сфокусовані;

добирати новини, що відповідають особливостям групи;

вітати запитання та коментарі не тільки від кращих друзів, а й від інших
однокласників;

з повагою реагувати на всі запитання та коментарі.

Допомагайте дітям організувати свої думки та спрямувати їх. Молодші діти
часто хочуть розказати все, і не вибирають якийсь конкретний аспект
інформації або досвіду. Прості, чіткі відгуки від учителя містять
пропозиції, наприклад: «Розкажи нам про якусь важливу подію зі своєї
поїздки до бабусі» або дають рекомендації стосовно обміну інформацією,
такі як «правило двох речень». Практика обміну інформацією потребує
гнучкості та спонтанності. Учителі мають бути уважними та чутливими до
новин, якими діляться діти, а також робити відгуки відповідного рівня.

Методи слухання

Слухання передбачає активну участь і пов’язане з певними обов’язками.
Шляхом «мозкового штурму» вчителі можуть допомогти учням розробити
список «обов’язків слухачів». «Обов’язки слухача» охоплюють такі
правила:

Зосередьте увагу на особі, яка ділиться інформацією.

Уважно слухайте повідомлення.

З повагою ставтесь до нових ідей.

Формулюйте запитання й коментарі, що демонструють справжню
зацікавленість.

Демонструйте повагу до особи, яка ділиться інформацією.

Уважно слухайте інші запитання й коментарі.

Намагайтеся зустрітися з особою, яка ділиться інформацією, упродовж дня
для того, щоби продовжити обговорення теми, яка вас зацікавила.

Аналізуйте та переоцінюйте нові та вже відомі ідеї й поняття.

Реакція на обмін інформацією передбачає як невербальне, так і вербальне
спілкування. Коли вчителі демонструватимуть моделі поваги, учні
наслідуватимуть те, що бачать. Відповідні жести висловлюють справжній
інтерес до інформації, що дається, демонструють турботу про особисті
почуття, а також передають відчуття безпеки в межах спільноти.

Розширення соціальних навичок

Хороші запитання свідчать про справжній інтерес до того, хто обмінюється
інформацією, а також до його новин. Слухачі можуть використовувати
запитання для того, щоб отримати фактичну та емоційну інформацію.
Запитання можуть ставитись таким чином, аби допомогти розширити та
поглибити розуміння того, що було повідомлено. Коли слухачі з повагою
реагують на новини через вдумливі запитання або коментарі, вони визнають
своїх однокласників і починають цінити їхній внесок.

Учителі мають розробити коментарі до інформації, яку дають діти, коли
вона занадто особиста чи недоречна. Більшість учнів добре реагують на
такі коментарі: «Це схоже на особисті новини. Якщо в тебе буде бажання,
ти зможеш повідомити їх мені пізніше. Чи є щось іще, про що ти хотів би
розповісти зараз?».

У міру того як учні набувають зрілості, вони можуть почуватися ніяково,
коли діляться своїми ідеями, думками та почуттями з членами свого класу
чи групи. Ці відчуття підсилюються з огляду на графік роботи школи, коли
учням необхідно змінювати багато різних груп упродовж дня. Старші учні
можуть висловлювати стурбованість, оскільки обмін інформацією є занадто
особистим, або хвилюються, що однолітки поставлять запитання, на які їм
буде незручно відповідати. Важливо, щоб учителі заспокоїли учнів і
заохотили їх приділяти увагу встановленим правилам обміну інформацією.
Треба спонукати старших учнів замислитись та обговорити, що робить обмін
інформацією простим, складним тощо. Для цієї вікової групи доцільно
провести групове заняття з обмірковування обміну інформацією.

Цілеспрямований обмін інформацією та групові обговорення

Щоб допомогти учням генерувати ідеї навколо центральної теми, учителі
використовують підхід, який називається «цілеспрямований обмін
інформацією»: кожна дитина в колі відповідає на те саме запитання
(коментар), яке пропонує вчитель (один з учнів). Цілеспрямований обмін
інформацією – це корисний формат для молодших учнів на початку
навчального року або для більш старших учнів, коли вони виявляють
несхильність до висловлення своїх думок перед групою.

