План – конспект. Поняття про бій. Характеристика загальновійськового бою
Мета уроку:
Сформувати в учнів поняття про загальновійськовий бій. Вивчити з учнями
види бою.
Навчальні питання
1. Поняття про бій , характеристика бою.
2. Види бою та їх мета.
3. «Вогонь» і його значення в бою. Види вогню.
4. Маневр та його види.
Час: 45хв.
Місце: кабінет предмету «Захист Вітчизни», спортивний майданчик.
Метод: розповідь
Матеріальне забезпечення:
пневматична гвинтівка,
комп’ютер,
мультімедіа проектор,
екран.
Методичне забезпечення:
Підручник «Захист Вітчизни» (2006 р.), Настанова по стрілецькій справі,
Курс стрільб із стрілецької зброї.
.
Порядок проведення:
1. Вступна частина — 12 хв
1.1. Шикування учнів в одну шеренгу, перевірка за списком та огляд
зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю
предмета «Захист Вітчизни», привітання, виконання команд: «Ставай!»,
«Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».
1.2. Оголошення теми, основної мети та порядку проведення уроку.
1.3. Стройове тренування. Виконання команд: «В одну шеренгу — Ставай!»,
«Взвод, в дві шеренги — Ставай!». Виконання поворотів ліворуч, праворуч,
кругом на місці.
1.4 Тренування у відповіді на привітання начальника на місці.
2. Основна частина — 30 хв
2.1. Поняття про бій, характеристика бою.
Бій як основна форма тактичних дій військ – це організоване збройне
зіткнення щодо місця, часу, ударів вогню і маневрів дій підрозділів і
частин воюючих сторін, або виконання інших завдань в обмеженому районі.
Сучасний загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями усіх
військ які беруть у ньому участь із застосуванням танків, БМП, БТР,
артилерії, літаків, вертольотів, а при діях на приморських напрямках
кораблі та підводні човни ВМФ.
Сучасний загальновійськовий бій може вестися в умовах застосування зброї
масового ураження (ЗМУ) або в звичайних умовах, практично за будь-яких
погодних умов і цілодобово. Основним чинником сьогодення виступає
високоточна зброя (ВТЗ), до якої можна віднести зброю, що уражає ціль з
вірогідністю не менш, як 80%. Це оперативно-стратегічні, тактичні
ракети, ТУР, зброя сучасних танків, артилерійських систем у тому числі
РСЗВ.
Сучасний бій характеризується рішучістю високою маневреністю,
динамічністю, швидким переходом від одних дій до інших.
А) Рішучість полягає в прагненні особового складу всіма наявними
заходами, за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника і
здобути повну перемогу. Це досягається всебічним знанням противника
сміливістю, наполегливістю і завзятям особового складу при виконані
бойових завдань. Рішучість у бою забезпечується також високими морально
бойовими якостями військовослужбовців, їх активністю та ініціативністю
Б) Динамічність – це здатність до швидких переміщень сил і засобів з тим
щоб зайняти найвигіднішу позицію, порівняно з противником для нанесення
удару по ньому при цьому поєднуючи вогневі дії з рухом. Висока
динамічність досягається виучкою особового складу, знанням своїх
завдань, умінням робити правильні висновки з обставин що складаються,
швидко приймати рішення та злагоджено діяти на полі бою. Виходячи з
обстановки що складається солдат повинен уміти знищувати противника
вогнем з особистої зброї, ручними осколковими гранатами, а в рукопашному
бою штиком, прикладом, піхотною лопаткою, прийомами нападу та
самозахисту, виявляти при цьому хоробрість, кмітливість і допомагати
товаришам.
В) Швидкий перехід від одних дій до інших: солдат завжди повинен бути
готовий оборонятися; за наказом командира перейти у наступ;
переслідувати противника стрімкім маршем, як у пішому порядку так і на
машинах; захоплювати вигідні рубежі та райони; переходити до оборони.
Усе це можливе лише тоді коли солдат уміє використовувати місцевість,
швидко виривати окопи, обладнувати укриття, здійснювати маскування
долати загородження, перешкоди і зони зараження, встановлювати і
розміновувати проти танкові та проти піхотні міни.
