Реферат на тему:

Питання виховання в методичному доробку В.І.Масальського

Чільне місце у методичному доробку В.І.Масальського займають питання
виховання.

У «Методиці викладання української мови в середній школі» (1962),
аналізуючи методику мови як педагогічну науку, В.І.Масальський пише, що
наукова методика окреслює зміст, обсяг, структуру, характер програм і
підручників з мови, виходячи з навчальних і виховних завдань школи. На
думку вченого, методика викладання мови в школі висвітлює такі питання:
а) чого вчити; б) як саме вчити учнів; в) чому саме так, а не інакше
слід учити й виховувати учнів (наукове обґрунтування педагогічного
процесу і методів) [3].

Праці В.І.Масальського, як і роботи інших учених радянського періоду,
відповідають тогочасним ідеологічним поглядам, певним вимогам до
публікацій, що тоді склалися, а також поглядам самого автора. Розуміючи,
що є даниною часу, дослідники спадщини вітчизняних учених знаходять і
зберігають те «цінне зерно», яке міститься у творчому доробку і яке
збагачує українську науку. Простежуючи зв’язок методики мови як наукової
дисципліни з педагогікою, В.І.Масальський говорить про останню, що вона
висвітлює зміст і завдання освіти й виховання в школі, вікові
особливості школярів, процес навчання, його суть і принципи, методи
навчання та форми організації учбової роботи, питання, зокрема,
трудового, морального, естетичного виховання, виховання в учнів почуття
патріотизму. Офіційні документи 60-х років ХХ ст. зазначали, що школа
відіграє особливо важливу роль у всебічному й гармонійному розвитку
людини. Школа повинна прищеплювати учням кращі якості і звички, готувати
до сумлінної праці по здібностях, до розумного користування суспільними
благами, до неухильного додержання норм моралі і правил співжиття. Про
це йдеться і в «Методиці…» (1962).

На думку В.І.Масальського, українська мова є основною навчальною
дисципліною в школі, тому на вчителів-мовників покладається
відповідальне завдання виховання підростаючого покоління. «Багатий зміст
української мови як навчального предмета відкриває широкі можливості для
успішного розв’язання цього важливого завдання». «На уроках мови
виховується в учнів любов до неї, до її носія — народу, любов до праці
та відданість Батьківщині… Навчаючись мови, учні виявляють її
багатства, засвоюють на конкретному матеріалі виражальні засоби мови»
[3].

@ >

gdO.O

gdO.O ти й праці над культурою слова в школі — елементами стилістики,
відзначає, що треба навчити учня користуватися мовою, «організувати його
мовні дані». «Навчаючи граматики в 5, 6, 7 кл., учитель має обов’язок
приступною формою, якнайпростіше, на конкретних мовних фактах поступово
розкривати учням середньої школи поняття мовного стилю, жанру…» [2].
В.І.Масальський радить завжди пам’ятати, що добір вправ (характер,
система, методична послідовність, кількість) зумовлений двома моментами:
дійсним станом стилістично-граматичних умінь даного класу, вимогами
програми.

В.І.Масальський вважав, що школа повинна на матеріалі живої мови учня,
на програмних текстах, у межах навчальних планів і програм, відповідно
до розвитку вікових особливостей учнів, використовуючи і роботу з
граматики, і роботу зі словниками, книгами, над художнім твором, зразок,
даний учителем, «піднести боротьбу за культуру мови, вивчаючи й
збагачуючи активний і пасивний лексичний фонд учня» [2].

На погляд ученого, важливе значення для піднесення культури мови має
самостійна робота учнів над різноманітними творами, що відображають
працю в майстернях і шкільних кабінетах, виконання виробничих завдань,
спостереження під час екскурсій на завод, на фабрику, у колгосп, музей,
у природу, явища життя, власний досвід юнаків, відвідування театрів,
виставок; цінними також треба визнати й такі форми вправ, як дописи й
статті до газети, складання найпотрібніших ділових паперів (листа,
заяви, розписки, протоколу, автобіографії тощо), описи виробничих
процесів і т.д.

Одним із найважливіших завдань навчання української мови в школі став
вважатися розвиток усного та писемного мовлення учнів. Змістовність,
точність, правильність і виразність — ось ті якості мовлення учнів, що
їх поступово, але наполегливо мала формувати школа, озброюючи молодь
навичками практичного використання літературної мови в різних її
функціональних стилях.

Вивчаючи історію методики української мови, В.І.Масальський привертає
увагу до праць, присвячених проблемам педагогіки. Зокрема, йдеться про
друге видання книжки Н.А.Морозової «А.С.Макаренко. Семинарий» (Учпедгиз,
1961 р.), де в єдності розглядається спадщина А.С.Макаренка як
письменника та педагога. В.І.Масальський також відзначає дослідження
М.П.Ніжинського «Життя і педагогічна діяльність А.С.Макаренка».

Думки, положення та рекомендації В.І.Масальського з питань виховання
збагатили вітчизняну педагогічну науку і залишаються цінними в наш час.

Література:

1. Кушнірова Л.В. Питання вивчення стилістики у лінгводидактичній
спадщині В.І.Масальського // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових
праць. Випуск 4.- Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2004.- С. 147-154.

2. Масальський В.І. За культуру мови в середній школі // Мовознавство.-
1935.- № 3-4.- С. 61 — 75.

3. Методика викладання української мови в середній школі / За ред.
С.Х.Чавдарова і В.І.Масальського.- К.: Рад. школа, 1962. — 372 с.

Похожие записи