.

Психологічна лабораторія – один із шляхів адаптації студентів, формування професійної майстерності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
132 1672
Скачать документ

Використання інформаційних технологій навчання на уроках української
мови і літератури

ХХІ століття –  час переходу до високотехнологічного інформаційного
суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й
культури всього населення набувають вирішального значення.

Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери  повсякденної діяльності
суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі
навчання є важливим завданням педагогів.

Організація навчально-виховного процесу в спеціалізованій
загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №12 з поглибленим вивченням
інформаційних технологій м. Білої Церкви свідчить, що чим частіше
використовуються комп’ютери у процесі вивчення різних предметів, зокрема
української мови та літератури, тим раніше учні починають працювати з
комп’ютером, тим ефективнішими є результати навчання.

Що ж нового вносить у навчальний процес комп’ютер? Інформатика загалом
має модернізуючий вплив на всі сфери суспільного життя, але сфера
навчання і виховання особливі в цьому відношенні. Якщо технологію
будь-якого виробничого процесу можна виконати (і повторити) в усіх
деталях, то в навчально-виховному процесі зробити це неможливо, а тому
особливо актуальним є питання відбору інформації і правильного та
вчасного її подання, що дозволяє пожвавити процес навчання, надати йому
динамізму, гнучкості, посилити його прикладну спрямованість.

Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності,
творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму
технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і
цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на
уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання,
розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань,
посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість
навчання.

Перед тим, як розпочати роботу з комплексного застосування інформаційних
технологій, було проведено дослідження ефективності використання
мультимедійного супроводу навчальних занять з української мови та
літератури. Виявилося, що рівень сприйняття інформації учнями зріс майже
вдвічі (діаграма 1).

 

Діаграма 1

 

Порівняльна діаграма рівня сприймання  учнями

навчального матеріалу з української мови

(з використанням класу ІКТ та без зазначеного)

 

 

З метою визначення ефективності оптимального використання ІКТ було також
апробовано три інструменти інформатизації навчальних занять:
навчально-комп’ютерний комплекс (кабінет інформатики), мультимедійний
клас та предметний кабінет української мови та літератури. Аналіз було
здійснено за кількома показниками, його результати представляємо на
діаграмі 2.

Діаграма 2

Порівняльна характеристика ефективності використання

НКК (кабінету інформатики), мультимедійного класу

та кабінету української мови та літератури

 

 

 

За сукупністю визначених чинників перевага залишилася за предметним
кабінетом, що обладнаний периферійною технікою, який з травня 2006 року
функціонує в СЗОШ І-ІІІ ступенів  №12 м. Білої Церкви.

Використання інформаційних технологій на уроках української мови та
літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки
факторів, найважливішими з яких вважаємо такі: потреби конкретного
уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих
програм у системі  середньої загальної освіти. Серед зазначених
технологій використовуємо такі їх види:

– інформаційні технології;

– електронні підручники;

– окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації);

– розроблені авторські уроки (інтеграція різних об’єктів в один
формат-     презентації, web-сторінки).

У своїй роботі надаємо перевагу використанню створених власних уроків,
зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа – це сучасна
комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній
комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення,
графічне зображення та анімацію (мультиплікацію) [9]. Кожен із
застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та
дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу
навчання. 

Експерти з маркетингу ще до появи технології мультимедіа за результатами
численних експериментів виявили залежність між способом засвоєння
матеріалу і здатністю відтворити здобуті знання через певний час [4; 7].
Найефективнішу дію на людину здійснює та інформація, яка впливає на
кілька органів чуття, вона засвоюється тим краще і міцніше, чим більше
видів сприймання активізовано. Отже, очевидною є та роль, яка
відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою
потужних багатофункціональних комп’ютерів, розвинених комп’ютерних
систем навчання. Ще Я.А.Коменський у праці “Велика дидактика” писав:
“…Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме –
для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові
– через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями,
нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями…” [5, 10].

