Тема. Поезія — душі перлина

Мета. Розширювати знання дітей про поезію, знайомити з віршами
поетів-класиків, поетів-сучасників, поетів-земляків. Формувати вміння
аналізувати віршовані твори, удосконалювати навички виразного читання
віршів, збагачувати активний словник учнів. Виховувати любов до поезії,
до рідного слова.

Тип уроку. Урок позакласного читання.

Обладнання. Виставка книг «Мої улюблені вірші», портрети поетів,
репродукція картини Т.Шевченка «Батьківська хата у Кирилівці»,
стінгазета, малюнок кобзаря.

Девіз уроку. «Поезія-це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі»

Л. Костенко

Хід уроку.

I. Організаційна частина.

— Будь-яка робота виконується легше, якщо гарний настрій. Тому перед
початком роботи згадайте щось приємне, посміхніться, і починаємо
працювати.

II. Оголошення теми і визначення завдань уроку.

— Прочитайте тему сьогоднішнього уроку. Як ви розумієте ці слова?

— Спробуємо з’ясувати значення слів перлина і поезія. Сьогодні на уроці
у нас працює довідкове бюро. Послухаємо.

(Художня література поділяється на прозову і поетичну. Слово проза
походить від латинського ргоsus , що означає вільний, прямий,
незв’язаний. Слово поезія — від латинськогo poesis , що означає
творчість. Поезія — це твори написані у формі віршів, віршована
творчість. Вірші бувають епічні (від грецького слова епос —розповідь) і
ліричні (від грецького ліра -музичний інструмент). В епічних віршах
розповідається про якусь подію, про вчинки героїв. В ліричних — автори
передають власні почуття, викликані якоюсь подією, чи явищем природи.)

— Отже, як ви зрозуміли тему уроку? (Вірші — це найбільше багатство в
душі людини)

—З чим ми повинні познайомитися і чого навчитися на сьогоднішньому
уроці?

—Девізом уроку будуть слова Л.Костенко. Прочитайте їх.

— Як ви розумієте ці слова?(Поезія — це щось особливе, що не
повторюється і, якщо торкнеться душі, то залишиться в ній назавжди.)

— Яке значення має поезія в житті людини? (Поезія збагачує людину, її
душу)

— Отже сьогодні на уроці ми будемо звеличувати свої душі, зміцнюватимемо
здоров’я, бо слухатимемо поезію.

III. Актуалізація читацького досвіду.

1. Робота з виставкою книг.

— На сьогоднішню виставку діти, що захоплюються поезією, принесли свої
улюблені книги. Які книги представлені на виставці? Назвіть їх.

(Діти називають книги.)

-Моя улюблена збірка віршів…

-Я люблю читати вірші…

-Нещодавно я прочитав…

-Мені подобається…

-Я захоплююсь..

— На виставці представлені книги одного автора. Назвіть їх. Чи читав
хтось книгу, куди увійшли вірші різних авторів?

2. Аналіз улюбленої книги.

3. Виразне читання вірша, що найбільше сподобався, його короткий аналіз.

— Яка тема цього вірша?

—Чого сварилися білочки?

— Яка головна думка?

4. Читання анотації до прочитаної книги.

Підсумок.

— Я бачу, що любите читати вірші, а значить, поезія торкається
вашої душі.

IV. Активізація читацького мислення.

1 .Презентація проектів.

— На сьогоднішньому уроці ми будемо знайомитися з віршами
поетів-класиків, поетів-сучасників, поетів-земляків. На урок діти мали
завдання підготувати 3 проекти: «Поети-класики», «Поети-сучасники»,
«Поети-земляки». Як ви розумієте значення цих слів?

— Чи звертаємося до довідкового бюро?

(Поети-класики — це поети, чиї вірші визнані кращими в літературі і є
взірцем.

Поети-сучасники — це поети, що пишуть у наш час.

Поети-земляки — це поети, що живуть поряд з нами, на одній з нами
землі.).

— Презентує свій проект І група.

— Яких поетів ми відносимо до класиків? (Т.Шевченко, Л.Українка,
І.Франко, М.Рильський, П.Тичина.) На уроках читання ми знайомились із
біографіями цих поетів. Тому повідомте інформацію, яку вважаєте цікавою.

