Реферат на тему

Професійна діяльність по формуванню та корекції цінностей

У своєму житті кожен з нас самостійно вирішує, що, коли та як робити.
Вибір дії, вчинку визначається нашим вихованням, поведінкою, поглядами
наших колег, їх оцінками та очікуванням нами результатів. За висловом
У.Метьюза, «вінцем всіх здібностей є здоровий глузд. Недостатньо робити
гарні речі, їх треба робити в свій час та в належному місці. Талант
знає, що робити, такт повинен підказати, коли робити та як робити».

У характері кожного з нас, десь глибоко-глибоко, до певного часу
визріває зерно вчинку. Прокинувшись та дозрівши, воно може підняти Вас
на таку висоту, якої Ви ніколи й не сподівалися досягти. Рішення з
Вашого минулого – це Ваша поведінка сьогодні, вони – основа Вашого
розуміння цінностей життя.

На низькому рівні значимості у випускників шкіл знаходяться такі
цінності як: альтруїзм, навчання, професійна діяльність, дозвілля,
служба в армії.

Наші дослідження серед вчителів дали таку ціннісну картину.

Перша цінність – здорове сімейне життя та виховання власних дітей.

Друга цінність – матеріальне благополуччя.

Третя цінність – професійна діяльність як джерело благополучного
існування.

Четверта цінність – розвиток* власних здібностей.

П’ята цінність – позитивне спілкування з людьми.

Шоста цінність – пізнання себе.

Сьома цінність – залучення до культури.

Уміння проясняти та змінювати цінності є для вчителя дуже важливим з
тієї точки зору, що він бере участь в процесі формування цінностей
майбутніх поколінь.

Педагог, не здатний проясняти особисті цінності, не зможе формувати їх у
інших. Робота менеджера освіти включає в себе право винесення суджень
про те, що важливо, а що – ні.

Таблиця 16

Ціннісні орієнтації людей зрілого віку

Не досягли вищої майстерності (іноді досягли уявного успіху) Досягли
вищої майстерності та справжнього успіху

Дисгармонія, розлад з собою. Гармонія.

Працьовитість. Працьовитість.

Деяка схожість на людей свого кола. «Неоднаковість осіб».

Дуже високий (або низький) рівень домагань, гординя. Нормальний рівень
домагань.

Неадекватна самооцінка. Адекватна самооцінка.

Націленість на задачі виживання, функціонування. Націленість на задачі
розвитку.

Орієнтація на економічне, раціональне, технічне. Орієнтація передусім на
духовне, соціальне, екологічні проблеми.

Нерозкриття свого «Я». Сміливість бути самим собою.

Тверде проходження вікової «ролі». Деяка «дитячість».

Мотивація досягнень. Мотивація інтересу.

Прагнення до конкурентної боротьби. Спокійне ставлення до досягнень
інших.

Культивування смутку та горя («ослик іа-іа»). Висока культура радості та
щастя.

Прагнення до справедливої конкурентної боротьби. Спокійне ставлення до
досягнень інших.

Схильність до звинувачення, різкий тон висловлювання. Терпимість.

Емоції гніву, критики, заперечення, нерозуміння гумору. Емоції сміху,
доброго гумору.

Наслідування усталеним канонам. Інноваційна потреба.

Власна тверда позиція та спроба залучити до неї інших. Власна тверда
позиція, що не нав’язується іншим.

Позиція тверда, нею гордяться. Позиція може усвідомлено змінюватися.

Помилковість признається.

Більше вимог та претензій (справедливих) до інших. До себе претензій
більше, ніж до інших. Вимоги вище.

Образне або логічне мислення («однопівкульне»). Поєднання образного та
логічного («двопівкульне»).

Читання (постійне) в основному спеціальної літератури. Інтерес та знання
літератури, постійне читання.

Прагнення до постійного обговорення своїх проблем (в тому числі
наукових). «Язик за зубами» (А.Енштейн).

Схильність займатися звичними традиційними справами, вірність старим
захопленням. Поява нових хоббі, занять, інтересів y зрілому віці.

Небажання займатися самоаналізом, деяка демонстративність (в надії, що
оцінять інші). Володіння способами аналізу власної діяльності, високий
рівень рефлексії, розуміння свого «Я».

