Похил Любов Дмитрівна,

практичний психолог

Смілянської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №4 Черкаської області

Подолання усталених стереотипів

щодо ролі та місця жінок у суспільстві

В силу історичних обставин чоловіка вважали лідером в суспільстві. На
початку цивілізації, коли основним критерієм виживання людини в суворих
умовах життя були фізична сила та витривалість, така думка була цілком
виправдана. У різні історичні періоди роль жінки в суспільстві
змінювалася. Однак історично від чоловіків та жінок очікувалося
виконання більшою чи меншою мірою різних соціальних ролей в усіх
суспільствах, відповідно до тих ціннісно-нормативних уявлень, які
складалися і відтворювалися в процесі соціально-історичного розвитку.
Усталені стереотипи набували якості норм для чоловіків та жінок та
ставали моделями для гендерно-рольoвої соціалізації дітей. Проте
гендерні соціальні ролі не означають поділу всіх соціальних статусів, а
відповідно і ролей, на такі, що можуть виконуватися лише чоловіками або
лише жінками. Виконувані чоловіками і жінками соціальні ролі,
безумовно, змінювалися, і в цьому легко переконатися. Сьогодні жінки
працюють лікарями, адвокатами, займаються бізнесом. Проте у
повсякденному житті стереотипи працюють як схеми, які допомагають нам
орієнтуватися у суспільстві, адекватно і майже автоматично реагувати на
ситуації відповідно до засвоєних знань про поведінку жінок і чоловіків.
Проблема гендерної рівності є важливим актуальним питанням для сучасного
суспільства. У механізмі формування гендерної ідентичності та гендерних
стереотипів бере участь безліч різноманітних факторів. Величезну роль у
становленні гендерної ідентичності суб’єкта відіграє сім’я, де
відбувається його первинна соціалізація. Саме сім’я має найбільший вплив
на формування гендерних стереотипів особистості. На прикладі
взаємовідносин між членами родини вона вчиться взаємодіяти з іншими
людьми, навчається поведінці і формам відносин, які збережуться у неї на
довгі роки. Реакція батьків на неправильну поведінку дитини, характер
відносин з рідними братами і сестрами, рівень сімейної гармонії або
дисгармонії – це фактори, які впливають на формування гендерних ролей та
поведінку особистості в сім’ї і за її межами, а також вплинути на її
відносини оточуючими в зрілі роки. Уроки гендерної рівності дають змогу
сучасній молоді переосмислити свої життєві позиції, переконання,
ставлення один до одного, розкрити власні творчі нахили та здібності,
які дають можливість стати неординарною особистістю, усвідомити, які
стосунки з протилежною статтю «мають право» на існування у особистому
житті.

Пропоную до Вашої уваги авторський урок гендерної рівності.

УРОК ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ

Тема. Ми рівні, але різні.

Мета:

визначення гендерної ідентифікації особистості;

усвідомлення існування різних гендерних стереотипів щодо поведінки
хлопців і дівчат, особистих гендерних характеристик, відмінностей;

вироблення шляхів розвитку андрогенної моделі поведінки.

Форма проведення: тренінг

Час проведення: 1-1,5 години

Учасники зустрічі: учні 10-11 класу

Хід роботи

Міні — лекція «Гендерні стереотипи у нашій свідомості»

Психолог . Гендерна рівність є процесом справедливого ставлення до жінок
і чоловіків. Для забезпечення справедливості критерії часто повинні
компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і
чоловікам існувати в рівних умовах.

Культура кожного суспільства містить узагальнені погляди на те, якими є
чоловіки і жінки, чим вони повинні займатися та як поводитися у
публічному та приватному житті. Такі узагальнені, усталені уявлення щодо
чоловіків і жінок загалом прийнято називати гендерними стереотипами.
Зазвичай вони можуть бути далекими від реальності, неточними та вельми
віддаленими від реальних рис та поведінки конкретної особистості. Це
уявлення, які містять приписи та заборони щодо того, що чоловікам та
жінкам належить відчувати, виявляти емоції, як реагувати на певні
життєві ситуації. Гендерно – рольові стереотипи стосуються прийнятності
чи неприйнятності різноманітних ролей і видів діяльності для чоловіків і
жінок, психологічних та поведінкових характеристик, що притаманні їм в
конкретній культурі.

