Реферат на тему:

Профільна старша школа як необхідна складова освіти європейського рівня

Освіта сьогодення зазнає значного впливу змін у сучасному
суспільстві, серед яких інтеграційні процеси, глобалізація,
демократизація, створення єдиного інформаційного простору тощо. Швидке
зникнення бар’єрів між країнами створює умови, в яких в основу
стратегічної і тактичної діяльності державної освітньої системи мають
покладатися світові стандарти, що формуються до змісту, форм і
методів навчання, до підсумкових результатів навчальної діяльності, до
рівня і якості освіти.

Усвідомлення того, що система освіти повинна слугувати насамперед
конкретному громадянину на основі належного врахування
громадсько-особистісних прав і пріоритетів – одна з найважливіших
світових тенденцій. Надати можливість усім без винятку проявити свій
талант і творчий потенціал, реалізувати свої особисті плани – завдання,
що поставила перед державами в галузі освіти Міжнародна комісія з
питань освіти ХХІ століття при Раді Європи. Вчитися знати, вчитися
діяти, вчитися бути, вчитися жити разом — провідні принципи, що
визначені для освіти нового століття.

Входження України до європейського освітнього простору, рух до навчання
світового рівня, що диктується процесами глобалізації та інтеграції,
— основний вектор розвитку національної системи освіти. Завдання,
проголошені у стратегічному документі – Національній доктрині розвитку
освіти — спрямовані на перехід системи освіти на новий тип
гуманістично-інноваційної освіти, досягнення її конкурентоспроможності в
європейському та світовому освітньому просторі, формування покоління
молоді, здатного робити особистісний духовно-світоглядний вибір,
здобувати необхідні знання, набувати навички та компетентності для
інтеграції в суспільство на різних рівнях, навчатися протягом життя.

Перехід від національних до міжнародних стандартів навчання передбачає
дотримання певних єдиних вимог, серед яких як обов’язкові для
узгодженого стандарту середньої освіти визначені такі:

денне навчання тривалістю не менше 12 років;

диференціація програм старших класів.

Впровадження профільного навчання у старшій школі – вимога часу, що
відповідає загальній тенденції розвитку старшої школи в провідних
країнах світу та положенням міжнародних стандартів середньої освіти.

Сучасні умови модернізації системи освіти в Україні потребують
критичного вивчення і творчого застосування всього найціннішого з
вітчизняного та зарубіжного науково-практичного педагогічного досвіду.
Проведений аналіз вітчизняного досвіду показав, що спроби профільної
диференціації навчання здійснювалися у системі загальної середньої
освіти, починаючи з середини ХІХ сторіччя, але в основному як окремі
елементи модернізації освітньої системи, що, зазвичай, не мало масового
характеру.

Старші школи системи середньої освіти розвинених європейських країн
функціонують як профільні вже протягом декількох десятиріч. Вивчення
досвіду їх становлення і організації профільної освіти з урахуванням
національних традицій та надбань є умовою успішної реалізації системи
профільного навчання на старшому ступені у навчальних закладах
України.

Світова практика організації профільного навчання не залишилася поза
увагою науковців, що досліджували проблему зовнішньої диференціації
навчання, — І.Є. Унт, М.К. Гончарова, О.І. Бугайова, П.П.
Сікорського, Л.В. Жовтан, А.М Джуринского та ін. Це питання активно
обговорюється і нині на сторінках сучасної педагогічної преси [1-9].

Мета нашої статті — виявити основні способи і принципи організації
старшої школи в європейських країнах, проаналізувати стан і сучасні
тенденції розвитку профільної освіти за рубежем.

Аналіз розвитку освіти в європейських країнах показав, що старші школи
в усіх розвинених країнах є профільними, їх сучасна структура є
результатом генералізації та уніфікації структури та змісту освіти
протягом кількох десятиріч. У системі організації навчання на старшому
ступені можна виявити такі загальні тенденції:

— розвиток у напрямі диверсифікації: уніфікована структура на рівні
початкової та основної школи і значна варіативність навчання у старшій
школі, на основі запровадження великої кількості академічних та
професійних програм з метою якнайбільшого задоволення потреб ринку праці
та особистісних сподівань кожного індивідуума;

— збільшення числа тих, хто продовжує навчання у старшій школі, що
повністю знаходиться в контексті намагань усіх країн світу до росту
освітнього рівня населення;

— збільшення терміну обов’язкової і загальнодоступної освіти;

— варіативність щодо тривалості навчання (від двох до п’яти років
залежно від країни і профілю навчання). У школах професійного напряму
тривалість навчання коротша порівняно з академічними профілями;

— виділення, зазвичай, старшої школа як самостійного виду освітнього
закладу (ліцей, гімназія, “вища” школа тощо);

— урахування результатів навчання під час зарахування у вищі навчальні
заклади, найчастіше – пряме зарахування.

