Реферат на тему:

Психологічне забезпечення навчально — виховного процесу

   

Сучасний розвиток вищої освіти в Україні, зокрема, її інтеграція в
міжнародний освітній простір, передбачає передусім нові підходи до
структури і змісту освіти. “Національна доктрина розвитку освіти України
в ХХІ столітті” головною метою освітньо-виховного процесу вбачає у
створенні умов для розвитку й самореалізації кожного громадянина
України, формування поколінь людей, які здатні навчатися впродовж життя,
створення й розвиток цінностей, притаманних громадянському суспільству.

   Система освіти повинна сприяти гармонійному розвитку людини,
розкривати весь її творчий потенціал, ставати фундаментом актуалізованої
особистості, громадянина.

   Досягнути цього можна лише шляхом підвищення психологічної культури
молоді, через розуміння самого себе як особистості, усвідомлення себе як
частини великого суспільства, шляхом самореалізації, розкриття себе і
своїх можливостей. “Ні одна людина тобі ні друг, ні одна людина тобі не
ворог, але кожна людина тобі вчитель”, – як говорить російське
прислів’я.

   Законом України “Про освіту” передбачено введення психологічної
служби в систему освіти (ст. 21) і соціально-психологічний патронаж у
системі освіти (ст. 22). Особистісно орієнтована система освіти вимагає
психологізації навчально-виховного процесу, опори на надійну
діагностичну основу.

   Враховуючи все це, метою психолога у будь-якому навчальному закладі є
сприяння особистісному і професійному становленню студентів. Психолог
має широке коло діяльності: від методичного забезпечення роботи
психологічного кабінету до консультативної практики. Робота з
педколективом і студентами має свої нюанси, а взаємодія з батьками – це
окремий аспект роботи психолога у навчальному закладі.

   Основні напрямки роботи психолога:

   1. Просвітницька і методична робота;

   2. Психодіагностика;

   3. Психокорекція;

   4. Консультування.

   Робота психолога – це гармонійне поєднання усіх напрямків, які
нерозривно пов’язані між собою. Цей взаємозв’язок можна схематично
зобразити наступним чином:

Схема 1. Взаємозв’язок різних напрямків роботи психолога

   Всі чотири напрямки роботи психолога реалізовуються серед усіх
учасників навчально-виховного процесу: серед студентів, педколективу,
батьків і адміністрації.

   Розглянемо кожен з напрямків роботи докладніше.

   1.Просвітницька і методична робота. Ця сфера потрібна передусім для
того, щоб підвищувати психологічну культуру як педагогів і батьків, так
і студента, розширювати можливості взаємовідносин, озброїти
психологічними знаннями, сформувати навички і уміння, які б допомагали
ефективніше реалізовувати себе у суспільстві і в групі. Р. Оуен
зазначав: “Тільки знання можуть допомогти людству достеменно вивчити
причини його бід, зрозуміти, як знищити ці причини, і накопичити сили
для досягнення цього.”

   Методична робота дає теоретичну і методичну базу для роботи як
психолога, так і куратора групи, педагога. Тобто, результати роботи у
цьому напрямку можуть використовуватися як психологом, так і кураторами
та педагогами. Цей напрямок полягає у пошуку новітніх методик, методів
роботи психолога, ознайомленні з останніми доробками
психологів-науковців, у підборі теоретичного і практичного матеріалу для
кураторів груп і для батьків. Просвітницька робота реалізується у формі
лекцій, бесід, консультацій.

   Для студентів-першокурсників разом із кураторами плануються
адаптаційні виховні заходи, спрямовані на формування у студентів вміння
планувати свій час і організовувати працю, дотримуватися режиму дня,
культури поведінки, манер спілкування, вміння працювати з підручниками,
конспектом, у бібліотеці. З цією метою розроблені цикли лекцій:

   “Особливості адаптації до навчання студентів-першокурсників”;

   “Твоє покликання”;

   “Правила і культура поведінки в навчальному закладі, громадському
місці”;

   “Навчаємось планувати свій день”;

   “Режим праці та відпочинку”;

   “Фізкультура – запорука здоров’я”;

   “Як заохотити себе: навчання і робота – це задоволення”;

   “Життєві цілі: чого б ви хотіли досягти в житті?”;

   “Як працювати з підручником і конспектом”;

   “Гарний спеціаліст починається з гарного студента”;

   “Молодь і сучасність”;

   “Права та обов’язки студента”;

   “Бути сучасним. Що це означає?” та ін.

