Рамкові основи змісту освіти: досвід Великої Британії та Шотландії

Національний курикулум, або рамкові основи змісту освіти, — це шаблон,
який використовують школи для забезпечення універсальності викладацьких
стандартів і визначення найважливіших навчальних компетентностей, які
кожна дитина має право отримати

Що таке національний курикулум? У цьому документі уряд пропонує вчителям
гнучку систему з тим, щоб усі діти у школі навчалися збалансованим і
скерованим чином, щоб їм було цікаво та щоби зміст освіти відповідав їх
багатоманітним потребам. У національному курикулумі закладено стандарти
для вимірювання, щоб учителі могли визначати, наскільки добре діти
засвоїли кожен предмет, оцінювати їхні досягнення та спланувати шляхи
покращення.

Шкільний курикулум включає в себе весь навчальний та інший досвід, який
кожна школа запланувала для своїх учнів. Проте він не може бути
статичним, оскільки має відповідати на зміни та нові виклики життя та
праці у ХХІ столітті.

Запровадження громадянської освіти в національний курикулум

Увести новий предмет, такий як громадянська освіта, в уже й так
перевантажений навчальний розклад складно в будь-якій країні. У статті
наводиться приклад того, як одна загальноосвітня середня школа в Англії
вирішила цю проблему.

Курикулум для майбутнього: Велика Британія та Шотландія

Велика Британія та Шотландія, як і інші країни, провели консультації
щодо видозміни навчальних планів, які би сприяли тому, щоб усі учні й
молодь від першого до випускного класу могли успішно навчатися, стати
впевненими людьми, відповідальними громадянами й ефективними учасниками,
які готові в повній мірі відігравати свою роль у суспільстві зараз і в
майбутньому.

У процесі розроблення нового курикулуму необхідно знайти відповіді на
три основоположні запитання.

Що ми прагнемо досягти?

Дати можливість учням стати:

успішними учнями, яким подобається навчатися, здійснювати прогрес і мати
досягнення;

упевненими людьми, здатними вести безпечний і здоровий спосіб життя;

відповідальними громадянами, які роблять позитивний внесок у розвиток
суспільства.

Основна увага при викладанні приділяється:

ставленням та атрибутам (рішучий, адаптивний, упевнений, здатний до
ризику, підприємливий тощо);

умінням і навичкам (писемність, здатність до кількісного мислення,
уміння навчатись і мислити);

знанням і розумінню (глобальних питань).

Як ми організуємо навчання?

Через уроки, шкільні заходи та шкільні порядки, позашкільні заходи.

Використання навчальних підходів, які вимагають дослідження, активного,
практичного та конструктивного навчання; залучення всіх учнів;
відповідність етапам розвитку дитини; інтеграція навчання поза школою;
використання зв’язків у громаді та бізнес-колах.

Через такі аспекти, як духовний, моральний, культурний і соціальний;
персональний розвиток, здоров’я та добробут, активне громадянство;
суспільна дія, бізнес і підприємництво; культурне розмаїття,
ідентичність, технології та ЗМІ; глобальні проблеми та сталий розвиток;
через предмети національного навчального плану.

Як ми дізнаємось, НАСКІЛЬКИ ДОБРЕ ми досягаємо наших цілей?

Використовуючи систему оцінювання, яка підвищує ефективність навчання та
викладання з тим, щоб усі учні розуміли, що таке якість і як її
покращити. В основу такої системи покладені:

відкриті зв’язки між учителем та учнем;

чіткі завдання навчання, які обговорюються з учнями;

спільні та узгоджені критерії успішності;

успішність, що винагороджується за узгодженими критеріями;

надання чітких порад, що та як покращувати.

Вона також передбачає:

оцінювання однолітками та самооцінювання;

тестування;

установлення індивідуальних цілей;

позитивне ставлення до помилок і використання їх як навчального досвіду.

Повноправне місце для громадянської освіти

O

Oe

Oe

?? ?нням того факту, що громадянську освіту можна викладати через інші
предмети і це піде їм тільки на користь, усе ж таки слід відзначити, що
робота з наскрізного викладання громадянської освіти в більшості
випадків призводить до нелегкого й часто неуспішного компромісу.