Рекомендуємо визначити рівні сформованості ціннісних орієнтацій за
методикою Б.С. Круглова (адаптований варіант методики М.Рокича).

Інструкція: перед Вами список основних цілей, яких люди прагнуть
досягнути в житті. Вкажіть важливість цих цілей для себе, проставивши в
кожного пункті бали від 1 до 5 (1 бал – найменше значуща ціль; 5 балів –
найбільш значуща).

(Т-цінності)

Зміст цілей життя Бали від 1 до 5

Самостійність як незалежність в думках та оцінках

Впевненість у собі

Матеріальна забезпеченість

Здоров’я (фізичне та психічне)

Задоволення (життя, повне задоволень, розваг, приємного проведення
часу)

Цікава робота

Любов (духовна та фізична близькість з коханою людиною)

Свобода як незалежність у вчинках та діях

Краса (переживання прекрасного в природі та мистецтві)

Хороші та вірні друзі

Пізнання (розширення свого кругозору, освіта…)

Щасливе сімейне життя

Суспільне визнання

Активне, діяльне життя

Рівність

Інструкція: перед Вами список основних якостей особистості людини.
Укажіть на їх цінність для Вас, проставивши коло кожного пункту бали від
1 до 5 (найбільш значущі 5).

(І-цінності)

Якості особистості (як цінності) Бали від 1 до 5

Високі запити (домагання)

Чуйність (дбайливість)

Вихованість

Життєрадісність

Ефективність в справах

Сміливість у відстоюванні своєї думки

Ретельність (дисциплінованість)

Нетерпимість до недоліків

Широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки,
звички)

Чесність

Освіченість

Самоконтроль

Терпимість

Тверда воля (уміння наполягти на своєму)

Раціоналізм (уміння логічно мислити)

Відповідальність (почуття обов’язку)

Ціннісні орієнтації (ЦО) особистості розділяються на дві групи (на
основі того, яким цілям та задачам служить та або інша цінність).

I група – цінності-цілі (термінальні цінності). Т-цінності відображають
основні цілі людини та її довготривалу життєву перспективу.

II група – цінності-засобу (інструментальні цінності). І-цінності
характеризують шляхи, які вибираються для досягнення цілей життя, вони
інструмент реалізації Т-цінностей.

Пропонуємо Вам методику Є.Б.Фанталова на «конфлікт» понять
(цінність-доступність). Ця методика допомагає розкрити протиріччя в
системі «хочу» та «можу».

Інструкція: Перед Вами список з 12 понять, кожне з яких означає одну із
загальнолюдських цінностей:

Активне, діяльне життя;

Здоров’я (фізичне та психічне);

Цікава робота;

Краса природи та мистецтва (переживання прекрасного в природі та
мистецтві);

Любов (духовна та фізична близькість з коханою людиною);

Матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних проблем);

Наявність хороших та вірних друзів;

Впевненість* у собі (свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів);

Пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної
культури, а також інтелектуальний розвиток);

Свобода як незалежність у вчинках та діях;

Щасливе сімейне життя;

Творчість (можливість творчої діяльності).

Вам треба порівняти ці поняття-цінності попарно між собою на
спеціальному бланку. Потрібно провести два послідовних порівняння, кожне
за своїм критерієм: перше по «цінності», друге по «доступності» (далі
див. бланк).

На бланку дві матриці. У них записані пари цифр. Кожній цифрі відповідає
поняття-цінність, яке стоїть під цим номером в списку. Заповнення
починайте з матриці 1.

Порівняння в матриці 1 проводиться на основі того, що представлені в
цьому списку цінності мають для Вас різну значущість, різну міру
привабливості. Ви вибираєте з двох цінностей ту, яка здається Вам більш
важливою в цій парі. Її Ви обводите кружечком.

Приклад: Вам дана пара 2-3. Під цифрою «2» позначено «здоров’я», під
цифрою «3» – «цікава робота». Якщо Ви обвели цифру «2», то це означає,
що здоров’я для Вас важливіше, ніж цікава робота. Обводити можна тільки
одну цифру з пари! Пропускати пари не можна!

