Тема: Природні зони нашої планети

Урок-конференція

Мета: познайомити учнів з різноманітністю природи нашої планети Земля, з
природними зонами; сформувати в учнів поняття „наука”,

„конференція”; продовжити навчати учнів знаходити суттєві ознаки

кожної природної зони, зрівнювати їх; виховувати бережне

ставлення до природи нашої планети, естетичні почуття; розвивати

спостережливість, мислення, увагу.

Обладнання: карта півкуль, карта природних зон, краєвиди природних

зон планети.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

П. Повідомлення теми та завдань уроку.

— Перш, ніж ми почнемо урок, я хочу почути, як ви розумієте, що таке
„наука”?

Наука – це система достовірних знань про об’єктивні закони розвитку
природи та суспільства.

— А що таке „конференція”?

Конференція – це збори, наради представників уряду, громадських та
наукових організацій.

— І так, у нас сьогодні незвичайний урок, а урок – наукова конференція і
знаходимось ми не у звичайному класі, а в конференц-залі. На нашій
конференції присутні досвідчені вчені, молоді вчені і журналісти. Успіх
нашої конференції залежить від вчених-доповідачів. А від наших
журналістів ми чекаємо не тільки запитань. Цікаву інформацію ви
запишете, а в дома складете замітку в класну газету про нашу
конференцію. Тема конференції „Природні зони нашої планети”.

ІІІ. Повідомлення вчителя.

— Якщо дивитися на нашу землю з великої височини, із космосу наприклад,
то на ній чітко видно великі сині простори – океани і білі льодяні шапки
біля Південного і Північного полюсів. Решта поверхні здається смугастою.
Смуги бурі, жовті, зелені проходять по материкам і як пояса, охоплюють
всю землю. Чому ми, мешканці землі, їх не помічаємо? А втім, погляньте
на карту. Вона теж смугаста. Це карта природних зон. А зараз ми
послухаємо доповіді наших „молодих вчених” про природні зони нашої
планети.

VІ. Вивчення нового матеріалу. (Доповіді готують учні вдома)

1. Арктика (Мартовицька Юлія).

— Я вам розкажу про Арктику. „Арктос” – так стародавні греки називали
сузір’я Великої ведмедиці. Під цим сузір’ям лежали північні окраїни
землі – Арктика. Там, серед криг Льодовитого океану знаходиться
Північний полюс. Навколополюсний простір і вузьку смуга землі на краю
материків називають Арктикою.

Декілька місяців на рік там танеться полярна ніч. В цей час тільки
зірки, місяць та різнокольорові смуги полярного сяяння освітлюють
безкрайні простори, а сонце зовсім не показується. В перший раз воно
всього на хвилинку виглядає із-за горизонту в березні і з тої пори все
довше залишається на небі. Настає сліпучий полярний день на декілька
місяців.

Але як би холодно не було в Арктиці, там всюди є життя. Влітку на
побережжі розквітають скромні північні квіти, а там, де берега омивають
води теплої течії Гольфстрім, навіть буває жарке літо. У водах
Льодовитого океану чудово почувають себе гренландські тюлені, моржі,
морські зайці, нерпи. Білі ведмеді живуть на островах і льодинах. Влітку
скали покриті гніздами морських птахів. Це пташині базари. Багато
мадрівників хотіли дійти до Північного полюсу. Але їх спроби були
невдалі. Тільки в 1908 році дійшли до цієї точки Землі.

Колись Арктика була пустелею. А тепер в ній кипить життя. На островах
Льодовитого океану зимовщики–вчені постійно проводять дослідження
природи. В Арктиці з’явилися великі міста, порти. Там добувають із надр
землі нафту, вугілля, метали.

2. Тундра (Мирошниченко Олена).

— Слово „тундра” на фінській мові означає гірську безлюдну місцевість.
Пізніше так стали називати і рівнини без лісів в північних областях.
Тундра займає велику територію, яка простягається широкою смугою уздовж
узбережжя північних морів. В тундрі зовсім немає лісу. Ліс не росте там
із-за холодного клімату. Особливо пагубний для лісу сильний і холодний
ураганний вітер, який приходить з Арктики. Але хоча в тундрі немає лісу,
там є багато лісових рослин: голубика, морошка, брусниця, мхи. Вчені
вважають, що колись в давнину ліс на поверхні тундри був, але потім
настало похолодання і ліс відступив на південь, а деякі рослини
пристосувалися до нових умов. І не тільки пристосувалися, але й квітнуть
більш пишно і яскравіше, ніж у лісі. Ростуть у тундрі і маленькі дерева:
карликові іви і берізки. В лісі трави і мхи ховаються під деревами, а в
тундрі навпаки дерева стелються по землі і ховаються під мхами від
холодного вітру.

