Тема. Повітря навколо нас. Термометр

Мета. Ознайомити учнів із повітрям, його властивостями, значенням;
властивостями рідин, які здатні розширюватися при нагріванні та
стискатися при охолодженні, використанням цих рідин у термометрах;
ознайомити із будовою термометра, його видами; розвивати
спостережливість, вміння) аналізувати природні явища; виховувати бережне
ставлення до повітря, що нас оточує, зацікавленість до уроку
природознавства.

Хід уроку

І. Хвилинка спостережень.

— Яке сьогодні небо?

— Чи були зранку опади?

— Чи є сьогодні вітер?

— Яка довжина тіні від гномона?

— Що можна сказати про сьогоднішню погоду?

— Порівняємо її з погодою попередніх днів тижня. Що ви помітили?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

— Що оточує нас усюди і завжди?

— Чим ми дихаємо?

— Загадка: без рук, без ніг, а ворота відчиняє? (Вітер).

— Чому буває вітер?

— Рослини — легені Землі. Чому так говорять?

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Загадка.

Куди вступиш, усюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. Що це таке?
(Повітря).

— На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про повітряну оболонку Землі,
властивості повітря, про те, яке значення має воно для всіх живих
організмів. Навчимося користуватися термометром, розглянемо його будову
й різні види термометрів для вимірювання температури.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди про властивості повітря.

— Сьогодні мені зустрівся добрий чародій. Як звуть його, ви дізнаєтесь
тоді, коли відгадаєте загадку:

«Прийшов хтось, взяв щось, бігти за ним — не знати за ким» (Вітер).

— Так, саме Вітер, житель країни Таємниць повітряного океану, відкрив їх
мені, а я хочу розповісти вам.

Уявімо, що ми опинилися посеред чудової лісової галявини. Співають
пташки, цвітуть квіти, легенький вітерець погойдує дерева.

— А де ж тут повітря? — запитаєте ви. — Повітря навколо нас, товстим
шаром оточує Землю, але ми його не бачимо. Як ви гадаєте, чому? Ми не
можемо бачити повітря тому, що воно прозоре, без кольору.

Дослід 1.

— Як же дізнатися, що повітря дійсно існує? Проведемо такий дослід.
Візьміть у руки зошит і помахайте ним перед обличчям. Що ви відчули?

— У повсякденному житті нам не доводиться думати про небо, повітря. Ми
просто забуваємо про них. І лише під час бігу чи їзди, а також вітру чи
бурі ми відчуваємо опір нашому рухові. Це ще більше підтверджує
існування повітря.

Дослід 2.

— У мене в руках повітряна кулька. Я розв’яжу ниточку. Що ви почули?
Так, шипіння. Отже, у ній містилося повітря. Воно с всередині усіх
порожнистих предметів на Землі, також і в органах людського тіла.
Повітря тисне на предмети з певною силою. Цей тиск називається
атмосферним тиском. Людина пристосувалася до тиску на дні повітряного
океану і відчуває зниження або підвищення атмосферного тиску. На висоті
більш як 4 км вона відчуває «гірську хворобу»: їй важко дихати, інколи
лопаються кровоносні судини, починається кровотеча, запаморочення,
втрата свідомості.

Дослід 3.

Спробуємо втопити порожню пляшечку у склянці води. З отвору пляшечки
побіжать бульбашки. Що це за невидимка там сидить? Це – повітря. Порожня
пляшечка не тоне у воді. Значить, повітря легше за воду.

— Як ви гадаєте, повітря має запах? Ні, але у повітрі легко й швидко
поширюється запах духів і аромат квітів. Цілюща ранкова свіжість травня
сповнена ароматом квітучої весни. В розпалі літа повітря ніби настояне
на травах. Восени, коли небо вкрите свинцевими хмарами, віє свіжістю і
прохолодою. А як легко дихається після грози! Ні з чим не зрівняється
запах першого снігу, коли свіжий вітерець грайливо змітає перші сніжинки
і холодить обличчя. В сонячні березневі дні нас бадьорить особлива
свіжість талого снігу.

Отже, повітря має такі властивості: воно прозоре, без кольору, без
запаху. легше від води, заповнює всі порожнини, знаходиться у ґрунті,
воді.

Використовуємо схему (створюємо її на комп’ютері при спостереженні
учнів).

2. Розповідь вчителя про призначення повітря для живих організмів.

Використовуємо презентацію, на основі якої будуємо бесіду.

— Діти, чим ми дихаємо?

v

?

3/4

e

F † Ue ^

?

TH

??\?е повітря – велика загроза для всього людства. А ким і чим
забруднюється повітря?