Працюючи кілька років у школі №12, в якій були загальноосвітні та
спеціалізовані класи, дійшли висновку, що у спеціалізованих класах, де
використовувалися  мультимедійні технології, навчально-виховний процес
відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями,
зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати,
тим  більше зацікавити), відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток
творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів,
презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учня,
використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка,
анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне
подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня 
та його для самостійної роботи.

Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що
використовуються на уроках української мови та літератури, можна стисло
визначити так:

– посилення мотивації навчання;

– активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єкта
навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення
матеріалу, визначення міри і характеру допомоги та ін.);

– індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних
навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;

– урізноманітнення форм подання інформації;

– урізноманітнення типів навчальних завдань;

– створення навчального середовища, яке забезпечує “занурення” учня в
уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;

– постійне застосування ігрових прийомів;

– забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії;

– можливість відтворення фрагмента учбової діяльності.

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна
засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття
демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який
читаємо. Саме тому, на нашу думку, наочне подання інформації має велике
значення під час проведення лекцій, публічних виступів, узагальнення
досвіду тощо. Проаналізувавши медичні та психологічні дослідження в
галузі сприйняття та оброблення інформації, з’ясували наступне: 83%
всієї інформації ми отримуємо за допомогою зорових органів, 11% –
слухових, 3,5% – за допомогою запахів, 1,5% – тактильних рецепторів [1;
2].

Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається
лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо інформація
отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30%
матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового
каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої
інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому
вивченню навчальної інформації на уроках.

Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення
української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які
впливають на  ефективність навчально-виховного процесу:

–                зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний
обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами
одночасно;

– полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;

– запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;

– збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків,
суджень, узагальнень;

– скорочення часу на розкриття проблеми.

?

?

?

?? ??????????????????астіше  використовуємо презентації, створені за
допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види: 

– презентації для лекційного викладу матеріалу;

– презентації для повторювально-узагальнювальних уроків;

– презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою
опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки
домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона
більш зрозуміла й логічна.

Мультимедійні уроки, зазвичай, будуємо за такою структурою:

1. Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації
створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3. Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку:
робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять
навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами,
таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді
слайдів).

Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше
інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера.

Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної
дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального
завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і
прийоми навчання.

4. Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що
сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для
прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що
використовувалися під час заняття) та відтворення учнями  основних
понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Може виникнути питання – а чи не є використання мультимедійних
технологій даниною сучасності, адже такі етапи  можна  запланувати і для
звичайного уроку? Однак уже перший досвід використання мультимедійних
технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння
матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до
знань, так і до процесу їх отримання.

Вважаємо, що систематичне використання комп’ютера на уроці, зокрема
систем  презентацій, сприяє наступному:

– підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці;

– зростанню продуктивності уроку;

– реалізації міжпредметних зв’язків;

– уможливленню організації проектної діяльності учнів зі створення
навчальних програм під керуванням учителів інформатики та української
мови;

– логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень
знань учнів;

– покращенню взаємин “учень-учитель”, особливо з учнями, “далекими” від
мови та літератури, які, зазвичай, захоплюються інформатикою;

– зміні ставлення школярів до комп’ютера: вони починають сприймати його
як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської
діяльності.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують
значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти
користуватися різноманітними  програмами: графічними, flesh – анімації,
web – редактора, програмами для створення презентацій, програмами для
роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі
відео, презентації, web-сторінки з різноманітними роликами. Загалом у
власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто
використовуємо ресурси Інтернету.

