Останній дзвоник

Свято відбувається на подвір’ї школи. Звучать мелодії пісень про школу,
вальси. Учні шику.ться покласно. Поруч – вчителі, батьки, гості.

Перший ведучий

  Розтанула зоря досвітня,

  Росою вкрилися поля.

  Ласкава, щедра і привітна

  Лежить навкіл твоя земля.

Другий ведучий

  Вона тобі не пошкодує

  Свого добра, свого тепла.

  І щедро хлібом нагодує,

  Води хлюпне із джерела.

Перший ведучий

  Для тебе цвітом зарясніє,

  Птахами виповнить ліси,

  Вбере долини й полонини

  У квіти дивної краси.

Другий ведучий

  Твоя це Мати – Україна,

  Твій дім з малих дитячих літ.

  Звідсіль дороги і стежини

  Тобі лежать в широкий світ.

Перший ведучий

  Яскріш засяяло сонце навкруги,

  Із квітів килими зіткались пишні.

  В зелені трави одяглись луги,

  В садах розквітли яблуні і вишні.

Другий ведучий

  Це травень завітав у рідний край,

  Радіють і дорослі, і малята.

  

Останній дзвоник нині в нас – 

  Щасливе і сумне водночас свято. 

Перший ведучий

  У вікні над гілкою золотою бджілкою

  Ранок забринів.

  В небі сонце жмуриться,

  Гомонить на вулицях рідних Дігтярів.

Другий ведучий

  У пташинім гомоні

  Крізь ранкові промені

  В нашому дворі

  Гості вже збираються

  Всюди усміхаються

  Линуть школярі.

 Під мелодію пісні «Куда уходит детство” першокласники заводять
випускників. Одинядцятикласники стають перед учнями, гостями.

 Лине мелодія пісні «Голубой вагон”. Виїжджає «Поїзд дитинства”.

1. Поїзд радісно гуде. 

  Травень поїзда веде.

  Через гори, через доли

  Поспішає він до школи.

  2. З країни Каруселії,

  Весняної, веселої.

  Подзенькуючи в дзвоники,

  Примчавсь дитинства поїзд ваш.

  3. Мчаться в поїзді тому

  Золоті хвилинки,

  Бо із них складається

  Все наше дитинство.

  4. Одинадцять літ назад

  І ви в ранковий час

  В юрбі ровесників малих

  Прийшли у 1 клас.

  5. Веселим сміхом зустрічав вас ранок.

  Усміхнених дівчаток і хлоп’ят.

  А вчителька найперша, найдорожча.

  Вас завела колись у 1 клас.

  6. У просторій нашій школі

  Рідній, світлій, дорогій

  Було обов’язкыв доволі,

  Але був і час для мрій.

  7. Після всіх завдань уроків

  На подвір’ї на широкім

  Граємось, пісень співаєм – 

  Непомітно час минає.

  8. Від зорі і до зорі

  Поспішали школярі

  Гарні, як ніколи.

  До своєї школи.

  9. Усього багато в школі

  Було цікавого для вас

  То ж приходьте ви частіше

  В рідну школу, в рідний клас.

  10. Як непомітно час минає,

  Дитинства поїзд від’їжджає.

  Та світлі дні у нашій школі

  Ви не забудете ніколи.

 Поїзд від’їжджає під мелодію «Голубой вагон”

 Слово надається директорові школи, гостям

 Виходять учні першого класу

  1. А чим же місяць травень

  Поміж братами славен?

  2. Іде і весело співа,

  Дощами землю полива,

  Святковими піснями

  І громом над полями

  Не з лійки-поливайки,

  А з грозової хмарки.

  3. Ще з неба сяє сонце привітне,

  Біля хати яблуня квітне,

  Бджіл вона приваблює цвітом –

  Вродять щедро яблука літом.

  4. Ми за цей навчальний рік

  Всі постаршали на рік.

  Добре всі старались,

  Знань нових набрались.

  5. Обладнали клумби в школі,

  Де сама трава росла,

  Щоб завжди буяли квіти – 

  Мов веселочка цвіла.

  6. Будуть айстри і жоржини

  Біля школи у дворі.

  Доглядатимуть їх влітку

  Квітколюби-школярі.

  7. Як прийшла до нас уквітчана весна,

  Посадили ми берізки край вікна.

  Будуть ці берізки підростать

  Холодочком нас від сонця закривать.

  8. Треба вам випробування ще прийнять.

  Будете екзамени складать.

  А через канікули дзвінок

  В школу не покличе на урок.

  

9. А у нас попереду – канікули!

  Сумувати буде – ніколи!

 Діти піднімають вгору картки з літерами і складають слово «КАНІКУЛИ”

Перший ведучий

  Хвилюються мами:

  Вже виросли діти,

  Ще мить – й розлетяться вони.

