Виконання творчих завдань констатувального типу як результат
інтелектуально-творчого зростання особистості школяра на уроках
зарубіжної літератури

 

Підсумковий етап роботи з художнім твором у шкільному курсі зарубіжної
літератури є особливо важливим: школярі мають виявити результативність
сприйняття та аналізу тексту твору, висловлюючи власні оцінні й критичні
судження, узагальнюючи і систематизуючи набуті вміння і навички,
створюючи усні та письмові роботи різних жанрів. Тому в процесі
організації навчально-творчої діяльності учнів на визначених етапах
значну увагу приділено використанню творчих завдань констатувального
типу.

Пам’ятаючи про те, що процес вивчення зарубіжної літератури у 5-8 класах
зумовлений специфікою психолого-педагогічних  (недосконалість здатності
до аналітичних узагальнень і абстрагування; фрагментарність
характеристики літературного персонажа, зорієнтованість здебільшого на
опис його зовнішності; недосконалість життєвого й читацького досвіду) і
методичних (пропедевтичний етап вивчення зарубіжної літератури,
специфіка вивчення інонаціональних літературних творів тощо) чинників,
зосередимо увагу на виконанні контрольних завдань, які сприяють
виявленню результатів самостійної творчої діяльності та рефлексії
мислення учнів. При цьому важливо у ході навчання здійснювати системний
аналіз ефективності виконання цих завдань під час інтерпретування
прочитаного, а також результативності створеної цілісності сприйняття та
осмислення учнями навчального матеріалу.

Отже, головними завданнями на підсумкових етапах вивчення літературного
твору є такі:

—        сприяти цілісному осмисленню прочитаного літературного твору,
самостійному виокремленню специфічних ознак або невирішених проблем у
творі;

—        допомогти у виборі способів узагальнення здобутих знань у
процесі інтерпретації прочитаного, зіставити різні погляди на його
оцінку;

—        скерувати процес узагальнення і виявлення творчих результатів;

—        забезпечити максимальну об’єктивність оцінки результатів
самоуправління особистості учня.

У ході дослідного навчання було з’ясовано, що виконання пропонованих
творчих завдань на підсумкових етапах вивчення літературного твору має
вагоме значення для комплексного розвитку інтелектуально-творчих
здібностей учнів, їх здатності до звертання мисленнєвих операцій і
самоаналізу.

Пріоритетними методами вивчення предмета на цьому етапі визнано:
евристичний, дослідницький, репродуктивно-творчий. Навчання має
здійснюватися на основі застосування відповідних методичних прийомів і
видів інтелектуально-творчої діяльності: довершення і створення
узагальнювальних таблиць, схем, образонів з подальшим обґрунтуванням
творчих ідей; художнє ілюстрування і презентація (захист, представлення,
пояснення) художньо-творчої роботи; дослідження специфіки літературних
творів, зіставлення їх з іншими мистецькими творами; добір тем для
створення усних повідомлень, підготовка виступу; підготовка і написання
творчих письмових робіт різних жанрів (таблиця 1).

Таблиця 1

Система використання творчих завдань на підсумкових етапах вивчення
літературного твору в 5-8 класах 

Тип Констатувальний

Підтип І. Узагальнювальний ІІ. Контрольний

Види

та   

способи

їх виконання

  Усні Письмові Усні Письмові

І.1. Конструктивно-узагальнювальні ІІ.1. Літературно-творчі роботи

на висловлення власного судження про процес або предмет узагальнення на
довершення і конструювання

таблиць, схем, образонів, схем-кросвордів висловлювання за результатами
творчого навчання (повідомлення, відгук, презентація дослідження,
оцінка, інтерпретація твору, захист  творчого проекту) творча робота
репродуктивно-творчого рівня (твір-роздум, -відгук, -порівняльна
характеристика, зіставлення і здійснення перекладів, творчий переказ,
відповідь на запитання)

на висловлення судження про художньо-творчу роботу
художньо-ілюстративні

власний художній твір (казка, міф, байка, оповідання, поезія тощо)

І.2. Проблемно-узагальнювальні ІІ.2.Комбіновані тести

на створення завдань  для проблемної бесіди на вирішення проблемного
завдання для узагальнення комплексна контрольна робота на:

