Інноваційні форми бібліотечно-бібліографічної роботи і використання
електронних інформаційних ресурсів

Побережець Інна Григорівна, бібліотекар

Конельськопопівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів Жашківського району

Найбільш виразною ознакою сучасної епохи розвитку людства є перехід
від індустріального суспільства до суспільства інформаційного. За
оцінками деяких західних експертів обсяг інформації і знань подвоюється
кожні 12-18 місяців. Проблема забезпечення процедур пошуку, доступу,
використання й оцінки інформації з різних аспектів та галузей
життєдіяльності стає чи не найактуальнішою проблемою сьогодення.

Інформація, її доступність, якість, відповідність потребам конкретної
особистості у вирішальному ступені визначають стан інтелектуального
потенціалу сучасного суспільства. Інтенсивне впровадження інформаційних
і телекомунікаційних технологій в усі сфери людської діяльності стає
найважливішим національним пріоритетом.

Потреба в активній творчій особистості, спроможній адаптуватися в
насиченому світі, викликала необхідність реформування національної
школи. У зв`язку з цим зростає і роль шкільної бібліотеки як
найважливішої інституції у справах реалізації цілей і завдань щодо
інформатизації освіти.

У цих умовах педагогу, вихователю необхідно орієнтуватися в широкому
спектрі сучасних інноваційних технологій, ідей, шкіл, напрямків, не
витрачати час на відкриття уже відомого.

Оскільки шкільна бібліотека є обов`язковим структурним підрозділом
загальноосвітнього навчального закладу, то всі стратегічні
освітньо-виховні завдання, які належить розв`язувати національній школі,
трансформуються в завдання та діяльність шкільної бібліотеки.

В сучасних умовах основними завданнями шкільної бібліотеки є:

— сприяти реалізації державної політики в галузі освіти, розвитку
навчально-виховного процесу;

— виховувати у школярів культуру, національну свідомість, шанобливе
ставлення до книги як головного джерела знань;

— забезпечувати ріст професійної компетентності педагогічних кадрів;

— сприяти різними формами і методами бібліотечної роботи самоосвіті
учнів і педагогів, забезпеченню літературою їхніх культурних потреб;

— підносити на якісно новий рівень бібліотечну справу.

Адже лише високий рівень бібліотечної справи зможе забезпечити
громадянам усі необхідні умови для одержання повного обсягу інформації з
вітчизняного і світового інформаційного простору і стане першоосновою
для духовного і культурного розвитку нашого суспільства. Саме бібліотеки
знаходяться в центрі системи забезпечення інформаційними послугами і
покликані збирати, зберігати і надавати користувачам різнорідну
актуальну інформацію за їхніми запитами.

Традиційні бібліотеки, сучасна бібліотечна справа вже не відповідають
вимогам нового інформаційного суспільства. Американські фахівці
відзначають тенденції консерватизму, ізольованості, механістичності,
застою в бібліотечній справі, прояв яких можна спостерігати як у
наростанні кризових явищ падіння ролі традиційних бібліотек в сучасному
суспільстві, так і в незначній цінності нових результатів у самій
бібліотечній науці та технологіях.

Сформована практика комплектування бібліотечного фонду орієнтує
бібліотеки на закупівлю якомога більшого числа найменувань і примірників
літератури на випадок виникнення необхідності в ній потенційного читача.
Спроба в такий спосіб задовольнити будь-які інформаційні запити, навіть
при добре поставленій роботі з виявлення читацького попиту, на практиці
призводить до того, що значна частина фонду стає незатребуваною, а
інформаційні запити незадоволеними.

Розумним вбачається шлях оперативно замовляти саме той інформаційний
ресурс, необхідність в якому виникла в даний момент. Для цього на зміну
традиційній повинна прийти віртуальна бібліотека. Доставка копії
інформаційного ресурсу клієнту бібліотеки можлива і привідсутності її в
даній бібліотеці.

Інформація на відміну від інших продуктів діяльності характеризується
тим, що її споживання не призводить до її руйнування. Комп`ютерне
відтворення інформаційного продукту істотно дешевше будь-якого масового
виробництва копії іншого товару.

Головна цінність бібліотеки — фонд. Традиційна орієнтація бібліотек на
виконання функції зберігання інтелектуальних скарбів людства не могла не
призвести до забуття інтересів споживачів цих скарбів. На сучасному
етапі бібліотекарі повинні направити зусилля на побудову організаційних
структур і технологій підвищеної уваги до інформаційних потреб клієнта,
відмовитися від орієнтирів на збір колекції книг відповідно до деяких
загально визначених правил.

