Сценарій родинного свята
«Ой роде наш красний, роде наш прекрасний»
Мета: Ознайомити вихованців з оберегами української родини. Пробуджувати
пізнавальні інтереси до історії свого родоводу, української нації, її
культури і побуту.
Виховувати глибокі почуття любові до батьків, свого роду, почуття пошани
до їхньої праці, гордості за майстерність родичів, близьких. Сприяти
розвиткові творчих здібностей дітей, бажанню примножувати родинні
традиції, берегти свою національну культуру.
Обладнання: 1. Предмети побуту та обереги справжньої української
сім’ї.
2. Вишивані рушники, які привезли батьки дітей.
3. Плакати “Прислів’я про родину”, “Родове дерево”.
4. Грамзаписи українських пісень.
Свято проводиться в актовому залі.
Хід свята
Вчитель.
Добрий день, шановно родино! Я сказала так, бо думаю, що сьогоднішнє
свято – це ще одна сходинка до нашого зближення, до родинного єднання “в
сім’ї вольній, новій”. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій
чудовій, багатій, мальовничій землі, на нашій Україні. Тут жили наші
прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає
сивої дивнини. І де б ми не були, відчуваємо поклик рідної землі.
Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо Вас до нашої господи на хліб та
сіль, на слово щире, на бесіду мудрі, на свято родини.
(Звучить пісня “Ласкаво просимо”).
Вчитель. На нашому святі присутні дирекція школи, вчителі молодших
класів, вихователі і батьки наших учнів.
Всіх вас вітають вихованці:
Гостей дорогих
Ми вітаєм щиро,
Стрічаємо хлібом,
Любов’ю і миром!
Для людей відкрита
Хата наша біла,
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла.
Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щирі.
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.
(Учениця вручає на вишиваному рушнику хліб-сіль директору школи).
Вчитель.
Шановна родино! Ми сьогодні зібралися для того, щоб провести родинне
свято “Українському роду нема переводу”. Діти, наше завдання з вами
вивчати, шанувати свій народ, його мову, землю, бо ми частинка всього
близького і рідного.
В цьому навчальному році ми почали з вами проводити заняття з
народознавства (знання про народ, його мову, звичаї обряди, фольклор).
Ми вже вивчали прислів’я, загадки, пісні, казки. А зараз прошу вас,
діти, пригадати прислів’я про родину. (“Яке дерево, такі в нього й
квіточки, які батьки, такі їхні діточки”, “Який кущ, така й калина, яка
мама, така й дитина”, “Яка хата, такий тин, який батько, такий син”).
Діти, коли ви були зовсім маленькими, ваші мами наспівували вам
колискові пісні. Хто з вас може пригадати колискову пісню?
(Родина – група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших
близьких рідних, які живуть разом).
Прошу поглянути на родове дерево: коріння – прародичі, стовбур і товсті
гілки – дідусі, бабусі, тонкі гілки – батьки, ми – це листочки.
Хто з вас може розмістити свій родовід на родовідному дереві? Зараз
рідко в яких сім’ях можна побачити на стіні фотографії дідуся, бабусі. І
тому не дивно, що дуже мало серед вихованців є таких, хто знає ким були
дідусь, бабуся, яке ремесло любили, знали.
(Діти називають поіменно діда, бабу).
Слухаємо вірш про родовід:
Який великий світ увесь –
Ти поглядом окинь…
Один мій дід з Розтік,
А другий із Ріжка.
Той, що кремезний – дід Юрко,
А той стрункий – Іван.
А де почавсь твій рід? Звідкіль?
З яких часів, сторіч?
З яких доріг, земель, світів –
Все знати мусиш ти…
І про дідів і про батьків –
Вони твої світи.
Які слова у тебе є
І де твій дім, сім’я…
Найкраще – з міст і сіл – твоє,
Як з юних літ ім’я.
Вчитель.
Ue
o
l
n
?
Ae
AE
O
U
Ue
TH
e
? Ue
tO
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
