Початок Першої світової війни

Мета: розглянути хід воєнних дій на українських землях

у 1914 р.; розкрити суть політики російської адміністрації; ознайомити
учнів зі станом українського національного руху в Наддніпрянській
Україні; розвивати вміння складати синхроністичну таблицю, робити
висновки.

Основні поняття: Галицька битва, русифікація, Греко-католицька церква,
«оборонці», «пораженці», позиційна війна.

Основні дати: 10 серпня — 13 вересня 1914 р.— Галицька битва;

15 вересня 1914 р.— депортація митрополита А. Шептицького; 16 жовтня
1914 р.— обстріл німецько-турецьким флотом Севастополя, Одеси, Феодосії.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

      I.      Організаційний момент

   II.      Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III.      Вивчення нового матеріалу

 

1.     Воєнні дії на території України у 1914 р.

2.     Політика російської адміністрації на українських землях.

3.     Ставлення до війни в Наддніпрянській Україні.

 

IV.      Закріплення нових знань і вмінь учнів

   V.      Підсумки уроку

VI.      Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

      I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

   II.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Опитування.

1.     Яке місце відводилося Україні у планах ворогуючих сторін:
а) Австро-Угорщини, б) Німеччини, в) Росії, г) Туреччини?

2.     Схарактеризуйте програму ГУР.

3.     Як виникло формування УСС?

4.     Дайте визначення основних пунктів програми СВУ.

5.     Чи можна цю програму назвати патріотичною? Чому саме?

 

III.      ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Воєнні дії на території України у 1914р.

Розповідь учителя.

Влітку 1914 р. загострення протиріч між імперіалістичними державами
сягнуло фатальної межі, світ опинився у полум’ї Першої світової війни.
Про масштаб катастрофи свідчать статистичні дані: 34 країни, які брали
участь у війні, мобілізували 65 млн. солдатів, з яких 10 млн. загинуло і
20 млн. поранено. Майже такими були жертви і серед мирного населення.

З початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а
самі українці змушені були воювати за чужі інтереси й брати участь у
нав’язаному братовбивчому протистоянні, адже в російській армії
перебувало 3,5 млн. українців, в австро-угорській — 250 тис.

— Як відбувався перебіг воєнних дій на Західному фронті?

 

Учитель пропонує учням почати складати синхроністичну таблицю

 

ХІД ВОЄННИХ ДІЙ У ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ 1914—1917 рр.

Рік Західний фронт Східний фронт

(українські землі)

1914    

1915    

1916    

1917    

 

Робота з картою.

Під час розповіді вчителя учні за допомогою карти «Україна у Першій
світовій війні (1914—1915)» [1, с. 3] простежують перебіг подій на
західноукраїнських землях у 1914 р.

Розповідь учителя.

Безпосередньо на території України воєнні дії вів Південно-Захід-ний
фронт, що простягався на 450 км від Івангорода до Кам’янця-Подільського.
Командуючим спочатку був генерал Н. Іванов, а з березня 1916 р.— генерал
О. Брусилов.

Одночасно з операцією Північно-Західного фронту проти Німеччини на
Південно-Західному розгорнулася грандіозна битва, яка отримала назву
Галицької. Вона тривала 33 дні — від 10 серпня до 13 вересня 1914 р. З
обох боків, Австро-Угорщини і Росії, в ній брало участь 1,5 млн.
солдатів і офіцерів.

21 серпня російські війська зайняли Львів. У подальших боях, 24— ЗО
серпня, біля містечка Городок (40 км на захід від Львова) австрійські
війська були розгромлені й відступили спочатку на р. Сян, а потім, на
початку вересня, до р. Дунаєць. Російські війська оточили і блокували
добре укріплену фортецю Перемишль. На 13 вересня російська кіннота
вийшла на рубіж р. Віслока у 80 км від Кракова.

Запеклі бої відбувалися на Ужоцькому перевалі в Карпатах, де Легіон УСС
у складі австрійської армії отримав бойове хрещення.

* Аналогічна таблиця для періоду 1914—1918 рр. використовується на
уроках всесвітньої історії.

Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну частину
Західної Галичини, а також майже всю Буковину з м. Чернівці. Австрійська
армія втратила 400 тис. чоловік, зокрема 100 тис. полоненими, російська
армія — близько 230 тис. чоловік. Плани німецького командування утримати
Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини зазнали краху.

Коли розгорталися бої на західноукраїнських землях, виросла загроза з
півдня. Наприкінці липня 1914 р. у Чорне море через Дарданелли увійшли
німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау». У ніч з 15 на 16 жовтня
німецько-турецький флот несподівано обстріляв Севастополь, Одесу,
Феодосію. Туреччина втяглась у війну на боці австро-німецького блоку.
Для Росії створився ще один фронт — Кавказький.

Проміжний підсумок.

Наприкінці 1914 р. як на Західному, так і на Східному фронтах тривала
позиційна війна.

2. Політика російської адміністрації на українських землях. Слово
вчителя.

