Перший урок «Сторінки книжок цікавих всіх нас доброго навчать»

Мета: Переконати дітей, що найбільший скарб, який вони можуть набути у
роки дитинства та юності – це знання. Розвивати пізнавальний інтерес,
навички читання, збагачувати словниковий запас учнів, розвивати логічне
мислення, культуру усного мовлення. Виховувати патріотичні почуття,
любов та повагу до книжок.

Обладнання: на дошці семипелюсткова квітка. Кожна пелюстка має свій
колір – кольори веселки. На кожній пелюсточці написані назви основних
навчальних предметів: математика, читання, рідна мова, Я і Україна,
музика, фізкультура, праця. До кожної пелюсточки із зворотної сторони
прикріплено цифри від 1 до 7, казкова порадниця – мудра Сова, плакат «1
Вересня».

Девіз уроку: Найцінніше багатство, яке набувається у роки дитинства та
юності, — це знання.

В.Сухомлинський

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина уроку

1. Оголошення теми та мети уроку

2. Слово вчителя

Рiдний, рiдна, рiдне — корiнь роду, народу. Рiдна мама, рiдний тато,
рiдна земля i рiдна Україна, рiдна мова, рiдна школа. Святi слова
тримають нас на свiтi i вчать любовi до берегiв, мiж якими з вiкiв у
вiки тече рiка нашого народу, нашої нацiї, нашої України! Школу, так,
саме школу, українцi поставили в один ряд з такими словами як мама,
Україна, мова. Ми, українцi, — нацiя, яка споконвiку прагне багато
знати. Ми вiдроджуємося, живемо, ростемо й дужчаємо, воскресаємо з
вiчностi. Школа плекає розум нацiї. Давнi i добрi традицiї шанобливого
ставлення до освiти живуть на теренах України.

Саме тому сьогодні найперші вірші звучать для тебе, рідна школо!

3. Виступи учнів

Доброго ранку, ліси і міста!

Доброго ранку, плането Земля!

Щастя й здоров’я всім людям бажаємо!

З радістю в школу до знань поспішаємо!

Школа, наша рідна мати,

Нам міцні знання дає.

Хочуть діти світ пізнати

І усе, що в світі є.

Вчення, наче сонце ясне,

Світлий промінець несе.

І життя стає прекрасне,

Якщо ти пізнаєш все.

Дай знання нам, школо-мати.

Хоч сьогодні ми малі,

Але хочемо ми знати

Про усе, що на Землі!

Про тварин і про рослини,

І про зорі, що вгорі.

Все цікаво для дитини.

Ми ж сьогодні – школярі.

Як хочеш більше знати,

То треба менше спати.

Бо як здобув освіту,

Побачиш більше світу.

Тож змолоду учися –

На все життя згодиться.

А школа – рідна мати –

Знання готова дати.

Ось сонечко розквітле.

Це сила знань, це світло.

Летять в усі кінці

Від нього промінці.

Вчитель: Стрічай, Україно, чарівне суцвіття

Дітей своїх рідних у школі.

Сміливо веди їх у тисячоліття

У щасті з любов’ю до волі.

4. Історична довідка

Прийшов Наум — пора братися за ум

Колись навчання у школi розпочиналось не у вереснi, а у груднi. Мiй
хрещений розповiв, як його вiдправляли до школи.

Напередоднi Наума, себто 13 грудня, батько перевiдав навчителя, а такими
здебiльшого були церковнi дячки, щоб той прийняв «сина в науку».
Домовилися i про оплату. Вона регулювалась умовою, визначеною звичаєвим
правом: за науку сина чи дочки потрiбно було забезпечити вчителя дровами
на зиму, обдарувати салом чи ковбасами на рiздвянi святки, допомагати в
роботах пiд час жнив.

Увечерi, як i годилося в таких випадках, прийшов хрещений батько з
букварем. Посеред хати поставили пiсну дiжу, прикриту кожухом. Взявши
ножицi i проказавши: «Батюшка Наум, виведи синка на ум»), зробив
пострижини. Волосся зiбрали в хустинку i поклали пiд подушку, бо
«Прийшов Наум, то пора братися за ум».

