Реферат на тему:
Професійна орієнтація студентів в умовах набору на навчання за напрямами
підготовки
Вступ
Останнім часом система вищої освіти нашої держави зазнає досить багатьох
суттєвих змін, які заставляють вносити корективи не тільки у зміст
навчального процесу, але й в усі сфери життя ВНЗ. Ці зміни часто
ставлять викладачів перед необхідністю шукати нові підходи до роботи зі
студентами, особливо зі студентами першого курсу.
З початку 2007 – 2008 навчального року у ВНТУ діє новий порядок
підготовки спеціалістів. При вступі до навчального закладу абітурієнт
подає документи та, у разі проходження за конкурсом, зараховується на
навчання не за конкретною спеціальністю, як було до цього часу, а за
напрямом підготовки. Кожний з таких напрямів може включати в себе
декілька спеціальностей. Протягом першого року навчання (перший курс)
студент навчається за відповідним напрямом, а при переведенні на другий
курс потрапляє на навчання за конкретною спеціальністю, проходячи при
цьому конкурсний відбір. При проведенні конкурсу враховується бажання
студента навчатися за тією чи іншою спеціальністю та ліцензований обсяг
місць для навчання.
Не секрет, що сьогодні не усі спеціальності користуються серед студентів
однаковою популярністю. Існують так звані «престижні» спеціальності,
широко розрекламовані як телепередачами так і іншою опосередкованою
рекламою. Показовою при цьому може бути ситуація у будівельному
інституті (ІнБТЕГП) ВНТУ.
Проблеми профорієнтації майбутніх фахівців будівельної галузі
Будівельна галузь сьогодні стрімко розвивається. Зростання попиту на
житло та на адміністративні і промислові приміщення призводить до
суттєвого зростання їх вартості. Ростуть прибутки будівельних
організацій, що дає їм змогу і впроваджувати нові технології у
будівництві і нарощувати обсяги будівництва і відкривати усе нові і нові
робочі місця з досить пристойним, як для України, рівнем заробітних
плат. Усі сьогоднішні переваги професії будівельника та її перспективи
видно неозброєним оком. Тому не дивно, що бажаючих обрати саме цю справу
для свого майбутнього життя з кожним роком більшає, а конкурс на
навчання у будівельному інституті стає одним з найвищих.
Потрібно відзначити, що далеко не усі студенти першого курсу, які
вступили на напрям підготовки «будівництво», і які ще тільки учора
встали з-за шкільної парти, можуть вірно зрозуміти, що означає бути
будівельником. Досвід показує, що досить часто не розуміють цього і їх
батьки. Уявлення про цей напрям у них формують переважно телепередачі,
рекламні оголошення та зовнішній вигляд розкиданих по усьому місту
будівельних майданчиків, на яких височіють баштові крани та піднімаються
у гору бетонні каркаси будівель. Доступної та зрозумілої багатьом,
особливо абітурієнтам, інформації про сутність професій, пов’язаних з
будівництвом, нажаль сьогодні небагато.
На тепер будівельний інститут ВНТУ готує фахівців за п’ятьма
спеціальностями. З них три входять до напряму «Будівництво». Це такі як
«Промислове та цивільне будівництво», «Містобудування і архітектура»,
«Теплогазопостачання і вентиляція». В нових умовах на викладачів, що
працюють зі студентами першого курсу, а також на керівництво профільних
кафедр лягає досить складне і відповідальне завдання подальшої
професійної орієнтації цих студентів, оскільки досвід показує, що серед
них переважає традиційне уявлення, що справжнім будівельником стане лише
той, хто обере «Промислове та цивільне будівництво». Завдання
ускладнюється ще й тим, що заняття у першокурсників проводять переважно
викладачі не профільних, а загальноуніверситетських кафедр, які не
можуть їх якісно професійно орієнтувати.
Після закінчення першого курсу, ті студенти які не пройшли конкурсний
відбір на обрану спеціальність, можуть тривалий час відчувати внутрішню
незадоволеність, оскільки студенту-новачку, взагалі незнайомому з
будівельною галуззю, важко зрозуміти ті обсяги робіт, які виконуються
при спорудженні будівель, ті обсяги знань, умінь та навичок, які при
цьому використовуються, а також місце в них тих, чи інших
спеціальностей. Така незадоволеність може з часом привести до зменшення
або й втрати зацікавленості у навчанні і, як результат до зниження
успішності в інституті і зниження якості підготовки фахівців.
|
~
~
???????????х партій (груп інструментів) – називають серцем оркестру.
Групу сольних труб та корнетів, на які часто лягає виконання більшості
тем твору – називають голосом оркестру, а групу баритонів та тенорів,
без яких виконання твору є сухим і безбарвним – називають душою
оркестру.
Різні спеціальності будівельного напряму теж можна порівняти з
учасниками єдиного оркестру, які спільно створюють свій твір – будівлю.
