Прощавай, Букварику!
Сорока. Я Сорока – білобока!
Дивлюся навкруги! Лечу високо!
Відгадайте про що вам розкажу!
Кого вам в гості приведу!
Не відгадаєте! Не відгадаєте!
(виходить Буквар)
Буквар. Чого це ти так розстрекоталася, Сороко?
С. Ой , Букварику, рідненький!
Куди ти так поспішаєш?
Зупинися, присядь.
Поговори зі мною, Сорокою!
Такою чепурною білобокою!
Б. Білобока! Чого це ти мене все плутаєш?
То в один бік поведеш, то в інший…
А я ніяк в школу не потраплю.
Так і на свято спізнитися можна!!!
С. Ти, знаєш я так поспішала, так поспішала…. Ти пішов уліво за
берізкою, а треба було за ялинкою, потім через гайок та до річки….
Б. Ти, Сороко, так не стрекочи!!! Краще ти сама мене до школи проведи.
С. Ну, добре, я полечу, а ти біжи. Дивися, не збийся з дороги.
Виходять.
Сцена 2. За пртою сидить учень, Незнайко, його вчить Червона Шапочка.
Ч. Ш . Сьогодні, Незнайку, ми вивчили останню літеру із азбуки, то ж
скільки, літер є у азбуці?
Н. (задумався, чіхає потилицю) Не знаю, мабуть зо дві! Правда, я їх ще
не складав
у одну банку….
Ч.Ш. Та ж ні! Не літр, а літер, тобто букв.
Н. А-а-а, букв! Ну не знаю… Хоча, стривай ( рахує загинаючи пальці) А,
З, Б, У, К, А. О-о, знаю (показує скільки налічив на пальцях) Шість!
( Чути шепіт)
Букви. Тридцять три.
Ч.Ш. Цить вам!
Незнайку, ти не зрозумів, не в слові азбука!
– Ти знаєш, що таке азбука?
Н. Ну, це таке слово….
Букви. (шепочуть) Об`єднує усі букви!
Н. Що, що?
Ч. Ш. Добре! Ось, послухай пісеньку.
Виконує пісеньку «Азбука»
Ч.Ш. Зрозумів!?
Н. Ні!
Ч.Ш. Де букви-значки, як бійці на парад
Разом стоять всі в один ряд
Кожен в умовному місці стоїть
І називається все –АЛФАВІТ!
(Виходять діти)
Разом. Всіх букв є 33
У них міцна сім`я.
Складають всі вони нові слова
Від А до Я!!!
Ч.Ш. А, де ж, той чиє свято ми сьогодні святкуємо? Той з ким ми сьогодні
прощаємось, той, хто допоміг нам вивчити усі літери? Чому він не з вами?
(Залітає Сорока)
С. Ось я, ось я, ось! Ви мене чекали?
Всі. Ні! Куди ж Буквар подівся?
С. (образилась) Іде він, іде. Позаду!
(Заходить Буквар)
Б. Білобока на хвості принесла,
Що сьогодні у вас свято,
Свято Букваря!
Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу,
І малечу як зустріну,
Грамоти одразу вчу!
С. Той, хто, хоче більше знати
Книг побільше прочитати
Про моря, ліси, поля
Мусить вчити букваря!
Б. Допоміг я вам відкрити
Диво те чудове,
Як з малих зерняток-літер
Виростає слово.
От, ми гуртом розберем,
Як ви мене вчили,
Чи зі мною Букварем весело дружили!?
(Діти виконують пісню «Вчимося в нашій школі»)
А.
– А-а-а, засни Андрійку,
Прийшла нічка-чародійка
Ангели зайдуть до хати
Нам Андрійка колихати.
-А-а-а, усім малятам
Час у ліжечка лягати
Б
Буйно березень в берізки
Розфарбує пишні кіски.
Підбадьорить борсука
Білку, бусла й байбака
Забринить в струмочку
Що біжить з горбочка.
В
У волошки –квіточки
Волошкові діточки,
Весело всміхаються,
Ввічливо вітаються:
– Вівці та корови,
Будьте всі здорові1
Г
На галявині у лісі
Гомоніли на горісі,
Потішались горобці –
Галасливі стрибунці.
Гралися, сміялися,
На гіллі гойдалися.
Г
Гелготів гусак весь ранок:
– Ґвалт, проґавив я сніданок,
Бо ґаздиня пізно встала
Й довго ґудзик пришивала.
