Посвячення в читачі
Бібліотекар. Добрий день, дорогі друзі! Я дуже рада зустрічі з вами. Я
так довго на неї чекала, що мені якнайшвидше хочеться познайомити вас із
жителями ось цього (обводить руками стелажі) дивовижного королівства. А
хто із вас знає, як називається це королівство:
— «Королівство кривих дзеркал»;
— «Королівство Кощія Безсмертного»;
— «Підводне королівство Нептуна»;
— чи «Книжкове королівство»?
Діти. Книжкове королівство. Бібліотекар. А як звати жителів цього
королів¬ства?
Діти. Книги.
Бібліотекар. А чи знаєте ви, що книги мають назви? Як кожне місто чи
село, вулиця чи площа, деревина чи травичка мають назви, так і книги
мають свої назви. З якою найпершою книгою ви познайомилися вересня?
Підказка: ця книга навчила вас читати.
Діти. З Букварем.
Бібліотекар. На світі є багато різних книг: товстих і тонких; сумних і
веселих; яскравих; маленьких і великих, але одна книга є начальником
всіх книг— це «Буквар».
Є книг багато — радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар,
Але одна — книжкам усім начальник,
І звуть її по-простому – Буквар.
Він нас повів по буквах, як по східцях,
Як по життю, по сторінках своїх.
І от привів нарешті — подивіться —
У мудрий світ чудесних скарбів — книг.
В. Бичко
Бібліотекар. Дитяча бібліотека — це справді Книжкове королівство, в
якому живуть різні книги і їхні герої. Багатьох ви знаєте ще з ди¬тячого
садочка. Ви добре знайомі з Курочкою Рябою, Колобком, паном Коцьким,
Лисичкою та Журавлем, а також із…
(Стук у двері, заходить Буратіно). Буратіно. Мене ви теж знаєте. Я —
Буратіно! Прийшов привітати вас із Днем читача.
Сьогодні ви станете читачами міської дитячої бібліотеки і для вас
відкри¬ються двері в чудовий, чарів¬ний, дивовижний світ Книж¬кового
королівства.
Бібліотекар. Що ж то за королівство, в якому немає короле¬ви? Діти, а чи
хочете ви познайомитись із королевою Книг?
Діти Хочемо. (Тиха мелодія, з’являється королева Книг).
Королева Книг. О! Мої маленькі друзі! Я дуже рада зустрічі з вами! Я —
королева Книг, а це (обводить руками навколо себе) моє королівст¬во. Ви
хочете стати читачами мого королівства?
Діти Так!
Королева. Тоді вирушаймо в путь! Я познайом¬лю вас із жителями свого
королівства. Але пам’ятайте: «Вони мовчки говорять, добре муд¬рують». А
щоб не заблукати в широких кори¬дорах мого королівства, ви повинні
назвати па¬роль або чарівне слово. Нехай цим чарівним словом будуть
вірші про книгу.
Учень.
Книги, книги на полицях,
Завше тихо поміж них,
Та яку ти розгорнеш —
То й легенда поміж них.
То в одній синіє море,
В іншій криється тайга.
А ось в тій — Північний полюс,
Де морози і пурга.
Все, що серце і що розум
Вік творили не один,
Повизбирувало людство
В книги – перли із перлин.
Як краплин у Дніпрі,
Як зірок угорі,
Як листви на гіллі,
Стільки книг на землі!
Є великі і малі,
Є легкі і важкі.
На полицях, в столі —
Наші друзі книжки.
Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті —
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброму навчать —
Працювати і учитись,
І Вітчизну шанувать.
Королева. Ви виконали моє завдання. Настав час познайомити вас із
жителями мого королівства.
(Звучить мелодія. Чується сильний стук у двері).
А хто це так стукає? Зараз подивлюся.
(На порозі стоїть скринька).
Ой яка краса! А хто ж це надіслав? Відкриємо?
(Виймає лист).
Хтось із моїх жителів хоче привіта¬ти вас, любі першокласники, із
по-свяченням у читачі. Цікаво, хто це?
Лист
«Зд-ра-здуй-те ребйонкі!
(Ой, який жах, хто ж це так безграмотно пише?)
Надсілою вам пісмецо з по¬радами, що робить, щоб стать «гарним» читачем,
а іще щоб вас похвалілі.
(Це дуже добре отримати гарну пораду, а ви любите, коли вас хвалять за
гарний вчинок чи роботу, або за гарну оцінку?)
Ось мої поради для вас!
-Прокидайтеся вранці якомога пізніше, тоді ви обізятітельно запізнітеся
на урокі.
(Діти, невже ви виконаєте цю пораду? Вона жахлива к
— Портфель ще з вечора готуй: (це справж¬ня І дуже гарна порада)
спочатку поклади туди підручники, до них долий відро води!!!
(Та хто ж це навчає вас неправильних вчинків ).
Дрібненько зошити поріж.
