Процедури та алгоритми експертного оцінювання

 

Об’єктивність результату будь-якого прикладного дослідження
безпосередньо залежить від конструктивності процедур і їх
алгоритмізації. Хоча регламентація процедур експертного дослідження
всесторонньо описана у науково-методичній літературі, процес
удосконалення та конкретизації даної проблеми в дослідженнях з
менеджменту освіти продовжується. Актуальність цих розроблень
продиктована передусім швидкими темпами розвитку технологізації
аналітичних та оцінювальних методик в освітньому менеджменті та запитами
громадськості не тільки щодо результатів оцінювання педагогічної системи
школи, але і щодо самої організації експертного оцінювання.

Розглянемо трактування понять, пов’язаних з експертним оцінюванням.
Термін «процедура» трактується як встановлення порядку дій при
проведенні певних операцій чи науково-практичної діяльності [10];
визначена послідовність пізнавальних і організаційних заходів чи дій під
час застосування вибраного методу до якогось складного об’єкта
дослідження; модифіковані форми методу, які відповідають специфіці
предметної сфери науки та об’єкта дослідження [3]. Процедурами називають
також інструментарій експертного оцінювання: рецензування,
інтерв’ювання, анкетування [11]. Сукупність методів і процедур складають
методику [3, 73]. Близьким до розглядуваного є поняття «алгоритм» –
чітко задана послідовність виконання тих чи інших дій, змін, обчислень
над окремими об’єктами чи їх сукупністю [10, с.158]. Сутнісний зв’язок
між поняттями «процедура» та «алгоритм» є діалектичним. Тобто процедури
– це етапи експертного оцінювання. Алгоритми, у свою чергу, це конкретні
дії для виконання кожного етапу.

Існують різні підходи до процедур оцінювання. Зокрема, за умови
операційного підходу вибирається критерій, згідно з яким необхідно
оцінювати ступінь ефективності того чи іншого способу дії; далі
розглядається перелік можливих способів дій; потім ураховуються
прогнозовані і випадкові умови; останній крок – приймається до уваги
характер досліджуваного об’єкта (суб’єкта), його можливу протидію [12].

Процедури освітнього експертного оцінювання аналогічні до процедур
будь-якого оцінювання, а також до проведення соціально-психологічних,
психологічних, психолого-педагогічних, соціологічних досліджень.

Якщо експертиза проводиться за замовленням навчального закладу, тобто
має характер педагогічного аудиту, у змісті процедур передбачається
укладання договору, який визначав би предмет педагогічного аудиту,
технічні умови, терміни виконання, порядок-здачі-прийому роботи,
відповідальність сторін, можливість дострокового договору, порядок
розгляду спірних ситуацій, додаткові послуги, юридичні адреси та
банківські реквізити сторін [1]. Проаналізуємо питання побудови
оцінювання. Наприклад, В.І.Маслов алгоритм процедури оцінювання будує у
такому порядку: формулювання мети і завдань оцінювання; добір
інформації, необхідної для оцінювання; розроблення програми (плану
роботи) оцінювальної діяльності; добір виконавців та їх інструктаж;
організація здійснення контрольної діяльності; збирання, систематизація,
первісний аналіз інформації; узагальнення підсумкової інформації та її
аналіз; розроблення пропозицій щодо покращення справ та їх документальне
оформлення [6].

Досить детально алгоритмізує процедури експертного оцінювання
В.С.Черепанов [13]. Він виділяє підготовчий етап, етапи діяльності
робочої групи, експертної комісії, технічної групи і заключний етап.
Відмінність такого підходу (порівняно з іншими) полягає в тому, що
пропонується структура процедур за повним циклом дослідження. Для
прикладу, один з алгоритмів етапу робочої групи передбачає проведення
пілотного дослідження з подальшим доробленням системи критеріїв, анкет і
методики відбору експертів. Однак, автор не розглядає питання формування
гіпотетичних оцінок. Не досить чітко представлений алгоритм заключного
етапу, не визначено ролі і місця самооцінок навчального закладу. Однак,
не зважаючи на зазначене, ці процедурні алгоритми до цього часу слугують
орієнтиром у побудові моделей системи технологій експертного оцінювання.