   На другому році навчання можна планувати заходи, спрямовані на
саморозвиток, самовиховання, самовдосконалення особистості студента,
підвищення його ініціативності, життєвої активної позиції, заходи
морально-правового спрямування, а також заходи професійного спрямування.
Наприклад, анкетування студентів із наступним обговоренням результатів
на теми:

   “Пізнай і відкрий себе”;

   “Задумайся над власним “Я”;

   “Перевір себе”;

   “Мої приховані можливості”.

   Розроблені для ІІ курсів і бесіди на теми:

   “Твоє місце в групі і в навчальному закладі”;

   “Як стати творчою особистістю?”;

   “Я і час”;

   “Моя професія – моя гордість”.

   Можна в групах запропонувати і диспути на теми:

   “Сучасний студент, який він?”;

   “Що таке інтелігентність?”;

   “Чи цікаво ти живеш?”;

   “Що важливіше: ким бути чи яким бути?”;

   “Як і для чого працювати над собою?”.

   На третьому–четвертому році навчання виховні заходи спрямовані на
морально-психологічну адаптацію молодого спеціаліста в умовах ринкових
відносин, на підготовку до дорослого життя і сімейного життя зокрема.
“Майстром може стати кожен, якщо йому допоможуть і якщо він сам
працюватиме” (А.С. Макаренко). Для старшокурсників розроблено цілу низку
лекцій, бесід, диспутів. Ось, наприклад,

   “Якій бути людині?”;

   “Чудова професія – бути на землі людиною”;

   “Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся”;

   “Моральні принципи людини: твій погляд”;

   “Як стати успішним?”;

   Лекції наступної тематики:

   “Що означає бути мудрим?”;

   “Що мене чекає у майбутньому?”;

   “Культура спілкування”;

   “Психологічна характеристика кохання”;

   „Вибір супутника життя”;

   “Любов і шлюб: взаємовідносини статей”;

   “Шлюб: міфи і реальність”.

   Крім того, просвітницька робота психолога може тісно переплітатися з
виховною та просвітницькою діяльністю інших спеціалістів. Зокрема, це
можуть бути спільні профілактичні лекції – бесіди для студентів з
гінекологом, венерологом, представником правоохоронних органів тощо.
Тематика таких лекцій охоплює різні соціальні проблеми: наркоманію,
алкоголізм, куріння, небажану вагітність, правопорушення тощо:

   “Причини наркоманії”;

   “Обережно!!! Наркотики”;

   “Наркологічні захворювання і молодь”;

   “Наркотики – соціальне зло”;

   “Профілактика правопорушень серед неповнолітніх”;

   “Підліткова злочинність і засоби її попередження”;

   “Правопорушення – шлях до злочину”;

   “Закон про тебе і для тебе”;

   “Сім’я – основа здорового суспільства”;

   “Особиста гігієна”;

   “Гігієна статевого життя”;

   “Венеричні захворювання та їх профілактика”;

   “Здоровий спосіб життя”;

   “Що головніше: здоров’я чи краса?”.

   Під час роботи з батьками надається перевага таким формам роботи
спілкування на батьківських зборах, де пропонуються лекції на актуальні
теми та індивідуальні консультації:

   “Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості”;

   “Першопричини появи шкідливих звичок у дітей”;

   “Формування особистості підлітка”;

   “Позитивна сімейна психотерапія”;

   “Сім’я як терапевт”;

   “Психологічні закономірності процесу адаптації першокурсників до умов
навчання у вищому навчальному закладі: причини дезадаптації студентів та
шляхи їх корекції”;

   “Хто друзі ваших дітей?”;

   “Особливості поведінки наркоманів”;

   “Внутрішній світ підлітка”;

   “Права студентів”;

   “Проблеми: діти і батьки”;

   “Конфліктний підліток: причини та шляхи порозуміння” та ін.

