Тема. Природа-джерело багатства нашої мови

Мета: розширити та поглибити знання учнів про природу, як джерело

багатства нашої мови; красу та силу рідного слова; формувати в
учнів

уявлення про значимість володіння правильним літературним

мовленням; розвивати уміння виразно читати вірші, виховувати
любов

до рідного слова, бажання вивчати українську мову

Обладнання: виставка малюнків „ Мій рідний край” ,виставка дитячих книг
про природу ,портрети поетів ,карта України, квітка соняшника ,альбом „
Київ”, конверти із завданнями, дитячі іграшки.

Хід уроку

1.Організація класу

Пролунав дзвінок –

Починаємо урок,

Працюватимем старанно,

Щоб почуть наприкінці,

Що у нашім другім класі

Діти — просто молодці.

2.Повідомлення теми та мети уроку

Щасливі ми з вами , що народилися і живемо на такій чудовій
мальовничій землі. Тут жили наші прадіди ,діди , тут живуть наші
батьки-тут корінь українського роду ,що сягає сивої давнини. І де б ми з
вами не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі.

-Діти, подивіться на карту України і скажіть, чи ви любите
подорожувати?

( Так)

-А які куточки рідної землі ви відвідали?

( Діти відповідають, що разом з батьками були у Карпатах, Києві, Ялті,
Донецьку)

-А що вам найбільше запам’яталося?

( Діти відповідають , що найбільше сподобалась краса рідної землі )

Сьогодні ми з вами також будемо туристами. Приготувалися. Вирушаємо в
дорогу.

Наша держава , рідна земля — це…………..(всі разом УКРАЇНА)

І перша наша зупинка „ РІДНИЙ КРАЙ”

(вчитель підходить до виставки малюнків „ Мій рідний край” показує
малюнки і продовжує розповідь.)

Україна — це квітучий край з рутою, м’ятою ,барвінком, калиною.

Україна — це вікова боротьба нашого народу за незалежність, волю і
щастя.

Україна — це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна пісня,
запальний танок.

Столиця України — Київ, це дуже гарне місто. Особливо навесні, коли
цвітуть каштани.( Демонструється альбом „ Київ ”і на карті України
прикріплюється квітка соняшника)

Київ стоїть на Дніпрі.(Показує на карті) . Це могутня повноводна ріка.
Вона крутить турбіни багатьох електростанцій.

Україна – дуже багата своїми родючими землями. Білий, смачний і пахучий
хліб печуть із пшениці, що росте на безмежних ланах, переливаючись
золотом.

-А які вірші ви знаєте про природу нашої Батьківщини?

Діти читають вірші про природу.

Послухай, як струмок дзвенить.

Як гомонить ліщина, —

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай , як вода шумить –

Дніпро до моря лине –

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина ( Петро Осадчук ).

„ Буваю, часом сліпну від краси,

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —

Оці степи, це небо, ці ліси, —

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе, як є – дорога , явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись із Богом говори… ( Ліна Костенко).

Он повзе мурашка,

Он хлюпоче річка.

Не зривай ромашку,

Не топчи травичку.

В зелені діброва,

В китицях ліщина.

Глянь яка чудова наша Україна.

Журавлі над лугом

Линуть рівним клином.

Будь природі другом ,

Україні – сином (Анатолій Камінчук ).

Друга наша зупинка „ ПОЕТИЧНА”

Для кожного народу дорога його мова. І кожна людина знає, що вмирає
мова,

то вмирає народ. І той хто зневажливо ставиться до мови, не викликає
поваги і до самого себе. Спілкування з природою дає найбільшу насолоду і
радість, викликає найпалкішу любов до мови, до рідного краю, до життя.

Природа є джерелом натхнення для поетів, письменників, художників ,
композиторів. Красиве в навколишній природі є скрізь – необхідно тільки
вміти побачити та відчути цю красу.

Діти читають напам’ять вірші про українську мову, природу.

? ?