Учителями української мови та літератури СЗОШ І-ІІІ ступенів №12 м.
Білої Церкви  розроблено навчально-методичне забезпечення викладання
предмета на основі використання мультимедійних технологій. Зокрема,
створено низку авторських уроків, зокрема  “Лінгвістика тексту” (9
клас), “РЗМ. Відгук про твір мистецтва (Чарівний світ мистецтва Катерини
Білокур)” (10 клас), “РЗМ. Підготовка до написання твору у
публіцистичному стилі на морально-етичну тему” (8 клас), “О.П.Довженко.
Огляд життя і творчості письменника. Режисерська майстерність” (11
клас), “Андрій Малишко. Огляд життя і творчості. Пісенна творчість
письменника” (11 клас), “Шевченко-художник” (9 клас), “Службові частини
мови” (7 клас), “Леся Українка” (10 клас), “Василь Стус. Життєвий і
творчий шлях” (11 клас), “Іван Драч” (11 клас), “Інтимна лірика Т.Г.
Шевченка” (9 клас), “Олена Пчілка. “Сосонка” (5 клас), розроблено цикл
уроків за життєвим і творчим шляхом І.Я.Франка та інші.

Звичайно, використовуються і ті матеріали, які розроблені методистами та
вчителями-практиками, зокрема диски з української літератури для 5, 6,
8, 9,              10 класів, “Тарас Шевченко: життя і творчість”,
окремі диски за творами програми 10-11 класів, з української мови, хоча
варто зазначити, що їх якість часто залишає сподіватися на краще.

Застосовуємо у роботі перегляди фільмів або їх фрагментів за прочитаними
програмовими текстами, наприклад, “Тіні забутих предків” за повістю
М.Коцюбинського, “Наталка Полтавка” за І.Котляревським, “Украдене
щастя”, “Захар Беркут” за І.Я. Франком та інші.

Учителі також використовують записи телепередач про письменників, що
вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад, про
Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра Довженка,
Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя
Симоненка, Василя Стуса, Тараса Шевченка, Володимира Сосюру та багатьох
інших.

Мультимедійний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику
кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної
роботи.   Іноді створюємо презентації разом з учнями, пояснюючи, який
результат є очікуваним, але обов’язково враховуємо їхню думку.

Вважаємо, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення
української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до
вивчення предмета, ефективність його опанування школярами.
Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал,
засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що
вивчає. Працюючи у спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів
№12 з поглибленим вивченням інформаційних технологій м. Білої Церкви,
дійшли висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні
зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить
нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у
комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи
з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності
прагнемо урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури
неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути  у вічному пошукові
– це значить “шукати енергію слова в енергії душі”.

Список використаної літератури

1. Бахтина О.И.  Информатизация гуманитарного образования // Педагогика.
– 1990. – №1.

2. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології,
досвід, перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О.Дорошенко. – К.: Наукова
думка, 2003.

3. Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група BHV, 2006.

4. Клейман Т.М. Школы будущего: Компьютеры в процессе обучения. – М.:
Радио и связь, 1997.

5. Коменський Я.А. Велика дидактика  // Вибрані твори. – Т.1. – К.,
1940.     

6. Клокар Н.І., Чубарук О.В., Вітюк О.П. Концепція діяльності наукової
лабораторії інформаційних технологій навчання КОІПОПК // Організація
діяльності наукових лабораторій інституту: Науково-методичний посібник /
За ред. Н.І.Клокар, О.В.Чубарук. – Біла Церква, 2005.

7. Мархель И.И. Компьютерная технология обучения // Педагогика. – 1990.
– №5.

8. Оксман В.М.  Компьютерная грамотность и профессиональная
компетентность // Педагогика. – 1990. – №4.

9. Освітні технології: Навчально-методичний посібник /  О.М.Пєхота,
А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.;  за заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.:
А.С.К., 2001. 

10. Салівон Т.Л. Підготовка педагогів до розробки навчальних занять із
мультимедійним супроводом у класі інформаційно-комунікаційних технологій
// Організація діяльності наукових лабораторій інституту:
Науково-методичний посібник / За ред. Н.І.Клокар, О.В.Чубарук. – Біла
Церква, 2005.

11. Організація та зміст лабораторій інституту: Науково-методичний
посібник / За ред. Н.І.Клокар, О.В.Чубарук. – Біла Церква, 2005.

12. Сороко Н.В. Реалізація діяльнісного підходу при комп’ютерному
навчанні в умовах оновлення мовної освіти в Україні // Засоби і
технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць /
За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атіка, 2004.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020