   Багато з тих тем, які готуються для батьків, є корисними і для
викладачів. Окремо для педагогів підготовлені лекції і бесіди:

   “Група ризику: як вирішити проблему?”;

   “Ціннісні орієнтації та ідеали сучасної молоді”;

   “Причини ”;

   “Адаптація викладачів-початківців у коледжі”;

   “Синдром “емоційного вигоряння” викладача”;

   “Психологічні особливості сучасного студентства”;

   “Взаємодія студента і викладача: соціально-психологічний аспект”;

   “Ціннісні орієнтації девіантних підлітків”.

   Зокрема, для педради, присвяченій проблемам адаптації студентів
нового курсу до навчання в коледжі, було проведено анкетування
першокурсників на предмет вивчення рівня адаптації та проблем, з якими
стикнулися студенти. Отримані дані були оброблені і проаналізовані, а на
підставі результатів вироблені рекомендації, які і були винесені на
розгляд педагогічного колективу.

   Часто батьки, викладачі звертаються до психолога з проханням
підібрати матеріал, статті, літературу для них про особливості того чи
іншого періоду життя людини (наприклад, про особливості дошкільного чи
підліткового періоду тощо). Студенти звертаються з такими проблемами:

   · психологічні особливості взаємин між людьми (що таке кохання, як
порозумітися з батьками, причини виникнення агресії стосовно певних
людей, психологічні особливості поведінки чоловіків і жінок та ін.);

   · психологічні особливості самої людини (як подолати сором’язливість,
як перестати боятися аудиторії, чому в однакових ситуаціях людина
поводить себе по-різному, як стати успішним та ін.);

   · проблеми у стосунках із батьками, друзями, коханими;

   · діагностика особистості (прохання дати тести);

   · різні життєві ситуації (прохання надати додаткову інформацію,
пораду про те, як краще вчинити в тій чи іншій ситуації, про різні сфери
життя людини: стосовно професійної визначеності, стосунків із партнером
тощо).

   Найчастіше всі ці звертання – це спроба розібратися в самому собі і в
іншій людині, зокрема, в дитині.

   Нині в Україні є кілька фахових періодичних видань для психологів
(“Психологічний журнал”, “Практична психологія та соціальна робота”,
“Педагогіка та психологія” та ін.), в яких друкуються найновіші
теоретичні та практичні розробки та знахідки психологів-науковців. Саме
з новинок літератури і періодичних видань психолог може дістати потрібну
актуальну інформацію з тієї чи іншої проблематики, ознайомитися з новими
діагностичними матеріалами (тестами, методами, опитувальниками та ін.)
та взяти на озброєння досвід своїх колег, зокрема з практики колекційної
і консультативної роботи, нові тренінгові програми та результати
психологічних і соціологічних досліджень, які можуть знадобитися у
подальшій роботі.

   2. Методична робота дає базу для діагностичного напрямку роботи. Його
суть полягає у дослідженні, вивченні особистості студента та
студентського колективу. “Не хвилюйся про те, що тебе люди не знають, а
хвилюйся про те, що ти не знаєш людей” (Конфуцій).

   Цей напрямок роботи зі студентами починає реалізовуватися вже з
приходом студента на перший курс – вивчається адаптація студента до
нових умов, вивчаються його особистісні якості і властивості. Для цього
використовуються спеціалізовані тести і методики, які спрямовані на
всебічне вивчення людини.

   Усі тести і методики згруповані тематично наступним чином:

   Діагностика особистості. Тести цієї групи, в свою чергу, розбиті на
наступні блоки:

   · психофізіологічні особливості людини (тести на визначення типу
темпераменту (тест Айзенка та ін.), тест на визначення особливостей
організму (типологія “жайворонок – сова” та ін.).

