Реферат на тему:

Особливості мотивації навчальної діяльності підлітків на уроках історії

Навчання історії, як і будь-якого іншого шкільного предмету, тісно
пов’язане з проблемою пізнавальної активності учнів. У зв’язку зі
змінами, які відбуваються в сучасному суспільстві: пріоритетів,
цінностей, переконань підростаючої людини – це питання стало вельми
актуальним і особливого гостро відчувається при роботі з учнями
підліткового віку.

У психологічній літературі, зокрема в роботах Л.Божовича, Л.Виготського,
С.Григоряна, В.Крутецького, досить докладно описані різноманітні й часто
суперечливі характеристики цього віку, зокрема особливості, формування й
розвиток яких безпосередньо пов’язані з навчанням у школі [2; 4; 7; 8].
Для підлітків характерні зміни як у біологічному, так і у соціальному
плані. У цьому віці часто можна спостерігати зниження успішності та
втрату інтересу до навчання. Виникає протиріччя: підліток не знаходить
застосування своїм можливостям, які виросли тоді коли він досяг найбільш
сприятливого віку для формування інтересу до знань, прагнення пізнати
навколишній світ, відповідального ставлення до навчання, почуття
обов’язку. Дані спеціальних спостережень С.Григоряна, В.Моргун,
А.Маркової свідчать про те, що безпосередньою причиною неуспішності
певної частини учнів середнього шкільного віку, та, як наслідок, відмови
від відвідування школи є переважно слабкість мотивації їх навчальної
діяльності [4; 6; 9]. Від мотивів навчання залежить те, якою мірою
підліток виступає в ньому як суб’єкт, як переживає свої удачі та
невдачі, мобілізує свої сили для досягнення успіхів у навчанні, і як
останнє сприяє формуванню в учня духовних запитів та потреб [8].

Для виявлення основних мотивів навчання учнів історії в школі ми
з’ясували, яке місце посідає історія в переліку навчальних предметів.
Для цього учням міських та сільських шкіл м. Бердянська та Бердянського
району було запропоновано розподілити навчальні предмети за ступенем їх
значущості для школярів. Г.Щукіна, проводячи таке дослідження у 1960-х
роках, виявила, що історія посідала третє місце після математики та
літератури. За даними К.Баханова (дослідження проводилось наприкінці
1990-х рр.), історія також посідала третє місце, але після фізкультури
та математики [1].

Наше опитування дало дещо інші результати. Перше місце в учнів сьомих
класів міських шкіл посіла математика. Учні пояснили це тим що вона
спонукає до мислення й навчання взагалі, учні сільських шкіл надали
перевагу фізкультурі, аргументуючи свій вибір тим, що немає домашнього
завдання. Друге місце в учнів міських шкіл посіла географія, оскільки
вона захоплююча, дає можливість багато дізнатися про інші країни, у
сільських учнів – алгебра – тому що цікава та подобається як викладає
вчитель. На третьому місці учні міських шкіл назвали українську
літературу. Аргумент на користь цього предмету найчастіше був таким:
“дуже цікава”, а сільські учні назвали образотворче мистецтво
аргументуючи це найчастіше відсутністю домашнього завдання та можливістю
самовираження. Четверте місце учні як сільських, так і міських шкіл
віддали історії, вказуючи на те, що на цих уроках багато ігор та
кросвордів (міські учні), а також на уроках багато читають та працюють з
картами (сільські учні). По-іншому відповіли учні восьмих класів. На
перше місце школярі як міських, так і сільських шкіл поставили
фізкультуру – можна показати себе, немає домашніх завдань. На другому
місці в учнів міських шкіл опинилася українська література – цікаво на
уроці, подобається читати гарні твори, у сільських школярів друге місце
посідає біологія, вони пояснюють це тим, що вона цікава. На третьому
місці учні міських шкіл назвали історію України – дізнаємось про минуле
своєї країни та подобається як викладає вчитель, сільські учні називають
англійську мову та алгебру. Четверте місце в учнів міських шкіл посіла
всесвітня історія – є можливість для висловлювання власних думок,
вчитель розуміє та підтримує учнів, серед учнів сільських шкіл історія
посідає останні місця в загальному переліку навчальних предметів.

Отже, дослідження свідчить, що протягом останнього десятиріччя
пріоритети школярів змінилися. Історія вже менше цікавить учнів, проте
вони почали диференціювати курси Всесвітньої історії та історії України.

На питання: “Що Вам подобається на уроці історії?” – учні 7 класів
переважно відповіли: 1) історія просто цікавий навчальний предмет (учні
сільських і міських шкіл); 2) подобається як викладає вчитель (міські
учні), історія необхідна для майбутньої професії та вступу до ВНЗ
(сільські учні); 3) на уроках історії є можливість висловлювати власну
думку.