В тундрі дуже багато маленьких річок, боліт. Із-за великої кількості
води в тундрі люблять поселятися водоплаваючі птахи: гуси, качки,
гагари. Але взимку вони відлітають далеко на південь, бо в деяких місцях
тундри взимку морози бувають більше ніж 500. Проте незважаючи на такий
холод, в тундрі і взимку є жителі. Правда, їх небагато. Це північний
олень, песець, полярна сова, куропатки і дрібні гризуни.

В тундрі раніше не було ні сіл, ні міст. Місцеві мешканці займалися
полюванням і розводили свійських оленів. Оленю, щоб годуватися, треба
постійно переходити з місця на місце і шукати лишайники, ягель. І людині
доводилось кочувати разом з ними. М’ясо оленя йшло на їжу. Оленячі
упряжки заміняли транспорт, із шкури робили теплий одяг і навіть житло.
Зараз вчені добилися того, що у південних районах тундри вирощують овочі
і розводять молочну худобу. Побудували в тундрі залізницю, шосейні
дороги, великі промислові міста. В тундрі добувають вугілля, нікель,
мідь, газ та інші корисні копалини. Тундру важко освоювати не тільки
із-за суворого клімату, але й із-за довічної мерзлоти – це серйозна
перешкода для будівництва. Але людина і це переборює.

3. Тайга (Голубцова Ірина).

— На південь від зони тундри починається ліс. Спочатку – окремі,
ріденькі, коряві дерева. Ми йдемо далі на південь і дерева все вищі та
вищі. Це – зона лісів помірного поясу, тайга. Вона охоплює великі
простори Сибіру та Північної Америки. Поверхня тайги неоднорідна. Там
тікуть повноводні річки. Горбуваті рівнини та низини перетинають гори. У
тайзі знаходиться найбільше озеро Байкал.

Рослинний світ у тайзі дуже різноманітний: могутні ялини та сосни,
прозорі листвениці та міцні кедри. Є місця, де дерева обвивають ліани.
Росте у тайзі дикий виноград, малина, чорниця, брусниця. Чому ж у тайзі
ростуть такі високі дерева?

.

O

` – ae „

. Зимою у тайзі холодно (мінус 500) і багато снігу, а літо жарке і
дощове. Тепла, світла та вологи достатньо деревам та іншим рослинам.

А який у тайзі різноманітний тваринний світ. Там живуть бурі ведмеді,
олені, косулі, уссурійські тигри, росомахи, куниці, соболі. У тайзі
багато білок, зайців, лисиць. А ось птахів мало: глухарі, рябчики,
дятли, горобці, тетерева. В річках багато риби.

У тайзі живе і працює багато людей. Збудовані великі і малі міста,
залізниці, добувають корисні копалини.

4. Мішані ліси (Поліщук Вікторія).

— Я вам розповім про зону мішаних лісів. Вона розташована на південь від
тайги в Євразії та Північній Америці. В цій зоні сонце піднімається над
горизонтом ще вище, ніж у тайзі і поверхня нагрівається краще. Літо
тепле, а зима не така сувора. Взимку і влітку випадає достатня кількість
опадів. В цій зоні можна зустріти дуб, граб, бук, берези, липи, осики –
це листяні рослини, а ще є хвойні: сосна, ялина. Під деревами – підлісок
із кущів ожини, шипшини, барбарису, ліщини, малини. Між деревами і
кущами ростуть підсніжники, проліски, конвалії та інші квіти. У мішаних
лісах багато грибів.

Взимку у сонячний день в лісі можна послухати передзвін синиць, стук
дятла, побачити на білому снігу сліди зайців, лисиць, мишей. Весною тишу
лісів порушують різні птахи. Це повернулися додому солов’ї, зозулі,
шпаки, іволги, мухоловки. До водоймів прилітають гуси, качки, кулики,
лебеді. Пробуджуються від сну бурі ведмеді, їжаки, борсуки.

Мішані ліси славляться цінними породами деревини. Багато речей роблять
люди з деревини. Але всім потрібно пам’ятати, що ліс потрібно
використовувати дуже обережно, турбуватися про його оновлення.

5. Степи (Гришко Сергій).

— Ми продовжуємо свій шлях на південь. Ліс починає рідшати і
перетворюється в окремі гаї. Нарешті вони зникають і ми вже в зоні
степів. Територія, на якій чергуються ділянки лісу і степу, називається
лісостеповою зоною.

На степових ділянках переважає чорноземний грунт. У степових
заповідниках, де більше ста років ніхто не торкався землі, ростуть
дивовижні, розкішні трави, а весною яскраві великі квіти вкривають все
суцільним килимом.