Цілеспрямований обмін інформацією створює ситуацію, яка допомагає учням
брати участь у групових обговореннях. Це корисний підхід для обговорення
делікатних чи спірних питань, що стосуються класу, школи або більш
широкої спільноти. Серед тем цілеспрямованого обговорення можуть бути:

класна робота й обов’язки;

створення класних правил;

розв’язання конфліктів і складних ситуацій;

вивчення нових матеріалів, ігор, обладнання;

розробка планів групи.

Залежно від віку, досвіду й навичок учнів класу вчителі можуть
відкривати обговорення, пропонуючи дітям відповісти на конкретні
запитання:

Що ви відчуваєте стосовно _________?

Яке досягнення викликає у вас відчуття найбільшої гордості?

Назвіть щось одне, що ви любите робити, коли ви не у школі?

Якби ви могли змінити щось, то що саме і чому?

Що ви можете робити зараз, чого ви не могли робити на початку
навчального року?

Розкажіть нам про той час, коли ви були сміливими.

Типи запитань, що сприяють розумінню та розвитку критичного мислення

Учителі мають продемонструвати формат обміну інформацією та формат
відповідей, а учні – демонструвати це на практиці. Навички ставити
запитання можна практикувати під час ранкової зустрічі або під час
роботи у великих чи малих групах. Учителі можуть різні типи запитань
використовувати для розвитку навичок критичного мислення та стимулювання
більш високого рівня обробки інформації.

L

t

?

‚°i@

?

ормації, ініціювання обговорення між учнями. Наприклад: «Хто?», «Що?»,
«Коли?», «Де?», «Чому?» та «Яким чином?»

Розширюючі – використовуються для розширення обговорень, пропонування
відповіді, яка заохочує до аналізу інформації, а також уведення
додаткової фактичної інформації. Наприклад: «Як пов’язані між собою дві
ідеї, висловлені сьогодні вранці під час обміну інформацією?», «Що нам
іще потрібно взяти до уваги?»

Підтверджуючі – використовуються для того, щоби піддати сумніву старі
ідеї, знайти нові, розкрити логіку та отримати докази. Наприклад: «Чому
в нашому випадку це спрацювало таким чином?», «Як ми могли б зробити це
інакше?», «Як це треба робити?»

Гіпотетичні – використовуються для того, щоб знайти нові ідеї,
запропонувати інші, можливо, непопулярні точки зору, а також змінити
перебіг обговорення. Наприклад: «Що, якби ми зробили це таким чином? Що,
на вашу думку, могло відбутися?»

Альтернативні – використовуються для того, щоб зробити вибір із наявних
альтернатив і досягти злагоди та консенсусу. Наприклад: «Яка точка зору
є кращою, А чи Б?», «Ми всі згодні з рішенням і тим, як його досягти?»

Ідеї та можливості для проведення обміну інформацією можна при нагоді
обговорювати з колегами або працівниками школи підчас шкільних зборів за
участю директора школи. Упродовж року зміст обміну інформацією можна
змінювати шляхом створення (разом з учнями) списку можливих ідей, які би
ви хотіли розглянути (наприклад, традиції святкування свят, домашні
тварини, політика тощо).

Коли проводити обмін інформацією

Зазвичай обмін інформацією – це останній компонент ранкової зустрічі, з
яким треба ознайомити учнів на початку навчального року. Після того як
буде закріплено три інші компоненти, а учні досягнуть певного рівня
впевненості під час роботи, групу можна знайомити з обміном інформацією
та ввести його до щоденної ранкової зустрічі.

Ознайомлюючи учнів з обміном інформацією вперше, поясніть їм, що його
мета полягає у кращому знайомстві один з одним. Повідомте учням, що
кожного дня впродовж певного часу можна буде ділитись новинами про
важливі аспекти їхнього життя, поставити запитання, обмінятись думками.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Директори

Використовують цю практику під час зборів персоналу.

Вітають запитання та зауваження батьків, персоналу під час зборів,
обговорень в основних групах, зустрічей випускників.

Створюють «Скриньку для запитань і зауважень», куди можна кидати
письмові пропозиції.

Активно запрошують персонал і батьків до постійного діалогу.

Учні

Допомагають у розробці відповідних ідей і тем обміну інформацією.

Готові до обміну інформацією.

Дозволяють іншим пізнати себе.

Беруть на себе відповідальність за належну поведінку під час обміну
інформацією.

Батьки

Допомагають дітям підготуватись до обміну інформацією, заохочуючи їх
практикуватись у публічних виступах.

Залучають дітей до змістовних обговорень і ставлять їм провокуючі
запитання.