Учні 8 класів на це ж питання відповіли: 1) подобається, як розповідає
вчитель про історичне минуле (учні міських шкіл), просто цікаво вивчати
історію (учні сільських шкіл); 2) є можливість висловлювати власну думку
(міські учні), цікаві окремі факти (сільські учні); 3) подобається
отримувати гарні бали та пізнавати минуле (учні міських шкіл), на уроці
є можливість висловлювати власну думку (учні сільських шкіл).

Отже, відповідаючи на запропоноване запитання, учні сільських та міських
шкіл висловились майже однаково: історія цікава, та під час уроків є
можливість висловлювати власну думку.

У 2005 р. ми запропонували вчителям історії міста Бердянська та
Бердянського району відповісти на це питання: “Чому урок історії
цікавить ваших учнів?” Отримані результати були такими: 1) 93% вчителів
відповіли, що на уроці є можливість для самовираження, висловлення
власної думки; 2) 79% зазначили, що історія цікава сама по собі; 3) 67%
підкреслили, що урок історії розвиває логіку та мислення. Отже, вчителі
та учні визначили такі основні мотиви вивчення історії:
1) позиційно-оціночні соціальні мотиви (можливість для самовираження,
висловлення власної думки); 2) пізнавальні мотиви (історія цікава за
своїм змістом); 3) соціальні мотиви співробітництва та спілкування
(позитивна психологічна атмосфера на уроці).

Для того щоб виявити негативні чинники, які знижують мотивацію учнів під
час вивчення історії ми запропонували школярам таблицю, де необхідно
було знаком “+” позначити твердження, які характеризують їх ставлення до
предмету та дописати ті, яких немає (таблиця № 1).

Таблиця №1

Ставлення до предмету історія учнів 7-8 класів М. Бердянська (у %)

з/п Подобається вивчати історію, тому що Повністю погоджуюсь Частково
погоджуюсь Не погоджуюсь Заперечую Не подобається вивчати історію, тому
що Повністю погоджуюсь Частково погоджуюсь Не погоджуюсь Заперечую

1 Історія цікава 96

79 4

11 —

2 —

— Історія не цікава —

— 1

5 —

33 99

62

2 Подобається, як викладає вчитель 52

31 8

27 —

— —

%`;d;¦;¬;?;¶;1/4;A;Ae;E;I;HJLJPJTJXJ^JdJjJpJrJvJ?J®JoeooooooooeTHooooooo
UoIo

Не подобається, як викладає вчитель 3

4 8

6 47

64 42

22

3 Історію треба знати всім 85

86 11

11 4

6 —

— Історію не треба знати всім —

— 4

12 —

18 —

4 Історія потрібна для майбутньої професії 4

8 6

12 47

32 —

8 Історія не потрібна для майбутньої професії 48

24 42

6 10

12 —

3

5 Історія легко засвоюється 20

15 36

21 18

16 1

3 Історія важко засвоюється 18

12 52

11 7

32 —

6 Історія спонукає мислити 50

52 47

44 3

4 —

— Історія не спонукає мислити 11

8 39

28 47

54 3

9

7 Історія вважається престижним предметом 27

18 33

22 15

24 7

— Історія не вважається престижним предметом 50

18 23

36 27

18 —

8 Історія вимагає допитливості, кмітливості 25

22 15

23 47

36 —

— Історія не вимагає допитливості, кмітливості 26

14 54

21 30

42 —

7

9 Історія потребує терпіння 15

10 15

12 44

34 —

— Історія не потребує терпіння 22

14 36

32 34

42 —

10 Історія мене захоплює 42

34 38

27 11

14 9

9 Історія не захоплює 6

13 36

28 40

34 3

8

11 Друзі цікавляться цим предметом 15

11 8

10 48

19 —

— Друзі не цікавляться цим предметом 75

12 10

2 15

10 —

12 Цікаві окремі факти 50

54 20

22 7

8 8

3 Не цікаві окремі факти 23

24 7

11 56

48 —

13 Батьки вважають, що цей предмет важливий 60

52 26

27 14

21 —

— Батьки не вважають, що цей предмет важливий 40

34 24

22 36

44 —

14 У мене добрі стосунки з вчителем 36

34 44

40 16

23 4

3 У мене погані стосунки з вчителем 2

— 3

4 60

62 20

24

15 Вчитель часто мене хвалить 8

9 27

26 34

37 8 Вчитель рідко мене хвалить 14

14 26

23 3

18 —

16 Вчитель цікаво викладає 30

29 40

42 7

12 3

— Вчитель не цікаво викладає 6

2 17

14 18

24 8

10

17 Я отримую задоволення при вивченні історії 20

16 20

24 17

21 —

4 Я не отримує задоволення при вивчені історії 11

14 38

26 15

18 —

18 Знання з історії необхідні для вступу в інститут 14

8 36

24 46

58 —

— Знання з історії не потрібні для вступу в інститут 20

18 25

26 9

4 7

19 Історія сприяє розвитку культури взагалі 60

72 36

34 13

4 —

— Історія не сприяє розвитку культури взагалі 18

8 22

12 46

62 —

20 Знання з історії розширюють кругозір 56

62 21

31 11

7 4 Знання з історії не розширюють кругозір 15

8 15

9 48

59 12

10

21 Під час уроку є можливість для висловлення своєї думки 50

44 25

37 20

19 —

— Немає можливості для висловлення своєї думки 8

8 7

12 50

48 —

1, 2, 3 – відповіді учнів 7-х класів.

