Про що розповіли незабудки
Мета.Удосконалювати техніку читання прозових творів, насичених
діалогами. Виробляти навички чіткої і виразної вимови. Вчити голосом
передавати інтонацію, настрій дійових осіб. Виховувати бережливе
ставлення до природи.
Обладнання. Малюнок незабудки, різні малюнки квітів, таблиця для вправи
«Вузлики», іграшковий мікрофон, імпровізований телевізор, таблиця
«Троянда».
Хід уроку
І. Організація класу.
Учитель.
З вами урок ми починаємо,
Де назви квітів пригадаємо,
Щоб не забути квітів назви,
По порядку їх назвем.
ІІ Вправи на вдосконалення навичок читання.
– Наш урок розпочнемо з вправи на вдосконалення навичок читання.
1. Гра «Переплутанка».
Читання анаграм.
Сніжпідник (підсніжник).
Нятрода (троянда).
Темазанхри (хризантема).
Шокамар (ромашка).
Астра (айстра).
Каалфі (фіалка).
Пантюль (тюльпан).
Азканедбу ( незабудка).
– Яким одним словом можна узагальнити всі ці слова?
– Які квіти називають лісовими, польовими декоративними?
2. Вправа «Вузлики».
Прочитайте назви квітів, які тут зашифровані.
– Щоб прочитати слова, необхідно в кожному горизонтальному рядку
закреслити однакові літери.
ПВБСТУПЗВОТКС (бузок)
ВДМХРАНВДХРКДН (мак)
ТРУВЮВУЛЬПРАН (тюльпан)
ІІІ Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
Квіти – це вічні і прекрасні супутники нашого життя. Скільки легенд,
казок, віршів складено про них. А чи знаєте ви, що квіти, насправді,
чарівні. Вони розмовляють між собою, сміються, гріються на сонечку.
Катерина Білокур про квіти.
“Ой, які ж ви гарні, квіточки мої, діточки, красунечки ви мої. Я на вас
ніколи не надивлюся, я вами не налюбуюся – і поїдала їх очима, і
тулилася до них вустами. Сама ніколи не зривала квітів; якщо бачила, що
хтось зривав – не дозволяла цього робити – гріх! Не приймала дарованих
квітів. Крім м’яти, чебрецю, любистку для запаху на домівці – ніяких
квітів не зривала. Малювала, сидячи біля стеблини з квіткою, з натури.
Зірвана квітка – вже не квітка.”. Ось подивіться на цю квітку. (Учитель
показує малюнок незабудки). Ви впізнали її?
Вправа «Мозкова атака»
Учитель прикріплює на дошку квітку, а діти відповідають на запитання.
– Як називається ця квітка?
– Якого вона кольору?
– Де росте ?
– Що ви знаєте про цю квітку?
– А ось послухайте, про що розповіли незабудки Ігорю Калинцю. Він усе
запам’ятав і записав для нас.
Вправа «Очікування».
Учні оголошують свої очікування від уроку, починаючи фразою «Я очікую…»
IV. Опрацювання казки.
1. 1. Слухання казки.
Про що розповіли незабудки
Цитьте, діти, цитьте всі!
Стало тихо – маком сій.
Будем тихо-тихо так,
аж з’їмо у маці Мак,
Приїхала дівчинка з великого міста в село до бабусі на весну, літо і
навіть осінь. І тут вона полюбила квіти, поливала їх літеплом,
розпушувала землю, щоб корінці не позатерпали, полола бур’яни, які
хотіли заслонити квітам сонце. І квіти також полюбили дівчинку, здалеку
впізнавали її, махали привітно листям і посилали назустріч свої пахощі.
Та була в дівчинки одна біда: вона плутала назви квітів і різного зілля,
а то й зовсім забувала, як вони називаються. Або візьме кошичок, щоб
нарвати малини, а вийде за ворота і думає, куди це зібралася, чи не по
гриби. А вийде за село, то не знає, якою дорогою повертатися.
Зустрінеться добра людина і питає: “Тобі куди, дівчинко?” А вона і назву
бабусиного села не згадає.
Квітам було шкода дівчинки. От вони стали радитися, як їй допомогти.
Погомоніли, погомоніли, але нічого не придумали. Та якраз нагодилась
добра чарівниця, вислухала квіти, бо їхню мову знала, і запитує:
– Чи поливає вас дівчинка?
– Поливає.
– А прополює?
– Прополює.
– А курей проганяє з грядки?
– Проганяє.
– Милується вами?
– Ще й як!
Дівчинка виглянула у вікно: а в саду біля квітів якась бабуся. “Надворі
спека, певно, бабуся дуже втомилася”, – подумала дівчинка. Винесла вона
для незнайомої бабусі молока з коржиком. Випила добра чарівниця,
відпочила ще трохи і подалася своєю дорогою, гадаючи, як допомогти такій
ласкавій і чемній дитині.
Пішла наша дівчинка до лісу по суниці. Оглядається – ліс, стежки
попереплуталися, хоч сядь та й плач. Сіла та й плаче: доведеться тут і
заночувати. А вночі вовки з’їдять…
Бризнули з очей дрібні сльози і покотилися у траву. А звідти раптом
визирнули блідо-блакитні дрібні-предрібні квіточки.
l
?
