Тема. Поважай старих людей, як батьків рідних! (за оповіданнями В.О.
Сухомлинського)
Мета. Вчити учнів вдумливо читати та розуміти художні тексти, визначати
головну думку оповідання, відповідати на запитання за змістом твору,
формувати культуру читача; розвивати навички критичного мислення,
самостійного читання, активного слухання, вміння переказувати близько до
тексту оповідання; виховувати повагу до старшого покоління, інтерес до
творчості В.Сухомлинського.
Епіграф. Це бабуся каже мені: хай у тебе душа буде така світла, як оця
квітка. В.Сухомлинський
Обладнання. Тексти оповідань Василя Сухомлинського («Бабуся і
хризантема», «Чому дідусь такий добрий сьогодні», «Бабусин борщ»,
«Іменинний обід», «Тихо, бабуся відпочиває»); комп’ютерна презентація до
уроку.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Перевірка виконання домашнього завдання
Учитель. Народна мудрість говорить: «Поважай старих людей, як батьків
рідних!» або «Хто не знав ізмалку діда, той добра не звідав». Діти, я
пропоную розпочати наш урок вашими розповідями про дідусів і бабусь, які
ви підготували вдома. Не забудьте розповісти про те, чим займаються ваші
дідусі й бабусі, як ви їм допомагаєте у господарстві, як поважаєте і
шануєте їхню старість.
1. Розповіді дітей про своїх дідусів та бабусь (з демонстрацією
світлин).
2. Учень читає напам’ять вірш Василя Симоненка.
Я вірив, що краще всього —
пісні, які знав дідусь.
Вмощусь на коліна до нього
і в очі йому дивлюсь.
А він вимовляє, виспівує
гарячі прості слова —
і все давниною сивою
в очах моїх ожива.
І плачу, було, й сміюся,
як слухаю ті пісні…
Спасибі ж тобі, дідусю,
за те, що ти дав мені.
3. Учень виконує улюблену пісню свого дідуся (бажано українську
народну).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
1.Читання вчителем оповідання В.Сухомлинського «Бабуся і хризантема»
Бабуся і хризантема
У маленької дівчинки була бабуся. Вона занедужала. Довго хворіла й
осіннього похмурого дня померла.
Тужила дівчинка за бабусею. Тяжко їй стало жити без старенької. Навесні
пішла вона до могили та й каже:
– Бабусю, люба, я посаджу на твоїй могилі хризантему.
У блакитному небі заспівав жайворонок. І зозуля у діброві закувала:
ку-ку.
«Це бабуся каже: посади хризантему, онучко», – подумала дівчинка.
Принесла вона кущ хризантеми й посадила в затінку дубка. Восени
розкрилися рожеві бутони, зацвіла хризантема. А напередодні річниці
смерті бабусі пішла дівчинка до могили й бачить: серед рожевих квіток
розпустилася велика біла квітка. Зраділа дівчинка. Бачить – прилетіла
голубка, сіла на могильний хрест і заворкувала.
«Це бабуся каже мені: хай у тебе душа буде така світла, як оця квітка».
2. Бесіда з класом
? Чому дівчинка посадила кущ хризантеми на могилі бабусі? (Тому що вона
любила свою бабусю і дуже тужила за нею).
? Як дівчинка відчувала, що бабуся після смерті продовжує знаходитися
поруч з нею? (Спів жайворонка, зозулі, голубки).
? Які квіти розквітли на могилі бабусі? (Рожеві хризантеми і серед них
одна біла квітка). Як зрозуміла дівчинка появу білої квітки серед
рожевих? («Це бабуся каже мені: хай у тебе душа буде така світла, як оця
квітка»).
? Як ви вважаєте, чому про маленьку дівчинку, героїню оповідання
«Бабуся і хризантема», можна сказати, що у неї «світла, мов квітка,
душа»? (Тому що дівчинка любить свою бабусю, шанує пам’ять про неї,
доглядає її могилку).
3. Розгляд та коментування схеми «Світла, мов квітка, душа» (зображення
на слайді у вигляді букету хризантем ). Чи погоджуєтесь ви з тим, що
«світлу душу» мають ті онуки й онучки, які люблять бабусю й дідуся,
допомагають їм, чемно поводяться із старенькими, піклуються про них?