   · типологія особистості (тест Кеттела, опитувальник Леонгарда, тест
Кейрсі та ін.).

   · мотиваційна сфера (методика Потьомкіна, опитувальник Орлова,
Мехрабіана, тести Елерса та ін.);

   · емоційно-вольова сфера (опитувальник УСК, тест на силу волі, на
впевненість у собі та ін.).

   Діагностика пізнавальних процесів. Ця група тестів спрямована на
дослідження уваги (тести “Числовий квадрат”, “Числа і літери”, “Числова
таблиця” тощо), вивчення сприймання й уваги (тест Мюнстенберга тощо),
пам’яті (діагностика оперативної пам’яті, об’єму короткочасної пам’яті
(тест “Десять чисел”, “Десять слів” тощо), опосередковане
запам’ятовування (метод асоціацій, піктограм та ін.) та мислення (тест
логічного та абстрактного мислення, тест “Вибрати слова” та ін.).

   Діагностика психічних станів. Сюди входять тести на дослідження
стресового стану (тест на наявність ознак стресу, на стресостійкість
особистості та ін.) та стану агресії (опитувальник Басса-Дарки, тест
Ассінгера та ін.).

   Сфера спілкування. Ця група включає тести на вивчення рівня розвитку
комунікативних та організаторських здібностей (тест “КОС” та ін.), на
вивчення конфліктності (тест Томаса, на конфліктність тощо), тест
Келлермана-Плутчіка на діагностику механізмів психологічного захисту, і
тести на уміння говорити та слухати.

   Діагностика колективу. Ця група методик включає анкету для
першокурсників на визна-чення рівня адаптації до умов навчання у
коледжі, соціометричний метод діагностики колективу, тести на вивчення
взаємовідносин у групі (методика визначення індексу групової
згуртованості Сішора, вивчення психологічного клімату групи,
психологічної атмосфери в колективі та ін.).

   Поряд із дослідженням особистості студента відбувається більш
глибинне психологічне знайомство з групою. Дані соціометричного
дослідження дозволяють виявити неявну, приховану структуру групи,
лідерів та аутсайдерів. На підставі цих даних складається
психолого-педагогічний паспорт групи, який допомагає планувати свою
роботу із колективом, розподіляти громадські доручення, призначати на ту
чи іншу посаду (старости, профорга та ін.).

   Діагностика може допомогти виявити латентні можливості, здібності
людини, що, в свою чергу, спрямовує роботу педагогів на актуалізація і
реалізацію особистості студента.

   3. Дані психодіагностики використовуються під час психокорекційної та
психопрофілактичної роботи серед студентів, батьків і педагогів. “Люди
не народжуються, а стають тими, хто вони є” (К. Гельвецій).

   Ця робота полягає у наданні допомоги студенту під час адаптації до
навчання у коледжі, в створенні сприятливого психологічного клімату в
групі, допомога в конфліктних ситуаціях, на старших курсах – це лекції,
тренінгові заняття, покликані сприяти кращій адаптації до дорослого
життя.

   Підготовлені такі тренінги і тренінгові програми:

   · адаптація до умов навчання в коледжі;

   · комунікативний та мотиваційний;

   · особистісного зростання;

   · розвитку самосвідомості у підлітків;

   під час навчання, у взаємовідносинах з друзями чи й просто в житті. У
цьому випадку психолог покликаний скорегувати поведінку підлітка,
навчити його володіти собою або, навпаки, більш відкрито виражати свої
почуття і бажання, допомогти подолати страхи, а то й легше увійти до
нового колективу.

   Профілактична робота зі студентами проводиться і в плані запобігання
шкідливим звичкам та девіантної поведінки. Психокорекційну і
профілактичну роботу психолог реалізовує через тренінги, бесіди,
консультації.

   Серед батьків, педагогів реалізація цього напрямку полягає в корекції
поведінки, у виробленні нових стратегій взаємодії з підлітками через
консультаційні бесіди з елементами тренінгових занять на тему
психологічних особливостей підліткового віку, адаптаційного періоду до
навчання та інші теми.