®
ae
-X†ad
”
?
i
??*?”Таких я ще не бачила, – подумала дівчинка. – А, може, бачила і
забула? Але чому вони так швидко ростуть – просто на очах? То, напевно,
чарівні квітки. А з чарівними і побалакати можна”.
– Добридень вам, квіточки! – привіталася дівчинка. І квіти відповіли:
– Доброго дня, дівчинко!
– Хто ви такі?
– А ми – Незабудки.
– Які ви щасливі, – позаздрила дівчинка. – А я забудько. Пішла по суниці
– забула глечик, забігла в ліс – забула, з якого боку ввійшла. Отак
завжди.
– А ми про тебе знаємо. Нас послала добра чарівниця на допомогу. Коли що
схочеш пригадати, а не зможеш, то прокажи:
– Незабудко, Незабудко,
допоможи хутко!
От котрась із нас почує тебе, де б ти не була, і допоможе у скруті.
– То ви допоможете вибратися мені з лісу?
– Еге ж.
– То я зараз попрошу: “Незабудко, Незабудко, допоможи хутко
стежину знайти з лісу”.
І чує дівчинка, ніби хтось у вусі шепче: “Ось стежка!” Глянула вона на
квіти, а вони мовчать, ніби і не виростали на очах і не розмовляли
щойно. Та все одно дівчинка подякувала їм (дякувати, на диво, вона
ніколи не забувала!) і побігла. А на узліссі перестрів гайовий:
– До якого тобі села, дівчинко?
– Я до… – та й забула, трохи знітилася, а тоді пригадала недавню пригоду
і швиденько проказала про себе: “Незабудко, Незабудко, допоможи хутко
назвати село”. І враз пригадала і назву села, і вулицю, і прізвище
бабусі.
З того часу дівчинка рідко коли щось забуває. Як не може відразу
відповісти, то хвилину подумає, ніби порадиться з кимось у собі, а тоді
правильно відповідає. Тепер вона всі назви квітів пам’ятає і не
переплутує.
А побачить нас, то так і припадає:
– Ой, ви мої милі Незабудки!..
Коли б не була ота дівчинка забудьком, то, може, не було б і нас,
Незабудок.
Кажи мені хутко:
– Хто ти?
– Незабудка.
– Що ти не забула?
– Як в бабусі була.
– Що ти там робила?
– Квіти посадила.
– Що ти там чувала?
– Як пташка кувала.
– Що везеш до міста?
– Бабине намисто,
мальовану дудку,
пісню-незабудку.
1. 2. Перевірка первинного сприймання.
– Діти, а вам сподобалася казочка?
– Назвіть дійових осіб казки.
– Яка біда була у дівчинки?
– Хто допоміг їй позбутися забудькуватості?
1. 3. Словникова робота.
а) Читання слів поданих аналітико синтетичним способом.
Ло сила
Люби гомоні
По заздри ла По впізнава ли
Сла вироста
Сади розмовля
б) Складання з ними словосполучень, речень.
в) Тлумачення незрозумілих слів.
Літепло – тепла вода.
Гайовик – лісовик .
Знітилася – засоромилася.
Хутко – швидко.
Пахощі – запахи.
1. 4. Читання казки учнями комбінованим способом.
А) Вправа «Губи»
Учні читають «про себе» приклавши пальці до губ.
Б) Вправа «На половину»
Читають текст по половині, по черзі.
В) Вправа «Буксир»
Читають одночасно, одне одного беручи «на буксир».
1. 5. Фізкультхвилинка.
1. 6. Відтворення змісту. Вибіркове читання.
– Прочитайте, як дівчинка доглядала квіти.
– Як квіти дякували їй за це?
– Прочитайте, яка біда була у дівчинки.
– Прочитайте уривок, який показує, що дівчинка була доброю не тільки до
квітів, а й до людей.
– Чому дівчинка плакала у лісі? Що з’являлося від її слів? Прочитайте
опис цих квітів.
– Що змінилося у дівчинки з часу пригоди у лісі? Прочитайте.
– Чому з’явилися квіти незабудки?
1. 7. Вправа «Доповни речення»
Та була в дівчинки одна біда…
Випила добра…
А звідти раптом…
Коли б не була ота…
1. 8. На дошці записані речення, але всі слова злиті, а деякі слова не
на своєму місці. Треба прочитати речення якнайшвидше.
БулоКвітамшкодадівчинки.
КвіточкивамДобридень!
1. 9. Читання казки в особах.
У кожній групі діти визначають, хто читатиме слова автора, дівчинки,
гайовика, квітів, незабудок, чарівниці.
Діти групуються у команди.
Вправа «Криголам»
Кожному з вас я роздам частинку квітки. Ви повинні об’єднатися так, щоб
вийшло єдине ціле, тобто вся квітка. І ви дізнаєтеся, як буде називатися
ваша команда. А тоді й почнемо читати.
V. Підсумок уроку.
– Як ви думаєте, чому всі квіти так хотіли допомогти дівчинці?
– А що треба робити, щоб квіти прикрашали нашу землю постійно?
– Чи ваші очікування від уроку виправдалися?
– А тепер до кожної букви в назві квітки доберіть найкращі слова. Що
можуть охарактеризувати чарівні квіти.
Т – тендітні
Р – розкішні
О – особливі
Я – яскраві
Н – ніжні
Д – дивовижні
А – акуратні
VІ. Домашнє завдання. Підготуватись до позакласного читання.
Підготовлено Маковецькою О.В.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