Люблять бабусю й дідуся Допомагають бабусі й дідусеві
Піклуються про стареньких «Світла душа» Чемно
поводяться із старенькими
Доглядають за хворими Шанують
їх пам’ять
ІІІ. Оголошення теми уроку та завдання
Учитель. Сьогодні ми поговоримо про те, як потрібно шанувати і берегти
стареньких людей. Ми познайомимося з окремими оповіданнями Василя
Сухомлинського, в яких автор розповідає про ставлення дітей до дідусів і
бабусь. Визначимо, хто із маленьких героїв оповідань має «світлу душу»,
а хто її не має. Впишемо імена дітей зі «світлою душею» у білу
хризантему.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1.Виразне читання вголос учнем оповідання «Чому дідусь такий добрий
сьогодні».
Чому дідусь такий добрий сьогодні
Поліз Андрійко на шовковицю: привабили чорні ягоди. Навтішався вволю, а
тут дощ пішов.
Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться – сидить
під шовковицею дідусь Петро. Вийшов дідусь після дощу в сад.
“Що ж його робити? – думає Андрійко. – Злізати з шовковиці – струсиш на
дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє”.
Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутись. Жде, поки
дідусь до хати піде. А дідусь не йде.
Вже сутеніти стало, коли підвівся дідусь, питає:
– Чому це ти сидиш на дереві, внучку?
– Боюся струсити на вас краплі, дідусю…
– Злазь, Андрійку…
Дідусь відійшов, Андрійко зліз із шовковиці. Дідусь пригорнув і
поцілував Андрійка. “Чому це дідусь такий добрий сьогодні?” – з подивом
подумав онук.
2. Завдання. Перекажіть оповідання за опорними малюнками. (На слайді
малюнки: дерево, ягоди шовковиці, зображення хлопчика, зображення
дідуся).
3. Бесіда за змістом оповідання «Чому дідусь такий добрий сьогодні».
? Чому Андрійко не хотів злазити з дерева?
? За що дідусь пригорнув і поцілував Андрійка?
? Допоможіть хлопчикові зрозуміти, чому дідусь такий добрий сьогодні.
? Чи можна стверджувати, що Андрійко має «світлу душу»? Чому?
(Учитель вписує в білу хризантему ім’я Андрійка).
4. Читання та опрацювання оповідань (І ряд – «Бабусин борщ»; ІІ ряд –
«Іменинний обід», ІІІ ряд – «Тихо, бабуся відпочиває»)
*Завдання. Учням з І,ІІ,ІІІ рядів прочитати мовчки «про себе»
оповідання, підготувати переказ цього оповідання за опорними малюнками,
визначити, чи має «світлу душу» герой оповідання.
Оповідання для учнів І ряду
Бабусин борщ
У бабусі дві онучки. Живуть вони у великому місті, а на літні канікули
приїхали до неї в гості.
Рада бабуся онучкам. Пригощає їх черешнями, свіжим медом і варениками.
Та дівчаткам найбільше хочеться борщу: мама розповідала, що бабуся
варить смачний-пресмачний борщ.
Зварила бабуся борщ – зі свіжими помідорами, капустою і сметаною. Та ось
біда… Забувати стала. Поки варила – двічі посолила. Поставила на стіл
дві миски борщу та й припрошує онучок:
– Ачи солила – й не пам’ятаю… Стара вже… Ось сіль у сільниці –
додавайте собі до смаку.
З’їли дівчатка по ложці борщу. Ой, який же солоний! Перезирнулися між
собою, усміхнулися непомітно. Ложка за ложкою – виїли та й ще попросили.
Та все дякують бабусі. А вона радіє.
– А чи солила ж я борщ? – питається бабуся.
– Ми й не помітили, – каже Ніна. – Такий смачний, що про сіль і не
подумали.
– Значить, солила, – полегшено зітхнула бабуся. – А завтра це діло вам
доручу: боюся, що забуду посолити.
-Добре, бабусю, – і знову перезирнулись. І непомітно всміхнулись.
ue Переказ тексту оповідання за опорними малюнками на слайді
(сестрички, бабуся, борщ, сіль):
Бесіда з класом
? Чому Ніна і її сестричка не сказали бабусі, що борщ пересолений?