Отже, суттєві зміни в навчальній програмі можливі тільки за наявності
сильного лідерства. Запровадження громадянської освіти як окремого
предмета вимагає серйозного підходу: для цього потрібні час,
укомплектованість персоналом і ресурси. Відповідно до методичних
рекомендацій для третього етапу освіти (у Великій Британії — 7-9-ті
класи середньої школи), для громадянської освіти необхідно виділити 45
хвилин на тиждень, що складає 3 % навчального часу. Останні чотири роки
показали, що у випадках, коли цей час виділяється несистематично,
результат зазвичай є непереконливим. Час на громадянську освіту в
навчальному розкладі має виділятися за таких самих умов, як і для інших
предметів, навіть якщо це й не відповідає рекомендованому показнику. Але
віднайти цей час для кожного курсу, кожного учня можливо тільки шляхом
ґрунтовного перегляду навчального плану й основних і факультативних
предметів на четвертному етапі (10-11-й класи). Відносно небагато шкіл
спромоглися цього досягти. Деякі віднайшли час для громадянської освіти,
частково запозичивши його в інших предметів, переглянувши тривалість чи
структуру шкільного дня або зменшивши час додаткових занять. У багатьох
школах час для громадянської освіти виділяється завдяки наскрізному
викладанню тем із громадянської освіти через інші дисципліни за
міжпредметним принципом.

Наведений далі приклад показує, як в одній зі шкіл знайшли спосіб
виділити час для громадянської освіти та забезпечити підтримку її
наскрізного викладання через інші предмети навчального плану. У школах,
які відзначаються ефективним досягненням цілей навчальної програми з
громадянської освіти, створено хороший баланс між основною навчальною
програмою, предметами-супутниками, котрі мають із нею дуже тісний
зв’язок, як, наприклад, інформатика, у рамках якої багато уваги
приділяється громадянській освіті, та застосуванням таких форм, як дні
громадянської освіти з перенесенням інших предметів, мета яких полягає в
поглибленні окремих елементів, а також виховання в учнів активної
громадянської позиції у школі та громаді.

Конкретний приклад навчального плану у школі

Місія школи «Royton and Crompton School» звучить так: «Допомогти учням
зрозуміти світ, у якому вони живуть, і виховати в них якості, потрібні
для того, щоб відігравати повноцінну та активну роль у суспільстві».
Основна частина програми з громадянської освіти викладається в усіх
класах групою фахівців. План роботи містить детальні вказівки щодо того,
як подавати теми з усіх трьох тематичних напрямів. Наприклад, для учнів
7-го класу передбачений шеститижневий модуль, присвячений парламенту,
роботі парламентарів і виборам, у рамках якого вивчаються політичні
партії, а в підсумку — проведення учнями власної виборчої кампанії.

Усі учні 10-го класу мають пройти короткий курс підготовки до складання
випускного іспиту на отримання свідоцтва про повну загальну середню
освіту (GCSE, складається в кінці одинадцятого року навчання). Додатково
до цього курсу вони вивчають розширену програму, яка включає комбіновані
дні, присвячені справедливій торгівлі, поінформованості про проблеми
біженців, виборам, а також тематичні тижні громадянської освіти,
присвячені таким питанням, як гендерна політика, боротьба з расизмом
тощо.

Педагогічний колектив школи розуміє обов’язковий характер громадянської
освіти, її відмінні риси та зв’язок з іншими галузями знань, як,
наприклад, із навчальним напрямом «Людина, суспільство та здоровий
спосіб життя» (PSHE — Personal, Social and Health Education). Викладачі
інших предметів також виявляють бажання розширити програму громадянської
освіти за допомогою своїх дисциплін. Учні мають значний вплив завдяки
діяльності учнівської шкільної ради, а також можливості регулярно
висловлювати свої думки з приводу широкого кола питань шкільного життя,
у тому числі системи винагород, шкільного середовища та
навчально-виховного процесу.

Учні діють як наставники своїх однолітків і залучаються до
систематичного самооцінювання. Адміністрація школи вважає, що заохочення
учнів до більш відповідальної громадянської позиції є вкрай необхідним
чинником у забезпеченні їхньої успішності. Це стало значним стимулом у
підвищенні шкільних стандартів. За словами представника адміністрації,
«коли учень є добрим громадянином у класі, розуміє світ навколо себе та
має бажання зробити свій внесок у розвиток суспільства — це заохочує
його вчитися та здобувати нові знання й уміння».

Сподіваємось, ви у своїх школах знайдете час і можливість для включення
елементів громадянської освіти до свого навчального плану.

Похожие записи