.

План – конспект. Основні види інженерних загороджень (конспект)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
353 7069
Скачать документ

План – конспект. Основні види інженерних загороджень

Мета уроку:

Навчити учнів застосовувати навички у підготовці інженерних загороджень.

Навчальні питання

1.             Основні види протитанкових інженерних загороджень.

2.             Основні види протипіхотних інженерних загороджень.

3.             Основні типи протипіхотних і протитанкових мін.

Час: 45хв.

Місце: спортивний майданчик.

Метод: практичне заняття

Матеріальне забезпечення:

навчальні гранати,

макети автоматів.

Методичне забезпечення:

Підручник «Захист Вітчизни» (2006 р.).

Порядок проведення:

1. Вступна частина — 12 хв

1.1. Шикування учнів в одну шеренгу, перевірка за списком та огляд
зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю
предмета «Захист Вітчизни», привітання, виконання команд: «Ставай!»,
«Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

1.2. Оголошення теми, основної мети та порядку проведення уроку.

1.3. Стройове тренування. Виконання команд: «В одну шеренгу — Ставай!»,
«Взвод, в дві шеренги — Ставай!». Виконання поворотів ліворуч, праворуч,
кругом на місці.

1.4 Тренування у відповіді на привітання начальника на місці.

2. Основна частина — 30 хв

2.1. Основні види протитанкових інженерних загороджень.

Протитанкові надовби — пірамідальні бетоні конструкції фортифікаційного
типу чи вриті в землю рядами гранітні глиби. Призначені для ускладнення
роботи танкових підрозділів неприятеля. Більш малі протитанкові надовби
повинні пошкоджувати днище танка и можуть бути замасковані. Крупні
протитанкові надовби повинні своїми розмірами ускладнювати розчистку
проходів. Часто використовуються спільно з мінними полями і дротяними
загородженнями. В довгочасній фортифікації Другої Світової війни
використовувалось до 10-20 рядів надовбів, оточених 20-30 рядами
колючого дроту.

Протитанковий їжак – саме просте протитанкове
загородження, яке являє собою об’ємні шестикінцеві зірки. Їжаки
менш ефективні, ніж мінні і інші загородження, але їх можна у великій
кількості виготовляти з підручних матеріалів без застосування високих
технологій и легко перекидати з однієї ділянки на іншу, що особливо
важливо у військовий час.

2.2. Основні види протипіхотних інженерних загороджень.

Колючий дріт – тип загородження у вигляді дроту з розташованими на ній
гострими шипами. Використовується для будівництва недорогих загороджень,
а також для покращення якостей тих, що вже існують. Людина чи тварина,
яка спробує пройти крізь колючий дріт, буде відчувати не самі приємні
відчуття, навіть може отримати рану. Загородження з колючого дроту
потребують тільки опори і сам дріт. Його може швидко встановити навіть
робітник з низькою кваліфікацією.

Спіраль Бруно являє собою протипіхотне загородження у вигляді
циліндричної спіралі діаметром 70-130 см і довжиною до 25 м,
сплетеної з декількох ниток колючого дроту, які перетинаються.

Спирали Бруно з’явились під час Першої світової війни.

Часник  – військове загородження. Складається з декількох гострих
штирів, спрямованих у різні боки. Якщо його кинути на землю, то один
шип буде направлений догори, а решта становитимуть опору. Загородження з
великої кількості розкиданого часнику було ефективно проти кінноти,
застосовувалось також проти піхоти, слонів і верблюдів. Довжина кожного
стрижня біля 5 сантиметрів, товщина 0,8-1 см. Стрижні можуть
закінчуватись зазубринами, як риболовні крючки.

Сучасні аналоги часнику (які називають «їжаки») використовуються у
якості протиавтомобільного загородження – для проколу шин.

,

.

B

d

f

.

f

?

A

ae

f

?

ae

аневр кавалерії.

Засіки відомі з стародавніх часів, застосовувались вони і у війнах
початку ХХ HYPERLINK
“http://ru.wikipedia.org/wiki/XX_%D0%B2%D0%B5%D0%BA” ст.

С-185, “Гобі” – Електросигналізаційний комплекс для охорони державного
кордону, прийнятий на озброєння у 1988 HYPERLINK
“http://ru.wikipedia.org/wiki/1988_%D0%B3%D0%BE%D0%B4” році на заміну
С-175. Лінійна частина комплексу зроблена на металевих (а не дерев’яних)
опорах без козирків. Вперше комплекс працює безконтактно, показуючи
спрацювання при наближенні порушника ближче 1-2 метрів до лінійної
частини.

2.2. Основні типи протипіхотних і протитанкових мін.

Мінно-вибухові загородження становлять основу інженерних перешкод
і влаштовуються у вигляді мінних полів, мін та окремих мін.

Для обладнання мінно-вибухових загороджень застосовуються
протипіхотні та протитанкові міни.

1.             Протитанкові міни бувають :

·               проти гусеничні;

·               протиднищеві;

·               проти бортові.

2.             За вражаючєю дією:

·               фугасні;

·               осколкові;

·               кумулятивні;

3.             По направленості дії:

·               направленої дії

·               ненаправленої дії

4.             По виду матеріалу виготовлення корпусу:

·               металеві

·               дерев’яні;

·               пластмасові;

·               комбіновані.

5.             По можливості розмінування :

·               Розмінуванні;

·               не розмінуванні.

6.             По способу підриву міни:

·               нажимні;

·               електричні;

·               на розривання розтяжки;

·               на розтягування розтяжки

·               годинникові міни

7.             По способу встановлення:

·               вручну;

·               системою дистанційного мінування;

·               реактивною системою залпового вогню;

·               авіаційними засобами;

·               наземними транспортними системами;

·               артилерійськими системами.

8.             Магнітні міни.

9.             Міни з самознищуванням.

Протипіхотні міни фугасного типу “Монета”, “Пелюсток”, та ін. Мають
крихітні розміри 4 – 6 см. при товщині 1 см. та вагою 8 – 11 г. Корпус
такої міни виготовлено з м’якого пластику або синтетичної тканини,
вибуховий заряд – желеподібна вибухівка малої ваги – до 9 г. Міни цього
класу не мають вибухового пристрою. Їх розкидають на місцевості за
допомогою засобів дистанційної установки. У вхідному положенні вони
просякнуті флегматизованими речовинами (фреоном) при падінні на землю
не вибухають. Через кілька хвилин після падіння на землю вони стають
вибухонебезпечними: при незначному натисканні або переміщенні вони
вибухають. Колір міни – такий як і місцевість . Вони можуть тривалий
час перебувати у бойовому стані.

Протипіхотні осколкові міни – можуть вбити або поранити кілька
десятків чоловік. Це – найефективніші міни, які при спрацюванні
підскакують на висоту до 0,8-1,5 м. І при вибуху вражають у
радіусі до 20 м. Міни встановлюються вручну або дистанційно.

Найбільш сучасними є протипіхотні міни типу МОН (МОН –50, МОН –100,
МОН –200). Це міни направленої дії. Цифра вказує відстань ураження.

3. Завершальна частина — 3 хв

Наголошення теми та навчальних цілей, завдання на наступний урок:
оформлення зошитів, вивчення будови та бойових властивостей ручних
гранат.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020