Демонструють моделі активного слухання.

З повагою розглядають нові ідеї.

Учителі

Визначають цілі обміну інформацією.

Розробляють план проведення обміну інформацією.

Моделюють практику обміну інформацією, даючи учням можливість
спостерігати та ставити запитання.

Визначають обов’язки тих, хто ділиться інформацією, і слухачів.

Допомагають учням конкретизувати свою інформацію.

Допомагають учням формулювати складні запитання та зауваження.

Упродовж дня сприяють постійному діалогу.

Підтримують процес дослідження й оцінки, беручи участь в обговореннях, а
також ставлячи запитання, що заохочують роздуми й аналіз.

З повагою розглядають нові ідеї.

Ранкові зустрічі: щоденні новини

Головна мета щоденних новин полягає в наданні інформації. Щоденні новини
містять коротке повідомлення, складене вчителем (або під його
керівництвом), яке вивішується таким чином, аби всі могли його
прочитати; короткі усні оголошення, а також, залежно від віку дітей,
різноманітні завдання (наприклад, календар погоди, розклад виконання
робіт тощо). Письмове повідомлення вітає та запрошує всіх до класу,
об’яви дають інформацію про час і зміст роботи на індивідуальних
заняттях чи в центрах активності.

Щоденні новини сприяють розвитку демократичної практики через надання
відкритої інформації, важливої для всіх, у письмовій або усній формі.
Подібно до газети щоденні класні новини стимулюють зацікавленість і
дають кожному доступ до інформації, одночасно покладаючи
відповідальність на кожну особу за її набуття. Щоденні новини можуть
стати письмовим документом, що фіксує «історію» спільноти.

Письмове повідомлення на дошці зазвичай складається з конкретних і
сталих компонентів. Наприклад, щоденні новини можуть містити:

особливе вітання;

календарну інформацію;

повідомлення або інформацію про поточну тему навчальної програми чи тему
обговорення;

пояснення плану роботи на день;

інформацію про конкретні види роботи чи обов’язки;

особливе прохання або завдання, що потребує виконання;

спеціальні оголошення.

Щоденні новини. Доброго ранку! Я рада, що ви тут

Сьогодні вівторок, 27 жовтня.

Особа дня – КИРИЛ.

Учні, імена яких починаються з літери М, будуть брати участь в обміні
інформацією. Після обіду ми займатимемося музикою.

Можливості розвитку академічних навичок

Щоденні новини допомагають дітям у розвитку та практичному опануванні
мовленнєвих і математичних навичок, використовуючи для цього
передбачуваний, визначений формат, з різноманітними мовними моделями,
лексикою та змістом. Вони дають учням змогу допомагати один одному у
вивченні навчальних тем і забезпечують емоційну підтримку. Молодші учні
допомагають один одному розв’язувати «коди читання» або розшифровувати
приховані повідомлення, що містяться у щоденних новинах, тренувати,
заохочувати та реагувати, коли визначаються завдання.

Хоча насамперед щоденні новини виконують навчальну функцію, вони ще й
сприяють розвитку дитини в цілому. Коли діти стоять перед класом,
читають, складають повідомлення або вирішують проблему, висвітлену в
новинах, то відчувають упевненість у собі. Рівень упевненості учня в
собі впливає на ефективність його роботи впродовж усього дня.
Упевненість, яку отримують учні, роблячи свій внесок у щоденні новини,
допомагає їм використовувати низку навичок під час індивідуальної або
спільної з однокласниками роботи над розв’язанням навчальних завдань.

Якщо щоденні новини виявлятимуть навички й академічний рівень учнів
класу, діти будуть прагнути вдосконалюватись у читанні, письмі та
виконанні математичних завдань. Повідомлення повинні бути певним
викликом, але не надто складними. Якщо інформація буде складною для
учнів, закріплення навичок не відбуватиметься.

Під час підготовки новин учителі обирають звичний формат, водночас
інформація та завдання для учнів можуть змінюватись упродовж року з
урахуванням цілей навчальної програми та нових інтересів дітей.

Під час ранкової зустрічі послання читає вчитель, група чи окремі учні.
Щоденні новини сприяють динамічному розвитку писемних і читацьких
навичок багатьма шляхами:

Вони допомагають учителю показати, що питання є цілеспрямованим
процесом.

Вони дають учителю змогу моделювати ефективні методи написання журналу.