< ¬ Соняшники Вербові сережки Уже важка, як олово Біля яру , біля стежки Роса за перелазами. Одягла верба сережки. А в соняшників голови Головою помахала, Косинками пов'язані. Потихеньку питала: Косинками барвистими - Де ота біленька хатка, І маминою хусткою - Що гарнесенькі дівчатка? Щоб горобці – пройдисвіти Хай би вибігли до стежки- Насіння не полускали. Подарую їм сережки. Це соняшники граються Л. Костенко. У піжмурки, як діти : На вітрі колихаються , Наосліп ловлять літо. А. Качан. Наша мова Твоя рідна мова Край в якому зростає людина, Тепла , як сонячна днина Це, любий друже, - твоя Батьківщина Добра ,неначе весна, Знай, що нічого ріднішого немає Мова віків України, Мови, в якому вона розмовляє, Казка її чарівна. Мови співочої , нашої мови. Все в ній багате від слова до слова. Мова – усміхнена квітка Друже мій любий , коли підростеш, Радість весела дзвінка В ній чарівний, справжній скарб Гарна, як небо улітку віднайдеш. Ніжна , як пісня струмка. Час проміння ,і яскраво засяє. Мова ,якою народ розмовляє. Мова- джерельна криниця Хай же буяє ,мов квітка ранкова, Райдужно – сонячний цвіт Мовонько чиста, твоя рідна мова ! Це українська зірниця, (В.Зорік ) Що зачаровує світ. Фізхвилинка ( під мелодію дитячої пісеньки „ Зацвіли ромашки”) Третя наша зупинка „КОЛИСКОВА” Для кожного з нас любов до мови починається з колиски, з маминої пісні. Коли ви були маленькими, ваші мами співали вам ніжну ,лагідну пісеньку. Колискова – це душа народу, яка ходить навшпиньках. Почути її кроки можуть тільки ті, хто вміє слухати. Українська колискова ввібрала в себе всю красу і пахощі рідної природи: волошкові степи і солов'їні гаї. А зараз проведемо конкурс на краще виконання колискової пісні. ( Діти виходять до ігрового столу, беруть улюблену іграшку і виконують колискову ) Четверта зупинка „ ІГРОВА” Нашу мову неможливо уявити без народних ігор, загадок ,прислів'їв ,скоро- мовок, народних прикмет –цих золотих зерняток народної мудрості. Вони маленькі ,але дорогоцінні скарби для нашого народу. Ви вже багато їх знаєте. Я пропоную розділитися на дві команди і позмагатися на знання цих видів усної народної творчості. (Клас ділиться на дві команди і проводиться змагання за завданнями. Завдання написані на конвертах : загадки, прислів'я, скоромовки, народні прикмети ,народні ігри. Кожна команда обирає собі назву і капітана. Назви команд записуються на плакаті. По черзі капітани команд виходять до столу і обирають конверт із назвою. Команда яка перемогла у даному виді отримує фішку-листочок, який прикріплюється на плакаті. У кінці змагання підраховується кількість фішок І оголошується переможець. П'ята зупинка „ ВЕСЕЛІ НОТКИ” З давніх-давен люди розповідали про своє життя, про чарівний світ природи в піснях. Адже пісня –це душа народу. Тому пісня наша і ніжна, й трепетна, і сильна. Чи любиш ти співати? Чи люблять співати твої мама й тато, бабуся і дідусь? (відповіді дітей) Так люблять ,хоч, може, у клопотах не завжди знаходять на це час. А наші прабабусі й прадідусі такого часу й не шукали . Вони жили і співали. Співали ж колись усі- від малого до старого. І пісень кожен знав не по дві-три ,а десятки , а то й сотні .Щоб пісня жила, її треба співати. Виконання українських народних пісень учнями класу під музичний супровід. YI Підсумок уроку От і підходить наша подорож до кінця. - Чи сподобалась вам подорож ? - Що нового ви дізналися на уроці ?

Похожие записи