Прощавай, осінь…

 

В це переддення грудневе.

Хмарна не радує днина,

Вiтер висвистує в кронах,

Лиш молода горобина

Свiтиться в гронах червоних.

Жовтень

Похмурий, брате, ти та сiрий,

Пташки полинули у вирiй.

Мовчить дiброва, мов нiма.

Вже близько матiнка-зима.

Вересень

Що ж, брате наш, пора,

До побачення, дiти!

Ведуча. А ми вам на прощання заспiваєм осiнню пiсеньку.

(Діти виконують пiсню „Шпачок прощається”).

Диня.

Бал наш триває.

Музико грай і гостей скликай.

Морква.

В темнiй я живу коморi,

А коса моя надворi.

Гарбузовая сестриця

Мене звати… (морквиця)

На правах принцеси балу

Гостей запрошую до зали.

(Звучить музика. Заходять два Огiрки і Квасоля)

1-й Огiрок

Я — найзеленiший,

Я щойно з городу,

I я не гiрчастий,

а шляхетного роду.

Огiрочком звуся я.

Мене полюбляє кожна сiм’я.

2-й Огiрок

Ми зеленої всі мастi,

Всi довгастi, всi смугастi.

Прив’язали нас в рядках,

На зелених ланцюжках.

Гарбуза ми сини й дочки

Звати як нас?

(Огірочки)

1-й Огірок.

Радi бути зараз з вами,

Величавi пани й дами.

2-й Огiрок.

Добирався я до вас,

Як мiг — огірок з грядки.

З святом я вiтаю всiх!

Добрий день, малята!

Квасоля.

Не стелюсь я спати долi.

Дерусь вгору. Я — (квасоля).

Дякую, що запросили,

І мене не забули.

Не сплутайте з соєю.

Звуся я квасолею.

(Звучить музика. Заходять дві Картоплини і два Буряки).

1-ша Картопля.

Мене смажать, мене варять

Хоч отрутою i кроплять.

Всi мене їдять i хвалять

Бо я звуся як?

(Картопля)

Нас звуть картоплинками,

Ми смачнi у стравi,

Посiдаєм щільне мiсце

У своїй державi.

2-й Буряк.

Звусь я буряк, бурячок.

Солоденький мiй бочок,

З мене вийде добрий квас,

Пригощу я ним i вас.

Я, городня картоплинка

Поспiшала так, що жах!

Скільки я про тебе чула

І спiвала у пiснях.

(Звучить музика. З’являються Помiдор, Баклажан, Капустина, Кукурудза).

Баклажан.

Примчав з далекої держави.

Звуся — баклажан.

Чув, я чув про твою славу,

Тепер сам бачу — ти сильний пан.

Помiдор.

А я, друзi, помiдор,

Круглий iз городу.

У червонiм каптанi —

Гляньте-ка на вроду.

Капуста.

Капустина я зелена,

Сто одежин маю.

Хоч i сто одежин —

Їх не застiбаю.

Кукурудза.

Плаття шовкове одягла,

Заплела косу,

Нумо, друзi, подивiться

На мою красу.

Цю культуру добре знають

Та й поважають,

Бо з неї молоко,

Кашу й масло мають.

У бригадi виробничiй

Добре доглядали

І тому такий високий

Урожай зiбрали.

Помідор.

Хоч я не стрункий

І на зрiст невисокий,

Та маю червонi гладенькі щоки.

Я круглий, блискучий.

Геть чисто сеньйор,

Та кличуть мене всi

Сеньйор-помідор

Капуста.

Я — капуста бiла, кругловида,

Качаниста, головиста,

Маю платтячок із триста.

Хочу теж до вас на бал

На осiннiй карнавал.

Гарбуз.

Всi проходьте ви до залу.

Ми вас чекали. Так, так, чекали.

(Звучить музика. Заходять Горох, Редька, Цибуля, Перець).

Горох.

Я — горох, я з полiв.

Я давно вже доспiв,

Я стручастий і рясний

Вирiс цього року.

Я зернистий i срiблястий нiвроку.

Як стручастий і рясний

Значить — буде суп смачний.

Редька.

Не дивiться, що я гарна та гірка,

Вiтамiнiв у мене не менше, нiж в огiрка.

Цибуля.

На менi дванадцять шкiр!

А гризнеш — в сльозах полинеш,

Бо я звуся … (цибулина).

Перець.

Сам я можу налякати.

Звусь я перець стручкуватий,

Та тебе лякать не буду.

Ти, морквино, знана всюди.

Твоє личко наймилiше,

А твiй розум найгострiший.

(Звучить музика. З’являються Кавун, Груша, Сонях).

Кавун.

Зелений, смугастий,

Гладун-балакун,

Вас щиро вiтає

Солодкий канун.

Груша.

А я теж солодка й смачна,

Гарну вроду маю.

Гарбузову всю родину

Щиро я вiтаю.

Сонях.

Я примчав з країни Сонця,

І високий, i стрункий.

На морквинку подивитись,

У якiй вона красi.

Гарбуз.

Щиро, друзi, вас вiтаю,

Я схвильований до краю.

(Під музику з’являються гриби).

Боровик.

Я — гриб-боровик,

Маскуватися звик.

Мусиш лiс обiйти,

Щоб мене знайти.