Найбільш поширені міфи щодо того, ким є жінки та чоловіки

Міф

Жінки – більш альтруїстичні, співчутливі, завжди орієнтовані на надання
допомоги, опікувальну діяльність.

Реальність

Соціальні якості жінок та чоловіків існують не як дві полярні окремі
категорії, а як континууми, що дублюють один одного. Як чоловіки, так і
жінки можуть бути чуйними і мати негативні поведінкові риси. Оскільки в
більшості культур домінує уявлення, що «слабкій» статі притаманні
опікувальні риси, то відповідна поведінка заохочується з раннього
дитинства – дівчаток так виховують.

Міф

Чоловіки – більш егоїстичні, товстошкірі, пихаті, нездатні до
співпереживання.

Реальність

Чоловіки здатні до співчуття та співпереживання не менше, ніж жінки. От
тільки зовні вони не завжди виказують свої почуття, адже з малечку їх
привчали контролювати та тримати все в собі.

Міф

Тільки жінка може бути вседержителькою миру та злагоди в сім’ї,
суспільстві. У чоловічій природі закладено войовничість.

Реальність

Статистика злочинів, скоєних чоловіками і жінками засвідчує: прояви
фізичної агресії у «сильної» статі набагато частіші, що є підставою про
чоловічу войовничість та мілітаризм. Саме соціальне оточення часто
провокує та схвалює чоловічу агресивність, силу та вміння постояти за
себе, вважаючи їх центральною складовою мужності. За відповідних
обставин жінки також можуть виявляти брутальність, агресивність, здатні
скоїти вбивство.

Міф

Жінки – балакучі, язикаті істоти, пліткарки, які не вміють тримати язика
за зубами. Справжні чоловіки – небагатослівні.

Реальність

Статевих відмінностей у рівнях вербальної активності дорослих не
виявлено. Відмінність простежується лише в змісті спілкування, його
експресивності. Жінки більше орієнтовані на передачу ставлення до події,
чоловіки – на саму подію. Психологи не зафіксували статевих відмінностей
в особливостях спілкування чоловіків та жінок.

Міф

Хатня робота, виховання дітей – прерогатива жінок. Чоловік у кращому
разі може допомогти дружині. Домашній затишок – справа рук жінки.

Реальність

Жодна стать не має природних схильностей до опікувальної, обслуговуючої
діяльності. Статевотипізований розподіл праці характерний для
патріархальних взаємин. Партнерський тип шлюбних стосунків побудований
на взаємозамінності виконання сімейних ролей. Виконує домашню роботу не
той, хто жіночої статі, а той, хто має вільний час. Морально –
психологічний клімат в сім’ї залежить від домінуючих настроїв обох –
чоловіка та дружини. Мускулінна лінія поведінки чоловіка в сім’ї часто
обертається диктатом не тільки над жінкою, а й над дітьми.

Психолог. Гендерні ролі не виникають зразу з народженням дитини, вони
розвиваються в залежності від багатьох умов і факторів протягом
людського життя. Цей розвиток має свої закономірності, протиріччя. Від
нього залежить характер життєвого сценарію людини, стиль життя і
стратегії поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях. Що саме впливає
на вибір стратегій та поведінкових реакцій в житті підлітків, молоді,
дорослих людей?

Гендерні стереотипи та упередження

Прихований зміст: жінки сексуальні, провокують чоловіків, є
сексуальними об’єктами, і навіть якщо самі домоглися успіху, домагаються
влади тільки за допомогою сексу).