Іноді Вам буде здаватися, що обидві цінності, що складають пару, важливі
для Вас однаково або одна не може існувати без іншої. Уявіть ситуацію
необхідності вибору, що раптово виникла, коли Вам все ж доводиться
вибирати ту з двох цінностей, від якої у разі необхідності Вам важче
відмовитися. Відповідати намагайтеся швидко, по першому враженню.
Закінчивши заповнення матриці 1, переходьте до матриці 2.

У ній порівняння проводиться на основі того, що деякі з представлених
цінностей є для Вас більш доступними в житті в порівнянні з іншими. Ви
вибираєте з пари ту цінність, яка легше досягається Вами.

Приклад: пара 2 – 3. Якщо Ви обвели «3», то це означає, що цікава робота
більш доступна Вам, ніж власне здоров’я.

Приступайте до заповнення!

Реєстраційний бланк

Матриця 1. Порівняйте поняття-цінності на основі їх більшої значущості
для Вас, більшої привабливості.

11 2 22 3 33 4 44 5 55 6 66 7 77 8 88 9 99 10 10 11 11 12

11 3 22 4 33 5 44 6 55 7 66 8 77 9 88 10 99 11 10 12

11 4 22 5 33 6 44 7 55 8 66 9 77 10 88 11 99 12

11 5 22 6 33 7 44 8 55 9 66 10 77 11 88 12

11 6 22 7 33 8 44 9 55 10 66 11 77 12

11 7 22 8 33 9 44 10 55 11 66 12

11 8 22 9 33 10 44 11 55 12

11 9 22 10 33 11 44 12

11 10 22 11 33 12

11 11 22 12

11 12

Матриця 2. Тепер порівняйте ці ж поняття-цінності на основі їх більш
легкої досяжності для Вас, більшої доступності.

1 2 2 3 3 4 4 5 5 6 6 7 7 8 8 9 9 10 10 11 11 12

1 3 2 4 3 5 4 6 5 7 6 8 7 9 8 10 9 11 10 12

1 4 2 5 3 6 4 7 5 8 6 9 7 10 8 11 9 12

1 5 2 6 3 7 4 8 5 9 6 10 7 1 8 12

1 6 2 7 3 8 4 9 5 10 6 11 7 12

1 7 2 8 3 9 4 10 5 11 6 12

1 8 2 9 3 10 4 11 5 12

1 9 2 10 3 11 4 12

1 10 2 11 3 12

1 11 2 12

1 12

Порівняння матриці 1 («Цінності – Ц») та матриці 2 («Доступність – Д»)
дає такі варіанти взаємозв’язку:

1. Ц та Д повністю або частково співпадають (Ц ? Д), що означає
зближення реальності та ідеалу.

2. Ц та Д розходяться, при цьому:

а) ціль перевищує доступність (Ц > Д): «цінно, але не доступно», «хочу,
але мені це недоступно», «хочу, але не можу». Даний факт свідчить про
наявність внутрішнього конфлікту, в основі якого лежать ті або інші
цінності;