А кому знайти удасться,

Знай: тому всмiхнулось щастя,

Бо смачнiшого нема

4

6

@

B

`

b

?

?

¬

®

Ue

TH

6

B

b

?

®

TH

????????????????????TH

A »

8

\

?

¦

I

o

A A

»

6

8

Z

\

~

?

¤

¦

E

I

?

o

???????????????$????Мiж грибами усiма.

Хто не вмiє нас шукати,

Тим адресу можу дати:

Ми в лiсi й на головi –

Корiнь бiлий, верх смаглявий.

Шампiньйон.

По-нашому я — печериця,

А по-французьки — шампiньйон.

Хоч куцонога, блiдолиця,

Але витримую фасон.

Засмажите мене в сметанi

Й куди тому боровику.

Мене шукайте на свiтаннi

У лiсi, полi, у садку.

Мухомор.

Я — мухомор, я — людомор,

Червоний, наче помiдор.

Кашкет цяцькований, розлогий.

А сам — стрункий i довгоногий.

Серед урочища грибного

Не знайдеш красеня такого.

Та я отруйний, пам’ятай.

Мене побачиш — обминай!

Диня.

А для вас, шановнi гостi,

Зараз дiток ми попросим

Гарну пiсню заспiвати

Настрою усiм додати.

(Виконується Пiсня про грибик. Звучить музика. Заходять Пшеничка і
Колосок).

Пшеничка.

Звуся Золота Пшениченька,

Маю бiле, кругле личенько,

Я прийшла до вас на бал,

На осiннiй карнавал.

Колосок.

Звусь я житнiй колосок,

Пишнi вуса маю

І скажу вам щиро,

Я, Морквинко, вас кохаю.

І для вас, принцесо видна,

Радий танець танцювати,

А Пшеничка — сестра рідна

Буде менi помагати.

(Виконується танець Ча-ча-ча. Будяк бикрадає пiд час танцю Моркву).

Будяк.

Ви мене усi зганьбили,

І на бал не запросили,

Щоб царiвну вам віддати,

Мушу вам таке сказати:

Кожен, хто прийшов на свято

Мусить вiрша прочитати,

Танцювати i спiвати,

І мене порозважати.

А як нi, то вам бiда.

І принцеса молода

Буде в моїм замку жити,

Буде вiк менi служити.

Хто нам в горi допоможе?

Хто порятувати зможе?

Осiннiй листочок.

Листя падає додолу

Засинає гай i поле.

На вербi один листочок,

До зими один деньочок.

А листочок як злiтає –

Вiршик зразу починає.

Ось послухай, господине –

Вiршi знає вся родина.

(Передають листочок).

Осінь

Мабуть, я розпочну.

Я — осiнь чарiвна i ясна,

Я дивна, наче казочка сама,

Тримаю пензлик я в руках,

Малюю у садах, гаях.

Малюю всюди — тут i там,

Щоб догодити, любi, вам,

Щоб вмiли ви красу кохати,

Щоб теж у руки пензлик брали

Й красу природи малювали.

(Діти декламують вiрші про осінь).

1-й учень.

Тихо осiнь ходить гаєм,

Лiс довкола аж горить.

Ясен листя осипає.

Клен нахмурений стоїть.

2-й учень.

Осiнь наступила

І зробила диво,

Гляньте —все навколо диво-дивина.

Листячко змiцнiле,

Край ставка верба,

І лелека в вирiй

Знову вiдлiта.

3-й учень.

Небеса прозорi, мов глибінь ріки,

Падають, як зорi, з явора листки,

А над полем — нитка,

дзвенить, як струна;

Засмiялась квiтка:

«Не страшна зима».

4-й учень.

Заснули в лiсi деревцята

І навiть кущики малi,

І вже малята-зайченята

Приготувались до зими.

5-й учень.

Золота берiзка, мов сонечко,

З неї листя сумно летить.

Вона стука менi у вiконечко

І благає його вiдчинить:.

Подарую листочок на згадку тобi,

А сама я спочину в зимовому сні.

Будяк.

Що робити? Як вчинити?

Бачу, дружна в них сiм’я,

Щось нездужаю вже я.

Сонях.

— Всi ми славнi вояки,

Не страшнi нам будяки,

Ми принцесу порятуєм:

Поспiваєм, потанцюєм.

(Дiти виконують „Пiсню про дощ”).

Груша.

Гей, морквинко мила,

Ти там не журися.

Ти на наш таночок

Краще подивися.

(Діти виконують естрадний танець).

Будяк.

Оце горе, це бiда.

Вмiють все вони робити,

Що ж менi iще вчинити?

Час розплати мiй настав.

Я ж нiколи не тiкав

(Приводить Моркву)

Ось вам ваша морквиця.

Пiду далi злиться.

Морква.

Я тепер така щаслива,

Буду вдячна вам щодня,

Гарбузовая рiдня,

Що так дружно ви спiвали

І з неволi визволяли.

Осінь.

З вами весело спiвати,

Веселитись, танцювати.

Але час менi прощатись,

Треба далi вiдправлятись.

Гарбуз

Всiх нас люблять i шанують –

Рiзнi страви з нас готують.

Любих гостей досхочу

Гарбузом я пригощу.

(Всi пригощаються гарбузовою кашею).

Похожие записи