   4. Останній у переліку, але найважливіший по своїй суті напрямок
роботи – це консультування. “Консультування полягає не в тому, щоб
навчити людей приймати рішення, а в тому, щоб навчити людей приймати
рішення МУДРО” (Катц).

   Звертання до психолога, психотерапевта не слугує ознакою психічної
хвороби, хоча, на жаль, така думка ще зустрічається.
Індивідуально-психологічне консультування проводиться передусім з метою
допомогти особистості в процесі її становлення, для того, щоб людина
могла більше дізнатися про себе, зрозуміти і прийняти свою
індивідуальність, розібратися з власними проблемами і труднощами. Задача
спеціаліста полягає в стимулюванні і підтримці людини, що знаходиться в
кризовій ситуації. Психолог дає зворотний зв’язок, який виражається у
відображенні, роз’ясненні існуючої проблеми, і таким чином знімає
невизначеність відносно можливостей консультованого стосовно її
вирішення.

   Індивідуально-психологічне консультування може здійснюватися з
різними конкретними цілями:

   1. Інформування, надання інформації за результатами
психодіагностичного дослідження;

   2. Орієнтація на будь-який вид діяльності, зокрема професійної;

   3. Корекція, зміна (наприклад, ставлення до себе чи розвиток
здібностей тощо);

   4. Консультування з певних проблем.

   У будь-якому випадку психологічна консультація завжди спрямована на
самосвідомість особистості, на усвідомлення людиною своїх індивідуальних
особливостей, бажань, цілей, потенційних здібностей, почуттів, думок і
дій. Консультаційна діяльність психолога необхідна передусім для того,
щоб підвищити психологічну компетентність людини, допомогти під іншим
кутом зору подивитися на свою проблему, розширити можливості
самостійного вирішення конфліктів, які виникають у професійній сфері і
особистому житті та й глибше пізнати самого себе.

   Фіхте зазначав: “Людина призначена для суспільства; вона повинна жити
в суспільстві; вона не повна закінчена людина і протирічить самій собі,
якщо вона живе ізольовано”. Людина живе у суспільстві і є суспільною та
соціальною істотою, тому найбільше проблем пов’язані саме із співжиттям
з іншими людьми.

   “Особистість більш таємнича, ніж світ. Вона і є цілий світ. Людина –
мікрокосм і включає в себе все” (М. Бердяєв).

   Крім цих напрямків роботи, є ще багато сфер, де можуть бути
застосовані знання та уміння психолога.

   На сьогоднішній день психолог – це ще нова людина у навчальному
закладі, але практика засвід-чує – ця спеціальність має свою нішу і
сферу діяльності, оскільки роботи для психолога у навчальному закладі
будь-якого рівня вистачає.

Література

   1. Про освіту: Закон України, 2002.

   2. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті.

   3. Положення про психологічну службу в системі освіти / Збірник
документів і актів з проблем виховання студентської молоді. –
Навчально-методичний центр по підготовці молодших спеціалістів, 1998. –
С. 174.

   4. Психологические тесты для деловых людей / Сост. Н.А. Литвинцева. –
М.: ЗАО “Бизнес-школа “Интел-синтез”, 1998.

   5. Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента. Как сделать
карьеру. Как строить организацию. Научно-практическое пособие. – К.:
Україна, 1994.

   6. Основи соціально-психологічного тренінгу / М.Н. Корнєв,
А.В.Коваленко. Соціальна психологія. – К., 1995.

   7. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе. – М.:
Совершенство, 1998. (Практическая психология образования).

   8. Радченко О.М. Тренинг личностного роста как метод
психокорекционной помощи родителям “необучаемых” детей / Практична
психологія та соціальна робота. – 2004. – № 10. – С. 47.

   9. Гидковець Л.М. Засади формування психосексуальної культури
студентської молоді / Практична психологія та соціальна робота. – 2004.
– № 10. – С.16. – 2004. – № 11. – С. 37.