а) Повідомлення учнів.

( 1 учень Народився майбутній великий поет України 9 березня (25 лютого
за старим стилем) 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на
Київщині в родині селян-кріпаків Григорія Івановича та Катерини Якимівні
Шевченків. З цього села походила мати поета, кріпачка пана Енгельгардта.
Сюди після одруження, за розпорядженням поміщика, переселилися вони з
Кирилівки на короткий час. Під час цього переселення у них народився син
Тарас.

У 1816 році родина Шевченків повертається до рідної Кирилівки. У цьому
селі проминуло все дитинство нашого поета, з ним пов’язані всі перші
його дитячі спогади і життєві враження. «І ось стоїть переді мною наша
убога, стара біла хата з потемнілою солом’яною покрівлею та чорним
димарем, а коло хати на причіпку яблуня з червонобокими яблуками, а круг
яблуні квітник — улюбленець моєї незаміжньої сестри, моєї терплячої,
моєї ніжної няньки! А коло воріт стоїть стара розлога верба з засохлим
верхів’ям, а за вербою — клуня, оточена стіжками жита, пшениці й
різного, всякого збіжжя; а за клунею косогором піде вже сад! Та який
сад!, густий, темний, тихий, одне слово, іншого такого саду немає на
цілому світі. А за садом левада, а за левадою долина, а в долині тихий,
ледве журкотить, струмок, оброслий вербами й калиною та окутаний
широколистими темно-зеленими лопухами; а в цьому струмку під навислими
лопухами купається опецькуватий білявий хлопчик…»

—Якою була хата Шевченка?

—Як називає поет сеестру? Чому?

—Що найбільше любив Тарас в дитинстві?

—Що ще цікавого дізналися?

о щодо майбутнього сина: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не
треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре,
або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить,
або нічого не поможе».)

— Пророчі слова батька справдились. З Тараса виріс Великий Кобзар.

— Чому Шевченка називають Великим Кобзарем?

II. Робота над віршем.

— Понад усе Тарас любив свій народ, рідну Україну і вірші. Про свою
любов до віршів він написав у вірші «Не для людей, тієї
слави…».Послухайте його.

а) Виразне читання вірша.

б) Робота над змістом вірша.

— 3 ким поет порівнює свої вірші? Чому?

(Це вірші, які поет створив своєю душею, які він дуже любить, це
частинка його душі)

—З чого видно, що поет дуже любить свої вірші?

—Звідки прилітають ці вірші? Чому саме з-за Дніпра прилітають слова?
Чому плачуть? Чому сміються?

(Поет писав про рідну Україну, знаходячись у далекому засланні, душею
був там за Дніпром)

—Про що благає поет Бога? Чому не хоче автор, щоб його діти заснули в
чужому краю? (Поет писав для людей, хотів, щоб їх читали)

—В яких рядках автор говорить про значення віршів для українського
народу?

— Чому вітатимуть у «веселій сім’ї» вірші тихо?

— Чому «батько покиває сивою головою»?

~ Як оцінював поезію Т.Шевченко?.

—Яка головна думка вірша?

III. Продовження презентації.

—А що нового і цікавого дізналися про Л.Українку?

—Хто довідався, чому Леся взяла собі псевдонім Українка?

(Леся була хворобливою дівчинкою. Та щоб забути болі, вона писала вірші.
Разом з братом Михайликом вона перекладала повість М.Гоголя «Вечори на
хуторі близ Диканьки».Коли віршів набралося багатенько і переклад був
готовий, вирішили надіслати їх до журналу. Довго вирішували, як
підписатися , не зручно ж два Косачі зразу. Тоді мама порадила
зазначити, що поетеса з України, Українка. І пішло те ім’я між людьми
навіки.)

—Які вірші Лесі Українки ви читали? В якому вірші поетеса звертається до
пісні? Що називає піснею?

—Що назвала Леся своїм любим другом? Чому Леся клала на клавіші
фортепіано смуток?

-Як підсумок своєї роботи, група виготовила папку, а самий цікавий
матеріал помістила в газету. Але перед тим, як матеріал потрапив до
газети, з ним знайомилися рецензори. Скажіть, який матеріал виявився
самим цікавим?

