Пізнавальна гра-змагання «Звідки взявся м’яч?»
Мета: пропаганда фізичної культури і спорту, здорового способу життя.
Завдання:
1. Ознайомити з історією виникнення м’яча.
2. Здружити колектив.
3. Розвивати спритність, швидкість, координацію рухів та орієнтацію у
просторі за допомогою вправ із м’ячами.
Готуються 2 команди по 10 чоловік. Зала прикрашається кульками,
картинками з видами різних м’ячів та іграми з м’ячем.
Інвентар. М’ячі : 2 великих «хіп-хоп», 2 волейбольних, 2 баскетбольних,
2 футбольних, 2 тенісних, 2 надувні кульки, 2 тенісних ракетки, 4
стійки.
Команди під аплодисменти заходять у залу та шикуються в колони на лінії
старту.
Ведучий. Добрий день діти! Ми вас вітаємо на пізнавальній грі-змаганні
«Звідки взявся м’яч». Сьогодні ми познайомимось з історією м’яча і
дізнаємось, які м’ячі існують сьогодні. Зараз я представлю вам команди
та суддів.
Отже, вітаємо команди перших класів.
Назви і девіз команд…
Судді…
Який самий перший м’яч на землі? Яким він був? Хто придумав ним грати? А
історія м’яча дуже цікава.
Сьогодні до нас завітав професор М’яченко, який допоможе нам зрозуміти
історію виникнення м’яча.
Професор М’яченко. В Африці на березі річки Ніл з давніх-давен живуть
жуки – скарабеї. Ті що скочують земляні кульки. Можливо, у скарабеїв за
5 тисяч років до нашої ери люди навчились ліпити кульки з нільського
мулу?
Виходить хлопчик з великим м’ячем «хіп-хоп»: -Але у мене м’яч не з
нільського мулу!
Професор М’яченко. Тому що з тих пір винайшли багато м’ячів! Трап’яних,
кам’яних, дерев’яних! М’ячі набивали пір’ям, піском, навіть фісташковими
зернами! Грати ними вважалось корисною справою. Один давньоримський
лікар всім хворим, замість ліків, прописував гру м’ячем. А спробуй
побігай з таким, кам’яним або наповненим піском! Важкувато!
1 завдання. Прокотити руками великий м’яч «хіп-хоп» до стійки та назад.
Хто швидше.
Судді озвучують результат завдання.
Професор М’яченко. Одного разу, дві тисячі років тому, у Римі трапилось
ось що. Учитель гімнастики, звали його Атциус, проходячи повз м’ясний
магазин,звернув увагу на великий бичачий міхур. Надутий повітрям і
перев’язаний шнурівкою, він висів над вхідними дверима для краси.
Південний вітер тріпав міхур і стукав ним об стіну, а він відскакував.
Тут Атциусу сяйнула думка. Він купив цей міхур. Обшив його шкіряним
чохлом і отримав м’яч – легкий та стрибучий. Оце так було відкриття!
Виходить хлопчик з надувною кулькою. – Але у мене м’яч не з бичачого
міхура.
H
l
Професор М’яченко. А це тому, що з того часу винайшли багато м’ячів!
Для кожної гри свій – особливий.
2 Завдання. Надувну кульку провести у повітрі, підбиваючи руками, до
стійки та назад. Хто швидше?
Судді озвучують результат змагання.
Професор М’яченко. Сьогодні спортивні м’ячі такі: для водного поло –
пластиковий,для баскетболу – гумовий, для регбі – овальний, для великого
тенісу – гумовий, обтягнутий хутряною тканиною, для хокею на траві –
білий.
3 завдання. Передача баскетбольного м’яча. Гравці команд з колони
перешиковуються в шеренгу й розмикаються на витягнуті руки. М’яч у руках
направляючого. За сигналом він кидає його партнеру ліворуч, той – далі.
Коли м’яч дійде останнього гравця, той біжить на правий фланг своєї
команди, стає направляючим, передає м’яч партнеру ліворуч і так далі.
Перемагає команда, яка першою закінчила передавати м’яч. (Гравці не
повинні підходити один до одного ближче, ніж на витягнуту руку.)
Судді озвучують результат змагання.
Професор М’яченко. В руїнах давніх індійських поселень Центральної
Америки знайдені площадки для гри в м’яч. Індійці вважали м’яч символом
Сонця та Місяця. Тому в багатьох іграх його навіть руками не торкались.
А тільки ракетками. Ніколи і нізащо гравець – індієць спеціально не
вдарив би суперника. А коли вже так сталось, індієць, якого вдарили,
повинен був, перетерпівши біль, засміятись. Сердитись в таких випадках
або плакати вважалось ганьбою і негідним чоловіка.
4 завдання. Прокотити волейбольний м’яч «змійкою» між фішками,
підбиваючи тенісною ракеткою до стійки та назад. Хто швидше?
Судді озвучують результат.
Професор М’яченко. Колишній футболіст з Чехії Ян Мелішко став футбольним
жонглером. Його рекорд – 17 тисяч ударів головою по м’ячу без перерви!
Жонглюючи м’ячем, він може співати, вести мотоцикл, бігати по сходах,
танцювати вальс… А одного разу, підкидаючи м’яч головою, він пройшов
14 кілометрів.
5 завдання. Провести м’яч ногами, як у футболі, до позначки,затиснути
м’яч стопою, закинути його у ворота (2 стійки на відстані 2м одна від
одної), взяти м’яч у руки і бігти швидко назад.
Судді озвучують результат змагання.
Професор М’яченко. Поки судді Будуть підводити підсумки усіх змагань, я
хочу перевірити, як ви запам’ятали цікав відомості про м’ячі.
Отже, ваше завдання: із паперових шматочків скласти м’ячі, і сказати,
для якої гри використовують кожен м’яч.
Ведучий. Дякуємо, пане професоре. Всі команди добре справились з вашим
останнім завданням.
А зараз надаю слово суддям.
Суддя підводить підсумки змагань.
Нагородження команд.
Урочистий вихід команд із зали.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
