Визначення потреб клієнтів як один із факторів організаційного розвитку
гімназії

Аналізуючи питання організаційного розвитку гімназії, розглянемо
трактування поняття „управління загальноосвітнім навчальним закладом”.
Так, у праці „Управління сучасною школою” А. М. Мойсеєв пропонує таке
визначення поняття „управління”: цілеспрямована діяльність усіх
суб’єктів, що забезпечує становлення, стабілізацію, оптимальне
функціонування й обов’язковий розвиток школи [4]. У цьому визначенні
наголошено на двох важливих моментах: по-перше, будь-яке управління є
цілеспрямованою діяльністю і, по-друге, воно відрізняється від інших
видів діяльності за своїм призначенням. Однак, вважаємо, у такому
трактуванні поняття не розкривається специфіка змісту управління
організаційним розвитком освітньої організації як особливої діяльності,
а саме в цьому полягають його особливості. Організаційний розвиток
освітньої організації – це узгоджена діяльність всіх членів
навчально-виховного процесу, спрямована на досягнення конкретних цілей
діяльності організації.

Більш сучасним і ґрунтовним, вважаємо, є визначення, запропоноване
В.С.Лазарєвим: управління школою – це особлива діяльність, у якій її
суб’єкти за допомогою планування, організації, керівництва і контролю
забезпечують організованість (інтегрованість) спільної діяльності учнів,
педагогів, батьків, обслуговуючого персоналу і її спрямованість на
досягнення освітніх цілей і цілей розвитку школи.

Вагоме значення, на нашу думку, має питання досягнення освітніх цілей та
цілей розвитку гімназії як освітньої організації. Будь-яка мета
діяльності школи залишиться тільки метою, поки вона не буде
співвіднесена з потребами клієнтів певної освітньої установи з наявними
ресурсами, з результатами і часом її здійснення. Тому пропонуємо таке
визначення мети діяльності гімназії як освітньої установи.

Мета – це конкретний, схарактеризований якісно і, за можливості,
коректно кількісно, образ бажаного (очікуваного) результату, що
пропонується внаслідок вивчення потреб батьків, учнів, педагогічного
колективу, громадськості міста, та який ЗНЗ реально може досягнути у
межах чітко визначеного часу.

За умов демократизації суспільства, коли кожна соціальна група може
висловити школі своє замовлення, керівники вивчають його, інтегрують і
формулюють у вигляді вимог до себе, до випускника, що має бути досягнуто
на час закінчення учнем школи. Інакше кажучи, керівник навчального
закладу також повинен володіти вмінням прогнозувати вимоги соціального
замовлення.

Щодо завдань конкретного загальноосвітнього навчального закладу (з
урахуванням його специфіки) зв’язок із соціальним замовленням є
безпосереднім, але вирішуватися питання повинне лише в межах
територіальної освітньої системи. Тобто органи управління освітою,
вивчивши соціальне замовлення всіх шкіл міста (району), визначають разом
з керівниками шкіл призначення кожної освітньої установи з огляду на
інтереси всіх дітей міста (району) і всі наявні можливості для
найкращого в конкретних умовах призначення і статусу кожної школи.

У інноваційному освітньому закладі нового типу розвиток здійснюється
на основі виявлення освітніх та соціальних потреб навчального закладу,
обґрунтування нової перспективи з урахуванням прогресивної практики,
стратегічних положень регіональної освіти та наукових досягнень, пошуку
оптимальних технологій для вирішення поставлених завдань. Інноваційний
заклад нового типу створює зразки нової освітньої практики, чим
задовольняє суспільні запити в освітніх потребах, формує високий рівень
освіти певного регіону, сприяє модернізації галузі.

Визначити завдання школи, на нашу думку, означає дати ясні й чіткі
відповіді на такі запитання:

1. На які освітні потреби і яких замовників буде орієнтуватися ЗНЗ, з
яким контингентом учнів вона планує працювати? Безперечно, відповідь на
це питання не може бути однаковою для школи, що спеціалізується на
роботі з обдарованими дітьми, і в школи адаптивного типу, орієнтованої
на роботу з різними контингентами школярів.

2. Які функції ЗНЗ будуть пріоритетними: пізнавальні, виховні, ті, що
сприяють розвитку, оздоровчі? За умови обов’язкового дотримання освітніх
стандартів школа сьогодні має право вибору пріоритетних функцій.