Був час, коли між вченими розгорілась довга суперечка: відкіля взявся
чорнозем і чому не ростуть у степу ліси. Нарешті розібралися, що усе
залежить від клімату. Дуже мало випадає опадів та дуже жарко гріє сонце.
А для степових трав кращого не знайти. У степу ростуть ковила, горицвіт
весняний, мак, півники, тюльпани, півонії та інші трави.

Своєрідний світ тварин зони степів. Майже всі тварини набули
жовто-сірого забарвлення, яке робить їх менш помітними серед пожовклої
трави. Серед степу можна зустріти: куропаток, дрохв, перепілок,
богомола, різних гризунів, черепах, ящірок, гадюк. Степи є не тільки в
нашій країні. У Північній Америці їх називають прерії, у Південній
Америці – пампаси, в Африці – савани.

6. Пустеля (Пальчик Андрій).

— Якщо їхати далі на південь, то попадемо в зону пустель. Так називають
те місце, де випадає дуже мало опадів – дощу чи снігу, а літо жарке.
Такі місця бувають там, де грунт піщаний або де є глина чи каміння.

Пустелі можна побачити між Аральським і Каспійським морями. Біля озера
Балхаш можна зустріти кам’яні пустелі. А Каракуми і Кизилкуми – піщані
пустелі.

Зовсім не вірно, що у пустелях немає тварин. Живуть там різні птахи,
змії, ящірки, бігають антилопи. Тільки всі тварини вдень ховаються від
спеки. Багато з них вміють довгий час обходитися без води і весь жаркий
час (декілька місяців) сплять у своїх норах.

Є у пустелях і трава, частіше всього полин, тільки суха і рідка. Навіть
дерева бувають сухі, коряві і без листя – саксаул. Із кущів
зустрічаються: тамариск, джузкун, що пахне медом.

У багатьох пустелях взимку холодно і навіть випадає сніг, тільки
небагато, а весною розтає. Тоді земля намокає і виростають великі
яскраві квіти і трави. У пустелях може рости все, якщо буде вода. Тому
там роблять широкі і глибокі канали. По ним тече вода і люди вирощують
виноград, фруктові дерева, хлопок.

Дуже великі пустелі є в Індії, Китаї, Австралії, Мексиці. А самі
найбільші в Африці. Сахара – найбільша в світі піщана пустеля.

7. Савана (Гарбера Іван).

— Савани – це великі простори у тропічних країнах (в Африці, Південній
Америці і Австралії) покриті трав’яною рослинністю з рідко розкиданими
деревами та кущами. Природні зони саван знаходяться у суб’екваторіальних
поясах.

Біля екватора знаходиться волога савана. Дощі там ідуть 6-8 місяців.

Ближче до тропіків, де сезон дощів скорочується до 2-3 місяців,
з’являється суха савана. Для неї характерні два кольори: яскраво-зелений
в сезон дощів і жовто-бурий у сухий сезон.

Тваринний світ саван різноманітний: африканський лев, африканський слон,
жираф, носоріг, антилопа, зебра, гієна, газель, страус, гепард, горбатий
бик.

Типові рослини: акації, баобаби, трав’яні злаки. Баобаб має висоту 25 м
і стовбур до 95 м, живе до 5 тисяч років.

8. Тропічні ліси (Пірожков Антон).

— На південь від саван до самого екватору знаходиться зона тропічних
лісів. По колу екватора панує вічне літо. Температура повітря зовсім не
змінюється. Ця рівна температура, постійна волога (дощі та грози бушують
кожен день) і народжують розкішні екваторіальні ліси. Величезний
екваторіальний ліс Африки, ще грандіозніша селева у долині ріки
Амазонки, де і сьогодні є „білі плями”. А ось тропічні ліси в Індонезії
сильно поріділи.

Тропічні ліси дивні і незвичайні. Над головою суцільний шатер зеленого
листя. Це листя ніколи одночасно не спадають. Завжди багато свіжої
густої зелені. Тропічний ліс багатоповерховий. Світлолюбні
дерева-велетні досягають висоти дванадцятиповерхового будинку. Багато
ліан. Тропічний ліс розкішний, але мандрувати ним важко.

У цих лісах можна зустріти мавп, леопардів, антилоп, слонів, буйволів,
диких кабанів, папуг, дивовижної краси метеликів, саму маленьку пташку
–колібрі.

Кожен рік вчені дізнаються чогось нового про тропічні ліси.

V. Підведення підсумків конференції.

— Ось, дорогі наші учасники конференції, ми і прослухали всі доповіді.
Якщо у когось є запитання до доповідачів, будь ласка, можна задавати
питання (запитання – відповіді).

— І на завершення нашого уроку хочу звернути вашу увагу на ці чудові
краєвиди нашої планети. Яка ж красива наша Земля! А все красиве потрібно
оберігати, захищати.

Похожие записи