У неї теж є своє серце і своя душа.
Досвід показує, що коли запитати першокурсника будівельного інституту,
як він собі уявляє процес будівництва і що працівники повинні знати і
вміти для виконання цієї роботи, то майже завжди можна почути дуже схожі
відповіді, зміст яких зводиться до того, що потрібно знати будівельні
матеріали, уміти їх використовувати, зводити міцні, надійні та теплі
стіни з красивими фасадами, просторими приміщеннями, їх зручним
плануванням, тощо. Але з того ж досвіду можна сказати, що після такої
відповіді кілька простих заданих питань можуть поставити студентів у
куток і змусити замислитися. Якщо, наприклад, запитати, що на їх погляд
у сучасному житловому, будинку є найголовнішим, то думки часто
розділяються. Виявляється навіть далеко не фахівці замислившись
починають розуміти, що сучасний будинок – це складна інженерна споруда,
в якій важко виділити щось головне. Хіба хтось хотів би жити у будинку,
який має стіни, підлогу, стелю, вікна, двері, але разом з тим немає
водопроводу (холодного та гарячого), каналізації, опалення, вентиляції,
газопостачання, електропостачання, ліній зв’язку та іншого. Без цих уже
звичних нам інженерних комунікацій, на які ми дуже часто просто не
звертаємо увагу, навіть найсучасніший будинок у великому місті, який має
найдосконаліше планування та архітектурні рішення, нагадуватиме скоріше
доісторичну печеру, аніж сучасне помешкання.
Цілком очевидно, що простими прикладами та порівняннями, можна дати
студентам чітке уявлення про те, що зведення комфортабельного сучасного
житла потребує залучення спеціалістів дуже багатьох професій. При цьому
серед них важко виділити більш важливі та менш важливі. Дуже важливим
для формування уявлення про ту чи іншу професію є робочий триместр, а
саме стажування студента на виробництві. Оскільки на перший робочий
триместр студенти йдуть наприкінці першого курсу, постає гостра
необхідність шукати інші профорієнтаційні форми. Головними серед них, на
нашу думку, повинні бути наступні форми. Заздалегідь сплановані, добре
підготовлені та якісно проведені зустрічі першокурсників з випускниками
минулих років, що навчались за різними спеціальностями, які можуть
просто, доступно та зацікавлено розповісти про свою роботу, а головне її
місце у будівельному виробництві в цілому. В рамках вивчення курсу дуже
цінними могли б бути сплановані, добре продумані екскурсії
першокурсників на підприємства будівельної галузі, знайомство з їх
структурою, напрямками роботи. При цьому важливим є індивідуальний
підхід організаторів таких екскурсій до кожного студента, формування та
роз’яснення задачі екскурсії, по можливості формування індивідуального
завдання щодо ознайомлення студента з окремою проблемою, задачею, чи
напрямком діяльності підприємства.
Не менш важливим видається також запрошення першокурсників на захисти
бакалаврських, дипломних та магістерських робіт. Запрошення на
науково-технічні конференції викладачів та студентів. При цьому
першокурсник також має приходити на такі заходи підготовленим,
спрямованим на опрацювання конкретного питання, чи ознайомлення з
конкретною проблемою.
Висновки
Разом з тим, на нашу думку, спеціалізацію (розподілення студентів на
навчання за спеціальностями) доцільно було б проводити не раніше ніж по
закінченні другого курсу, після того як студенти в рамках робочого
триместру побувають та попрацюють на підприємствах не одного, а різного
профілю. Оскільки спеціальності одного напряму є спорідненими, то варто
було б організовувати рівноцінний навчальний процес для усіх груп
напряму протягом двох років навчання. Протягом цих років доцільно було б
окрім робочих триместрів організовувати регулярні екскурсії на профільні
підприємства, регулярні зустрічі з випускниками різних спеціальностей
напряму підготовки «Будівництво», а також регулярне відвідування
першокурсниками захистів бакалаврських дипломних та магістерських робіт.
Для якісної організації цих напрямків роботи доцільно було б розробити
плани та програми проведення екскурсій, методики роботи з
першокурсниками при їх відвідуванні захистів дипломних робіт, а також
тематику та зміст зустрічей з випускниками минулих років. Для якісного
втілення в життя таких планів, програм та методик варто було б
призначити на усіх випускних кафедрах викладачів, відповідальних окремо
за кожен напрямок роботи.
Література
Лиферов А. П. Интеграционные процессы в мировом образовании: основные
тенденции. // Международный журнал по проблемам образования. – 1990. – №
1. – С. 29-33.
Гершунский Б. С. Толерантность в системе целостно-целевых приоритетов
образования. // Педагогика. – 2002. – № 7. – С. 50-56.
Гуманізм та освіта. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції. Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. – 464 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