3. Які види і який рівень освітніх послуг повинен надаватися?

Виходячи із зазначеного, Києво-Святошинська районна класична гімназія
Київської області як заклад нового типу для здібних та обдарованих дітей
визначає мету та завдання діяльності, виходячи з потреб замовників:
громади міста, батьків, учителів, учнів.

Києво-Святошинська районна класична гімназія – загальноосвітній
навчальний заклад ІІ-ІІІ ступенів для навчання та виховання здібних та
обдарованих дітей, в якому навчання організовано за ступенями з такими
особливостями:

— ІІ ступінь (1(5) – 5(9) класи гімназії) – профільне диференційоване
навчання, що забезпечує базову середню освіту та підготовку учнів до
свідомого вибору предметів для подальшого вивчення;

— ІІІ ступінь (6(10) – 7(11) класи гімназії) – навчання за профілями:
філологічним, природничо-математичним, економічним та
суспільно-гуманітарним.

Окрім цього, на базі гімназії відкрито початкову школу (І ступінь); діє
центр раннього розвитку дитини “Орієнтир” для дошкільної підготовки
дітей віком 3-5 років.

Тому особливостями управління гімназією як інноваційним навчальним
закладом є такі:

— запровадження державно-громадської моделі управління;

— орієнтація управління закладом на розвиток;

— саморозвиток і зростання керівника як менеджера освіти;

— розвиток плюралізму в системі управління, терпимості до поглядів
інших;

— підвищення ролі самостійності і відповідальності суб’єктів управління;

— модернізація структури управління;

— реалізація нових технологій управління школою; однією з них і є
проектно-цільове управління.

На функціонування гімназії впливають також особливості територіального
розміщення гімназії, а саме:

— пристоличне місто (10 км);

— більшість жителів працюють у столиці держави;

— у місті недостатньо розвинена соціально-культурна сфера;

— недостатньо розвиненою є мережа освітніх закладів (гімназія – єдина в
районі);

— орієнтація учнів ЗНЗ на навчання у столичних навчальних закладах.

Актуальним є твердження, що випускник сучасної школи, щоб бути успішним
у житті, повинен уміти самостійно здобувати знання, критично та творчо
мислити, використовувати сучасні технології, працювати з інформацією
великого обсягу (знаходити, аналізувати й узагальнювати її, зіставляти з
аналогічним або альтернативними варіантами, робити аргументовані
висновки, виявляти і розв’язувати нові проблеми); бути комунікабельним,
уміти працювати в команді.

Водночас у сучасності наявні вагомі проблеми, що постають перед системою
загальної середньої освіти і визначені у Концепції загальної середньої
освіти (12-річна школа): несформованість у випускників достатньою мірою
життєвої компетентності, недостатні вміння учнів вільно використовувати
здобуті знання для розв’язання практичних завдань та аналізу
нестандартних ситуацій. Окрім цього, зміст шкільної освіти переобтяжений
надмірним фактологічним матеріалом, його склад і структура недостатньо
враховують необхідність диференціації навчання залежно від нахилів,
здібностей, життєвих планів школярів.

Соціальне замовлення суспільства сучасній школі полягає у необхідності
формування компетентної, творчої особистості, яка здатна до свідомого,
самостійного визначення мети своєї діяльності, до саморегуляції, до
життєвого проектування, що забезпечує досягнення цієї мети. Тому
надзвичайно важливою є така організація навчального процесу, яка
спрямована на розвиток індивідуальності учня на основі реалізації
особистісно орієнтованого підходу. Перехід до дванадцятирічної
середньої школи зумовлює потребу переведення різних типів навчальних
закладів із режиму функціонування у режим випереджувального розвитку,
який сприятиме становленню дитини як творця і проектувальника свого
життя, оволодінню нею життєвою компетентністю. Школа повинна виконувати
завдання суспільства; і лише та школа буде ефективною, яка максимально
повно враховуватиме запити суспільства, батьків, учнів.

gd§rS

у вигляді потреби школи як об’єкта управління визначається природою
цього об’єкта, його складом, структурою, цілями, його потенціалом у
досягненні цих цілей самостійно, режимом життєдіяльності (функціонування
або розвиток) тощо.