Ґедзь від сміху впав із ганку
Набив гулю спозаранку.
(Виконують пісню «Два веселі гусі»)
Д
Дінь-ділень, дінь –ділень!
Добрий ранок! Добрий день!
Дятла дзвін луна довкола, –
День новий стрічай, діброво!
Нову хату він будує,
Короїдів ліквідує,
Двері з дуба, безперечно,
Дятлу в домі так доречні!
Е
Страус Ему – енергійний,
Елегантний, емоційний.
етикету він охоче
малюків навчити хоче.
– На екскурсії в саванні
Будьте чемні і охайні.
Є
Нахвалявсь єнот єхидні:
– Європеєць я від нині!
Буду я гриби збирати
І за євро продавати.
Всяк з єнота лиш кепкує,
А за євро не купує!
Ж
Журиться журавлик дуже –
Жодна жабка з ним не дружить.
Журавлику не журися,
Біля жабок не барися.
Глянь уже журавленята
Можуть над лужком літати.
З
Золотеньких з`ївши яблук,
Запитав зозулю зяблик:
«Чи замочок зачинила,
Як із вирію летіла?»
Засміялась та зухвало:
«Звір, що має гострий зір
Не знайде його, повір!
И
Через ниви і луги
скаче коник – иги-ги!
Ич, який, ич, який!
І швидкий і прудкий!
Ти гривастий, схаменися
Відпочити зупинися!
І
Інна пасла індичат.
Подалися вони в сад.
Ігноруючи її,
Заблукали в бур`яні.
Інна каже: «Накажу!
Все індичці розкажу!»
А вони кричать завзято:
«Наша мама – інкубатор!»
Ї
Їду поїздом в гаї,
Там співають солов`ї.
Їжачок мене стріча,
Сироїжками вгоща!
Й
– Йой! – гукає Йосип,-
Йоржик йоду просить.
Йой! Поранив плавничок
Йоржика крутій-синок.
Ні на йоту не злякався
Йоржик йоду не боявся!
К
Під калиною в садочку
Кіт дрімав у холодочку.
Катя котика любила –
Кашу з молочком зварила.
Іди, котику, до хати,
Будеш кашку куштувати.
Л
Лине ластівка над полем
„
†
A
Ae
¤
?
>
†
Ae
¤
??$??®?Та милується довкола:
Лісом, лугом і ланами,
Що прибрались квіточками.
Весело вона літала,
Пісню літечку співала.
М
Морозець малює мальви
Для Мишка та Мирослави
Помережані смерічки
Намалює для Марічки.
Море, шторм і моряка –
Для Миколки – малюка.
Н
Натомила Настя ніжки,
Назбирала грибів трішки.
На ниточку нанизала –
Настя ненці помагала.
На Різдво наварить мама
нам вареників з грибами.
О
На городі у Оленки
Огірочки – оттакенькі
Поховались в холодочку,
Оксамитових листочків.
Огірочки просять дощик
Принести водиці горщик.
Пісня « Вчать у школі»
П
Перепілка прилетіла
І Петруся попросила:
– Почастуй моїх пташаток,
Діточок – перепеляток.
Насип проса і пшениці,
Я спечу їм паляниці.
Р
Розлилася річечка,
Як срібляста стрічечка.
Через річку радісно
Кольорова райдуга
Перекинула місток
На барвистий моріжок.
С
Сичить сичик солов’ю :
« Славний спів я твій люблю!
Співаком я також стану,
Ось куплю лиш форте`яно
На сосні сидить сорока,
Сіроока, сіроока,
І сміється, і скрекоче:
«Сич солістом стати хоче!»
Т
Тихо ткала нічка темна
Травам, квітам сни приємні.
Таємнича, темнокрила,
Хусткою пташат покрила.
Ф
Фіфі звірят фотографує
Фламінго фарбою малює.
Вже фіолетовий жирафа,
Фургон, флакон, фанера, шафа
Ось фіолетовий фазан
Ллє фіолетовим фонтан.
На фотографії усі у фіолетовій красі.
Х
Ходить хуга завірюха
Холодом хапа за вуха.
Хизувалась хуртовина:
« Пухова моя перина.»
А хурделиця хатину
Загорнула у хустину.
Ц
Цвіркотів малий цвіркун –
Працьовитий цокотун
Про такий чарівний світ:
Про цілющий липи цвіт,
Про цитрини та цукерки,
І водицю у цеберку!