Щоб уникнути цього, на заводах, фабриках, комбінатах потрібно
встановлювати повітроочисні споруди. Часто пил, який викидається в
повітря, містить різні отруйні речовини, що спричиняють ту чи іншу
хворобу.

Сьогодні Україна – одна з екологічно «брудних» країн. За 1986-1991 роки
усіма джерелами забруднення було викинуто в атмосферу більше 100
мільйонів тонн шкідливих речовин. 20% міського населення України
проживає у зонах, де наявність шкідливих речовин у повітрі перевищує
допустимі норми у 15 і більше разів. Трагедією в житті українського
народу стала аварія на Чорнобильській АЕС.

Тому люди повинні пам’ятати і дбати про чистоту повітряного океану.

3. Фізкультхвилинка.

Повітря нам потрібне всім:

І дорослим, і малим.

Мені, тобі, звірятку, пташці,

Листочку, квіточці, комашці.

Чи під воду ми пірнаємо —

все ж повітря споживаємо.

Комашка по землі повзе —

І та повітрям дихає.

Вітер крила обертає молодого вітряка

І вітрила надуває величезного човна,

А щоб повітря чистим було,

Потрібно, щоб дерев багато росло.

4. Демонстрація дослідів на виявлення властивостей рідин розширюватися
при нагріванні і стискуватися при охолодженні.

— Наллємо повну пробірку забарвленої води і закриємо її корком із
скляною трубкою. Вода зайде в трубку. На трубці на рівні води є наклеєна
смужка паперу. Опустимо пробірку в гарячу воду, що ви помітили? Чому
рівень води в пробірці змінився?

— А тепер опустимо ту ж пробірку в холодну воду. Як змінився рівень води
в пробірці?

— Як ви гадаєте, чому рівень води при нагріванні підвищується, а при
охолодженні знижується? (Вода має властивість розширюватися при
нагріванні, стискуватися при охолодженні. Такі властивості, крім води,
мають й інші рідини: олія, гас, спирт, рідкий метал ртуть).

5. Ознайомлення з будовою та принципом дії термометра. (Вчитель
демонструє на малюнках різні види термометрів).

Термометр складається зі шкали, на якій поділками позначено градуси.
Кожна поділка відповідає одному градусу. Цифри, що стоять біля поділок,
показують число градусів. До шкали прикріплюється скляна трубка. Нижня
частина заповнена ртуттю або спиртом. Коли надворі тепло, рідина в
трубці піднімається вище нуля, а коли холодно, — опускається нижче нуля.
Як ви гадаєте, чому?

— Покази термометра записують так: якщо рідина піднялася вище нуля,
наприклад, на 3 поділки, записуємо +3°, тобто 3° тепла. Кружечок біля
цифри означає слово «градус».

6. Практична робота.

(На моделях термометрів учні показують температуру).

V. Закріплення нового матеріалу.

1. Розв’язування природничих задач.

а). Дівчинка гралася з м’ячем. Раптом він натрапив на гострий предмет і
пробився. Почувся гучний свист. Як пояснити це явище?

— Які ще, крім названої, властивості повітря вам відомі?

— Чому потрібно боротися за чистоту повітря?

— Що називають зеленими легенями Землі і чому?

б). Хлопчик не вміє плавати. Він захотів скупатися у річці. Друг позичив
йому надувний круг. Чому круг не тонув, а утримував хлопчика на поверхні
води?

в). У морозний день Юрко приніс додому повну пляшку олії. Через деякий
час олія потекла по стінках пляшки, частина олії вилилася. Чому?

— Де використовують властивості рідин розширюватися при нагріванні і при
охолодженні стискуватися?

— Які види термометрів вам відомі?

— З чого складається термометр?

2. Робота з підручником.

а). Опрацювання статей «Повітря навколо нас», «Термометр.» б). Відповіді
на питання.

— Які види термометрів вам відомі?

— Чим відрізняються рідини в термометрах для вимірювання температури
повітря і вимірювання температури тіла людини? (Забарвлення рідини, що
знаходиться всередині).

— Рідина, що має червоний колір, — це зафарбований спирт, а рідина
сіруватого кольору — рідкий метал ртуть. Яку властивість рідин
використано?

— Погляньте на сторінку 4. Прочитайте дослід №3. У мене є дві склянки з
водою. В одну я кину шматочок крейди. На стінках склянки з’явилися
бульбашки. Чому? (Виділилося повітря).

— Для чого потрібне повітря людині?

— Що нового ви дізналися про повітря?

3. Робота з зошитом (ст. 19).

VI. Підсумок уроку.

— Яку тему ми вивчили на уроці?

— Що сподобалось вам на сьогоднішньому уроці?

VII. Домашнє завдання.

Читати і переказувати статті з підручника: «Повітря навколо нас»,
«Термометр»; дати відповіді на запитання до них.

Похожие записи