Актуальність проведеного дослідження з вивчення потреб клієнтів
викликане намаганням найбільш повного їх задоволення, орієнтацією на
високий рівень освітніх послуг, що надаються гімназією, орієнтацію на
здобуття статусу гімназії як освітнього і культурного осередку
територіальної громади, необхідністю визначення стратегічних цілей
розвитку навчального закладу.

Метою проведених досліджень було таке:

— установлення умов ефективного розвитку освітньої організації
(гімназії);

— виявлення потреб у певному спектрі освітніх послуг;

— виявлення очікувань клієнтів з надання якісної освіти;

— виявлення готовності педагогічного колективу працювати інноваційно,
особистісно орієнтовано, творчо.

Останнє із зазначеного розглянемо більш детально. Сутністю
організаційного розвитку є його гуманістична, а не функціональна
спрямованість, тобто орієнтація на людину, а не на досягнення
результату. Можна досягти засвоєння дитиною великої кількості знань, а
не сформувати в неї громадянську позицію, людяність, толерантність. Чи
будемо мати велику користь від цього?

Суттєвим, на наш погляд, є те, що спільна мета повинна не лише
усвідомлюватись всіма учасниками навчально-виховного процесу, а й
прийматися ними на емоційному рівні; вона повинна тісно узгоджуватися із
власними потребами та інтересами всіх клієнтів освітньої організації.

Завдання нашого дослідження полягають у такому:

— з’ясування потреб громади щодо місії гімназії як освітнього та
культурного осередку міста;

— вивчення можливостей (управлінських, педагогічних, методичних,
ресурсних) максимально повного задоволення потреб клієнтів гімназії;

— вивчення потреб гімназистів та їхніх батьків щодо спектра освітніх
послуг.

Важливу роль в організаційному розвитку гімназії відіграє психологічна
служба. Основними напрямами її діяльності із психологічного забезпечення
управління закладом є такі:

— психологічне обґрунтування стратегічних напрямів розвитку закладу
освіти;

— формування психологічної готовності працівників адміністрації до
управління;

— розв’язання актуальних проблем управління за допомогою проведення
круглих столів, індивідуальних консультацій, анкетувань, опитувань;

— проведення психодіагностичного обстеження членів колективу з метою
впровадження індивідуального стилю управлінської діяльності.

Методика організації досліджень. З метою виявлення запитів клієнтів
було проведено такі дослідження:

— анкетування батьків, діти яких навчаються в початковій, основній та
старшій школі (потреби і запити батьків дітей різного віку дещо
відрізняються);

— опитування громадськості міста (було проведене на міських заходах, що
проводяться в гімназії);

— засідання батьківської ради гімназії, проведення батьківських зборів у
класах, консультацій з батьківським активом;

— проведення анкетувань, вивчення та узагальнення думок батьків;

— моніторинг результатів проведеної діяльності.

Очікувані результати такої діяльності є такими:

— усвідомлення соціального замовлення батьків, міської громади щодо
якісних освітніх послуг та створення індивідуального освітньої
траєкторії кожного гімназиста;

— розроблення заходів для змін у навчально-виховному процесі з метою
задоволення потреб клієнтів (наприклад, запровадження мультипрофільного
навчання);

— введення додаткових занять відповідно до потреб учнів за рахунок
платних послуг (наприклад, курси з підготовки до зовнішнього незалежного
оцінювання).

Надавати якісні освітні послуги можливо лише за наявності відповідного
ресурсного забезпечення, складовими якого є такі чинники:

— кадрове забезпечення: висококваліфікований, творчий педагогічний
колектив;

— сучасна матеріально-технічна база;

— можливість забезпечувати навчально-виховний процес сучасними засобами
навчання.

Києво-Святошинська районна класична гімназія Київської області створена
в 1999 році. Через кілька років на базі гімназії було відкрито початкову
школу. Вивчення потреб клієнтів проводиться постійно і періодично,
оскільки в освіті відбуваються постійні зміни, залежно від вимог
сучасного суспільства. Гімназія була створена за ініціативи
педагогічного колективу, підтримки відповідних освітніх органів з метою
задоволення потреб батьківської громади м. Боярки, оскільки місто не
мало інноваційного закладу освіти нового типу для здібних та
обдарованих дітей.