(Виступ ре цензорів)

IV. Презентація проекту «Поети-сучасники»

— Кого з поетів-сучасників ви знаєте?

— З якими з цих поетів ми знайомились на уроках читання?

— Про якого поета почули вперше? Розкажіть коротенькі відомості про його
життя.

1. Повідомлення про І.Драча.

2. Виразне читання вірша.

— Відкриємо підручник на с.347 і прочитаємо вірш про оцю красиву квітку
(малюнок), яка називається …(мак).

— Утворіть слово з зменшувально-пестливим значенням. Ось так
називається вірш І.Драча, який ми зараз прочитаємо. 3. Робота над
змістом вірша.

— Яка пора року зображена у вірші?

— Як ви розумієте вислів «мороз вже сивий доцвітає»?

— Знайдіть всі образні вислови, що описують осінь?

— Якими означеннями наділено мак?

— Чому мак названо «манюній геній»?

— Чим привертає на себе увагу мала мачинка?

— Про що спонукає замислитися ця поезія? (Дивлюся на мак, кругом все
заклякло від холоду, все чекає зими, ось-ось і вдарить мороз, а маленька
мачинка палає, як вогневика і не боїться лихого вогню зими. І хочеться
бути сміливою, як вона). Не треба боятися бути самим собою

— А хто рецензував матеріал газети під рубрикою «Поети-сучасники»? Що
найбільше сподобалось?

-У рубриці «Поети-сучасники» цікавим виявився ребус .

— Хто зміг відгадати ребус? Яке ключове слово прочитали?

—Що цікавого дізналися про А.Костецького?

-Цікавим є повідомлення про те, як Костецький згадує своє дитинство.
(Народився А. Г. Костецький у Києві в сім’ї вчителів. Про своє дитинство
розповідає з гумором: «Дитинство було важке: класний керівник тато;
«нормальні» діти після школи відпочивали від учителів, а в школі від
батьків а у мене вчителі і вдома, і в школі…». У п’ять років хлопець
сам читав і писав, навчився грати в шахи й плавати. Відтоді не
розлучався зі спортом, книгою, пером. Ще в дитячому садку, коли його,
малого, дорослі запитували «Ким ти хочеш бути?», він упевнено
відповідав: «Письменником!»)

Підсумок.

IV. Презентація проекту «Поети-земляки».

—А тепер переходимо до останнього, найцікавішого проекту
«Поети-земляки». Я думаю всім буде цікаво дізнатися, хто живе поруч з
нами, на нашій Охтирській землі.

—Яких поетів-земляків ви знаєте?(0.Вишня, Я.Щоголів,
П.Воронько, Н.Багата, К.Квітчаста, Г.Будянська.)

—Що цікавого підготували про них?

2. Розповідь про поетів Охтирщини.

3. Читання вірша Г.Будянської.

—Яку думку висловила поетеса у своєму вірші?

— Безмежна любов до рідного краю передана у вірші. З задоволенням
читаються вірші Г.Будянської. Та й не тільки її. Але за браком часу ми
не можемо перечитати всіх чудових віршів наших земляків. Я думаю, що ви
зацікавились і прочитаєте їх самостійно. А зараз надамо слово ре
цензорам.

3. Рецензія на рубрику в газеті (Про О.Олеся)

4. Вікторина «Впізнай героя»

І. В якому вірші чоловік мірявся силою з зайцем? «Ялинка»)

2. Який гриб кланявся стрекоті, ганяв зайчика і купався у струмку?
(Боровик)

3. Хто шив кожушок з будякових колючок? (Їжачок)

4. Яку пташку повчала бджілка працювати? (Зозулю)

5. Кому курочка пропонувала погуляти на свіжому повітрі з Рябком?
(Лисиці)

VI. Конкурс поезій.

VII. Підсумок уроку.

— Наш урок добігає кінця. Я вдячна всім дітям, за відмінну підготовку
до уроку. Оцінюю всі три проекти найвищою оцінкою і переконана, що
поезія — це те особливе, що торкнулося сьогодні вашої душі і залишиться
в ній назавжди.

VIII. Виконання пісні на слова О.Олеся.

— І на закінчення пропоную послухати пісню на слова поета-земляка із
Сумщини О.Олеся «Білі гуси летять над лугами…».

Похожие записи