Початок Української революції (березень-квітень 1917 р.).

Мета: з’ясувати причини Лютневої революції в Росії та її наслідки для
України; розглянути перший етап Української революції та його
особливості; розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння
виділяти головне; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх
історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

Основні поняття: революція; Тимчасовий уряд і Установчі збори;
Центральна Рада; Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів;
культурно-національна автономія.

Основні дати: лютий 1917 р.— буржуазно-демократична революція в Росії; 2
березня 1917 р.— зречення Миколи II престолу, створення Тимчасового
уряду; 4 березня 1917 р.— утворення Центральної Ради; березень—квітень
1917 р.— створення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

 

                I.      Організаційний момент

             II.      Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

          III.      Вивчення нового матеріалу

 1.     Лютнева революція в Росії.

2.     Утворення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

3.     Утворення Центральної Ради.

          IV.      Закріплення нових знань і вмінь учнів

            V.      Підсумки уроку

         VI.      VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

                I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

            II.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Учитель наголошує, що цим уроком розпочинається вивчення нової теми
«Українська революція».

Бесіда.

1.     Які наслідки спричинила Перша світова війна для Російської
імперії?

2.     У чому виявлялася гостра економічна і соціально-політична криза?

 

         III.      ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Лютнева революція в Росії.

Розповідь учителя.

Викладач розкриває основні причини Лютневої революції: кризовий стан в
імперії, гострота політичних, соціально-економічних та національних
проблем, зростання активності політичних сил, падіння авторитету і
слабкість реально існуючої влади.

Запитання.

1. Який вплив на революцію мала Перша світова війна?

2. Чи була Лютнева революція в Росії закономірним явищем?

Чому?

Розповідь учителя.

Протягом надзвичайно короткого часу (з 23 лютого до 2 березня)
самодержавство впало, Микола II 2 березня відрікся від влади. Лютнева
революція в Росії лише на певний час зняла політичну напругу в країні.
Після падіння царизму перед суспільством гостро постали невідкладні
проблеми. Першочерговими завданнями були:

?        створення нової стабільної держави;

?        визначеність у питанні про участь у війні;

?        подолання негативних тенденцій в економіці;

?        вирішення аграрного і національного питань.

Проблемне завдання.

Поміркуйте над тим, як вплинуло падіння самодержавства на Переяславський
договір 1654 р. (З юридичної точки зору український народ звільнявся від
зобов’язань по відношенню до царизму.)

Проміжний підсумок.

Після Лютневої революції влада формально перебувала в руках Тимчасового
уряду (ТУ), який отримав повноваження від ліберальних кіл Державної
думи. Основною опорою ТУ на місцях, і зокрема в Україні, були
торгово-промислова буржуазія, землевласники, чиновництво та інтелігенція
переважно кадетської орієнтації. Саме ці соціальні верстви почали
створювати громадські ради і комітети, які розглядалися ТУ як
представницькі органи місцевої влади. Широка демократизація суспільства
(проголошення політичних прав і свобод, скасування національних та
релігійних обмежень, смертної кари, ліквідація репресивних органів
царського режиму, оголошення амністії) зумовили попервах популярність
нового уряду на місцях.

2. Утворення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Розповідь учителя.

У країні, що скинула гніт корони дому Романових, ішов активний процес
розгортання соціального руху мас, який вилився у форму створюваних
повсюдно Рад робітничих і солдатських депутатів.

— Коли в Росії вперше виникли Ради?

У містах України в середині 1917 р. діяло 252 Ради, зокрема 180 — у
Донбасі. Провідну роль у них відігравали загальноросійські соціалістичні
партії есерів і соціал-демократів. Після приїзду до Петрограда у квітні
1917 р. В. Леніна більшовики взяли курс на завоювання більшості в Радах.
їх основним гаслом стало «Вся влада Радам!».

Проблемне запитання.

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

# h

h

h

h

h

gd

gd

h

h

( h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

gd

Чим викликана поява Рад робітничих і солдатських депутатів?