Було визначено такі основні потреби клієнтів (батьків):

— якісна освіта;

— індивідуальний підхід до здібних і обдарованих дітей;

— наявність факультативів, курсів за вибором;

— невелика вартість навчання;

— зручний режим роботи, однозмінне навчання (третина дітей доїжджає з
інших навчальних закладів);

— наявність комфортних умов для навчання.

Потреби батьків вивчались методом анкетування, для цього було опитано
980 батьків.

Рис. 1. Результати опитування батьків щодо їх потреб у навчанні дітей

На основі аналізу зроблено висновок, що батьками визначено такі
проблеми:

— забезпечення високого рівня освіти;

— забезпечення індивідуального підходу до розвитку здібностей
особистості;

— формування ключових компетентностей у межах чинних програм та
навчальних планів, в яких не враховано специфіку конкретного навчального
закладу.

Провівши анкетування серед батьків дітей, що не відвідують дитячі садки,
було виявлено такі потреби: ранній розвиток, адаптація у дитячому
колективі та підготовка дітей дошкільного віку до школи.

Для задоволення зазначеного було створено Центр раннього розвитку дитини
“Орієнтир”.

У початковій школі також було проведено анкетування, в якому взяли
участь 370 батьків, за результатами якого визначено проблеми, що
турбують батьків, зокрема найвагомішими були такі: всебічний розвиток
особистості, якісна підготовка до навчання у наступних класах,
досягнення учнями високого рівня знань.

Для задоволення зазначеної потреби було створено мережу додаткових
обов’язкових занять, спрямованих на розвиток здібностей дітей молодшого
шкільного віку.

Таким чином, ураховуючи зазначене вище, вважаємо, що головна мета
діяльності гімназії полягає у такому:

— забезпечення реалізації права громадян на здобуття якісної повної
загальної середньої освіти;

— створення умов для виявлення і розвитку творчих здібностей і
обдарувань талановитої учнівської молоді, залучення її до
систематичної науково-дослідницької, пошукової, експериментальної
роботи; формування і розвиток соціально зрілої, життєво компетентної,
творчої особистості, яка має громадянську позицію, почуття національної
свідомості, здатна професійно самовизначитися.

Гімназія забезпечує випускникам класичну освіту, в основу якої
покладено гуманітарні предмети: мови (українська, англійська, німецька,
французька, італійська, латина), історію, основи філософії, етику,
естетику, психологію, риторику, античну, слов’янську та зарубіжну
літератури.

Додаткові платні послуги, які пропонуються у навчальному закладі, є
такими:

— поділ класів для вивчення різних предметів (на 2, 3 групи у процесі
вивчення фізики, хімії та інших предметів за бажанням батьків);

— введення додаткових годин (наприклад, українська мова, математика для
підготовки до ЗНО);

— введення авторських курсів (інформатики (з 5 класу), основ психології
(5-11 кл), риторики (10-11 кл) тощо);

— введення індивідуальних годин для індивідуальної роботи зі здібними та
обдарованими дітьми.

Напрямами задоволення потреб замовників визначено такі:

— активна громадська позиція, участь у громадському житті міста;

— виконання державного замовлення на освіту на високому рівні;

— надання додаткових освітніх послуг відповідно до потреб батьків;

— сприяння створенню дієвої моделі учнівського самоврядування для
задоволення потреб гімназистів.

Список використаних джерел

1. Єльникова Г. Теоретичні підходи до моделювання державно-громадського
управління // Директор школи. – 2003. – №№ 40, 41.

2. Гончаров М.А. Основы менеджмента в образовании: Учебное пособие. –
М.: КНОРУС, 2006.

3. Лікарчук І. Крок уперед чи тупцювання на місці // Світло. – 2002. – №
2.

4. Поташник М.М., Моисеев А.М. Управление современной школой (В вопросах
и ответах): Пособие для руководителей образовательных учреждений и
органов управления образованием. – М.: Новая школа, 1997.

5. Управление школой: Словарь-справочник руководителя образовательного
учреждения / Под. ред. А.М. Моисеева, А.А. Хвана. – М.: Педагогическое
общество России, 2005.

6. Хриков Є.М. Управління навчальним закладом: Навч. посіб. – К.:
Знання, 2006.

Похожие записи