Гарненько розмішай…
Але все це ти сам не їж —
Товаришу віддай! Ні, діти! Ні! Ми з вами знаємо, що книги і зо¬шити —
наші друзі й помічники. А хіба можна так поводитися з друзями?
Діти. Ні!
E)2?P Pueoiiia h?
h?
h?
h?
H
e
o
?????
Королева. Ось і підпис. Цялую. Ваша най¬краща подруга старушка Шапокляк.
Буратіно. Шановна королево! Ви не бійтеся за своїх підданих. Ці діти
ніколи не скривдять книги, бо вони люблять читати і знають правила
поводження з книгою. (Звертається до дітей). Любі першокласники,
розкажіть ці правила нашій королеві.
Діти.
1. Книгу потрібно брати тільки чистими ру¬ками.
2. Коли перегортаєш сторінку, не можна сли¬нити пальці, бо від цього
жується папір, а іще це негігієнічно.
3. Для кращого збереження книги необхідно обгорнути її обкладинкою.
4. Щоб з книги не випали листочки, не пере¬гинай її.
5. Бережи книгу від води та сонячного про¬міння — вони шкодять книзі.
6. Під час читання не загинай кутики ар¬кушів, а користуйся закладинкою.
7. Не читай під час споживання їжі. Королева. Молодці, першокласники! Ви
добре пам’ятаєте правила. А що буває з книгами, якщо цих правил не
дотримуватись?.
Буратіно. Можна, я розповім прикру пригоду, яка сталася з однією нашою
книгою? Це дуже сумна історія, аж хочеться плакати. Книжка скаржилась
Мар’яні:
«Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка.
Під хатинкою маля
І написано: «Це я».
А за дві сторінки далі —
різні звірі небувалі:
сині, жовті та рябі,
що й не снилися тобі.
Люди кажуть: «Ой, чия ти?
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
а не бачили таких».
Бібліотекар. Дуже сумна історія, але я запев¬няю, що дітки 1-А класу
ніколи не скривдять наших книг, бо вони люблять читати. Знають багато
казок, оповідань, загадок і навіть при¬слів’їв про книгу.
Діти.
1. Книга — міст у світ знань.
2. Знання — сонце, книга — вікно.
3. В оселі без книги, як без вікон — тепло.
4. Книга вчить, як на світі жить.
5. Прочитав добру книгу — зустрівся з другом.
6. З глибини моря дістають перли, а з гли¬бини книги — знання.
7. Читання — ось краще навчання.
Королева Книг. Молодці. Ви добре підготува¬лися до сьогоднішнього свята,
адже зустріч
з книгою — це завжди свято. Але щоб стати справжнім читачем, ви ще
повинні відгадати загадки, які підготували я і Буратіно.
— Не думає, не гадає, А інших навчає.
Буратіно.
— Не сорочка, а зшита, Не кущ, а з листочками, Не людина, а говорить.
— Дуже я потрібна всім — І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу.
Буратіно.
— Завжди можу стать в пригоді, Моїх порад вам не злічить.
І кажуть про мене в народі: «Мовчить, а сто дурнів навчить».
Що це таке? (Чується стук у двері).
Бібліотекар. Невже це вернулася Шапокляк?
Ось я гляну! (Приносить конверт). Хто ж це надіслав нам листа?
(Відкриває конверт і читає).
Лист
«Любі першокласники! Вітаю всіv вас із Днем читача. Бажаю успіхів у
навчанні. Будьте гар¬ними читачами! Бережіть книги!
Ваш Колобок. P.S. Свої вітання передають і інші мешканці Книжкового
королівства, а хто вони — спробуй¬те відгадати».
Телеграми 1.
Надсилаю телеграму і дуже вас благаю: заспокойте діда й бабу, нехай вони
не плачуть.
Знесу я їм яєчко, не просте, а золоте.
2. Терміново! Терміново!
Котику-братику!
Несе мене Лиска по каменю-мосту
На своєму хвосту! Порятуй мене.
3. Надсилаю телеграму і усіх вас благаю:
Знайдіть мій кришталевий черевичок!
4. Чемних діток я вітаю,
Забіяк попереджаю:
Слухайтесь, бо буде так:
Як ущипну, буде знак.
Королева. Молодці! Ви дуже розумні, кмітливі і добрі діти Ви мені
сподобались. І тому я надаю вам право користуватися книгами з мого
Книжкового ко¬ролівства, а для цього посвячую вас у читачі. (Звучить
святкова мелодія. Учитель нази¬ває прізвище та ім’я учня і зовсім
коротенько розповідає про успіхи у навчанні, а королева вручає медаль з.
написом «Читач міської дитя¬чої бібліотеки» ).
Бібліотекар. Ось ви і стали справжніми чи¬тачами міської дитячої
бібліотеки. Ласкаво про¬шу всіх вас, любі першокласники, у чарівний світ
книги.
Вчіться діти!
Мудра книжка
Допоможе вам багато
З того, що колись другими
І посіяно, й пожато.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
