.

Підготовка дитини до школи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
339 3087
Скачать документ

Реферат на тему:

Підготовка дитини до школи

Важливою віхою перебудови системи освіти в нашій країні став перехід до
систематичного навчання з 6-ти років. Як відомо, у розвитку дитини є
переломні етапи, коли відбувається суттєва перебудова всіх психологічних
функцій і виявляються нові можливості в активності головного мозку. Один
із таких етапів — це шестирічний вік, коли фізіологічні ресурси дитячого
організму різко збільшуються. Інтенсивно розвиваються всі фізіологічні
системи організму шестирічної дитини — серцево-судинна, дихальна,
опорно-рухова, ендокринна тощо. Найбільш виражена вікова динаміка
відбувається в нервовій системі і насамперед у головному мозку, його
морфології та фізіології. Усе це й визначає значною мірою ріст
психофізіологічних ресурсів дитини, даючи можливість реалізації складних
розумових дій.

Вирішення цієї проблеми було підготовлене теоретичними та практичними
пошуками вчених та вчителів ще у 70—80-ті роки XX століття, їх основний
висновок: 6-річний вік сенситивний до цілеспрямованого соціального й
розумового розвитку. Разом із тим, результати експериментального
навчання показали, що не можна механічно переносити досвід роботи з
7-річними першокласниками на 6-річних. Адже чим менший вік дитини, тим
більше значення мають для неї прожиті роки, місяці, за які вона швидко
поповнює свій індивідуальний досвід, зміцнює фізичне, психічне та
соціальне здоров’я.

Отже, систематичне навчання дітей з 6-ти років можливе, але за умови
його відповідної організації.

Воно має базуватися на індивідуальному підході до кожної дитини,
враховувати весь комплекс гігієнічних, психологічних і педагогічних
умов, необхідних для розвитку дітей цього віку. Це — нові програми,
підручники, дидактичні матеріали тощо. Це — підготовка педагогічних
кадрів, психологів, медичних працівників, батьків. Успішній адаптації
першокласника до школи сприяє правильна організація навчально-виховного
процесу:

Крім того, необхідно наголосити, що в правилах прийому дітей до школи
чітко визначені вікові межі — до першого класу зараховують лише тих,
кому до 1-го вересня вже виповнилося 6 років.

Щоб правильно підготувати 6-річну дитину до навчання, слід знати її
анатомо-фізіологічні та психологічні особливості. Від цього значною
мірою залежить характер психічних процесів, а також індивідуальні якості
дитини.

Упродовж 6—7-го років життя у дітей відбувається яскраво виражена
перебудова загального розвитку організму, тому цей процес ми називаємо
особливим і переломним. Збільшується фізична сила й витривалість
організму.

За фізичних навантажень посилення роботи серця, як і раніше, досягається
за рахунок підвищення частоти серцевих ударів.

Руки у шестирічок достатньо підготовлені для вимог навчальної
діяльності. Однак письмові вправи не повинні тривати більше ніж 10
хвилин.

Дуже чутливий до деформації хребет 6—7-х річних дітей. Найменші
порушення обмінних процесів у хрящовій тканині хребта призводять до
органічних змін, викликаючи такі захворювання, як сколіоз,
плоскостопість.

Скелетна мускулатура 6-річної дитини має слабко розвинені сухожилля,
м’язи живота не витримують великих напружень, тому дітям цього віку не
рекомендовано піднімати важке. А як часто першокласники несуть до школи
важкі портфелі, навантажені різними підручниками. Лікарі рекомендують
носити ранці за плечима.

Особливо знижена рухова активність дітей, які додатково займаються
музикою, іноземними мовами, навчаються в художніх студіях, сидять за
комп’ютером або увесь свій вільний час дивляться телевізор.

Обмеженість рухливості дуже негативно позначається на навчанні: розумова
працездатність різко знижується, пам’ять погіршується. Відомий педагог
К.Д.Ушинський зазначав: «Найважливішою умовою, яка підсилює роботу
пам’яті, є міцний стан нервів, для чого необхідні фізичні вправи…
Гімнастика, прогулянка на свіжому повітрі і взагалі все, що зміцнює
нерви, має велике значення для здоров’я пам’яті».

З можливістю, дитині треба більше бувати на вулиці, рухливі ігри слід
проводити на свіжому повітрі.

Дитина має багато рухатися не тільки в школі, а й удома. Це і ранкова
гімнастика, і рухливі перерви під час виконання домашніх завдань, і
рухливі ігри, заняття спортом, загальні сімейні захоплення, пов’язані з
різними фізичними навантаженнями: прогулянки на велосипедах, на лижах,
ковзанах, туристські походи й плавання влітку.

За час навчання у школі знижується і гострота зору дітей. Корисна
“зорова гімнастика”.

Слід використовувати для навчання, читання книги з великим шрифтом,
уникати перевтомлення. Особливо шкідливе тривале сидіння біля телевізора
та комп’ютера.

З початком навчання в школі різко збільшується потік інформації, яку
треба зрозуміти, усвідомити. У цьому основну роль відіграє розвиток
нервової системи дитини, і насамперед — розвиток головного мозку.

Щоб успішно розвивати довільну увагу молодшого школяра, треба уникати
одноманітної, нецікавої, незрозумілої, недоступної діяльності. Дорослим
не слід забувати, що неуважною дитина може бути через поганий стан
здоров’я, стомлюваність, хвилювання.

У першокласників швидко розвивається довготривала пам’ять. У дитини
цього віку гарно розвинена мимовільна пам’ять — вона добре пам’ятає все
яскраве, усе, що зацікавило, що вразило. Шкільні заняття, висока
пізнавальна мотивація сприяють розвитку довільної пам’яті.

Мовний розвиток дитини є основою засвоєння знань і спілкування з дітьми
та дорослими. У дошкільному віці дитина спілкувалась із вихователем,
однолітками в ігровій діяльності, і найбільший авторитет мали батьки.
Для молодших школярів найбільшим авторитетом стає вчитель.

Спілкування шестирічок з однолітками носить суперечливий характер. З
одного боку, вони сприймають своїх однолітків як активних співучасників
спільних колективних видів діяльності (навчання, гри). З другого — ще не
відчувають необхідності брати участь у спільній діяльності.

У дітей 6—7 років формується зорове й слухове сприймання. У цей період
удоконалюжється також фонематичний і музичний слух, чуття
ритму.”відтінки кольорів, виділяти звуки рідної мови, що

Під час переходу до шкільного віку у дітей помітні суттєві зміни в
характері та поведінці. Дитина починає маніжитись, капризувати. У
поведінці з’являється щось штучне й безглузде. Це — криза 6—7 років, або
криза безпосередності. Л.С.Виготський зазначав, що «найсуттєвішою рисою
кризи семи років можна було б назвати початок диференціації внутрішнього
й зовнішнього боку особистості дитини», тобто дитина починає
орієнтуватися в своїх почуттях і переживаннях, розуміти саму себе.

Готуючи шестирічок до школи, слід пам’ятати про те, що
морфофункціональні можливості організму шестирічних дітей,
незавершеність розвитку важливих для навчання систем (перш за все
центральної нервової системи, опорно-рухового апарату) визначають високу
чутливість організму до несприятливих умов, зовнішніх подразників. Атому
нехтування анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями дітей
призведе до ускладнення адаптації їх до школи. Основа адаптації дітей до
школи — це здоров’я на всіх рівнях (фізичному, психічному, соціальному й
духовному).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020