Реферат на тему:
Особові імена як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших
школярів
Найбільшу кількість власних назв, що зустрічаються учням початкових
класів у процесі вивчення рідної мови, становлять імена. Вони залишаться
для дітей німими, непривабливими, нецікавими словами, якщо вчитель не
розкриє учням їхнього дивовижного внутрішнього змісту, викликавши
зацікавленість ними як мовним явищем.
Доцільною буде коротка розповідь учителя про історію виникнення імен,
зокрема – слов’янських і власне українських [див. Мовчун А. Що в імені
твоїм? // Початкова школа. – 1998. – № 6. – С. 18-20].
На нашу думку, дітям буде цікаво дізнатися, що Андрій означає „мужній,
хоробрий”, Артем – „здоровий, свіжий”, Галина – „ніжна, тиха”, Геннадій
– „благородний”, Микола –„переможець”, Олександр – „мужній, заступник”,
Тарас – „бунтар, неспокійний”, Тетяна – „володарка”, Наталка – „рідна”,
Юрій – “хлібороб”.
Гордість за своє ім’я викличе в дітей ознайомлення з їхніми тезками,
вчинки яких прославили їх на увесь світ. Доречним буде зауваження, що
тільки від власника імені залежить, щоб його ім’я звучало гарно, тому що
звеличують його гарні справи.
Як підготовка до ведення школярами пошукової роботи, пропонується
завдання розповісти про батьків, родичів, знайомих, що мають ім’я, про
яке йде мова (де вони працюють, чим займаються тощо).
$
0
j
t
c
®
O
a
>
??,?одовжували життя імені в колі родини і одночасно вшановували старших
членів сім’ї.
Для вироблення орфографічних навичок (написання імен з великої літери)
можна порівняти загальні назви (апелятиви) та власні (оніми). Якщо
апелятив „хлопчик” співвідноситься з усіма учнями, то онім „Мишко” буде
стосуватися лише того з них, до кого звертається вчитель. Саме з поваги
до імені, яке вирізняє людину з-поміж інших, ми і пишемо його з великої
літери.
Згодом школярам можна запропонувати для додаткового ознайомлення книги
Івана Глинського „Твоє ім’я – твій друг” та Євгенії Чак „З біографії
слова”, в яких наявна детальніша інформація про власні особові назви.
Цей матеріал дуже цікавий і може з успіхом використовуватись учителем з
метою активізації пізнавальної активності школярів.
Реалізації навчальної і пізнавальної мети також сприятимуть запитання:
Чому саме так назвали хлопчика чи дівчинку? А яке ім’я більше пасує цій
дівчинці? Як по-іншому можна назвати Олену? Як дома до тебе звертаються
батьки? Звичайно, заінтригують дітей і такі запитання: Що означає твоє
ім’я? Звідки воно до нас прийшло?
Виконуючи таку роботу, вчитель поступово вводить дітей в різноманітний і
цікавий світ імені людини, ознайомлює з різними формами його
використання, вчить поважати інших, бачити за ім’ям людину. Для дітей
ім’я буде вже не просто словом, а своєрідною істотою, яка може бути
доброю, сильною, мужньою і мудрою, хороброю і приємною.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