Вони дають нагоду учням удосконалювати на практиці навички, пов’язані з
читанням, письмом, складанням творів, редагуванням.

Стиль написання та зміст послання залежать від віку й навичок учнів.
Учителі підтримують читачів-початківців, повторюючи деякі фрази в
щоденних новинах, наприклад: «Сьогодні ми будемо…». Будова речення має
бути простою й містити слова з активного словника. Для учнів старшого
віку зміст і формат письмового послання змінюються, аби розкрити
проблеми відповідної складності. Речення стають більш складними, можна
розширити активну лексику, наприклад, написати курсивом повідомлення на
другій мові, яку вивчають учні класу.

Приклади щоденних новин

Прості, установлення формату

НОВИНИ

Доброго ранку!

Сьогодні вівторок, 13 квітня.

Особа дня – Ганна.

Ми займатимемось музикою.

Збільшення обсягів інформації

НОВИНИ

Доброго ранку!

Сьогодні середа, 14 квітня.

Особа дня – НАЗАР.

Назар бере участь в обміні інформацією.

Ми підемо до бібліотеки.

Ми будемо вивчати корені та цибулини.

Додавання простих проблем

НОВИНИ

Доброго ранку!

Сьогодні четвер, 15 квітня.

Особа дня – ОЛЕНКА.

У нас буде цілеспрямований обмін.

Ми йдемо на заняття з природознавства.

З днем народження, Сергію!

Математичні проблеми, що додаються для заохочення активної участі

НОВИНИ

Доброго ранку, математики!

Сьогодні п’ятниця, 16 квітня.

Особа дня ______.

_____ бере участь в обміні інформацією.

Ми пробіжимо ___ м на дворі.

Нас гратиме близько 20-ти осіб.

Учора ___ пробіг чотири кола

за 2 хвилини і 20 секунд.

Сьогодні він пробіг три кола

за __ хвилин і __ секунд.

Який його найкращий час?

Яка різниця між двома результатами?

Завдання, пов’язані з розвитком навичок письма й активності групи

НОВИНИ

Доброго ранку, мислителі з другого класу!

Сьогодні субота, 17 квітня.

Ми всі будемо обмінюватися

своїми ідеями стосовно змін.

У нас відбудеться запис у центр грамоти.

Напишіть, який ваш улюблений десерт, у відведеному нижче місці.

У нас буде особливе свято!

Планування щоденних новин

Щоденні новини мають бути прості, чіткі та стислі. Інформація – легкою
для читання, розбірливо написана, аби мати змогу прочитати її,
проілюструвати правильне написання літер і цифр. Для того щоб
максимально використати всі можливості, щоденні новини повинні:

бути візуально та фізично доступними для всіх;

сприяти розвитку навичок читання й давати змогу постійно здійснювати
адаптацію;

бути чіткими, простими та стислими;

бути розбірливо й охайно написаними;

ураховувати мовні знання, що відповідають віку;

ураховувати вміння читати, що відповідають віку;

ураховувати вміння писати, що відповідають віку;

мати сталий формат.

Необхідні матеріали: стійка, класна дошка, великі аркуші креслярського
паперу, якщо використовується стійка для плакатів, а також яскраві
кольорові маркери або крейда. Візуальний дисплей має бути доступним для
того, щоб учні мали змогу писати. Креслярський папір кращий для
використання, оскільки окремі аркуші щоденних новин можна збирати,
зробити з них класну книгу або наприкінці дня передати батькам когось із
учнів. Якщо щоденні новини збирають і скріплюють, у такий спосіб учитель
демонструє учням їх важливість. Вони стають історією класу, що свідчить
про рух уперед. Коли діти дорослішають і переходять до середньої школи,
потреба в записах і збереженні щоденних новин зменшується.

У міру того як діти стають більш зрілими, компонент щоденних новин у
ранковій зустрічі розширюється й охоплює оголошення, які пропонують
учні. Покладання на учнів частки відповідальності за створення щоденних
новин і підготовку спеціальних оголошень виховує почуття
відповідальності, підвищує відданість особи групі, а також сприяє
незалежності. Такі вкраплення оголошень учнів потребують гнучкості
планування.

Багатьох учнів турбує ймовірність припуститись помилки на очах своїх
ровесників. На початку навчального року вчителі можуть моделювати
правильні шляхи виправлення огріхів, навмисно роблячи помилку, яку учні
можуть швидко виявити. Поширені помилки: неправильне написання слова або
літери, зміна формату, неточна інформація тощо. Якщо учням дозволяти
знаходити помилки та виправляти текст, це сприяє розвитку впевненості в
собі й дає їм можливість ризикувати.

Щоденні новини допомагають зробити легкий перехід до вибору заняття або
до навчального етапу дня. Якщо ранкова зустріч стає занадто довгою, такі
оголошення, як календар, розклад робіт у класі та шкільні справи, можна
перенести на інший час.

Спонукання зацікавленості учнів

Оскільки щоденні новини є інтерактивним і спільним видом діяльності,
вони спонукають дітей із хвилюванням ставитись до навчання. Упродовж
навчального року вчителі підтримують високий рівень зацікавленості через
зміни чи адаптацію щоденних новин. Зміна змісту, формату та видів
діяльності для задоволення потреб та інтересів учнів підтримує
своєрідний виклик. Популярністю серед учнів користуються різноманітні
вітання, складні лексичні ігри та математичні загадки, які входять до
щоденних новин. Зауважимо, що основна увага, насамперед, має приділятися
змісту, а вже потім – граматиці, пунктуації та семантиці.

Учителям корисно обмінюватись ідеями зі своїми колегами по шкільній
спільноті щодо формату, видів діяльності та змісту. Таким чином педагоги
генерують ширше коло ідей для всіх вікових груп та отримують корисні
відгуки про власні нові ідеї.

Директори можуть розглянути можливість уведення практики читання
щоденних новин через гучномовну систему свого навчального закладу.
Об’яви можуть включати в себе останні новини про шкільні справи та
події, нагадування про «безпеку», а також про конкретні досягнення у
класах.

Коли проводити щоденні новини

Зазвичай, щоденні новини – це третій компонент ранкової зустрічі, з яким
треба ознайомити клас. Знайомлячи учнів із цим розділом зустрічі,
повідомте, що вони мають читати щоденні новини після приходу до класу й
до того, як розпочнуть роботу або приєднуватись до діяльності друзів.

Під час роботи з молодшими дітьми щоденні новини використовуються, аби
сприяти розвитку навичок читання та письма. Передбачається, що під час
зустрічі молодші учні читатимуть уголос і про себе, а також
підтримуватимуть ровесників, які намагаються навчитися читати та писати.
Коли учні опанують читання й письмо, вимоги до них змінюються. Діти
мають виявляти більш високий рівень незалежності та компетенції. Старші
учні читають щоденні новини самостійно, незалежно від інших виконують
завдання, беруть відповідальність за розробку, написання й вивішування
щоденних новин (під керівництвом учителя).

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Директори

Вивішують шкільні щоденні новини для персоналу.

Вивішують шкільні щоденні новини для родин.

Заохочують учителів до обміну щоденними новинами з колегами.

Висвітлюють окремі аспекти компонента новин у ранковій зустрічі, у
бюлетенях і під час зборів.

Висвітлюють аспекти шкільних новин у бюлетенях для батьків.

Роблять оголошення для всієї школи часткою повсякденного робочого
режиму.

Учні

Заходячи у клас, читають вивішені щоденні новини.

Виконують указівки, які включено до щоденних новин. Наприклад: «Напишіть
своє ім’я під улюбленим фруктом».

Беруть участь у щоденних новинах – читають, слухають тощо.

Пропонують робити спеціальні оголошення.

Батьки

Створюють можливості для того, щоби приєднатись до своєї дитини у класі
та разом прочитати новини.

Коли дитина приносить додому щоденні новини, знаходять час для їх
спільного читання.

Якщо можливо, вивіщують щоденні новини або допомагають створити книгу
новин, які зібрано впродовж навчального року.

Учителі

Готують і вивішують письмові повідомлення до прибуття учнів і батьків.

Використовують знайомі мовні моделі.

Наводять приклад доброго друкованого або рукописного письма.

Демонструють правильне використання слів у письмовому посланні.

Включають у новини елементи поточної навчальної програми.

Змінюють заняття, які стосуються новин, щоб розвивати різні мовні та
математичні навички.

Використовують оголошення, що інформують учнів і полегшують їм початок
робочого дня.

Висловлюють свою точку зору про щоденні новини в бюлетені для батьків.

Постійно створюють для учнів можливості брати участь у щоденних новинах.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020