Початок революції. Повалення монархії та встановлення республіки.

Мета: ознайомити з основними подіями першого періоду Великої французької
революції; проаналізувати зміст і значення «Декларації прав людини і
громадянина»; розглянути основні пункти Конституції 1791 р.; ознайомити
учнів з діяльністю Законодавчих зборів; розкрити причини повалення
монархії та встановлення республіки; розвивати в учнів навички аналізу й
порівняння різних історичних документів, уміння робити логічні висновки;
формувати в учнів демократичні ідеали.

Основні знання: події першого періоду революції; демократичні права та
свободи людини і громадянина; зміст Конституції 1791р.; робота
Законодавчих зборів і Національного Конвенту; повалення монархії та
встановлення республіки; революційні перетворення.

Основні поняття й терміни: Установчі збори; декрети; «Декларація прав
людини і громадянина»; конституція; Законодавчі збори; республіка;
Національний Конвент; монтанья-ри; жирондисти; якобінці.

Основні дати й події: 14 липня 1789 р.— взяття Бастилії — початок
революції у Франції; 26 серпня 1789 р.— прийняття «Декларації прав
людини і громадянина»; 3 вересня 1791 р.— прийняття Конституції; 1
жовтня 1791 р.— початок роботи Законодавчих зборів; 10 серпня 1792 р.—
арешт короля Людовіка XVI і повалення монархії.

Особа в історії: Людовік XVI; Р. Мірабо; М. Лафайєт.

Обладнання: підручник, атлас [1, с. 2], схеми «Законодавчі збори
Франції», «Суперечності між «Горою» і Жирондою».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку

                  I.      Організаційний момент

               II.      Актуалізація опорних знань учнів

           III.      Мотиваційний аспект

           IV.      Вивчення нового матеріалу

 

1.     Початок революції. «Декларація прав людини і громадянина».

2.     Адміністративні, економічні та соціальні зміни у Франції.

3.     Конституція 1791 р.

4.     Робота Законодавчих зборів.

5.     Повалення монархії та встановлення республіки.

               V.      Закріплення нових знань учнів

           VI.      Підсумки уроку

        VII.      Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

                        I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

                     II.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда на повторення.

1.     Назвіть причини революції у Франції.

2.     Які ідеї щодо перебудови французького суспільства висували

просвітники?

                 III.      МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Процес становлення республіки у Франції в роки революції може бути
яскравим прикладом ліквідації абсолютизму і формування першооснов
громадянського суспільства.

Видатний німецький поет і письменник Ґете так сказав про перший день
Великої французької революції: «…3 цього дня починається нова ера в
історії світу».

                 IV.      ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Постановка проблемного завдання уроку.

Як повалення монархії та страта короля Людовіка XVI вплинули на
подальший розвиток революційних подій?

1. Початок революції. «Декларація прав людини і громадянина». Самостійна
робота за підручником.

Учитель пропонує учням опрацювати відповідний текст підручника.

Повідомлення учнів.

Заслуховуються повідомлення учнів про взяття Бастилії 14 липня 1789р.

Учитель у разі потреби доповнює і коментує виступи учнів.

Робота з атласом.

Учням пропонується, використовуючи карту атласу «Французька революція
кінця XVIII ст.» [1, с. 2], відповісти на ряд запитань.

1.     Назвіть дату й місце початку революції у Франції. (14 липня 1789
р., Париж.)

2.     Яка головна подія відбулася цього дня? (Взяття Бастилії.)

3.     Перелічіть місця найбільших революційних виступів у Франції

в 1789 р. (Марсель, Тулон, Ліон, Руан, Труа, Баланс та інші міста.)

Учитель узагальнює відповіді учнів і підкреслює ключову роль третього
стану на початку революційних подій.

Робота з історичним документом.

Учитель зачитує фрагмент історичного документа.

З брошури абата Сієйса «Що таке третій стан?»

Перед нами стоять три питання:

1.     Що таке третій стан? Усе.

2.     Чим він був дотепер у політичному житті? Нічим.

3.     Чого він вимагає? Стати чим-небудь! [15, с. 114, № 12].

