.

Педагогічний аналіз і самоаналіз як умова розвитку професійної майстерності майбутніх фахівців (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
215 3921
Скачать документ

Реферат на тему:

Педагогічний аналіз і самоаналіз як умова розвитку професійної
майстерності майбутніх фахівців

Глибокі перетворення соціальної структури суспільства вимагають
адекватних конструктивних змін у галузі освіти. У Національній доктрині
розвитку освіти особливу увагу приділено підготовці нової генерації
педагогічних кадрів, підвищенню їхнього професійного та
загальнокультурного рівня. Виникає гостра необхідність у пошуку шляхів і
засобів активізації діяльності педагога, розвитку сучасного стилю
професійного мислення, вироблення потреби в самовдосконаленні.

Особливого значення в підготовці педагогічних кадрів у сучасних умовах
набуває поєднання фундаментальної освіти та глибокого опанування
наукових основ професійної діяльності з практичним її засвоєнням,
формуванням практичних умінь і навичок. Основна мета педагогічної
підготовки студентів – не суто теоретичні знання, а знання як інструмент
побудови педагогічної взаємодії в різних умовах реального
навчально-виховного процесу, який постійно змінюється. Тому, на наш
погляд, важливою умовою розвитку професійної майстерності майбутніх
фахівців дошкільної освіти є аналіз і самоаналіз педагогічної
діяльності.

Доцільність навчання педагогічному аналізу та самоаналізу як засобу
оптимізації педагогічного процесу доведена низкою праць вітчизняних та
зарубіжних науковців (Т.Д.Андронова, Ю.К.Бабанський, Н.В.Горбунова,
І.П.Жерносек, Д.Иорданова, Г.С.Комарова, Ю.О.Конаржевський, А.А.Орлов,
Л.Є.Плескач, Л.Г.Семушина, К.Д.Сергієва, Є.Старосцяк А.М.Трояк,
З.М.Шевченко, та ін.).

Педагогічна практика наполегливо вимагає розглядати вміння аналізувати
педагогічну діяльність як основне, яке забезпечує становлення
професійної майстерності педагога. Педагогічний аналіз і самоаналіз
допомагають своєчасно виявляти та усувати недоліки та помилки, правильно
оцінювати результати власної педагогічної діяльності. Здійснюючи аналіз
і самоаналіз, педагог повинен виявляти свою спроможність використовувати
на практиці теоретичні знання, самостійність у розгляді та оцінці
конкретних видів навчально-виховної роботи з дітьми. Таке поєднання
практики з теоретичним аналізом педагогічних явищ В.О.Сухомлинський
назвав вищим станом педагогічної творчості, а таку діяльність –
дослідницькою.

З метою формування в майбутніх спеціалістів дошкільних закладів системи
теоретичних знань та аналітичних умінь ми розробили спецкурс „Аналіз і
самоаналіз педагогічної діяльності як умова розвитку педагогічної
майстерності вихователя”.

Основні завдання спецкурсу ми визначили так:

озброєння студентів теоретичними знаннями про методологічну основу
педагогічного аналізу та самоаналізу, його функції, структуру, значення
в удосконаленні професійної майстерності;

засвоєння студентами основних видів і етапів аналізу та самоаналізу
педагогічної діяльності;

набуття студентами основних аналітичних умінь;

опанування студентами методів педагогічного аналізу та самоаналізу;

виховання у студентів пізнавальної активності, сумлінного становлення до
майбутньої професії.

Важливим принципом побудови програми спецкурсу є зв’язок теорії і
практики, який простежується в тому, що з одного боку, педагогічна
теорія виступає засобом пізнання та прогнозування педагогічної практики,
а з іншого – педагогічна практика є перевіркою правильності теоретичних
рішень. На весь спецкурс відводиться 34 години.

Роботу з формування у студентів умінь аналізу та самоаналізу
педагогічної діяльності будували в наступних напрямках:

формування цілісного уявлення про структуру педагогічної діяльності,
зміст професійних умінь, сутність аналізу й самоаналізу;

демонстрування способів виконання педагогічного аналізу;

удосконалення та закріплення аналітичних умінь у процесі самостійного
виконання завдань, (аналіз педагогічних ситуацій, розв’язання
педагогічних задач, розробка та аналіз конспектів занять, використання
варіативних творчих завдань та ін.);

практичне виконання дії аналізу та самоаналізу педагогічної діяльності
вихователя.

Програма спецкурсу передбачала лекцій (12 годин), проведення
семінарських (10 годин) і практичних занять (12 годин).