—        розпізнавання і відбір,

—        відтворення  і аналіз,

—        інтерпретацію, порівняння, оцінювання тощо

 

на висловлення підсумкового судження про твір, його автора

 

Як видно з таблиці, серед контрольних творчих завдань особливе значення
мають усні й письмові творчі роботи на відтворення та інтерпретацію
вивченого, спрямовані на розвиток мовлення учнів. Адже процеси розвитку
мовлення і творчих здібностей школярів взаємопов’язані. Зауважимо, що
робота з розвитку зв’язного мовлення здійснюється послідовно на всіх
етапах вивчення художнього твору (Е.Пасічник, Л.Мірошниченко, О.Ісаєва,
Ю.Дишлюк та інші), проте особлива роль у цьому процесі відводиться
завданням констатувального типу, оскільки їх використання створює
виняткову можливість вибору і реалізації власних творчих можливостей на
основі індивідуального пошуку, уподобань, інтересів, сформульованих у
процесі аналітичної роботи висновків.

З урахуванням сучасних методичних напрацювань [6; 9; 13; 14; 16 та
інші], рекомендацій і вимог чинних програм з предмета, важливим є
комплексний розвиток усного і писемного мовлення учнів 5-8 класів за
такими напрямами:

—        збагачення лексичного запасу учнів, активізація мовленнєвої
практики у творчих навчальних ситуаціях;

—        розвиток навичок монологічного мовлення в усних і письмових
оригінальних висловлюваннях;

—        навчання діалогічному мовленню під час організації бесіди;

—        збагачення власних творчих висловлювань образно-емоційними
засобами.

Розглянемо особливості впровадження контрольних завдань констатувального
типу в практику навчання зарубіжної літератури школярів 5-8 класів.
Серед них виокремлено такі різновиди:

1) літературні роботи репродуктивно-творчого рівня, виконання яких
передбачає відтворення та інтерпретацію вивченого у формі
творів-роздумів, відгуків, зіставлень, відповідей на проблемне
запитання, творчих переказів з елементами стилізації чи художніх описів;

2) власне художні твори учнів на основі стилізації, комбінування та
оригінального творення за законами літературного жанру (міф, казка,
байка, балада, оповідання, поезія тощо);

3) усні висловлювання за результатами цілісного сприйняття літературного
твору, що передбачає виступ перед аудиторією у формі повідомлення,
відгуку, презентації або захисту, оцінки, критичного судження тощо;

4) комбіновані тести як комплексний контрольний зріз, метою якого є
цілісна багаторівнева діагностика якості здобутих знань, набутих
аналітичних і конструктивно-творчих умінь, навичок, ціннісних переконань
тощо.

Керуючись змістом і програмними вимогами, в середніх класах серед
письмових робіт репродуктивно-творчого рівня послідовно пропонувалися
творчі перекази, твори-відгуки на прочитане, характеристики улюбленого
літературного героя, мініатюри асоціативного характеру, роботи на основі
порівняння літературних явищ і художніх образів, роздуми.

Ураховуючи, що процес написання творчих робіт зумовлений віковими
можливостями учнів, у ході дослідного навчання передбачено педагогічне
керування процесом навчання і планування роботи. Тому учням 
пропонувалися пам’ятки для підготовки до виконання різноманітних видів
творчих робіт.

З метою сприяння ефективній підготовці до написання учнями творчих робіт
було зосереджено увагу на таких правилах здійснення діяльності:

—        усвідомлення особливостей і завдань творчої роботи певного
жанру;

—        планування роботи і добір аргументацій для доведення власної
думки;

—        дотримання композиційної побудови творчої роботи (вступ,
основна частина, заключна) та її стилістичної єдності;

—        аналіз думок інших, узагальнення їх у роботі, висловлення
власних суджень, висновків, пропозицій, передбачень. 

Зауважимо також, що робота над складанням різних видів планів має
розпочинатися на попередніх етапах вивчення літературного твору (прості,
складні, цитатні), проте на підсумкових уроках вивчення художнього твору
учні виявляють здатність самостійно планувати власну творчу роботу.

