РЕФЕРАТ
на тему:
“Педагогічна деонтологія”
ПЛАН
Висвітлення поняття “деонтологія” як розділу етики.
Моральний обов’язок – одна з- моральних вимог.
Почуття обов’язку у молодших школярів.
Деонтологія (від грецької належне вчення) – розділ етики, що розглядає
проблеми обов’язку, сферу належного (того, що повинно бути), всі форми
моральних вимог та їхнє співвідношення. Термін запровадив 1834 І.Бентам,
який вживав його для позначення теорії моральності в цілому.
Наскільки важливою для людської моральності є позитивна ціннісна
орієнтація на благо добра. Однак важливо й те, що в суспільному житті
людей, у вирі випадковостей, внутрішніх і зовнішніх колізій, часом і
трагічних конфліктів, з котрими стикається людина у своєму
безпосередньому існуванні, така позитивна ціннісна орієнтація не може
бути збережена без елементу самопримусу, обов’язковості, вольового
зусилля, що якраз і втілюється в уявленні про належне.
Можна чудово усвідомлювати, що чомусь, чого тепер немає, належить бути,
що якісь зміни конче потрібні – і водночас самому нічого не робити.
Так, обов’язок вояка вимагає в разі крайньої потреби вбити ворога,
тимчасом як моральний обов’язок виходить із категоричної заборони: “не
вбий”, Не слід заплющувати очі, що людське життя відкрите для подібних
конфліктів: саме тому дотримання морального обов’язку здатне переростати
у справжній відповідальний вчинок, засвідчувати індивідуальність і силу
волі людини, її здатність ризикувати заради власних переконань.
Існують гіпотетичні форми веління – це такі, що вказують на необхідність
якоїсь дії, якогось учинку як засобу для досягнення певної мети. Так,
скажімо, студент має прочитати певну книжку, аби вдосконалити свої
знання з певної дисципліни чи просто скласти залік. Або: якщо ми хочемо
бути сильними й здоровими, ми маємо займатися фізичними вправами і т.д.
Серед молодших школярів є невелика група дітей (~ у 4-5 класі), які
майже ніколи не можуть самостійно виконати навчальне завдання. Причини
тут різні: незрілість дитини, слабка підготовка, глибока занедбаність.
Навчання молодших школярів полівмотиване, тобто дитиною керують,
залежало від ситуації, різні мотиви. Мотиви учіння молодших школярів:
почуття обов’язку; бажання заслужити похвалу вчителя, страх перед
покаранням, звичка виконувати вимогу доросли і ін.
Організація навчання, тобто зовнішні умови, опосередковано впливають на
мотивацію учіння, яка є глибоко індивідуальною і не може бути негайним
наслідком ізольованого використання навіть дуже ефективного засобу.
У навч. д-сті для самостійного досягнення результату потрібна
особливість зосередженість розуміння вольових зусиль. Це відбувається,
коли діяльність учня цілеспрямована, коли він усвідомлює і “приймає”
мету, а не йде лише у “фарватері цілі яку намічає вчитель”.
ЛІТЕРАТУРА:
Віктор Малахів // Етика.// Київ. “Либідь” 2000.
Історія Дошкільної педагогіки. Хрестоматія. // Сім’я виховання дітей.//
“Вища школа”. Київ. 1974.
О.Я. Савченко.// Дидактика початкової школи.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