б) перевищення доступності цілі (Д) над її цінністю (Ц) (Ц < Д): "доступно, але не треба", "можу, але не хочу". Цей факт свідчить про стан внутрішнього вакууму особистості по відношенню до тих або інших цінностей. Співвідношення "Цінності" (Ц) та "Доступність" (Д) дає можливість обґрунтувати "теорію щастя", в основі якій лежать наступні аксіоми: 1. Кожний індивід спостерігає навколишню його реальність (Р) та має власне уявлення про бажаний стан реальності, тобто ідеал (І). 2. Мірою щастя індивіда можна вважати функцію, що монотонно залежить від міри збігу Р та І: чим більше вони розрізнюються, тим менш щаслива людина. 3. Кожному індивіду властиве природне прагнення до підвищення власного щастя. Цих постулатів досить для виведення таких суджень, що займають чільне місце в житті: а) змінюючи реальність, наближати її до ідеалів (Р ( І). У залежності від ідеалів маємо спектр людей, що йдуть цим шляхом – від революціонерів, реформаторів, просвітників, через "рядових трудівників", до (на жаль) порушників законів; б) зближувати реальність та ідеал за допомогою зміни ідеалу (І ( Р). Знову маємо спектр осіб, що прагнуть до цього: від конформістів до циніків, але в цьому ряді є й звичайні люди, що відмовляються від нездійсненних ідеалів; в) підміняти реальність її ілюзією, зменшуючи тим самим розходження реальності та ідеалу. Тут очевидна роль алкоголю, наркотиків. Але чи не стоїть в цьому ж ряді "масова культура"? А "брехня заради порятунку"? Наприклад, у відносинах між лікарем та смертельно хворим пацієнтом? г) зберігати баланс при формуванні ідеалів: ідеал повинен бути потенційно досяжним. Давайте розглянемо орієнтовний перелік загальнолюдських цінностей: влада, задоволення, рівність статей, достаток, вік, участь в управлінні, відвертість, робота… Цінності* – це поняття або переконання, впорядковані за відносною важливістю. Вони направлені на задоволення трьох універсальних людських потреб: екзистенціальних; потреб соціальної взаємодії; потреб розвитку соціальних груп. Ці потреби задовольняються в реалізації 10-ти мотиваційних типів. 1. Саморегуляція – вибір, творчість, дослідження 6. Безпека – стабільність, гармонія індивіду, сім’ї, суспільства 2. Стимулювання – повнота життєвих відчуттів 7. Конформність – обмеження дій, що заподіюють шкоду іншим 3. Гедонізм – насолода життям, задоволення 8. Традиція – повага та підтримка звичаїв, визнання ідей культури та релігії 4. Досягнення – особистий успіх завдяки компетенції 9. Прихильність – підтримка благополуччя людей 5. Влада – соціальний статус престижу та панування над людьми 10. Універсалізм – розуміння, вдячність, терпимість та підтримка благополуччя Групи цінностей мають внутрішні протиріччя (приналежність до статі, відвертість-закритість, виграш-програш…). Цінності збереження (безпека, конформність, традиції) протилежні цінностям зміни (стимулювання, саморегуляція). Цінності самовизначення (універсалізм, прихильність) протилежні цінностям самопіднесення (влада, досягнення, гедонізм). Парадигма цінностей безпосередньо пов’язана з рольовою поведінкою людини. Кожен з нас може мати, "виконувати" одночасно такі ролі: "особистість", "батько", "чоловік", "викладач", "син", "колега", "друг"… Поняття "цінності" пов’язане з поняттям "принципи". Однак принципи – це не цінності. Це те, що направляє людську поведінку, вони фундаментальні та незаперечні. Малюнок 18 Професійні ціннісні орієнтації педагогів рекомендуємо дослідити за методикою "Квадрат професійних ціннісних орієнтацій вчителя" [35]. Розуміючи під професійними цінностями вчителя елемент внутрішньої структури особистості, який виражає її суб’єктивне ставлення до суспільно значимих цінностей праці та окремих компонентів педагогічної діяльності, ми виділили сім груп ціннісних орієнтацій: на комунікаційну діяльність (КД); на діагностичну діяльність (ДД); на прогностичну діяльність (ПД); на організаційно-методичну діяльність (ОМД); на конструктивну діяльність (КонД); на дослідницьку діяльність (ДосД); на суспільну діяльність (СД). Результати наших досліджень визначили ієрархію ціннісних орієнтацій вчителів з різним педагогічним стажем. У починаючих вчителів ця ієрархія має такий вигляд: ОМД ДД КонД КД ДосД ПД СД Для вчителів, стаж яких понад 5 років: КД ОМД ДД КонД ДосД ПД СД Ця ланка свідчить про те, що вчителі часто не бачать взаємозв’язку між діагностичними та прогностичними компонентами педагогічної праці. Ми вважаємо найбільш оптимальну ієрархію в такому вигляді: КД ДосД ДД ПД ОМД КонД СД Є способи, зa допомогою яких можна внести зміни в особисті цінності. Моралізування. Проголошуйте щось хорошим, а щось поганим, використовуючи будь-який авторитет*, на який можна послатися, щоб підкріпити свої слова. Особистий приклад. Намагайтеся робити все у відповідності зі своїми переконаннями, майте надію, що оточуючі будуть вчитися на Вашому досвіді. Невтручання. Дозволяйте іншим людям поводитися так, як їм заманеться, не коментуючи їх поведінку та не впливаючи на неї. Допомога в проясненні цінностей. Допомагайте іншим у виборі тих альтернативних цінностей, які їм краще підходять. Це допоможе зрозуміти власну позицію у ставленні до цінностей. А тепер ознайомимося з характеристиками керівника школи та вчителя, для яких характерні розмиті або чіткі цінності, та визначимося, над чим Вам треба працювати, щоб стати педагогом з чіткими цінностями. Таблиця 17 Розмиті особисті цінності Чіткі особисті цінності Не здатний піддати сумніву свої цінності. Часто піддає сумніву свої цінності. Ігнорує дані, які розходяться з його цінностями. Міняє цінності під впливом накопичених даних. Несерйозно ставиться до ціннісних проблем. Серйозно ставиться до питання про цінності. Непослідовний. Послідовний. Поводиться урозріз з цінностями, що декларуються. Поводиться відповідно до цінностей, які декларуються. Не висловлює своїх поглядів. Оголошує свої погляди для обговорення. Вважає чужі погляди неправильними. Намагається зрозуміти чужі погляди. Життєва позиція пасивна. Активний у житті. Не бажає займати тверду позицію. Твердо стоїть на своєму. Уникає відповідальності за свої цінності. Готовий до відповідальності за свої цінності. Найбільш чітких особистих цінностей вимагає робота керівників, пов’язана з необхідністю піддавати сумніву власні рішення, часто здійснювати вибір, бути послідовним та виявляти особисту чесність. 28 Закон Мерфі, Закон нововведення, проголошує: якщо Ви бажаєте, щоб команда виграла стрибки у висоту, знайдіть одну людину, яка може стрибнути на сім футів, а не сім чоловік, кожний з яких стрибає лише на один фут. І не дай Вам Бог, спробувати перестрибнути прірву в два стрибки. ЛІТЕРАТУРА Альтшуллер Г.С., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей: от озарения к технологии. (Теория и практика решения изобретательских задач). – Кишинев: Карта Молдовеняскэ, 1989. – 381с. Амонашвили Ш.А. Личностно – гуманная основа педагогического процесса. – Мн.: Университетское, 1990. – 560с. Амосов Н.М. Алгоритмы розума. – Киев: Наукова думка, 1979. – 223с. Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. – К.: Байда, 1994. – 184с. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. – М.: Педагогика, 1980. – 232с. Ангеловски К. Учителя и инновации: Кн. для учителя: Пер. с макед. – М.: Просвещение, 1991. – 159с. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе.- М.: Просвещение, 1989.-224с. Арват Ф.С., Коваленко Є.І. та ін. Культура спілкування: Навч.-метод.посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 328с. Бараева О.Ю. Стратегическая деятельность директора школи.- Н.Новгород: МП "Балахинская типография", 1994. – 71с. Бэрн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы: Пер. з англ. / Общ.ред. М.С.Мацковского. – М.: Лист-Нью; Центр общечеловеческих ценностей, 1997. – 336с. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 200с. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. – М.: Педагогика, 1983. – 272с. Бойделл Т. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителя. – М.: АО "ИНФРА-М" – АОЗТ "Премьер", 1995. – 204с. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой роботе. М.: Юрист, 1998. 496с. Воспитание чувств у детей по методу Марии Монтессори: Дидактический материал / Сост. и ред. З.Н.Борисова, Р.А.Семерникова. К., 1995. 132с. Вудкок М., Френсис Д. Роскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика: Пер. с англ. – М.: Дело, 1991. – 320с. Головаха Е.И., Папина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К.: Политиздат Украины, 1989. – 189с. Давыденко Т.М. Рефлексивное управление школой: теория и практика. – Москва-Белгород, 1995. 251с. Давыдов Н.А., Бойченко Н.А. Как быстро научиться интересно и эффективно обучать специалистов. – Симферополь: Таврия, 1992. – 112с. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителя и руководителей. – М.: Просвещение Сім’я Гроші Чоловік Робота Гедонізм Культура, релігія Ворог Друг Принципи Особистість Володіння

Похожие записи