Позначення для учнів рамки шкідливих звичок
Як не складно це вимовити і, тим більше, уявити – сучасні діти курять.
Багато хто робить це відкрито, навіть у школі. Як вирішити цю проблему?
Пропонуємо вам кілька варіантів, а також способи, якими обмінюються
педагоги
Закони треба знати. Марія Михайлова, директор сільської школи,
звертається до колег за порадою: «Як боротися з курінням у шкільних
стінах? Як узаконити штраф за куріння? Як зробити, щоби штраф мав
цільове призначення – ліквідував збиток, який завдають своїм курінням
школярі: закопчені стелі, пропалена підлога й фіранки. Як направити
штраф школі, а не державі взагалі?»
Шановна Марія Михайлова та всі педагоги, кому небайдужа ця тема! Почнемо
з того, що куріння у школі апріорі заборонене, відповідно до чинного
законодавства, що вступило в силу. Так що з уведенням заборони на
куріння у стінах школи складності не виникне. Набагато важче
демократизувати процес, раз уже курять як школярі, так і – давайте не
будемо кокетувати – багато вчителів.
Добровільно-примусові заходи. Увести штрафи за куріння, що будуть іти
безпосередньо в бюджет школи, можна в тому випадку, якщо загальноосвітня
установа працює на комерційній основі. Варто тільки прописати це у
відповідному пункті правил внутрішнього розпорядку з позначенням
фіксованого розміру штрафу, а також перерахуванням тих, хто буде
підходити під покарання: учні або ще і вчителі. Пам’ятайте про подвійні
стандарти: якщо забороняти куріння – то правило повинно поширюватись на
всіх порушників, незалежно від віку та шкільного статусу. Обов’язково
ознайомте зі змістом подібного пункту у правилах дітей та їхніх батьків.
Що стосується державних шкіл, те тут закон єдиний для всіх, і окрім як
до адміністративної, до жодної іншої відповідальності юних курців ви не
притягнете. Звичайно, є обхідні шляхи. Наприклад, приймати «матеріальну
допомогу» від батьків, котру спрямовувати безпосередньо на косметичний
ремонт, уже коли прийом «подяки» широко використовується в багатьох
школах. Адже ні для кого не секрет, що, скажімо, батьки випускників
скидаються на подарунок вчителям і навчальному закладу напередодні
іспитів? Тож позначте фронт роботи: раз уже курять у більшій частині
старшокласники, нехай вони й компенсують напослідок рідній школі витрати
від шкідливої звички.
Чому б не залучати курящих дітей до «трудової терапії»? Буде цілком
закономірно, якщо завсідник шкільного туалету після уроків винесе сміття
або підмете недокурки. Адже якщо учень Іванов розкидає котлети у
шкільній їдальні або розпотрошить горщики із квітами в кабінеті
біології, його попросять прибрати за собою самостійно. І ані в кого це
не викликає запитань. Є підозра, що в багатьох курців пропаде бажання
курити у школі після пари-трійки публічних чергувань із віником.
Слабенько це погоджується з іміджем «дорослого» у сприйнятті 15-літньої
людини.
Знову ж таки, щоб не викликати обурення з боку батьків, краще попередньо
поговорити з ними. Поясніть, що є закон та адміністративна
відповідальність за його порушення, існує таке поняття, як чистота та
порядок у школі і, нарешті, некурящі школярі, які дихають чужим димом.
Навіть ті тата й мами, які дозволяють своїм дітям курити, у відкритій
розмові зрозуміють суть проблеми та навряд чи стануть заперечувати проти
легких виховних заходів. Основна частина батьків, швидше за все, стане в
цьому питанні на сторону дирекції школи.
??+?оли сама дитина зробить вибір на користь здоров’я. Її треба тільки
обережно спрямувати. Існує багато працюючих методів, і, сподіваємось, ви
підберете підходящий саме для вашої школи. Наприклад, цілком ефективна
пропозиція Олени Зачесової (Московський інститут відкритої освіти,
викладач): «Я пригадала лекцію «Ecology & Economy the same», яку в нашій
школі проводив викладач Московського університету Туро. Спочатку він
спитав, скільки коштує одна сигарета. Потім – пачка. А потім обчислив,
скільки коштує звичка викурювати в день по пачці протягом трьох років. У
наших курців витягнулись обличчя. Предмети їхніх прагнень – велосипеди,
комп’ютери, мобільні телефони, магнітофони, плеєри й ігрові приставки –
відлітали із сигаретним димом прямо на очах. Приблизно половина кинула.
Друга – скоротила витрати на сигарети».
У Північно-східному окрузі Москви своя тактика. До початку перерви у
школі приїжджає команда волонтерів і пропонує школярам обміняти сигарети
на солодощі. В основному в акції беруть участь старшокласники. Хтось сам
кидає тютюнові вироби у спеціальний контейнер, хтось передає через учнів
молодших класів. Після обміну улов заливається водою. У середньому за
один день з одного навчального закладу набирається 200-300 цигарок.
Чому б не запросити у школу онколога, який простою мовою розповість про
рак легенів і пригадає реальні історії загиблих від нього пацієнтів;
нарколога – щоби проілюстрував у деталях «ламання» звиклої до нікотину
людини; косметолога – нехай пояснить, які переваги у красі та здоров’ї
одержує некурящий. Живі люди з живими історіями завжди викликають
довіру.
Ідеально, якщо дирекції вдасться запросити для спілкування з дітьми
діючого олімпійського чемпіона, некурящу зірку шоу-бізнесу чи кіно. У
столиці це досить просто, можливо й у великих містах – зверніться по
допомогу в місцевий олімпійський комітет або промоутерську компанію, яка
організує гастролі популярних музикантів. В офіційних структурах на
подібні контакти йдуть легко, додаткової реклами іноді потребують і
приватні організації. Можуть виявитись потрібні люди серед батьків чи
їхніх знайомих.
Можливі варіанти і для сільських шкіл. Якщо ви, узгодивши питання з
обласною структурою, вирішите організаційні моменти силами батьків,
навряд чи навіть олімпійський чемпіон відмовить у подібному проханні.
Вітчизняні спортсмени мають таку забуту властивість душі, як патріотизм.
І багато з них щиро переживає за здоров’я нації. А що стосується
спортивних талантів з іменами, їх у нас уже чимало.
І ще. Нерідко шкідливі звички починаються від неробства. Якщо школярі
після уроків займаються плаванням або вибудовують систему шкільного
самоврядування – для цигарки залишається не так багато лазівок.
Мова цифр. Згідно з даними моніторингу наркоситуації, що проводиться
зараз, серед учнів 5-11-х класів загальноосвітніх шкіл спостерігається
інтенсивне залучення до куріння, особливо дівчат. Серед дітей і молоді
курять 49,5 відсотка. При цьому на долю дівчаток приходиться 40
відсотків загального обсягу цигарок, які викурює молодь. Тютюнові вироби
діти починають уживати в середньому в 11,5 року, причому дівчинки
починають робити це раніше хлопчиків.
До речі. Із 2007 року столиця Фінляндії Хельсінкі стала «некурящим»
містом. Робоча група мерії Хельсінкі розробила програму, відповідно до
якої пропонується заборонити куріння на міських вулицях. Табу вже працює
й на території приватних володінь та урядових об’єктів інших регіонів
країни. Але представники охорони здоров’я, пояснюючи свої дії бажанням
уберегти юне покоління від шкідливого впливу дорослих курців, виступають
за більш радикальні заходи – домагаються того, щоби спеціальні місця для
куріння не з’являлись поблизу шкіл, дитячих садків, а також ігрових
майданчиків.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