  За доньку, за сина

  Завжди у чеканні

  Завжди у тривозі вони.

 Пісня «Коли співає мама навесні”

Випускниця 

2

4

j

l

?

 

O

O

&

(

h

j

°

?

?

o

4

l

 

O

(

???????¤?¤?$??????o!?(

j

?

o

???????¤?¤?$??????o!?  Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту.

  Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.

  Нічого не треба, нічого не хочу від світу

  Лишень аби мати на білому світі була

  З-за гір віє вітер, в степах повмирали морози,

  Шумлять осокори, весняно зітхають гаї,

  А мати рідненька стоїть на високім порозі

  Та й думає мати: «Як маються діти мої”.

  А діти світами, а діти у веснах та в зимах,

  Приїдуть і скажуть: «Нам двері, матусю, втворіть”.

  І доти всі діти живуть по світах молодими,

  Допоки чекають, допоки живі матері.

 Випускники вручають квіти мамам

Слова випускників

  1. Травень весняний святковий

  Бродить у шелесті трав,

  Нині із рідною школою

  Час розлучатись настав.

  

2. Що нас чека за порогами?

  Мрій не спинити політ.

  Іти нам своїми дорогами

  І відкривати цей світ.

  3. Школо, рідна! Де юність чудова

  Пролітала в навчанні й труді

  Та де ми не будем, тебе не забудем.

  З тобою ми, рідна, завжди.

  4. Село моє: луги, ліси довкола.

  І річечки розливи навесні.

  В селі моїм до болю рідна школа

  Книжки і парти, друзі й вчителі.

  5. Тут вперше я відчув, як серце стука.

  І мить оту до наших днів зберіг,

  Коли до класу, ніби в храм науки

  Переступив я з трепетом поріг.

  6. До зору все було таке незвичне.

  Новенька парта, дошка на стіні,

  А вчительки усміхнене обличчя

  Здалося найпривітнішим мені.

  7. А літери у зошиті тонкому,

  Що написав було, як промінці.

  Щасливим біг із школи я додому,

  Букварика тримаючи в руці.

  8. Сьогодні ж на святі зібрались востаннє.

  Як швидко навчальні роки пропливли

  Настала хвилина сумна розставання

  Із школою, де ми щасливі були.

 Звучить пісня «Журавлиная песня”

  9. Якою стежкою ти йшла до нас,

  Найперша, наймиліша, найдорожча.

  Минає час і змінює на час.

  Але ми пам’ятаєм слово кожне.

  Лиш дотик рук і відчуття тепла

  Не вивітрить буденщина сувора,

  Та ту дорогу, котра вела

  За складом склад, від слова – і до слова.

  Жаль, не розтане іней сивини.

  Під травневим променем погожим

  І беремо ми часточку вини

  У кожній долі і у серці кожнім.

  10. Ми збережемо, ми не забудем завіта

  Ті найдорожчі, вами нам дані колись,

  Вчителько, вчителько, ми твої вічнії діти.

  Рідная школо, в серці навіки лишись.

  11. Кожне деревце, кожну стежину до школи,

  Перші уроки, читанки слово просте.

  Ми не забудем, ми вже не зрадим ніколи.

  Наша любов в серці навіки вросте.

  12. Зійдем, як рожі, ми із любові і ласки.

  Вчителю рідний, квіти сьогодні прийми

  Йдемо в життя ми з мрії дитячої, казки

  Вірте, що виростем всі ми людьми.

 Випускники дарують квіти вчителям.

 Одинадцикласниці співають пісню із кінофільма «Прощайте, голуби”, а
хлопці випускають в небо голубів

Перший ведучий

  Летіть, мов голуби, від хати

  У незатьмарену блакить.

  У школі вчили вас літати,

  А доля падати навчить.

Другий ведучий

  Нехай для вас життя по вінця

  Печалі в чашу налива.

  Не проміняйте на червінці

  Звитяжні мрії і слова.

Перший ведучий

  Нехай не знатимете броду

  В дорозі вічній до краси.

  Та всю жагу і міць, і вроду

  Народу в дружбу принесіть.

Другий ведучий

  Нехай простелиться стежина

  В краї, де дивна дивина.

  Та пам’ятайте: Україна,

  Як рідна матінка, одна.

Першокласник

  Запишались школярі

  В дивному чеканні

  Скоро дзвоник продзвенить

  Рік кінчивсь навчання.

Першокласниця

  Ну от і все. Свято урочисте скінчиться зараз

  І останній раз дзвінкова пісня радісна і чиста 

  До глибини душі стривожить вас.

 Випускники з першокласницею дзвонять, під музику першокласники виводять
випускників з лінійки

Похожие записи