Реферат на тему:
Особливості організації навчального процесу на основі інформаційних
технологій
Сьогодні обґрунтована необхідність якісних змін у галузі фізичної
культури і спорту на основі сучасних інформаційних підходів
(Шкребтій Ю. М., 2004; Свистельник І. Р., 2007). Перспективним напрямком
має стати розробка національної системи інформаційного електронного
навчально-наукового простору (Єрмаков.С., 2005, 2006). При цьому
важливим є покращення інформаційного забезпечення вищої фізкультурної
освіти шляхом удосконалення форм подання інформації щоб забезпечити
інформаційні запити (Ашанін В. С., 2004; Блещунова К. М., 1999; Наумова
Н. І., 2000; Огірко І. В., 2000; Шандригось В. І., 2002 та ін.).
Однак у вказаних дослідженнях недостатньо розкрито аспекти організації
інформаційного забезпечення щодо побудови навчальної діяльності в
інформаційному середовищі. Невизначеність наукового підходу до
організації інформаційного забезпечення вищої фізкультурної освіти,
відсутність відповіді на те, яким чином слід відбирати знання, яку роль
у їх засвоєнні можуть зіграти інформаційні технології, і зумовлює
актуальність дослідження.
З метою розуміння та оцінки ступеня ефективності застосування комп’ютера
в навчальному процесі, а також оцінки студентами тієї ролі, яку
відіграють комп’ютерні програми навчального призначення в оптимізації їх
навчально-пізнавальної діяльності, студентам ХДАФК було запропоновано
оцінити та виразити своє ставлення до наступного:
– як часто викладачі використовують комп’ютерні програми для самостійної
роботи;
– які моделі навчання набули найбільше поширення (демонстраційна модель;
програмоване навчання; інформаційно-довідкова модель; модель
дослідження; модель імітації);
– який ступінь оптимальності моделі (дозволяє зберегти час, сили і в той
же час сприяє ефективному засвоєнню матеріалу);
– яким програмам ви віддаєте перевагу (навчальним, контролюючим,
навчально-контролюючим).
Дослідно-експериментальна робота була пов’язана з такими методами
науково-педагогічного дослідження як спостереження, анкетування,
інтерв’ювання, незалежні характеристики, вивчення продуктів діяльності
(випускні кваліфікаційні роботи, комп’ютерні програми, методичні
розробки).
Попередній якісний аналіз результатів дозволив зробити наступні
висновки. Частина студентів (67%) вважає, що викладачі повинні частіше,
оперативніше застосовувати комп’ютерні програми. При цьому
наголошувалося, що в результаті підвищення ролі самостійності зростає їх
відповідальність, серйозніше ставлення до майбутньої професійної
кар’єри.
?
gd©Iu
Значна частина опитаних (73%) вважає, що найчастіше викладачі
застосовують демонстраційну модель навчання, на другому місці –
інформаційно-довідкова модель; на третьому місці – модель імітації.
Високо оцінюючи ступінь оптимальності навчальної моделі, студенти в той
же час відзначають, що не всі викладачі можуть методично грамотно
використовувати комп’ютерні програми.
Найбільшу перевагу студенти віддали навчально-контролюючим програмам
(65%), іншим, відповідно, 23 і 12%.
Дослідження показало, що методично грамотне використання комп’ютерних
програм надає можливість викладачам зберігати і розвивати методичний
досвід, накопичений у дидактичних середовищах. В той же час самостійна
робота, організована в інформаційному середовищі, дозволить значно
підвищити активність навчальної діяльності.
Мотиваційну готовність до розробки ЕНМК ми визначали по характеру
відповідей на питання [3].
Висновки.
На підставі проведених досліджень можна зробити такі висновки:
1. Створення системи дистанційного навчання – тривалий і трудомісткий
процес: треба підготувати відповідне комп’ютерне обладнання, програмне
забезпечення, електронний дидактичний матеріал, підготувати викладачів
для роботи в новому навчальному середовищі тощо. Ось чому важливе
значення у навчальному процесі має самостійна робота з
навчально-контролюючими програмами.
2. Є всі підстави стверджувати, що з використанням засобів інформатики
можна викладати практично всі навчальні дисципліни і предмети.
Інформатика дозволить вирішувати проблеми “що, де, коли”, тобто можна
отримати відповіді на запитання: які є інформаційні ресурси, де вони
знаходяться і в якій послідовності, коли до них можливий доступ.
3. Розуміння й оцінка ступеня ефективності застосування комп’ютера в
навчальному процесі та оцінки студентами тієї ролі, яку відіграють
комп’ютерні програми навчального призначення в оптимізації їх
навчально-пізнавальної діяльності, дозволяють стверджувати, що в даному
разі відбувається не ускладнення способу комунікації студента з
середовищем навчання, а спрощення. Студент гранично спрощує мову
спілкування з середовищем навчання і як наслідок на перше місце виходить
мова предметної області.
Отже, перспективи, як це видно з викладеного, майже безмежні.
Література.
Брановский Ю. С. Информатика и информационные технологии обучения в
учебном плане факультета педагогики и психологии педагогических вузов:
метод. реком. – Ставрополь, 1993. – 132 с.
Практикум по психологии профессиональной школы / Под ред. Э.Ф. Зеера. –
Свердловск, 1990. – 117 с., с. 62-64.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter