.

Презентація. Поняття про бій. Характеристика загальновійськового бою (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
147 1053
Скачать документ

Розділ ІІ. Загальновійськова підготовка

Тема: «Поняття про бій. Характеристика загальновійськового бою»

Мета уроку:

Сформувати в учнів поняття про загальновійськовий бій. Вивчити з учнями види бою.

1 питання:

Поняття про бій, характеристика бою.

 Бій як основна форма тактичних дій військ – це організоване збройне зіткнення щодо місця, часу, ударів вогню і маневрів дій підрозділів і частин воюючих сторін, або виконання інших завдань в обмеженому районі.

Сучасний загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями усіх військ які беруть у ньому участь із застосуванням танків, БМП, БТР, артилерії, літаків, вертольотів, а при діях на приморських напрямках кораблі та підводні човни ВМФ.

Сучасний загальновійськовий бій може вестися в умовах застосування зброї масового ураження (ЗМУ) або в звичайних умовах, практично за будь-яких погодних умов і цілодобово. Основним чинником сьогодення виступає високоточна зброя (ВТЗ), до якої можна віднести зброю, що уражає ціль з вірогідністю не менш, як 80%. Це оперативно-стратегічні, тактичні ракети, ТУР, зброя сучасних танків, артилерійських систем у тому числі РСЗВ.

  Сучасний бій характеризується рішучістю високою маневреністю, динамічністю, швидким переходом від одних дій до інших.

  а) Рішучість полягає в прагненні особового складу всіма наявними заходами, за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника і здобути повну перемогу. Це досягається всебічним знанням противника сміливістю, наполегливістю і завзятям особового складу при виконані бойових завдань. Рішучість у бою забезпечується також високими морально бойовими якостями військовослужбовців, їх активністю та ініціативністю

     б) Динамічність  –  це  здатність  до швидких

переміщень   сил  і   засобів  з  тим  щоб зайняти

найвигіднішу        позицію,        порівняно        з

противником для нанесення удару по ньому при цьому поєднуючи вогневі дії з рухом. Висока динамічність досягається виучкою особового складу, знанням своїх завдань, умінням робити правильні висновки з обставин що складаються, швидко приймати рішення та злагоджено діяти на полі бою. Виходячи з обстановки що складається солдат повинен уміти знищувати противника вогнем з особистої зброї, ручними осколковими гранатами, а в рукопашному бою штиком, прикладом, піхотною лопаткою, прийомами нападу та самозахисту, виявляти при цьому хоробрість, кмітливість і допомагати товаришам.

      в) Швидкий   перехід   від   одних   дій   до

інших:  солдат  завжди  повинен  бути  готовий

оборонятися; за наказом командира перейти у наступ; переслідувати противника стрімкім маршем, як у пішому порядку так і на машинах; захоплювати вигідні рубежі та райони; переходити до оборони. Усе це можливе лише тоді коли солдат уміє використовувати місцевість, швидко виривати окопи, обладнувати укриття, здійснювати маскування долати загородження, перешкоди і зони зараження, встановлювати і розміновувати проти танкові та проти піхотні міни.

При діях у пішому порядку в залежності від характеру місцевості і взаємодії вогню противника солдат може рухатися:

  • прискореним кроком;
  • бігом;
  • перебіжками;
  • по пластунські;
  • на карачках;
  • на боку.

2 питання:

Види бою та їх мета.

Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ.

  Наступ – це основний вид бою і має рішуче значення у досягненні перемоги над ворогом.

Мета наступу розгром ворога у короткі строки і оволодіння важливими районами та рубежами.

      Оборона здійснюється умисно або вимушено коли наступ неможливий  або недоцільний.

Мета оборони відбити переважаючих сил ворога, завдати йому значних втрат, утримати зайняті позиції і створити умови для переходу своїх військ у рішучій наступ.

Зустрічний бій — різновид наступу. Це самий складний вид бойових дій. Приклад найбільшого зустрічного бою — битва під Прохоровою (1943).

2 питання:

«Вогонь» і його значення в бою. Види вогню.

У бою найважливіший чинник для солдата — вміння вести «вогонь» із особистої зброї та зброї колективної:

  • самостійно;
  • у складі підрозділу (відділення, взводу, роти…);
  • по окремих цілях;
  • групі цілей;
  • по наземних, надводних та повітряних цілях;
  • вдень і вночі за різних погодних умов;
  • з різних положень (лежачи, з коліна, стоячи, із застосуванням упору).

 

Види «вогню»:

а)  за напруженістю стрільби:

одиничними пострілами;

короткими або довгими чергами;

безперервно;

кинджальний (раптово і з близької відстані).

б) за способами стрільби:

з місця, зупинившись;

на ходу;

з борту;

в) за видами стрільби:  з розсіюванням.

по окремих цілях;

зосереджений;

загороджувальний;

багатошаровий (вогонь артилерії — рухомий загороджувальний, масований, вогневий вал, вогневий вал під парасолькою тощо);

г)  за напрямами:

фронтальний;

фланговий;

перехресний.

2 питання:

Маневр та його види.

Види маневру:

  • охоплення — маневр, що застосовується в наступі з метою виходу на вигідні межі у фланг (фланги противника);
  • обхід — глибокий маневр, що здійснюється з метою виходу для нанесення удару в тил противника;
  • відхід (вихід із бою і відхід) — маневр, що застосовуєть­ся з метою виведення своїх підрозділів з-під ударів противника і заняття вигідних позицій. Він може проводитися тільки з дозволу (наказу) старшого командира (начальника).

 

 

 

 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020