В сучасній битві солдат повинен відміно знати і уміти користуватися
зброєю, бойовою технікою, повинна бути організованість, дисципліна і
висока фізична підготовка.
При діях у пішому порядку в залежності від характеру місцевості і
взаємодії вогню противника солдат може рухатися:
1. прискореним кроком;
2. бігом;
”
”
–
?
1/4
3/4
o
–
3/4
o
“8drcx
|
?
?
TH
gd”xa
r cix
z
|
~
?
¦
?
Ue
TH
перебіжками;
4. по пластунські;
5. на карачках;
6. на боку.
2.2. Види бою та їх мета.
Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ.
Наступ-це основний вид бою і має рішуче значення у досягненні перемоги
над ворогом.
Мета наступу розгром ворога у короткі строки і оволодіння важливими
районами та рубежами.
Оборона здійснюється умисно або вимушено коли наступ неможливий або
недоцільний.
Мета оборони відбити переважаючих сил ворога, завдати йому значних
втрат, утримати зайняті позиції і створити умови для переходу своїх
військ у рішучій наступ.
Зустрічний бій — різновид наступу. Це самий складний вид бойових дій.
Приклад найбільшого зустрічного бою — битва під Прохоровою (1943).
2.3. «Вогонь» і його значення в бою. Види вогню.
У бою найважливіший чинник для солдата — вміння вести «вогонь» із
особистої зброї та зброї колективної:
? самостійно;
? у складі підрозділу (відділення, взводу, роти…);
? по окремих цілях;
? групі цілей;
? по наземних, надводних та повітряних цілях;
? вдень і вночі за різних погодних умов;
? з різних положень (лежачи, з коліна, стоячи, із
застосуванням упору).
Види «вогню»:
а) за напруженістю стрільби:
– одиничними пострілами;
– короткими або довгими чергами;
– безперервно;
– кинджальний (раптово і з близької відстані).
б) за способами стрільби:
– з місця, зупинившись;
– на ходу;
– з борту;
– з розсіюванням.
в) за видами стрільби:
– по окремих цілях;
– зосереджений;
– загороджувальний;
– багатошаровий (вогонь артилерії — рухомий
загороджувальний, масований, вогневий вал, вогневий вал під парасолькою
тощо);
г) за напрямами:
– фронтальний;
– фланговий;
– перехресний.
Підрозділом (відділенням, взводом, ротою, батареєю, батальйоном,
дивізіоном тощо).
Ведення вогню у бою тісно поєднується з виконанням маневру воїном
Без маневру війська являють нерухому ціль для противника і приречені на
поразку.
2.4. Маневр та його види.
Сучасне озброєння (в більшості самохідне та амфібійне) дозволяє суттєво
поліпшити маневреність в бою, своєчасно вивести свої підрозділи з-під
удару, зосередити за короткий час значні сили у необхідному місці і
зненацька нанести міцний удар по противнику з несподіваного напрямку.
Види маневру:
• охоплення — маневр, що застосовується в наступі з метою виходу на
вигідні межі у фланг (фланги противника);
• обхід—глибокий маневр, що здійснюється з метою виходу для нанесення
удару в тил противника;
• відхід (вихід із бою і відхід) — маневр, що застосовується з метою
виведення своїх підрозділів з-під ударів противника і заняття вигідних
позицій. Він може проводитися тільки з дозволу (наказу) старшого
командира (начальника). Ар’єргардні підрозділи або у відділенні
призначені бійці ведуть вогонь по противнику і прикривають відхід своїх
підрозділів, який може вестися способами: перебіганням, переповзанням,
кроком або прискореним кроком за бойовою технікою (танки, БМП, БТР),
переміщуються від укриття до укриття з повернутими гарматами у бік
противника з постійним веденням вогню по ньому та прикриття своїх
підрозділів. Вихід із бою та відхід є найскладнішим маневром, пов’язаним
з високою професійністю та морально-вольовою підготовкою командирів і
солдат. Приклад, вихід із оточення військ під час фашистської навали
1941 р.
3. Завершальна частина — 3 хв
Наголошення теми та навчальних цілей, завдання на наступний урок:
оформлення зошитів, вивчення видів бою, вогню та маневру.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