Як було з’ясовано, на початку війни галицькі та буковинські землі були
завойовані російськими військами.

:

< V ¶ ? * , r t Ue TH < ? Oe , t TH ?????(?? ?????(?? ?Проблемне завдання. Визначте основну мету російської адміністрації на західноукраїнських землях. Учитель допомагає класу сформулювати висновок про те, що такою головною метою було знищення основного центру зосередженого тут українського національного руху, створення передумов для органічного включення цих земель до складу Російської імперії. Розповідь учителя. На виконання цього завдання були спрямовані такі «заходи» новопризначеного генерал-губернатора Галичини графа О. Бобринського: закриття «Просвіт», українських установ, шкіл; насильницька русифікація; репресії проти місцевої інтелігенції; гоніння на греко-католиків (200 уніатських громад були перетворені на православні парафії); масові депортації населення (з Галичини було виселено 12 тис. звинувачених у неблагонадійності). — Зробіть висновок про характер політики російської адміністрації в Галичині й Північній Буковині. Навіть добре відомий своїми консервативними поглядами лідер партії кадетів П. Мілюков, член Державної думи, змушений був назвати політику царського уряду в Західній Україні «європейським скандалом». Яскравим прикладом репресивної політики щодо греко-католиків, зокрема відомих представників духовенства, є арешт (15 вересня 1914 р.) та ув'язнення митрополита Української греко-католицької церкви А. Шептицького. Повідомлення учнів. Учні виступають з повідомленнями про А. Шептицького. Учитель доповнює і коментує виступи. Розповідь учителя. У ході подальшого розгляду матеріалу повз увагу класу не повинна пройти така деталь: коли внаслідок зміни ситуації на фронті російські війська змушені були відступити, залишивши Галичину, австрійська влада спрямувала жорстокі репресії проти тих українських громад, які перейшли до православ'я. Було створено 21 концтабір, де загинули десятки тисяч галичан, звинувачених у москвофільстві. 3. Ставлення до війни в Наддніпрянській Україні. Розповідь учителя. Серед українських політичних діячів Росії виникло дві течії — так звані «оборонці» й «пораженці». Більшість українських партій і організацій Наддніпрянської України виступали за перемогу у війні. Оборонну, або проросійську, позицію зайняло Товариство українських поступовців (ТУП). їхня газета «Рада» закликала українців стати на захист Російської держави. «Ми,— згадував пізніше відомий діяч ТУПу О. Лотоцький,— ділили долю з Росією... ми стояли на тому, що перемога демократичних сил Росії — це заразом і наша перемога». — Поясніть, чому таку позицію обрало ТУП з початком війни. До «оборонців» належала й частина Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) з її лідером С. Петлюрою. Вона теж закликала виконати «свій обов'язок громадян Росії». Прихильники С. Петлюри вважали, що після перемоги в Росії з'явиться можливість конституційним, демократичним шляхом вирішити проблеми України. — Чи були реальними ці сподівання? Чому саме? «Пораженці» (частина УСДРП на чолі з В. Винниченком) вважали, що поразка Росії у війні призведе до революції і здобуття Україною автономії в межах нової, демократичної Росії. Прихильники цієї тактики висували гасло «Геть війну! Хай живе автономія України!». — А яку б позицію, коли б була змога перенестись у той час, зайняли ви? Аргументуйте — чому саме таку. Проміжний підсумок. Так чи інакше українські політики практично не розраховували на те, що Україна може самостійно визначити свій подальший шлях. — Чим обумовлене таке ставлення? Підсумовуючи відповіді учнів, учитель резюмує, що українські політики зважали на могутність Австро-Угорщини, Німеччини, Росії. Розповідь учителя. З метою підтримки російської армії, посилення її оборонного потенціалу було створено Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст. Членами Комітету стали відомі представники українського руху Д. Дорошенко, П. Ніковський та інші. С. Петлюра був призначений помічником уповноваженого Союзу. Українська інтелігенція відкрила й утримувала на власні кошти госпіталь для поранених.  IV.      ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ Тестування. Учні заперечують або стверджують наведені положення. 1.     Галицька битва відбулась у листопаді 1914 р. 2.     В Україні вів воєнні дії Північно-Західний фронт. 3.     «Усуси» одержали бойове хрещення в Галицькій битві. 4.     У Галицькій битві з обох боків брали участь 800 тис. чоловік. 5.     Російським генерал-губернатором Галичини був граф О. Бобринський. 6.     Російська адміністрація проводила масову депортацію з Галичини. 7.     Усі політичні сили Наддніпрянської України виступали за перемогу Росії у війні. 8.     С. Петлюра виступав за автономію України.     V.      ПІДСУМКИ УРОКУ Заключне слово вчителя. У 1914 р. українські землі стали ареною жорстоких бойових дій. Населення Галичини зазнавало репресій і масових депортацій.  VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1.     Опрацювати конспект і текст підручника. 2.  Заповнити таблицю «Х

Похожие записи