В лекціях розглядали теоретичні питання з проблеми (наприклад,
історичний огляд розвитку теорії педагогічного аналізу та самоаналізу,
педагогічний аналіз як функція управління освітніх закладів,
методологічна основа педагогічного аналізу та самоаналізу, педагогічна
діяльність як об’єкт аналізу та самоаналізу, види та стани педагогічного
аналізу та самоаналізу, основні аналітичні уміння).

Семінарські заняття мали логічне продовження лекцій. Це важлива форма
розвитку самостійності, творчої роботи студентів. На семінарських
заняттях ми мали можливість поглиблювати, розширювати та деталізувати
теоретичні положення, перевірити ефективність та якість їх засвоєння,
озброїти студентів деякими засобами формування вмінь аналізувати
педагогічну діяльність.

Практичні заняття були присвячені перегляду окремих видів педагогічної
діяльності вихователя та його аналізу. Така комплексна робота зі
студентами сприяла з одного боку, творчому усвідомленню педагогічної
теорії, а с другого – формуванню вмінь використовувати теоретичні знання
в своїй практичній діяльності. До кожного заняття пропонували список
науково-методичної літератури. До кожної теми був визначений перелік
основних понять (педагогічний аналіз, самоаналіз, функції управління,
педагогічна діяльність тощо) і конкретні вміння, які необхідно
сформувати (вміння спостерігати педагогічний процес, вміння виділяти в
педагогічному процесі елементи та аналізувати кожну з них окремо, вміння
вивчати особливість та діяльність дітей, вміння встановлювати
взаємозв’язок між елементами педагогічного процесу, вміння виявляти
причини успіху, або недоліків в роботі, вміння робити висновки стану
педагогічної діяльності).

Увесь навчальний процес ми будували на основі вільного обміну думками.
Саме це дає більш широку можливість студентам реалізувати право власної
думки. Альтернативність думок, їх обґрунтування давала змогу не лише
прийти до правильного рішення, а й сприяти формуванню самооцінки,
самовизначенню особистості.

Початкові спостереження показали, що більшість студентів недостатньо
вміють відокремити структурні елементи діяльності вихователя, їх
міркування носили в основному оцінний, а не аналітичний характер.

?

02”

$

?

MСкладність процесу використання теоретичних знань на практиці полягає в
тому, що педагогічна діяльність є досить багатогранною. Студентам часто
важливо самим побачити прояви педагогічних закономірностей в конкретних
ситуаціях. Тому важливого значення в „переведенні” педагогічної теорії в
інструмент практичної діяльності надавалося практичним заняттям.

Практичні заняття мали різноманітний характер: перегляд та аналіз
навчально-виховного процесу, завдання яких полягало в показі зразка
аналізу різних його елементів, або корекцію процесу формування
аналітичних умінь; в коментарій з основних напрямків роботи вихователя
під час спостереження – це допомагало вчити студентів бачити, помічати
різні прояви в поведінці дітей, в педагогічній діяльності вихователя.

Пізнання педагогічної діяльності починається з аналізу її елементів.
Елемент педагогічного аналізу та самоаналізу постає перед нами як
одиничне педагогічне явище, своєрідна „клітинка” педагогічного процесу.
В якості елемента аналізу та самоаналізу має виступати конкретна
педагогічна задача, окреме заняття та інші види діяльності. Аналіз
заняття є початковим елементом в системі педагогічного аналізу. Саме
тому він став головною ланкою нашої роботи. Оскільки заняття являє собою
цілісну систему, його компонента взаємопов’язані через відношення
(синтез) їх один з одним. Таким чином, аналіз заняття можна представити
у формі „аналіз через синтез”. На це важливо звернути увагу тому, що
саме в міру того, як педагог розкриває систему зв’язків та відношень, в
яких знаходиться об’єкт аналізу, він починає помічати, відкривати та
аналізувати нові, ще невідомі ознаки цього об’єкту, і навпаки, доки
педагог не почне сам розкривати систему таких зв’язків, він не звертає
ніякої уваги на нове, не помічає якісних змін в педагогічному процесі.

Основу аналізу складають слідуючи операції:

структурне роздроблення та виділення основних компонентів діяльності,
явища, або ситуації;

установлення взаємозв’язків між структурними елементами;

виявлення причинно-наслідкових залежностей умов, методів та результатів
роботи;

аргументування висновків.

Це можна наочно показати у вигляді основного алгоритму педагогічного
аналізу.

Під час аналізу педагогічного процесу в дошкільному закладі та аналізу
розгорнутих конспектів навчально-виховних заходів, які проводили
студенти, ми спостерігали стереотипні підходи. Причина такого явища, на
наш погляд, – в недостатньому розвитку творчого мислення, з одного боку,
а з другого – потреба в самоосвіті. З метою формування у студентів
потреби в педагогічній самоосвіті, у розвитку творчих здібностей ми
використовували активні методи навчання, таки як моделювання типових
ситуацій, варіативні творчі завдання, порівняльній аналіз тощо.
Наприклад, практичне заняття з теми: „Рішення виховних завдань в процесі
навчально-виховної роботи з дітьми” проводили таким чином:
1.Організували колективний перегляд заняття. 2.Провели аналіз заняття.
Кожний студент самостійно аналізував один із аспектів заняття (на
вибір): „як вихователь використовує виховні можливості навчального
матеріалу?”; „які колективні форми організації діяльності дітей
використовувалися на занятті та яка їх ефективність?”; „який виховний
вплив на дітей здійснювали використані методи навчання?”; „яке значення
мав стиль відношень вихователя та дітей на занятті?” та інші. Така
робота, з використанням варіативних завдань, забезпечувала активізацію
мислення студентів.

Ефективність навчання майбутніх фахівців аналізу та самоаналізу
педагогічної діяльності, на нашу думку, досягається в процесі роз’язання
завдань, які беруться з практики навчання та виховання дітей. Під час
семінарських та практичних занять ми використовували педагогічні
ситуації різного типу: ситуація-ілюстрація, ситуація-оцінка,
ситуація-вправа, ситуація-проблема. Так, ситуація ілюстрація дозволяла
на конкретному прикладі з педагогічної практики показати послідовність
дій вихователя в тій чи іншій обстановці; ситуація-оцінка – оцінити їх
правильність та цілеспрямованість; ситуація-вправа передбачала вивчення
студентами основних нормативних документів, знання яких дозволяє знайти
педагогічне рішення. Найбільш складною є ситуація-проблема. Студенти в
процесі аналізу ситуації даного типу повинні були чітко сформулювати
проблемне завдання, що з неї випливає, знайти шляхи його розв’язання
оцінити ефективність різних шляхів, які ведуть до мети, зробити більш
вдалий аргументований вибір.

Таким чином, система роботи в процесі спецкурсу позитивно позначилась на
теоретичних знаннях та аналітичних уміннях майбутніх фахівців дошкільних
закладів. Як результат ми спостерігали, що понад 70% студентів мають
хороші теоретичні психолого-педагогічні знання з даної проблеми; вміють
аналізувати педагогічні ситуації; критично виконувати дії щодо аналізу
та самоаналізу педагогічної діяльності; спостерігати, видокремлювати
головне, встановлювати причини педагогічних явищ, давати їм об’єктивну
оцінку, робити висновки. Також змінилося їх ставлення до самоосвіти як
до необхідної умови піднесення рівня професійної кваліфікації, зріс
інтерес до науково-методичних проблем, пов’язаних з аналітичною
діяльністю, підвищилась активність в обговоренні питань з проблем
педагогічного аналізу та самоаналізу.

Отже, навчання майбутніх фахівців аналізувати педагогічну діяльність має
розглядатися як важлива умова розвитку професійної майстерності.

ЛІТЕРАТУРА

Андрієвська В., Чмуж Г. Готуємо нового вихователя дошкільного закладу
// Дошкільне виховання. – 1994. – №8.

Андронова Т.Д. Место умения анализировать педагогические явления в
профессионально-педагогической структуре учителя // Формирование
личности учителя в системе высшего педагогического образования. Сб.
науч. трудов / Под. ред В.А. Сластенина. – М., 1980. – С.34-39.

Бондар В.І. Теоретичні основи і технологія педагогічного аналізу:
управлінський аспект. – К., 1996. – 67с.

Кульневич С.В., Ланоценина Г.П. Анализ современного урока. – Ростов –
п/д: ТЦ „Учитель”, 2001. – 176с.

Поздняк Л. Подготовка специалиста дошкольного воспитания. // Дошкольное
воспитание. – 1997. – №11.

Урунтаева Г. Обучение студентов психологическому анализу. // Дошкольное
воспитание. – 1998. – №9.

Троян А.Н. Функция педагогического анализа в управлении работой
дошкольного учреждения. Дис… канд. пед. наук. – М., 1984. – 173с.

1. Педагогічний процес.

2. Результати педагогічної діяльності.

3. Установлення причинного взаємозв’язку елементів процесу та його
результатів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020