Допоки господиня поралася бiля печi, доварюючи пшонянку, крещений тим
бавом, присiвши на покутi, завчав з похресником кiлька лiтер. Нарештi
горщик з кашею присусiдився на столi. Це було за обов’язок почастувати
юного «кашоїда» (так називали першакiв, оскiльки в народi не випадково
казали про тих, хто не освоїв азiв: «Ти ще мало кашi з’їв»).

?

— бери все на ум» чи «Батько Наум наведе на ум». На цьому й розiйшлися.

Вранцi син з батьком йшли до церкви, де панотець читав над головою
Євангелiю. Коли поверталися додому, мати подавала на снiданок лише кашу.
Пiсля цього школяр ставав навколiшки, молився вголос, а ненька
благословляла його iконою. Потiм витягували посвячену вербову галузку, i
батько тричi символiчно стьобав нею сина, приказуючи: «Святою вербицею,
якою Христа зустрiчали, виряджаємо тебе, щоб тобi, синку, добре наука
давалася!».

Школярик брав у руки обгорнутий новим рушничком горщик з кашею, а батько
могорич, i вирушали до школи. Зайшовши спочатку до дякової свiтлицi,
уклiнно вiталися:

«Доброго дня, пане дяче! Оце i є мiй учень, казав батько, — то прошу
вас, аби ви навчали його ума-розуму!».

Доки старшi частувалися, майбутньому школяревi годилося стояти при
божницi, скоса поглядаючи на в’язанку рiзок, як про «Божу науку». Потiм
дяк улаштовував символiчний iспит i наостанок казав: «Якщо дiтлах буде
слухняним та чемним, то Наум поставить на ум. А коли нi — є для цього
допомiжний засiб», — i вказував пальцем на куток, де стояли рiзки.

На цьому й розходилися. Батько йшов до церкви, ставив свiчку перед
iконою покровителя, нашiптуючи: «Святому на пошану, а моєму синові на
розум».

— Тату, — звернувсь я до хрещеного, — я не хочу такої науки, коли в
кутку стоять рiзки.

— Та то чисто символiчно робили так, — усмiхаючись, вiдповiв хрещений. —
Вас, дiтей, треба якось i нацкати. Скажу тобi так: жодного разу нi мене,
нi моїх однокашникiв не стьобали вони. Але в церковно-приходнiй школi за
чотири роки ми здобували освiту, ака вартує вашим сьомим класам…

Нехай i вартує, подумав сам про себе, але й ми не ликом шитi. Ось тiльки
хотiлося б, аби навчальний рiк був коротшим. Але то вже не мого розуму
справа.

Василь Скуратівський

5. Слово вчителя

До нас на урок сьогодні завітала мудра лісова порадниця – Сова. Вона
приготувала для вас цікаві завдання. Номери цих завдань прикріплені на
зворотній стороні пелюсточок, а самі вони написані на дошці.

Зараз ми покрутимо нашу квіточку і верхня пелюсточка покаже, яке
завдання виконаємо першим, другим і т. п.

Завдання:

1. Прочитай прислів’я, поясни його:

ЗАОДНОГОВЧЕНОГОДАЮТЬДЕСЯТЬНЕВЧЕНИХ

2. З поданих літер склади назви шкільних речей:

ОВПКЕЛНФАІЦРЬИТГ

3. Загадки

1) Великий будинок у місці стоїть,

Та завжди, як вулик бджолиний, шумить.

Як чаша, він повний знаннями,

Ласкавий будинок цей з нами.

(Школа)

2) Хто мовчить, а всіх людей навчить?

(Книга)

3) Що знаходиться в середині школи?

(Буква О)

4) Які алфавіти складаються з шести літер?

(Азбука, абетка)

4. З’єднай слова по стрілочках, прочитай прислів’я.

Від науки

руки

міцніють

5. Склади і прочитай прислів’я. З’єднай частини прислів’я.

Книга твій друг завжди знадобиться.

Грамоти вчиться хто хоче все знати.

Добре того навчати без неї як без рук.

6. З розсипанки склади прислів’я.

1 4
3

Що те
сієш,

6 5 7
2

по й жнеш
по

ІІІ. Підсумок уроку

Похожие записи