Реклама 2, на якій жінки зображені у звабливих сексуальних позах.
(Прихований зміст: жінки доступні, легковажні).

Реклама 3, на якій зображено сильних чоловіків, вони упевнені в собі і
владні, вони контролюють жінку, зображену на тій же рекламі.

(Прихований зміст: чоловіки домінують, контролюють жінок, владні,
упевнені в собі, сильні, люблять владу над жінками).

Мозковий штурм «Світ Жінки та світ Чоловіка».

Мета: порівняння гендерних характеристик жінок і чоловіків, визначення
та осмислення гендерних стереотипів та гендерної поведінки чоловіка й
жінки. Хлопці та дівчата за бажанням називають риси притаманні сучасним
жінкам та чоловікам. (Учні пропонують свої думки, психолог записує
створення моделей. По закінченню вправи відбувається обговорення: Чому
саме такі гендерні характеристики були названі? Чи всі згодні із
створеними словесними портретами сучасної жінки та сучасного
чоловіка?(обґрунтуйте свою відповідь) Хто чи що саме має вплив на
формування даних образів у нашій свідомості?).

Психолог. Від самого народження дитини вона потрапляє в соціальне
оточення, яке задає безліч стереотипів статево-рольової поведінки. З
першими проявами усвідомлення себе представником певної статі дитина
зв’язує це з цілою низкою ознак: з одягом, з правилами поведінки, з
проявами почуттів (чи з забороною таких). На природні диференціально –
психологічні відмінності між статтями, які безперечно мають місце,
накладаються моделі чоловічих і жіночих ролей, які існують в суспільній
свідомості, часом не маючи нічого спільного зі справжньою
психофізіологічною природою статі. Гендерна соціалізація починається при
народженні і продовжується все життя. Як батьки впливають на гендерну
різницю в своїх дітях? У батьків є набір ґендерно-орієнтованих ідей про
те, що потрібно їх дітям; тобто, вони самі теж були соціалізовані щодо
думки про те, які мають бути дівчата та хлопці певного віку. Через
навчальні курси і підручники, популярну пресу, посібники з виховання,
«бабусині казки», наполягання друзів, подруг і рідних, розповіді інших
батьків та прислів’я (типу «З чого зроблені дівчатка? З цукерок та
приправ та всього гарненького» і «З чого зроблені хлопчики? З жаб та
змій та цуценячих хвостів») вони розробили не тільки концепцію «дитина»,
а й концепції «хлопчик» та «дівчинка», вкладаючи в них різні очікування.
Батьки також мають сподівання і бажання щодо того, якими стануть їх діти
дорослими, які ролі вони виконуватимуть (однак, нечітко
визначені), та ідеї щодо дорослих «особистісних»
характеристик, які є найефективнішими для виконання ролей.

Іграшки, з якими граються діти, розроблені і продаються як «дівчачі» та
«хлопчачі». Дівчаткам дають ляльки і лялькові будиночки; хлопці
отримують вантажівки і кубики для будування, і їм кажуть, що
вони «слабаки», якщо хочуть гратися з дівчачими іграшками. Батьківські
реакції дуже швидко сприймаються дітьми, які потім вже демонструють
зовсім інші переваги щодо іграшок і ігор. Іграшки також виглядають як
втілення певних емоційних рис, які притаманні чоловікам і жінкам. Лот
вважає, що іграшки для дівчаток посилюють їхню залежність від інших, а
іграшки для хлопців посилюють незалежність і здатність до вирішення
проблем.

Так стереотипи дорослих впливають на свідомість дитини, що тільки
починає шлях в суспільному житті. Протягом дитинства гендерна різниця і
гендерна нерівність створюються і підкріплюються за допомогою гри, ЗМІ
тощо. Все це , безумовно має вплив на розвиток особистості в
підлітковому та юнацькому віці.

Робота в групах. Вправа «Із чого «зроблені» наші дівчата» (для хлопців),
«Із чого «зроблені» наші хлопці» (для дівчат).