?D

?D

?D

У системі організації навчально-творчої діяльності на етапі використання
контрольних творчих завдань передбачено взаємообумовленість видів робіт
з розвитку усного і писемного мовлення учнів [1; 7-8; 12; 15 та інші].
Написанню твору-відгуку на прочитаний твір обов’язково має передувати
усна бесіда за подібним планом:

—        оберіть уривок із твору, який найбільше Вас вразив.
Продекламуйте (зачитайте) його;

—        опишіть уявні відчуття ліричного героя чи персонажа;

—        співвіднесіть прочитаний уривок з життєвими враженнями тощо.

          За результатами обговорення проблеми учні висловлюють
оригінальні судження та передбачення, які в подальшому стають основою
твору.

Системна організація творчої учнівської діяльності сприяє виявленню і
стимулюванню літературної обдарованості. Цього можна досягати за
допомогою використання завдань підвищеної складності, завдань для
індивідуалізованої літературно-творчої роботи. Особливе місце серед них
займають завдання творчого рівня (на створення власних художніх творів).

Вищу активність у написанні оригінальних художніх творів виявляють учні
5-6 класів, які бажають випробувати себе в ролі автора міфу, оповідання,
казки, байки. Учні іншої вікової групи (7-8 класів) здебільшого обирають
і успішно виконують творчі роботи на основі стилізації і конструювання
вивчених художніх творів  (поезія у стилі балади або східних зразків,
оповідання у стилі К.Дойля, власні переклади твору на основі
комбінування відомих його перекладів і підрядника). Зазначене дозволяє
стверджувати про перевагу рівня розвитку інтелектуально-логічних
здібностей, порівняно з евристичними і спеціальними
літературно-творчими, в учнів цього віку.

          У ході експериментального навчання застосовувалися також
інноваційні форми контролю за творчими навчальними досягненнями учнів
5-8 класів засобами тестування.    Ефективність їх використання на
уроках з предмета зумовлена тим, що застосування тестів сприяє виявленню
навчальних результатів і в той же час є економічною та оперативною
формою контролю; забезпечує індивідуальний підхід до окремого учня,
водночас дає можливість продіагностувати рівень набутих у процесі
колективного опрацювання навчального матеріалу знань, вмінь і навичок;
спрямовує на самостійне виконання завдань, засвоєння базових теоретичних
і понятійних аспектів теми. Про тести і специфіку їх конструювання вже
йшлося в інших авторських публікаціях [2-3].

          Під час експерименту нами здійснювалася перевірка ефективності
впливу розробленої системи та її методичного забезпечення на розвиток
інтелектуально-творчих здібностей учнів у процесі вивчення предмета,
їхніх умінь і навичок творчо вчитися [4-5]. Специфіка завдань дослідного
навчання потребувала здійснення комплексного моніторингу
навчально-виховного процесу в експериментальних класах, застосування
відповідних методів дослідження.

          Для перевірки якості застосування зазначених завдань було
розроблено критерії інтелектуально-творчого розвитку учнів 5-8 класів у
процесі вивчення зарубіжної літератури за авторською методикою (Таблиця
2).

Таблиця 2

Очікувані результати розвитку інтелектуально-творчих здібностей учнів
експериментальних класів

 № п Критерії якості Компоненти інтелектуально-творчих здібностей

І. Оперування яскравими художніми образами під час читання тексту
літературного твору Уміння мислити художніми образами, уявляти і
фантазувати, здатність до емпатії

ІІ. Сприйняття нового літературного матеріалу на основі власного
читацького і життєвого досвіду Здатність до емпатії, асоціативність
мислення

III. Формулювання невирішених проблем у творі, осмислення авторського
задуму на основі передбачення і прогнозування Здатність до евристичного
пошуку, гіпотетичність і дивергентність мислення

IV. Сформованість аргументованого, оцінно-критичного судження про
літературний твір, його автора, персонажів, специфіку тощо Критичність
мислення, винахідливість, уміння бачити суперечливість і зіставляти

V. Самостійна організація навчально-творчої діяльності (формування
творчого задуму – планування – реалізація і представлення) Здатність до
самоорганізації та виконання нешаблонних дій, комунікативність

 

З метою одержання об’єктивних даних про процес і результати творчого
навчання на їх основі було розроблено низку спеціальних творчих завдань
(усних і письмових запитань, вправ, пізнавальних завдань ситуативного
характеру), спрямованих на виявлення якісних змін у творчому
самозростанні школярів під час експерименту та після його завершення.