   10. Максименко С.Д. Актуальні питання профілактики наркоманії /
Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 10. – 2004. – С.
1.

   11. Болтівець С.І., Філоненко Л.А. Соціально-психологічні причини
поширення пияцтва серед молоді / Практична психологія та соціальна
робота. – 2004. – № 10. – С. 4.

   12. Кокун О.М. Передумови та негативні наслідки розповсюдження
наркоманії / Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 10. –
С. 10.

   13. Слюсаревський М.М. Деякі особливості сучасних уявлень молоді про
шлюб (аналіз символічної репрезентації) / Практична психологія та
соціальна робота. – 2004. – № 6. – С. 30.

   14. Титаренко Т.М. Специфіка настанов молоді на здоровий спосіб життя
/ Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 6. – С. 65.

   15. Казміренко В.П. Програма дослідження психосоціальних чинників
адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії /
Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 6. – С. 76.

   16. Лебедев Г. Психологический тренинг развития самосознания у
подростков / Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 5. –
С. 61.

   17. Лахман Г.В. Психологічна служба в системі освіти області:
проблеми становлення та ефективної діяльності / Практична психологія та
соціальна робота. – 2001. – № 5. – С. 40.

   18. Гірник А.М., Шпалерчук І.Н. Тренінг комунікативних умінь /
Практична психологія та соціальна робота. 2001. – № 1. – 2001. – № 2.

   19. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова В.М. Опыт работы и
перспективы развития психологической службы в вузе / Практична
психологія та соціальна робота. – 2001. – № 3. – С. 19.

   20. Занюк С.С. Мотиваційний тренінг формування мотивації учбової
діяльності у студентів та старшокласників / Практична психологія та
соціальна робота. – 2002. – № 8. – С. 31. – 2002. – № 9–10. – С. 74.

   21. Лановенко Ю.І. Батьки і діти. Хто винен? / Практична психологія
та соціальна робота. – 2002.– № 3. – С. 18.

   22. Ткачева Р.В. Коррекция межличностных взаимоотношений в системе
“ребенок – сверстники – взрослые”. Из опыта работы / Практична
психологія та соціальна робота. – 2003. – № 6. – С. 52. – 2003. – № 7. –
С. 39.

   23. Джонсон Д.В. Тренінг саморозкриття / Практична психологія та
соціальна робота. – 2003. – № 7. – С. 52.

   24. Штепа О.С. Трансформація особистості у тренінгах особистісного
зростання та способи її вимірювання / Практична психологія та соціальна
робота. – 2004. – № 3. – С. 53.

   25.Бондаренко Ф.О. Психологічні особливості сучасної студентської
молоді та проблеми професійної підготовки психологів-практиків /
Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 4. – С. 8.

   26. Калошин В.Ф. Действуйте – и Вы добъетесь успеха! / Практична
психологія та соціальна робота. – 2003. – № 4. – С. 11.

   27. Калошин В.Ф. Как стать личностью, достигающей успеха? / Практична
психологія та соціальна робота. – 2003. – № 4. – С. 17.

   28. Мізерна О.О. Корекційна тренінгові програма “Самовдосконалення”
для подолання агресивних проявів серед підлітків / Практична психологія
та соціальна робота. – 2003. – № 4. – С. 37.

   29. Гольдштейн А.П. Тренінг контролю гніву / Практична психологія та
соціальна робота. – 2003. – № 4. – С. 61.

   30. Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування. Як допомогти
проблемним підліт-кам. – К.: Либідь, 2004.

   31. Психологическая помощь и консультирование в практической
психологии / Под. ред. М.К. Тутушкиной. – 3-е издание. – СПб:
Издательство “Дидактика Плюс”, 2001.

   32. На допомогу кураторові студентської групи. – Навчально-методичний
центр по підготовці молодших спеціалістів, 2001, 2003.

   33. Современная энциклопедия психологических тестов / Сост. В.Ю.
Лившиц. – Донецк: ООО ПКФ “БАО”, 2002.

Похожие записи