Учні мають сприйняти положення підручника: пролетаризовані маси, не
маючи досвіду життя в демократичному суспільстві, покладалися на власні,
класового типу організації — Ради, профспілки, фабзавкоми, які
протиставлялися загальнонародним, представницьким інститутам, що також
почали формуватися після Лютневої революції.

3. Утворення Центральної Ради. Розповідь учителя.

Після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в
епіцентрі політичної боротьби. Незважаючи на суттєві розходження у
вирішенні соціально-економічних питань, кадети, які домінували у ТУ, та
есеро-меншовицький блок, що визначав політичну лінію Рад, значною мірою
сходилися в поглядах на розв’язання національного питання. Обстоюючи
унітарну форму російської держави, ці політичні сили визнавали за
Україною тільки право на національно-культурну автономію. Таке вирішення
українського питання вже на початку 1917 р. не відповідало вимогам часу,
якісно новому рівню національного руху і тому не тільки породжувало
тертя, численні суперечності та протиріччя між різними політичними
силами, а й зумовило появу в Україні ще одного альтернативного центру
влади — Центральної Ради (ЦР) — громадсько-політичного об’єднання, що
утворилося 4 березня 1917 р. у Києві.

Важливу роль у визначенні основних напрямків діяльності ЦР відіграли
партії Українських соціалістів-революціонерів (есерів), Українська
соціал-демократична робітнича партія та Українська партія
соціалістів-федералістів (колишнє Товариство українських поступовців).
Головою ЦР було обрано М. Грушевського.

Повідомлення учнів.

Учні називають відомі їм факти біографії Михайла Грушевського (до
створення ЦР). Учитель доповнює доповіді цікавими штрихами з
багатогранного життєопису видатного історика і політичного діяча.

Розповідь учителя.

Резиденцією ЦР став Педагогічний музей (нині Республіканський Будинок
учителя).

Поступово перетворившись на керівний орган національно-демократичної
революції, ЦР проголосила себе передпарламентом і постійно заявляла про
намір передати владу законно обраному парламенту — Всеукраїнським
установчим зборам. Лідери Ради головною метою вважали закріплення
демократичних завоювань у всеросійському масштабі на базі широкої
автономії України, здійснення перетворень, які привели б до соціалізму.

9 березня 1917 р. ЦР видала відозву «До Українського народу», в якій
було висловлено сподівання на можливість творення українцями власної
долі самостійно, в дружній сім’ї вільних народів. «…Уперше,
Український тридцятип’ятимільйонний народе, ти будеш мати змогу сам за
себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація» (правопис
оригіналу — авт.).

Проміжний підсумок.

ЦР від самого початку свого існування була уособленням трьох
представництв: національного, соціально-класового і територіального.
Такі ідейні засади та організаційні основи значною мірою забезпечили їй
широку народну підтримку.

Учитель повинен підкреслити, що з самого початку утворення ЦР в її лавах
виникло дві течії, коментуючи наведену схему.

                I.      ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Опитування.

1.     Що сприяло початкові Української революції?

2.     Чому уряд у Петрограді отримав назву «Тимчасовий»?

3.     Які три центри влади склалися в Україні після Лютневої революції?
(Органи ТУ, Ради робітничих і солдатських депутатів, ЦР.)

            II.      ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Після Лютневої революції 1917 р. питання про самовизначення України
опинилося в центрі політичної боротьби. Створена 4 березня Центральна
Рада стала керівною організацією національно-демократичної революції.

         III.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Опрацювати конспект і текст підручника.

2.  Відповісти на запитання і виконати завдання 2—6 [21, с. 16] або 1
[36, с. 45] і 3 [36, с. 52].

3.  Розпочати складання таблиці «Українська революція».

Орієнтовні зразки таблиць.

Дата Подія Зміст

                                                                    

 

Дата Подія в Росії Дата Подія в Україні

       

4.     Двом-трьом учням підготувати повідомлення про В. Винниченка.

Похожие записи