Групі І (хлопцям) необхідно образно зобразити сучасну дівчину, а також
написати, яке, «наповнення», на їхню думку, повинна мати сучасна
дівчина(майбутня дружина), з якою б хотілось будувати взаємини.

Групі II (дівчатам) необхідно образно зобразити сучасного хлопця, а
також написати, яке «наповнення» , на їхню думку, повинен мати сучасний
хлопець (майбутній чоловік), з яким би хотілось будувати взаємини.

(Відповіді спікерів двох груп. Підсумки вправи. Обговорення)

Психолог. На зорі цивілізації існував розподіл праці за статевими
ознаками: чоловіки були здобувачами їжі, а жінки опікувалися домом. З
розвитком цивілізації для реалізації цих статусів не обов’язково була
фізична сила, але самі статуси та ролі, помітно змінившись, залишилися.
Всю працю умовно можна розділити на продуктивну та репродуктивну.

Продуктивна праця (оплачувальна) – піднімає соціальний статус особи,
оцінюється суспільством як «робота» в прямому смислі слова.

Реподуктивна праця (неоплачувана) – включає в себе народження і
виховання дітей, піклування про членів родини, ведення домашнього
господарства. Традиційно вважається «природною» для жінки і, як наслідок
не помічається і не оплачується суспільством. Майже завжди репродуктивна
праця є обов’язком жінок, що приводить до подвійного їх навантаження.
Як, на вашу думку, мають бути розподілені обов’язки в сім’ї, яку
створите ви ?

Робота в групах «Гендер і сім’я». Теми для роботи в групах:

гендерний розподіл домашньої праці;

участь батька, матері та інших членів сім’ї у вихованні дітей.

(Відповіді спікерів двох груп. Підсумки вправи.)

Інформація для роздумів

Соціологи підрахували, що українська жінка в середньому витрачає на
сімейні справи (приготування їжі, прання, придбання продуктів тощо) у
6-8 разів більше часу, ніж чоловік. Прибиранням квартири займається
понад 80% жінок і лише 20% чоловіків. Приготування їжі забирає у жінок
10-12 годин на тиждень, у чоловіків – 1-1, 5 години, купівля продуктів
відповідно 4 і півгодини, прання – 4 години і 15-20 хвилин тощо.

Розподіл обов’язків щодо догляду за дітьми до 15 років, %

(За даними Державного інституту проблем сім’ї та молоді)

Обов’язки Робить жінка Робить чоловік

Відвідування лікаря 89 11

Догляд за хворою дитиною 90 10

Допомога у виконанні домашнього завдання 68 32

Супровід дитини до школи 76 24

Контроль за дотриманням режиму дня дитини 81 19

Відвідування позашкільних закладів 78 22

Підсумки заняття. Психолог. Будуючи протягом життя стосунки з
протилежною статтю, кожен з нас прагне до поваги, підтримки, визнання
себе як особистості, не завжди враховуючи, що такі ж бажання є не
тільки в нас. Гармонії в стосунках можна досягти лише спільними
зусиллями. Адже кожна людина індивідуальна, і не можна сказати, що
якісь риси характеру притаманні лише чоловікам, а якісь – жінкам,
скільки людей, стільки й особистостей. Щоб досягти успіху в майбутньому,
потрібно працювати над собою вже зараз. І починати треба з вироблення
власного характеру, бо , лише змінивши себе, ми можемо змінити світ.
Життя повинно будуватися на взаємоповазі. Наше життя – це наш вибір.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Гендерна рівність у світі

http// gender. net.ua/ukr/index/php?categoryid=6&pi_id=p2

Соціологія: Навчю посіб. / За ред. С.О. Макеєва. –

С69 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2008.

-556с. – (Вища освіта ХХІ століття).

«30 & 1 питання про гендер» Черкаси: КМГО «Молода Черкащина», 2007 р.

Похожие записи