У різних країнах реалізуються різні моделі профільного навчання, кожна
з яких має свої переваги і свої недоліки.

Більшість науковців [1,7,8,10] виділяють два основних підходи до
структурної організації старшої школи у західній Європі :

1) старша школа як структурна ланка єдиної середньої школи (Данія,
Португалія, Фінляндія, Швеція, Ісландія, Норвегія тощо);

2) старша школа як певний тип навчального закладу — гімназія, ліцей
тощо (Греція, Італія, Франція тощо).

На рівні старшої школи, як ми вже зазначали, здійснюється профільна
диференціація, відповідно до цього визначаються два підходи до
організації навчання:

— інтеграційний, що передбачає навчання у структурі єдиної школи, на
рівні старшого ступеня якої відбувається профілізація на основі
фуркації, що передбачає вільний вибір предметів для вивчення та низку
обов’язкових дисциплін;

— сегрегаційний, що передбачає організацію навчання за певним напрямом у
гімназіях, коледжах, ліцеях, спеціалізованих школах після отримання
базової загальної освіти.

Відповідно до цих підходів О.І.Бугайов [1] виділяє дві основні моделі
диференціації навчання:

— гнучка, елективна, що відповідає інтеграційному підходу;

— жорстка, селективна відповідно до сегрегаційного підходу.

Аналіз досвіду зарубіжних країн дозволяє видзначити основні загальні
принципи організації профільного навчання на старшому ступені
середньої школи:

уведення профільної диференціації на основі отримання єдиної базової
освіти, а також визначення учнями власних нахилів та інтересів;

??e?та професійно–технічний, що дозволяє враховувати нахили і
здібності практично всіх учнів, а також потребу країни у різних
спеціалістах;

зменшення кількості обов’язкових навчальних предметів (курсів)
порівняно з основною школою. Обов’язковими, зазвичай, є такі:
природничі науки, іноземні мови, математика, рідна словесність, фізична
культура;

розвиток інтересів та схильностей учнів більш вузькій, ніж у основній
школі, сфері знань;

загальність у пропорціях між обов’язковими, елективними і
факультативними курсами;

гнучкість навчальних планів і програм, що забезпечує можливість зміни
профілю навчання;

тривалість навчання 2-5 років.

Серед загальних тенденцій, що спостерігаються в останні роки в системі
профільного навчання зарубіжжя, необхідно також відзначити: збільшення
кількості обов’язкових предметів, що забезпечують базовий рівень знань
та їх вагомої частки у навчальних планах; зникнення жорсткого розподілу
між академічним та професійно — технічним профілями, їх гнучке
взаємодоповнення на основі введення дисциплін практичної спрямованості
на академічних профілях та збільшення частки загальноосвітніх предметів
і академічних спецкурсів для професійного профілю, інтеграції загальної
і професійної освіти; оновлення змісту традиційних дисциплін;
запровадження нових навчальних курсів; посилення спрямованості освіти
на задоволення потреб ринку та вимог суспільства.

Таким чином, загальною світовою тенденцією розвитку старшої школи є її
орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність та
інтеграція з професійною освітою. Аналіз світових тенденцій розвитку
освіти, її найважливішої складової старшої профільної школи дозволяє
зробити висновок, що основний пошук науки і практики орієнтовано на
розвиток особистості, успішність її соціалізації та адаптації. Такі
підходи вимагають змін як у змісті освіти, так і в технологіях
навчання.

У світовій практиці середньої освіти сьогодні домінує тенденція до
запровадження основного ядра знань як базового мінімуму, на якому
формується і розвивається комплекс знань, умінь, навичок,
компетентностей, що необхідні для соціалізації особистості, її
подальшого професійного становлення.