Gєкта культури і власної життєтворчості. Школа має забезпечити духовний
розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтву жити і
технологіям життєтворчості. І в цьому процесі найактивнішу участь має
взяти шкільна бібліотека.

Бібліотека повинна акцентувати увагу педагогів на нових методичних
доробках, розробках, ідеях, концепціях щодо навчання і виховання
підростаючих поколінь з орієнтацією на формування громадських якостей
особистості, гуманістичні ідеали і вселюдські морально-етичні цінності.

Співпраця шкільного бібліотекаря з педагогічним колективом
багатоаспектна і проявляється у проведенні уроків позакласного читання,
занять-практикумів із прищеплення школярам навичок роботи з книгою,
користування бібліотекою, книгокористувацькими та інформаційними
технологіями, організації спеціальних екскурсій, факультативів, гуртків,
які б поглиблювали б систему бібліотечно-бібліографічних знань учнів,
проведенні вікторин, конкурсів, бесід.

Бібліотека має долучитися і до реалізації навчальним закладом прямих
функцій навчання, серед яких:

—         формування мовленнєвої культури школярів;

—         оволодіння школярами вміння усного спілкування;

—         стимулювання письмового спілкування як більш складної форми
мовленнєвої діяльності школярів (написання відгуків, анотацій,
рецензій).

Освітній процес у сучасній школі зорієнтований на озброєння школяра
методами пізнання і аналізу теоретичних положень основ наук, оволодіння
ними новими способами мислення, навичками систематичної роботи з
джерелами інформації.

Прилучення бібліотеки до їх розв`язання посилює її освітні функції та
педагогічну спрямованість і вимагає, насамперед, формування в шкільній
бібліотеці фонду літератури за основними галузями знань, який би
якнайповніше задовольняв освітні потреби і запити школярів, забезпечував
можливість їх ефективної індивідуальної освітньої і групової діяльності.

Сьогодні освітянські книгозбірні перетворюються в сучасні інформаційні
центри навчальних закладів. Упроваджуючи в свою роботу нові інформаційні
технології, використовуючи Інтернет, вони намагаються створити умови для
повноцінного забезпечення інформацією педагогів і учнів. Із розвитком
глобальної мережі Інтернет, появою нових, нетрадиційних джерел
інформації змінюється уявлення про бібліотеку як автономне книгосховища
з обмеженим доступом до інформаційних ресурсів. Це зумовлює якісно нову
роль бібліотеки в сучасному інформаційному просторі — виробнику
електронних ресурсів інформаційного посередника та провідника в
інформаційному просторі.

Кардинально змінюється і роль бібліотекаря в школі: від працівника, який
рекомендує гарну книгу і видає її учням, до спеціаліста в галузі нових
інформаційних технологій, здатного співпрацювати з учителями в питаннях
системного підходу до роботи з інформацією з навчальних предметів, щоб
із перших років навчання в школі пошук і отримання інформації стали б
повсякденною потребою учнів.

Шкільній бібліотеці доведеться чимало попрацювати, щоб задовольнити
сучасні вимоги до інформаційного забезпечення навчального процесу. Адже
окремо взята бібліотека, особливо сільської школи, в сучасних умовах та
з урахуванням сучасних інформаційних потреб не може повноцінно
функціонувати як центр інформації. Тому на сьогоднішній день існує ряд
реальних і обґрунтованих передумов для створення єдиного інформаційного
простору в рамках бібліотечного співтовариства.

Цілями створення єдиного інформаційного простору можна вважати:

—         забезпечення повноти й оперативності
бібліотечно-інформаційного обслуговування всіх категорій користувачів за
рахунок надання їм об`єднаних інформаційних ресурсів і засобів пошуку в
них, а також повнотекстових інформаційних ресурсів електронних бібліотек
і центрів дистанційного навчання з використанням сучасних інформаційних
і телекомунікаційних технологій для вирішення освітніх, соціальних,
управлінських і ділових задач;

—         забезпечення вільного і широкого доступу всіх користувачів до
бібліотечно-інформаційних ресурсів інших бібліотек, регіонів, світового
співтовариства;

—         скорочення часових, фінансових, трудових витрат і матеріальних
ресурсів на створення й підтримку електронних каталогів бібліотек
регіонів;

—         надання допомоги бібліотекам у придбанні технічних засобів і
впровадженні нових інформаційних технологій.

Отже, широке впровадження сучасних інформаційних технологій у
бібліотечну справу створить нові, унікальні можливості для більш
активного й ефективного розвитку економіки, політики, держави,
суспільства, освіти, соціальної свідомості та громадянина, що призведе
до фундаментальних змін практично в усіх сферах людської діяльності.

 

 

Похожие записи