Проблема наступності у вихованні
Державна політика стосовно неперервності освіти вимагає всебічного
дослідження аспектів її реалізації, а саме шляхів забезпечення
наступності змісту навчально-виховної діяльності на різних ступенях
освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають
підготовку для можливого переходу на наступні ступені
Отже, на сучасному етапі розбудови національної системи освіти, в основу
якої закладено гуманістичний підхід до організації педагогічного
процесу, однією з актуальних є проблема забезпечення наступності в
навчально-виховному процесі.
Проблема наступності у вихованні особистості набуває сьогодні
стратегічного, соціально-педагогічного значення, аксіологічного змісту.
Варіативність і різноманітність виховання систем (за характером процесу
та організацією виховання) і закладів; технологій, що враховують
специфіку певного виховного закладу, його традиції, тенденції та
перспективи розвитку, зумовлюють необхідність теоретичного обґрунтування
та практичної реалізації принципу наступності у вихованні.
ихованців, з точки зору їхніх запитів, прагнень, домагань (Л. Божович,
Ш. Ганелін, С. Рубінштейн). Сутність наступності у вихованні полягає в
тому, щоби «примусити» конструктивно працювати минуле, теперішнє й
майбутнє.
Аналіз педагогічної літератури, узагальнення досліджень з проблеми
наступності дають підстави визначити її важливість у виховному процесі.
Принцип наступності у вихованні є необхідною умовою, яка забезпечує
неперервність, узгодженість, плановість, поступальний розвиток та
інтегративність виховання на всіх етапах навчально-виховного процесу.
Відсутність наступності у вихованні особистості призводить до зниження
ефективності виховного процесу.
Педагогічну сутність наступності вчені розглядають у двох напрямах:
змістовому й організованому. Чітке визначення змісту виховної роботи із
забезпеченням наступних зв’язків має велике теоретичне та практичне
значення. Саме змістовий компонент обумовлює вибір засобів, методів і
прийомів виховання; орієнтує на створення певних педагогічних умов;
забезпечує зв’язок у цілях, змісті, засобах, методах і прийомах, формах
виховання; виключає випадковість і стихійність виховного процесу.
Організаційний компонент забезпечує певні педагогічні умови виховання на
всіх етапах навчально-виховного процесу; визначає послідовність етапів
процесу виховання; дозволяє забезпечити співпрацю вчителів, вихователів,
соціального середовища, їх співробітництво з батьками у виховній роботі.
Принцип наступності та послідовності у вихованні полягає в тому, що для
формування освіченої, творчої, фізично й морально здорової, національно
свідомої, відданої своїй Батьківщині особистості потрібна система певних
послідовних виховних заходів. Адже всебічно й гармонійно розвинену
особистість не можна сформувати, якщо виховний процес має спонтанний,
епізодичний, випадковий характер.
Ураховуючи сказане вище, реалізація принципу наступності у вихованні
особистості передбачає застосування різноманітних методів та їх
варіативність залежно від вікових та індивідуальних особливостей
школярів; урахування рівня розвитку дитячого колективу; єдність мети та
завдань, змісту виховання; взаємозв’язок форм, методів і прийомів
виховання; співпрацю школи, сім’ї, громадськості, засобів масової
інформації, вулиці в забезпеченні ефективності та неперервності
виховного процесу; взаємозв’язок виховання й самовиховання; оптимізацію
навчально-виховного процесу, упровадження ефективних педагогічних
технологій; постійне вивчення вчителями рівня вихованості учнів з метою
коригування та вдосконалення виховної роботи; прогнозування можливих
результатів виховання; визначення шляхів удосконалення професійної
підготовки вихователів і вчителів для забезпечення наступності у
виховній роботі. Ефективність наступності у вихованні досягається шляхом
комплексного підходу до забезпечення зазначених умов, що передбачає
розробку наскрізної програми, організаційно-методичну роботу з
педагогами та батьками, сукупність методичного забезпечення процесу
виховання особистості.
Отже, наступність є закономірною умовою цілісності та ефективності
виховного процесу, фактором, який визначає логіку та послідовність
виховання особистості на всіх вікових етапах.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
