Початок Першої світової війни.

Мета: розкрити причини та визначити характер війни; розкрити плани
воюючих сторін щодо України; з’ясувати особливості національного руху на
західноукраїнських землях у зв’язку з початком війни; розвивати навички
учнів робити висновки.

Основні поняття: Антанта, Троїстий союз, Головна українська рада, Союз
визволення України, Легіон Українських січових стрільців.

Основні дати: 1 серпня 1914 р.— початок Першої світової війни;

1 серпня 1914 р.— створення Головної української ради (ГУР); серпень
1914 р.— створення Союзу визволення України (СВУ); кінець серпня 1914
р.— дозвіл авст рійського уряду на формування загонів Українських
січових стрільців (УСС).

Тип уроку:   комбінований.

Структура уроку

I.     Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III.  Вивчення нового матеріалу

1. Причини і характер Першої світової війни.

2. Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України.

3. Заснування Головної української ради, Союзу визволення України і
Легіо ну Українських січових стрільців.

 IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

V.   Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I.       ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Опитування.

Здійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями і завдан нями
підручника. Поряд з цим пропонується ряд додаткових запитань.

1.   Чим пояснити, що українці часто були національною менши ною в
містах, розташованих на етнічно своїй території?

2.   У чому полягала трагедія українського народу з початком вій ни?
(Українські землі були у складі ворогуючих блоків, що немину че вело до
братовбивчої війни.)

 III.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Причини і характер Першої світової війни. 

Бесіда.

    Бажано розпочати даний етап з повторювально-узагальнюючої
співрозмови з класом, яка є своєрідним містком до розгляду причин і
характеру Першої світової війни. При цьому учні опираються на знання з
курсу всесвітньої історії (тема «Перша світова війна») і матеріал 9-го
класу.

   Активне опрацювання засвоєного матеріалу вчитель здійснює за
допомогою карти «Українські політичні партії, громадські організа ції і
збройні формування в роки Першої світової війни» [1, с. 2].

1.       Які воєнно-політичні блоки сформувалися напередодні Першої
світової війни?

2.       Коли і чому вони утворилися?

3.       Конкретизуйте сутність франко-німецьких, англо-німецьких,
німецько-російських, австро-російських протиріч.

4.       Назвіть головні причини війни.

5.       Отже, який характер мала Перша світова війна?

2. Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України.

Розповідь учителя.

Геополітичне положення України неминуче перетворювало її на зону
зіткнення інтересів супротивних коаліцій. При цьому інтереси
українського народу аніскільки не враховувалися. Зайвий раз під
твердилося сказане І. Франком іще в 1889 p.: «На шахівниці полі тики
Європи українці не є навіть нікчемною пішечкою».

— Поясніть висловлювання І. Франка. Наведіть факти, на підста ві яких
письменник зробив такий висновок.

Загарбання українських земель було невід’ємною частиною агре сивних
планів основних учасників ворогуючих коаліцій.

Робота з картою.

  Учитель ставить перед класом завдання: використовуючи карту
«Територіальні зазіхання ворогуючих сторін напередодні війни і Україна»
[1, с. 1], окреслити плани щодо України Німеччини, Австро-Угорщини,
Росії.

Доповнюючи відповіді учнів, учитель підкреслює, що після всту пу у війну
Туреччини розроблявся план захоплення Північного При чорномор’я і
встановлення турецького контролю над акваторією всьо го Чорного моря.

3. Заснування Головної української ради, Союзу визволення України і
Легіону Українських січових стрільців.

Розповідь учителя.

Війна зумовила глибоку кризу українського національного руху. У ньому
відбувся розкол у двох площинах.

—  Як ви гадаєте, у яких саме?

4

`

b

|

?

1/4

AE

?

o

o

th

b

?

?

o

—   Між українцями ворогуючих сторін виросла прірва. У межах Російської
та Австро-Угорської імперій відбувся розкол на прибіч ників та
противників переможної війни.

Відверто проавстрійські позиції зайняла утворена 1 серпня 1914 р. у
Львові Головна українська рада (ГУР), що була міжпартійним блоком, до
складу якого входили радикальна соціал-демократична та
націонал-демократична партії. На чолі ГУР став К. Левицький.

—  Що вам відомо про цього діяча?

У маніфесті ГУР від 3 серпня зазначалося: «Ненаситність цар ської
імперії загрожує також нашому національному життю… яке знайшло охорону
в конституційному ладі австрійської держави».

—   У чому вбачалаТУР «ненаситність царської імперії»? Чи згод ні ви з
цим твердженням?

—   Чи не ідеалізували члени ГУР «конституційний лад» Австро-Угорської
імперії?

З ініціативи ГУР незабаром було створено Легіон Українських січових
стрільців (УСС), яких називали «усусами». Першим коман диром УСС був Д.
Витовський. Проте австрійська влада, навіть маючи гостру потребу в живій
силі, чинила перешкоди при формуванні легіону. Так, із 28 тис.
добровольців до УСС зараховано було менше десятої частини — лише 2,5
тис. чоловік.

Повідомлення учнів.

Учні, які одержали завдання на попередньому уроці, наводять біографічні
дані Д. Донцова. Учитель коментує і доповнює відповіді учнів.

Розповідь учителя.

У програмі СВУ було поставлено за мету:

а)       утворення самостійної Української Держави;

б)       встановлення конституційної монархії;

в)       заснування демократичного устрою;

г)       надання рівних прав і свобод представникам усіх
національностей;

д)       забезпечення самостійності української церкви.

—   За яких умов, на вашу думку, могли бути реалізовані ці поло ження
програми?

СВУ вів активну пропагандистську й агітаційну роботу, домігся, щоб
українські полонені в Австрії та Німеччині були зібрані в окре мі
табори. Союз отримував матеріальну допомогу від країн Троїсто го союзу,
що зараховувалась як державний борг майбутньої само стійної України.

Переважна більшість українських політиків і партій ставилися до СВУ
негативно або й вороже. Так, один із лідерів УСДРП С. Пет люра назвав
ід^ю відриву України від Росії сепаратизмом, а членів СВУ —
«безвідповідальними запроданцями». Недоброзичливо від гукувався про СВУ
М. Грушевський, уникаючи будь-яких контак тів з цією організацією.

—   Чим зумовлене таке ставлення С. Петлюри і М. Грушевського до СВУ?

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель підкреслює, що негатив не
ставлення до Союзу визволення України свідчило про неузгодже ність і,
більше того, розкол українського національного руху.

 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Тестування.

Учні заперечують або стверджують наведені положення.

1.   Перша світова війна була випадковою подією.

2.   Австро-Угорщина планувала захопити Донбас.

3.     Росія мала намір приєднати Галичину, Буковину, Закарпаття.

4.     ГУР очолював Д. Донцов.

5.     ГУР займала проросійські позиції.

6.     Першим командиром УСС був М. Галущинський.

7.     Легіон УСС нараховував у своїх лавах 28 тис. чоловік.

8.     СВУ виступав за створення самостійної Української Держави.

9.     СВУ очолював К. Левицький.

10.  Перша світова війна розпочалася з вбивства Франца-Фердинанда.

 V.  ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

З початком Першої світової війни українські землі перетворюва лися на
арену боротьби двох ворогуючих коаліцій — Антанти і Трої стого союзу.

За цих умов неминучим був розкол у національному русі.

 VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.       Опрацювати конспект і текст підручника.

2.       Двом-трьом учням підготувати повідомлення про А. Шептицького.

Похожие записи