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

gdC

gdC

hC

hC

^J hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

gdC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

hC

Jдокумента.

1.     Як ви розумієте вислів абата Сієйса, що третій стан — це все?

2.     Які вимоги міг висувати третій стан у революції, що розпочалася?

Розповідь учителя.

Учитель, висвітлюючи початок революції, підкреслює, що скликані
Національні збори проголосили себе Установчими й стали головним органом
влади в країні.

Масові виступи селян змусили Національні Установчі збори 4 – 11 серпня
1789 р. прийняти декрети, які скасовували феодальні повинності, церковну
десятину, право феодалів полювати на селянських землях.

Проте прийняті декрети не вирішили земельного питання у Франції. Так, за
одержання у власність землі селянину необхідно було сплатити викуп.
Умови викупу землі Установчі збори обіцяли встановити пізніше.

Під час розповіді вчитель виконує роботу над формуванням терміну декрет.

«Декларація прав людини і громадянина», затверджена Установчими зборами
в 1789 р., стала прологом до майбутньої конституції Франції і лягла в
основу прийнятих у XIX ст. буржуазних конституцій усіх європейських
держав. Цей законодавчий акт був складений у дусі ідей французьких
просвітників і відповідав революційному гаслу «Свобода! Рівність!
Братерство!». Його ухвалення викликало піднесення революційного
ентузіазму у Франції.

Питання про «Декларацію прав людини і громадянина» вивчається під час
аналізу тексту цього документа.

Робота з історичним документом.

Учні аналізують фрагмент з «Декларації прав людини і громадянина» під
час виконання логічного завдання до документа.

Декларація прав людини і громадянина

Представники французького народу… вважаючи, що… забуття прав людини
і зневага до них є єдиними причинами суспільних бід і вад уряду,
прийняли рішення викласти в урочистій декларації природні, невід’ємні й
священні права людини…

…Національні збори… проголошують… такі права людини і громадянина:

1.     Люди народжуються і залишаються вільними й рівними в правах.

2.     Метою кожної держави є забезпечення природних і невід’ємних прав
людини. Такими є свобода, власність, безпека і опір гнобленню.

3.     Джерело суверенітету ґрунтується… в нації.

4.     Свобода полягає в можливості робити все, що не шкодить іншому.
…Обмеження можуть бути визначені тільки законом.

5.     Закон може забороняти лише діяння, шкідливі для суспільства. Усе
інше, що не заборонено законом, те дозволено…

6.     …Усім громадянам, зважаючи на їх рівність перед законом,
відкритий однаковою мірою доступ до всіх суспільних посад, місць і служб
згідно з їх здібностями…

7.     Ніхто не може піддатися звинуваченню, затриманню або ув’язненню,
окрім випадків, передбачених законом…

8.     …Ніхто не може бути покараний інакше, як через закон…

9.     …Кожний вважається невинним, поки не встановлено зворотне…

 

10.           Ніхто не повинен зазнавати перешкод у висловлюванні своїх
думок, навіть релігійних…

11.           Вільне висловлювання думок і поглядів є одним з
найдорогоцінніших прав людини; кожний громадянин… може висловлюватися,
писати й друкувати вільно, під загрозою відповідальності лише за
зловживання цією свободою у випадках, передбачених законом.

13. …Внески… повинні розподілятися рівномірно між усіма громадянами
відповідно до їх статків.

15. Суспільство має право вимагати звіт у кожної посадової особи про
доручену їй частину управління.

16. Суспільство, в якому не забезпечене користування правами й не
проведено поділу влади, не має Конституції.

17. …Власність є правом недоторканим і священним …ніхто не може бути
позбавлений її інакше, як… згідно із законом… і за умови
справедливого і попереднього відшкодування [33, с 45—47].

Логічне завдання.

Подумайте над тим, які ідеї французьких просвітників лягли в основу
«Декларації прав людини і громадянина».

Учні в процесі обговорення повинні зробити висновок про те, що
«Декларація…» стала попередницею не лише першої французької
конституції, але й конституцій багатьох європейських держав того часу,
оскільки першорядне значення в ній надавалося рівності всіх людей і
захисту їхніх прав незалежно від походження.

Похожие записи