Проект структури самоврядування у школі
Самоврядування не можна вводити, його можна поступово зрощувати
На першому етапі варто зупинитись на 5-7-х класах як на підростаючому
поколінні, що, ставши старшокласниками, поширить досвід самоврядування
на всю школу. Необхідно, щоби для цього були всі передумови. У 5-х
класах уже поступово вводиться система чергових командирів, сьомі класи
за минулі роки звикли до основних форм роботи, необхідних для успішного
самоврядування: робота з аналізу та рефлексії в колі, розподіл на
п’ятірки, система чергових командирів.
Самоврядування – це сукупність прав та обов’язків дитини, які вона
погодилась на себе прийняти
Накладення яких-небудь обов’язків можливе тільки за умови надання прав.
Права й обов’язки – це взаємодоповнюючі речі: якщо дається право, то
накладається обов’язок, накладається обов’язок – треба дати права.
Наприклад, право проводити дискотеку накладає обов’язок залишити
приміщення у прибраному стані. На першому етапі неминучі помилки в
розумінні взаємозв’язку прав та обов’язків дітьми, і тут важливо
грамотно проводити роз’яснювальну роботу й терпимо ставитись до втрати
надмірної свободи. Примітка: неможливо насильно дати право (і,
відповідно, накласти обов’язок), тому пропоновані вимоги до дитини
повинні бути адекватними її реальним потребам.
Самоврядування повинно бути потребою дитини
А цю потребу необхідно виховувати (метод роз’яснення тут не допоможе).
Виховання потреби в самоврядуванні полягає у створенні таких
педагогічних ситуацій, вибір серед яких сприяв би усвідомленню дитиною
себе хазяїном школи (з усіма наслідками, які з цього випливають).
Найбільш сильна реакція на однолітків чи на інших дітей
Цей фактор необхідно не тільки враховувати, а й повсюдно
використовувати. Разом із природною потребою дитини в комунікації це дає
прекрасну можливість для педагогів для створення педагогічних ситуацій,
в яких негативну реакцію на небажані вчинки дитина одержує від дитячого
колективу, а не від дорослого.
Педагог – це помічник дитини, а не її керівник (і тим більше не
доглядач)
`b-
b
лектив повинен бути опосередкованим, а не прямим (прикладом
опосередкованого впливу може стати наступний аналіз справи або
відмовлення викладача займатись у брудному класі, або стаття в газеті
тощо).
Можливість помилятись – основний стрижень самоврядування
Відчути себе хазяїном у школі можна, тільки маючи ряд свобод. Адекватне
використання свободи – досить важка задача, рішенню якої й покликані
допомогти педагоги. Педагогічний підхід складається не в забороні
свободи, а в реакції на її використання.
Самоврядування як елемент виховання важливе не менше, ніж навчальна
діяльність
Створення цілісної особистості складається не в накопиченні дитиною
набору знань, а в сукупності елементів, взаємозалежних між собою,
унаслідок цього не можна жертвувати вихованням заради вивчення
предметів, і навпаки.
Основні елементи самоврядування можливі на первинному етапі у школі:
Розбивка класу на п’ятірки (від 3-х до 7-и осіб). Розподіл на п’ятірки –
справа суто добровільна.
Уведення для п’ятірок системи діяльності на рік.
Уведення системи чергових командирів.
Спільна демонстрація результатів діяльності у паралелях (або навіть між
ними).
Спільне планування основних свят представниками п’ятірок з різних класів
або спільне замовлення на заходи старшокласникам, адміністрації школи,
колективу класних кураторів.
Колективний аналіз діяльності п’ятірок у класах колективом педагогів,
колективна організація низки міжкласних і внутрішньокласних заходів.
(Захід класу – справа не тільки його класного керівника.)
Профілювання класних керівників за одним з напрямів діяльності.
Умови, необхідні для впровадження вищевикладеної схеми:
Перегляд функціонала класного куратора (вивільнення в його функціоналі
часу для роботи з п’ятірками та за профілем діяльності).
Проведення низки семінарів і тренінгів, які допоможуть людям розібратись
у складній системі самоврядування, в явищі, яке виникло самостійно.
Зняття з класних кураторів відповідальності за ЯКІСТЬ виступів на сцені
й організації справ.
Організація вільної шкільної преси.
Підтримка та пропаганда даної системи адміністрацією.
Регулярні педради кураторів з питань діяльності п’ятірок і системи в
цілому.
Усвідомлення й відповідальність класних кураторів за ВСІ класи, що
входять у цю систему, а не тільки за свій.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter