Педагогічна освіта і потреби сучасної української школи: роль
педагогічної освіти у поширенні педагогічних інновацій
Мовна ситуація в Україні значною мірою залежить від вивчення української
мови як базової дисципліни в загальноосвітній школі. Нові мотиви
опанування державної мови вимагають оновлення методики викладання
української мови, диференційованого підходу до визначення мінімальних,
достатніх і спеціальних ґрунтовних знань та умінь з української мови
педагогічних працівників.
Сучасна педагогічна освіта не зовсім задовольняє потребам сучасної школи
у поширенні педагогічних інновацій зокрема тому, що на всіх її рівнях
педагогічний працівник не отримує своєчасної інформації про інновації,
найсучасніші науково-методичні розробки. Тому й зміст освіти у вищих
педагогічних навчальних закладах не встигає своєчасно поповнюватись
інформацією про педагогічні інновації.
Сьогодні важливого значення набуває створення керівникам вищих
педагогічних навчальних закладах відповідних умов для поширення
інформації про педагогічні інновації:
– організаційних умов, що забезпечуються розробкою та запровадженням
спецкурсів у вищих педагогічних навчальних закладах, проведенням
методичних семінарів, тренінгів у навчальних закладах, подальшим
поширенням інноваційної освітньої діяльності, спрямуванням інвестицій на
потреби її забезпечення, підтримкою інноваційних освітніх проектів,
заохоченням педагогів-новаторів, обдарованих студентів;
– педагогічних умов, що забезпечуються розробкові впровадженням моделі
підготовки педагогів до розробки та застосування інноваційних
технологій;
– психологічних умов, що забезпечуються формуванням у вищих педагогічних
навчальних закладах та закладах післядипломної освіти, через засоби
масової інформації “інноваційної культури” та “інноваційного потенціалу”
працівників системи освіти, їх готовності до інноваційної діяльності.
Стратегія сучасної школи в Україні визначається в розвитку і
саморозвитку особистості вчителя, здатного не тільки обслуговувати
наявні педагогічні і соціальні технології, але й виходити за межі
нормативної діяльності, здійснювати інноваційні процеси, процеси
творчості у широкому смислі. Ця стратегія втілюється у спрямованості
змісту і форм освітнього процесу школи на пріоритет
особистісно-зорієнтованих технологій педагогічної освіти.
Перспективним шляхом реформування педагогічної освіти є впровадження
інноваційних рефлексивно-предметних ігрових технологій, що обумовлені:
– необхідністю застосування системно-діяльнісного підходу;
O
отребами здійснення особистісно-зорієнтованого навчання у всіх ланках
освітньої системи, заміни малоефективних вербальних способів передачі
знань розвивальним навчанням;
– можливістю експертного проектування технологічного ланцюга процедур,
методів, організаційних форм взаємодії учителя й учня, що забезпечує
гарантовані результати навчання.
Ефективність особистісно-зорієнтованих педагогічних технологій суттєво
залежить від того, наскільки повно реалізовані інтереси особистості, як
враховані її професійно-психологічні особливості, які перспективи їх
розвитку. Звідси пріоритет розвивального навчання на противагу
інформаційному, спрямованість на розвиток школярів в сучасній
початковій школі множинності суб’єктивних картин світу на відміну від
однозначних “програмних” уявлень, діагностика особистісного розвитку,
ситуаційне проектування, смисло-пошуковий діалог, включення навчальних
задач у контекст життєвих проблем.
Вивчення досвіду вищої педагогічної школи в Україні дозволяє виділити
ряд тенденцій розвитку педагогічних технологій і зростання
діагностичності, соціально-ігрової контексності, діалогічності,
моделювання професійних ситуацій, модульності, суб’єктності, підвищення
ролі творчої індивідуальності педагога. У навчально-виховному процесі
повинні ефективно використовуватися:
– насамперед, технології розвивального навчання, а також
– технології, що забезпечують інтеграцію предметних знань й умінь з
різних видів діяльності;
– ігрові технології, що формують уміння розв’язувати творчі завдання на
основі вибору альтернативних варіантів;
– тренінгові технології, спрямовані на розвиток творчого мислення,
комунікативної, психологічної компетентності;
– інформаційні технології тощо.
В результаті вивчення особливостей творчого використання інноваційних
технологій у навчальних закладах викристалізувалися ключові ідеї
підготовки учнів:
1. Навчання є ефективним, якщо учні розв’язують реальні практичні
завдання і з цією метою освоюють нові технології.
2. З іншого боку, підхід до розвивального навчання сприяє мотивації і
підвищує якість засвоєння нових знань.
3. Розвивальне навчання – це завжди розвиток учня, зміна його поглядів,
установок, цінностей, норм. В системі інноваційного навчання на перший
план виходить особистісний потенціал учня, його здатність бути суб’єктом
інноваційної діяльності. Педагогічна освіта розглядається не лише як
присвоєння нових знань, цілей, цінностей, особистісних смислів, але й як
розкриття сутнісних сил особистості кожної дитини, яка навчається в
сучасній початковій школі.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