Відповідно до зазначених критеріїв було також визначено ступені
виявлення творчих ознак у виступах і письмових роботах учнів:

—  «найвищий» (НВ) – вільне володіння знаннями, вміннями і навичками під
час виконання роботи, висока якість прояву її творчих ознак;

— «достатньо високий» (ДВ) – виконання завдання у цілому
характеризується визначеними ознаками, але наявні окремі недоліки
(фрагментарність висновків, стилістичні недоречності, незавершеність
виконання тощо);

— «середній/нижче середнього» (С) – нескоригованість творчих дій,
суттєві недоліки у реалізації творчого задуму, слабка організація
роботи, непослідовність учнівських міркувань.

Після завершення дослідно-експериментального навчання було передбачено
збір, оброблення та узагальнення одержаних даних. Представляємо
результати їх аналізу.

Рис. 1 Динаміка розвитку інтелектуально-творчих здібностей учнів 5-8
класів у ході експериментального навчання

 

          Експериментальне навчання також показало, що існує різниця між
рівнями розвитку різних компонентів інтелектуально-творчих здібностей в
учнів 5 класів (здатності до евристичного пошуку, гіпотетичності й
дивергентності мислення – та уміння мислити художніми образами, уявляти
і фантазувати). Інтервал даних у цих класах складає 5-21% високої якості
й 28-54% достатньої. Як видно з рис.1, якісні показники комплексного
розвитку інтелектуально-творчих здібностей в учнів 5-8 класів помітно
зросли. В учнів 8 класів інтервал показників високої якості виконання
зазначених завдань складає 14-24,3%, достатньої – 42-58,9%. 

          На основі здобутих даних зроблено висновки, що впровадження
методичної системи творчих завдань гармонізує процес
інтелектуально-творчого розвитку особистості учня. Всебічний
кількісно-якісний аналіз результатів проведеного експерименту підтвердив
припущення про те, що використання системи навчально-творчих завдань
сприяє підвищенню ефективності вивчення учнями середніх класів
навчального предмета, вдосконаленню загальної літературної підготовки
школярів за умов системного, практично-творчого і
комплексно-розвивального характеру навчання, реалізації ситуації
вільного вибору виду і кількості завдань з урахуванням інтересів,
навчальних можливостей школярів, створення сприятливої для продуктивної
діяльності атмосфери творчої співпраці вчителя та учня.

 

 

Список використаної літератури

1. Айзерман Л.С. Уроки литературы как диалог// Литература в школе. –
1990. – №4. – С. 78-87.  

2. Дем’яненко О.О., Химера Н.В. Збірник завдань із зарубіжної
літератури. 5-11 класи: Посібник для вчителя. – Біла Церква: Видавець
Надтока О.Ф., 2002. – 96 с.

3. Дем’яненко О.О. Тестові завдання та їх використання на уроках //
Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. –
№10. – С. 54-55.

4. Дем’яненко О.О. Дбаючи про інтелектуально-творчий розвиток учнів.
(Програма системного використання творчих завдань під час вивчення
зарубіжної літератури (5-8 класи) // Всесвітня література в середніх
навчальних закладах України. – 2004. – №9. – С. 14-19.

5. Дем’яненко О.О. Творча діяльність учнів середніх класів як засіб
підвищення ефективності вивчення літератури // Зарубіжна література. –
2005. – № 4. – С. 32-34.

6. Дишлюк Ю.М. Формування ораторських умінь в учнів 5-8 класів у процесі
вивчення зарубіжної літератури: Дис…канд. пед. наук: 13.00.02 /
Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2002. – 199с.

7. Довга О.М. Як писати твір: Метод. посібник для вчителя-словесника. –
К.: Просвіта, 1997. – 247 с.

8. Дубинская М.С. Обучение сочинениям на литературную тему: Пособие для
учителя. – К.: Рад. школа, 1988. – 159 с.

Похожие записи