Т.Г.Новикова процедури експертного оцінювання інновацій описує за такою
схемою: реєстрація заявки на експертну діяльність; вибір та узгодженість
експертної групи; узгодженість та обумовленість термінів проведення
експертизи; проведення експертизи і підготовка експертного висновку;
визначення можливостей наступної реалізації інновації [8]. Характерною
рисою цих експертних процедур є те, що автором детально розписано
функції всіх суб’єктів експертного оцінювання і сформовано вимоги до
структури експертних висновків.

З погляду Л.І.Даниленко, на процедуру експертного оцінювання впливає
характер експертизи. Зокрема, за умови емпіричного характеру
здійснюється опис, аналіз та діагноз, а наукового (теоретичного) –
процедура відображає повний цикл педагогічного дослідження [7].

Аналізуючи інші дослідження з експертного оцінювання, простежуємо
тотожність його основних процедурних елементів: підготовчий,
організаційний і заключний етапи. Дослідники лише варіюють алгоритмічні
дії всередині кожного етапу відповідно до концепцій експертного
оцінювання і специфічних організаційно-педагогічних засад.

Окрім загальноприйнятих технологічних процедур, вирізняють процедурні
елементи, які застосовує безпосередньо експерт. Зокрема, йдеться про
процедури інтерпретаційні (виявлення значення об’єкта) та герменевтичні
(виявлення смислу, занурення в поняття). Використання цих процедур
обумовлене тим, що завдання експерта полягає “не просто в дескрипції
(описі) досліджуваної предметної області, а в тому, щоб дана дескрипція
була виражена в аксіологічних поняттях, тобто в термінах ціннісних
висловлювань” [9, с.151].

Однією із процедур, яка ще мало представлена у публікаціях, є
обумовлення прав та обов’язків експертів. Незважаючи на те, що вони
законодавчо закріплені, у кожному окремому випадку ці поняття можуть
конкретизуватись. Важливою процедурою експертного оцінювання є
опитування експертів, яку М.М.Китаєв називає складною та делікатною
науковою роботою, а не  просто способом отримання загальних суджень [4].
Успішне проведення експертного оцінювання залежить також  від створення
психологічного мікроклімату в процесі опитування, забезпечення
зацікавленого і активного ставлення експертів до результатів експертизи.
Слушною є думка С.Б.Кримського про те, що найчастіше вартісним є не сам
процес формування групової оцінки, а правомірність результату цього
процесу [3, c.117].

Отже, у розробленнях з експертного оцінювання наявним є процедурний
алгоритм як сукупність послідовних дій якогось етапу; алгоритм процедур
як встановлений порядок формування етапів, які, в свою чергу, включають
систему конкретних послідовних дій.

Обумовлення і прийняття алгоритму процедур експертизи здійснюється на
підготовчому етапі. До їх формування застосовують два загальноприйняті
концептуальні підходи: побудова моделі явища чи процесу, який
досліджується, до початку експертного оцінювання і в ході пізнання суті
об’єкта дослідження [4].

Після проведення процедур вимірювання та експертного оцінювання
рекомендують проводити аналіз процедур, їх нормоконтроль, а також
виокремлювати певні еталони процедур, дій, обставин, умов їх виконання
[5].

Таким чином, у наукових працях всебічно розглянуто формування процедур
та алгоритмів експертного оцінювання. Однак, управлінська практика  в
системі освіти і далі потребує прикладних досліджень в аспекті
уніфікації, нормоконтролю, виділення і деталізації структурних
елементів, поглиблення технологічних аспектів, обумовлення функцій
суб’єктів у всіх процедурних алгоритмах експертного оцінювання. 

На основі проаналізованих джерел, доходимо висновку про обумовлення
трьох типів процедур  освітньої експертизи: доекспертних, власне
експертних і післяекспертних. У перші із зазначених процедур входять
вибір та ідентифікація об’єкта, формування цілепокладання, вибір
суб’єктів та обґрунтування їх функцій у кожному процедурному алгоритмі,
обумовлення прав та обов’язків експертів, інструментарію, укладання
процедурних алгоритмів та їх нормоконтроль, розроблення системи
технологій, формування системи параметрів, показників, критеріїв
оцінювання.

b

d

d

„?`„?gdB

Похожие записи