? Чому дівчатка виїли весь солоний борщ і ще попросили?
? Чи можна вважати сестричок гарними онучками своєї бабусі, які мають
«світлу душу»? Чому?
(Учитель вписує в білу хризантему «Ніна і сестричка»).
Оповідання для учнів ІІ ряду
Іменинний обід
У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся.
Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся – найстарша: їй вісімдесят два
роки. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся – ложка дрижить,
крапельки падають на стіл.
Скоро у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини у них буде
святковий обід. На обід Ніна нехай запросить подруг.
Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна
подумала: це і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтять.
Ніна тихенько сказала мамі:
-Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.
– Чому? – здивувалась мама.
– В неї руки тремтять. Крапає на стіл.
Мама зблідла.
Не сказавши жодного слова, вона зняла зі столу білу скатертину і сховала
її в шафу.
Довго сиділа мовчки, потім сказала:
-У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю
тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою
людиною.
ue Переказ тексту оповідання за опорними малюнками на слайді
(дівчинка-іменинниця, біла скатертина на столі, бабуся, руки бабусі,
стіл без скатертини):
Бесіда з класом
? Чому Ніна не хотіла, щоб її бабуся була за святковим столом?
? Чому іменинний обід не відбувся?
? Що мама побажала доньці у день її народження?
? Чи має, на вашу думку, Ніна «світлу душу»?
Оповідання для учнів ІІІ ряду
Тихо, бабуся відпочиває
Прийшла зі школи маленька Галинка. Відчинила двері, щось хотіла весело
сказати мамі. А мама насварилася на неї пальцем і Галинка тихенько
підійшла до столу, поклала книжки.
– Тихо, Галинко, бабуся відпочиває. Цілу ніч вона не спала, боліло
серце.
Пообідала й сіла за уроки. Читає книжку тихо-тихо, щоб не розбудити
бабусю.
Відчиняються двері, заходить Оля, Галинчина подруга. Вона голосно й
каже:
– Галинко, послухай…
Галинка насварилась на Олю пальцем, як мати на неї, і пошепки мовить:
– Тихіше, бабуся відпочиває. Цілу ніч вона не спала, боліло серце.
Сіли дівчатка до столу й розглядають малюнки. А з бабусиних очей впали
дві сльозинки. Коли бабуся прокинулась, Галинка й питає:
– Бабусю, а чого ви плакали уві сні?
Бабуся усміхнулась, приголубила Галинку. В її очах світилась радість.
ue Переказ тексту оповідання за опорними малюнками на слайді :
Бесіда з класом
? Чому бабуся плакала уві сні?
? Чи має, на вашу думку, Галинка «світлу душу» ?
(Учитель вписує в квітку ім’я Галинка)
V. Підсумок уроку
Учитель. «…хай у тебе душа буде така світла, як оця квітка». Так
побажала
своїй онучці бабуся з оповідання «Бабуся і хризантема».
Давайте подивимося на нашу білу квітку хризантему, яка символізує
світлу дитячу душу. На ній записані герої: дівчинка з оповідання «Бабуся
і хризантеми», Андрійко з оповідання «Чому дідусь такий добрий
сьогодні», Ніна і її сестричка з оповідання «Бабусин борщ», Галинка з
оповідання «Тихо, бабуся відпочиває».
Бесіда.
? Пригадайте, чому ми вирішили, що ці герої мають «світлу душу»?
? Хто вважає, що його ім’я також треба вписати у білу хризантему? Які
ваші добрі вчинки говорять про те, що ви маєте «світлу душу»?
? На білій хризантемі немає імені Ніни з оповідання «Іменинний обід».
Чому?
? Мама побажала своїй доньці «бути справжньою Людиною». А що ви хотіли
б побажати Ніні у день її народження? (Метод «Мікрофон»)
Заключне слово вчителя. «Бабуся усміхнулась, приголубила Галинку. В її
очах світилась радість». Так щасливо закінчується оповідання «Тихо,
бабуся спить». Радість в очах бабусі від того, що її онучка має світлу
люблячу душу. Я хочу побажаю.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