Крім загальних і професійних знань та вмінь, особлива увага приділяється
формуванню таких важливих компетентностей, як критичного мислення,
вміння самостійно вчитися і користуватися комп’ютером, здатності
розв’язувати проблеми професійного та життєвого рівня, здатності до
самопізнання і самовираження у різних видах діяльності, вміння працювати
в колективі та навчатися протягом життя тощо.

Зміни змістових компонентів освіти вимагають змін технологій навчання.
Домінуючими є комунікаційні та інформаційні технології, які надають
можливість спілкуватися та взаємодіяти на локальному і глобальному
рівнях, швидко здобувати та оновлювати знання, формують уміння і
навички, необхідні для адаптації, вибору, відповідального життя.

Розвиток системи профільного навчання в нашій країні варто вважати
тотожним розвитку світової освіти. У Концепції профільного навчання у
старшій школі визначено основні умови її реалізації, які передбачають
створення нормативно-правової бази і психологічного супроводу,
відповідного навчально — методичного та фінансового забезпечення,
наукового супроводу. Проте ключовою є проблема кадрового забезпечення,
що має вирішуватися на основі «модернізації вищої педагогічної освіти і
системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів»[4,].

Профільне навчання забезпечує можливість здобуття загальної, профільної,
допрофільної підготовки, виховання всебічно розвиненої особистості,
здатної до самореалізації та самоактуалізації, професійного зростання,
адаптування і мобільності у сучасному суспільстві. Профілізація старшого
ступеня середньої школи потребує застосування і впровадження нових
педагогічних підходів та технологій навчання. Методи навчання у
профільних класах мають специфіку, що пов’язано з інтересами,
схильностями та здібностями учнів до обраного ними предмета.

Найбільш характерною особливістю роботи з учнями в таких класах є
перенос центру вагомості з навчання на учіння, на самостійне
ознайомлення та засвоєння інформації; оволодіння вміннями та навичками,
різноманітними способами діяльності; навчання стосункам з іншими людьми;
відкриття світу свого власного “я”.

Профілізація навчання передбачає підвищені вимоги до професійної
підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції,
загальної культури. Вчити по-різному – означає розробляти зміст,
організаційні форми, методи та засоби навчання і виховання, що
відповідають можливостям та особливостям кожного учня з метою
забезпечення оптимальних умов для його розвитку. Вчитель є вже не
єдиним і навіть не головним джерелом інформації, а, насамперед,
організатором самостійної роботи учнів та консультантом.

Нагальним стає питання психолого-педагогічної підготовки і
перепідготовки педагогічних кадрів, готових працювати в нових умовах,
розробляти нові моделі і технології навчання. Необхідність такої
підготовки розуміється більшістю вчителів, які за результатами
проведеного нами анкетування визначають свою готовність як часткову і
вважають основним способом підготовки до профільного навчання
старшокласників курси підвищення кваліфікації в системі післядипломної
освіти.

Список літератури:

Бугайов О.І. та ін. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній
школі: метод. рекомендації. – К.: Освіта, 1992. – 32 с.

Василюк А. Школа і вчитель: вчора і завтра. Причини і тенденції змін у
світовій освіті// Рідна школа.-№3.-1999.-с.78-80

Джуринский А.Н. Реформы зарубежной школы. Надежды и действительность. .-
М.: Знание, 1985. – 80с.

Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. М-ва
освіти і науки України. – 2003. -№24. – с.3-15.

Корсак К. Якість освіти-ХХ1: від національних до міжнародних стандартів
// Управління школою. — №15(27).- 2003. – с.2-7

Локшина О. Старша школа в Європі: сучасний контекст // Шлях освіти. –
2003. — №2. – с.21-24

Локшина О. Профільна школа в зарубіжжі: стан і тенденції розвитку //
Управління освітою. –2004.- №1. –с.8-11

Овчарук О. Сучасні тенденції розвитку змісту освіти в зарубіжних країнах
// Шлях освіти. — №2.-2003.- с.17-21

Рыжаков М.В. Профильное обучение в зарубежных странах // Профильная
школа. – 2003. -№1. – с.49-56

Похожие записи