Ч
Чванькувато тітка-чапля
Через річку чап-чалапа.
– Куди, чапле, чепурненька
Чимчикуєш так швиденько?
– Кличе чайка гостювати –
Буде чаєм частувати.
Ш
Шпак шляхетний мандрував,
До ялинки шлях шукав вгорі
Шанобливі шишкарі.
Покуштує шпак-пташина
Смачні з шишок насінини.
Щ
Щиро щиглик у ліщині
Щебетав собі щоднини.
Щоб нам щедре літечко
Виростило житечко.
Щоб щасливий равлик
Міг щипати щавлик.
Ь
День-дзелень, цінь-цвірінь,
День-деньок, тінь – плетінь.
Це знак м’якшення маленький
Робить все таким м’якеньким
Він до «ер» подібний трішки,
Що дріма задерши ніжку.
Ю
Юрба веселих юнаків,
Піймала вудкою в’юнів
Взяли петрушку з рюкзаків –
Зварили юшку із в’юнів.
Скрекоче коник: – Юнаки,
І я скуштую юшки залюбки.
Я
Ясен місяць місяченько
Йде із ярмарку хутенько.
Якнайшвидше шлях долає,
На п’ятак покупок має.
Купив яблук, ягід тато
Яснозорим всім малятам.
Ч.Ш. Дякую, вам, за те, що ви прийшли на допомогу. То ж скільки букв
ми знаємо?
(Всі виконують пісеньку « Тридцять три подружки…»)
Буквар. Незнайку, запам’ятай цю пісеньку. Запам’ятавши її ти ніколи не
забудеш скільки букв є в українському алфавіті.
(Сорока стоїть біля дверей, тримаючи їх, не пускає до класу Читанку.
Наспівує пісеньку, ніби вона тут ні причім)
Ч.Ш. Сороко! Чого це ти вчепилася за двері і щось там бурмочеш?
С. Та це я так собі. Стережу, щоб ніхто не завадив цьому чудовому
Святу.
(Стукіт в двері)
Всі. Хто там?
(Сорока співає гучніше, а Читанка з-за дверей говорить: « Це я –
Читанка!)
Ч. Ш. Сороко, ану цить! Хто там?
Ч. Це я – читанка! Пустіть мене!
Ч.Ш. Негайно впусти!
С. Ну добре. Впущу, але коли прийде Читанка, всім нам потрібно буде
попрощатися із буквариком.
Б. А й справді. Щось я затримався у вас. Бачу нічого мені тут більше
робити, адже ви такі молодці, так добре вивчили букви. Ну що ж:
Читанко добра, приймай естафету,
Веди школярів по дорогах планети.
Хай відкривають їх розум і руки
Незнані шляхи на планеті Наука!
Читанка. Хай у науці кожен привчиться
Покуштувати і хрону й перчиці
Зате, коли буде в навчанні тяжко
Дванадцяти у журналі цвістимуть, як ромашки.
(Роздає ромашки – дванадцяти)
Б. Прошу вас, дітки, вчитися сумлінно і не лінуватись. А мені уже час
іти.
Діти. Обіцяємо не лінуватись і старанно й залюбки навчатись.
Пісня « Прощавай, Букварику!»
(Букварик виходить прослухавши пісню. Діти махають рукою на прощання)
Вчитель. Дорогі діти! Щиро вітаю вас із цим чудовим святом. Сьогодні з
вами ми переступили велику сходинку у навчанні . Ви навчилися читати,
писати, але не забуваймо, що поруч із вами від 1 вересня і до сьогодні
були батьки. Вони допомагали синочкам і донечкам вчитися. Побажаємо і їм
сили та наснаги!!!
Вам шановнії батьки,
Спасибі хочу я сказати.
Із щирим вчительським теплом!
За допомогу у навчанні,
Старанність, витримку, любов.
За участь в виставках робіт,
За те, що вчились рахувати,
Старанно букви всі писати
Та гарно-гарно малювати.
Це – перший крок!
Попереду ще 11 років.
Отож, навчайтеся, батьки,
І кожен день робіть уроки!
Робімо все для того, аби наші діти росли здоровими, розумними та
веселими.
Бо стане гарніше на світі,
Коли усміхаються діти!!!!
Пісня « Коли усміхаються діти»
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