1, 2, 3 – відповіді учнів 8-х класів.

Отримані дані підтвердили попередні результати: серед чинників, які
спонукають вивчати історію, учні сьомих класів назвали: історія цікава,
історію треба знати всім, і під час уроків історії є можливість для
висловлення власної думки. Серед факторів, які знижують зацікавленість
історією як навчальним предметом, учні визначили такі: 1) 90% – історія
не потрібна для майбутньої професії (міські учні) та історія важко
засвоюється або не подобається як викладає вчитель – 36% учнів сільських
шкіл; 2) 85% – друзі не цікавляться цим предметом (міські учні) та не
цікаві окремі факти – 18% учнів сільських шкіл; 3) 70% (міські учні) –
історія важко засвоюється та друзі не цікавляться цим предметом – 15%
учнів сільських шкіл.

Учні восьмих класів зазначили, що вивчають історію тому, що: історію
треба знати всім, подобається як викладає вчитель та історія сприяє
загальному розвитку людини. Міським школярам не подобається вивчати
історію, тому що: 1) 30% – історія не потрібна для майбутньої професії;
2) 23% – історія важко засвоюється; 3)14% – друзі не цікавляться цим
предметом.

Учням восьмих класів сільських шкіл не подобається вивчати історію, тому
що: 1) 42% – не подобається як викладає вчитель; 2) 28% – не цікаві
окремі факти; 3) 9% – знання з історії не розширюють кругозір.

Дані дослідження показують, що при визначенні негативних чинників, які
знижують зацікавленість вивчення історії в школі, підлітки знову
визначають соціальні мотиви, які в даному випадку не реалізовані (90%
семикласників і 30% восьмикласників зазначили, що історія не потрібна
для майбутньої професії; у 70% семикласників і 12% восьмикласників друзі
не цікавляться цим предметом). Отже, у сучасних учнів 7-8 класів досить
важливе місце посідають соціальні мотиви. Один зі шляхів їх стимулювання
вбачається в застосуванні нових методів навчання: дискусійних [3].
Використання їх на уроках історії допомагає учням проявити себе,
показати свої здібності, таланти. Цікава діяльність у процесі дискусії
викликає у школярів бажання не просто копіювати, повторювати сказане
вчителем, а вносити в діяльність елементи творчості, використовуючи
набуті раніше знання, доводити розпочату до кінця справу самостійно, без
сторонньої допомоги. Дискусії вміло спрямовують розумову активність
школярів, їх готовність переборювати труднощі при розв’язанні складних
завдань, заохочують ініціативність учнів, розвивають їх творчу
активність. Крім того надають можливість поспілкуватись з однолітками,
вислухати те, що думають інші, продемонструвати свої думки та знання,
але в менш напруженій для школярів атмосфері.

Таким чином, дискусійні методи не тільки розвивають здібності учнів, але
й упливають на ставлення до школи, допомагають досягти кращих
результатів за допомогою збільшення мотивації, яка лежить в основі
продуктивного вчення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баханов К.О. Методичний посібник з історії України. 7клас. Традиції
та інновації у навчанні історії в школі. – К.: Генеза, 2001. – 296 с.

2. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избранные
психологические труды / Под ред. Д.И.Фельдштейна. – М. – Воронеж:

3. Вєнцева Н.О. Дискусійні методи на уроках всесвітньої історії: 7-8
класи / Передмова К.О.Баханова. – Х.: Вид. група “Основа”, 2006. – 160
с.

4. Взаимосвязь обучения, воспитания и развития в юношеском возрасте: Сб.
статей. – Л.: Изд. Ленинрадского ун-та, 1967. – 104 с.

5. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр. соч. в 6 т. – М.: Педагогика,
1982. – Т.2. – 504 с.

6. Григорян С.Т. Проблема мотивации учения школьников в советской
психологии. – М.: Из-во Моск. пед. ин-та, 1985. – 115 с.

7. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. – М.:
Просвещение, 1976. – 303 с.

8. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М.:
Знание, 1983. – 95 с.

9. Моргун В.Ф. Психологические проблемы мотивации учения // Вопросы
психологи. – 1976. – №6. – С. 54-68.

Похожие записи