Реферат на тему:

Практико-орієнтовна підготовка як одна з умов формування міжпредметної
компетентності майбутнього вчителя початкової школи

Основне призначення практико-орієнтовної підготовки — навчити студентів
розв’язувати творчі навчально-професійні задачі, що мають практичне
значення для майбутньої професійної діяльності вчителя початкової школи.

У педагогіці й психології прийнято розрізняти творчі і нетворчі види
діяльності. Нетворчі види діяльності визначаються як рутинні,
репродуктивні, алгоритмічні і розглядаються в основному як
наслідувальні. Творчі форми освоєння діяльності визначаються як
оригінальні, продуктивні, евристичні і є протилежними наслідувальним.
Діяльність, що носить творчий характер, змінюється від творчості
низького рівня до високого [3, 107].

З’ясуємо поняття „задача” та „педагогічна задача”.

Термін „задача” є одним із найбільш поширених як у педагогічній теорії,
так і в освітній практиці. У психолого-педагогічний літературі (Г. Балл,
В. Давидов, А. Маркова, Н. Тализіна, Л. Фрідман) під
задачею, у найширокому значенні, розуміють систему „людина – задачна
ситуація”. Задачна ситуація, у свою чергу, теж розглядається
дослідниками як система, „обов’язковими компонентами якої є: а) предмет
задачі, що знаходиться в початковому стані; б) модель стану
предмета, що потребується, тобто вимога задачі” [1, 32].

У педагогічній задачі, до розгляду яких ми відносимо і
навчально-професійні задачі, суб’єктом, тобто тим, хто розв’язує задачу,
виступає майбутній педагог. На думку Н. Черв’якової,
навчально-професійні задачі можуть подаватися у вигляді словесного
формулювання. Крім того, вони можуть мати аудіовізуальне оформлення
(відеозапис) або безпосереднє спостереження за педагогічними ситуаціями
в умовах реального навчально-виховного процесу в школі [5, 53].

Особливого значення для конструювання навчально-професійних задач
викладачами та формування у майбутніх фахівців уміння розв’язувати
навчально-професійні задачі набуває усвідомлення того, що „всі конкретні
методики як галузі педагогічної науки ґрунтуються на теорії навчання
(дидактиці), теорії виховання й використовують результати досліджень у
галузі педагогічної психології” [2, 88].

На нашу думку, у курсі „Методика викладання іноземної мови в початковій
школі” студентам доцільно пропонувати розв’язання навчально-професійних
задач методичного характеру.

Нашою метою є висвітлення особливостей використання
навчально-професійних задач як засобу формування міжпредметної
компетентності майбутнього вчителя початкової школи.

Тематика методичних навчально-професійних задач пов’язана з основними
питаннями, які розглядаються під час вивчення курсу „Методика викладання
іноземної мови в початковій школі”. Методичні навчально-професійні
задачі мають інваріантну і варіативну складові. Дидактичний,
психологічний та педагогічний (виховний) аспекти є інваріантними
компонентами навчально-професійних задач. Варіативна складова пов’язана
зі специфікою навчального матеріалу курсу „Методика викладання іноземної
мови в початковій школі”. Розв’язання навчально-професійних задач, зміст
яких складає інваріантна і варіативна складові, дозволяє формувати
міжпредметну компетентність у майбутніх учителів початкової школи.

Викладач змістовно визначає, направляє та регулює діяльність студентів
щодо розв’язання навчально-професійних задач, а саме, перед ним стоять
такі проблеми: описати те, чого слід навчити студентів; визначити
конкретні види задач та зв’язки між ними; виділити центральні та
допоміжні задачі, які є етапами методичної підготовки студентів до
розв’язання головних навчальних задач, тобто створити послідовну їх
серію за принципом від простого до складного; зіставити і розмірити
складену програму задачного навчання з іншими технологіями керування
навчальними діями; розподілити задачі в часі.

Навчально-професійні задачі використовуються в процесі організації
різних видів навчальної діяльності студентів на лекціях, практичних
заняттях, під час самостійної роботи над курсом, у період педагогічної
практики. При цьому навчально-професійні задачі набувають певної
специфіки.

На лекціях навчально-професійні задачі використовуються для створення
проблемної ситуації, яка активізує навчально-пізнавальну діяльність
студентів, стимулює інтерес до вивчення теми, забезпечує позитивну
мотивацію та професійну спрямованість навчального процесу.
Навчально-професійні задачі виступають важливим засобом реалізації
принципів контекстного навчання, шляхом введення майбутніх учителів у
ситуацію вивчення конкретної теми в школі, наочної демонстрації можливих
шляхів розв’язання навчально-професійної задачі викладачем. Задачі може
„озвучити” сам викладач, вони можуть бути пред’явлені у вигляді
друкованого тексту (роздатковий матеріал, збірки методичних задач), але
найкращим способом включення навчально-професійні задачі в лекцію,
безумовно, є відеозапис.

На практичних заняттях курсу „Методика викладання іноземної мови в
початковій школі” навчально-професійні задачі використовуються для
проведення ділової професійно-орієнтованої гри, реалізації інтерактивних
методів навчання, виконання студентами тренінгових вправ, проведення
занять у формі „Мастер-клас” тощо.

Під час педагогічної практики майбутні фахівці апробують спроектовані
моделі розв’язання навчально-професійних задач у реальних умовах, але
цим процес методичної підготовки не обмежується. Студенти вчаться також
«бачити» навчально-професійні задачі та сприймати їх як проблемну
ситуацію, аналізувати конкретні психолого-педагогічні і методичні умови
їх виникнення. Це сприяє формуванню в студентів спостережливості,
педагогічної інтуїції. Крім того, під час педагогічної практики
майбутніх учителів доцільно орієнтувати на здійснення рефлексії своєї
педагогічної діяльності щодо проведення уроків іноземної мови в
початковій школі.

Отже, організація задачного навчання, яка спрямована на реалізацію
практико-орієнтованої підготовки в курсі „Методика викладання іноземної
мови в початковій школі” найбільш типова під час проведення лекцій та
семінарсько-практичних занять. На етапі педагогічної практики викладач
не має того безпосереднього контакту зі студентом, як під час навчання
у ВНЗ, і тому організація задачного навчання буде носити дещо інший
характер. Майбутні вчителі в процесі педагогічної практики мають
самостійно розв’язувати навчально-професійні задачі, зокрема, ті, які
були поставлені перед ними протягом навчання у ВНЗ, з метою вироблення
творчого стилю мислення, професійного бачення, а також набуття
професійних умінь. При такому підході викладач – не лише трансформатор
певного обсягу знань та інформації, а стає організатором процесу
пізнання та пошукової діяльності, проектує індивідуальний розвиток
студентів та здійснює його поширення, моделює навчальний процес з метою
формування міжпредметної компетентності майбутнього вчителя початкової
школи.

Балл Г.А. Теория учебных задач. – М.: Педагогіка, 1990. – С. 32.

Гончаренко С.У. Методика як наука // Неперервна професійна освіта. –
2001. — № 1. – С. 86-95.

В.Ф. Сибаева Практико-ориентированная подготовка студентов к творческой
деятельности в процессе изучения методики преподавания математики //
Начальная школа. – 2004. — № 12. – С. 107-110

Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно
ориентированной парадигмы образования // Народное образование. – 2003. —
№ 8. — С. 107-114.

Черв’якова Н.І. Методичні задачі як засіб формування
професійно-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових
класів. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного
університету. Серія: Педагогіка. – 2004. — № 2. – С. 52-55.

Похожие записи