Реферат на тему:

Особливості методико-математичної підготовки майбутнього вчителя
початкової школи в умовах запровадження Болонської конвенції

Жити в Європі з декількома системами вищої освіти уже неможливо і
неперспективно для європейських країн, в тому числі і для України.
Зміцнюючи Зону європейської вищої освіти за нашої активної участі ми
маємо потужно розвивати національну систему вищої освіти.

Щоб досягти в найближчий перспективі значного прориву в цьому напрямі
необхідно враховувати особливості вітчизняної професійної освіти, та
зокрема, методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової
школи.

Окреслимо основні особливості методико-математичної підготовки
майбутнього вчителя початкової школи.

1. Методологічним підґрунтям інноваційних змін у методико-математичній
професійній підготовці є її спрямованість на компетентнісний підхід.

В професійній освіті перехід до компетентнісного підходу має стати новим
концептуальним орієнтиром. За одностайною думкою науковців і практиків
впровадження компетентнісного підходу означає переорієнтацію з процесу
на результат освіти у діяльнісному вимірі, розгляд цього результату з
погляду затребуваності в суспільстві, забезпечення спроможності
випускника ВНЗ відповідати новим запитам ринку, мати відповідний
потенціал для практичного вирішення життєвих проблем, пошуку свого „я” в
професії, в соціальній структурі.

Крім того, реалізація компетентнісного підходу в змісті професійної
освіти дозволяє здобути випускнику якості, які сприяють його
інтегруванню у широкий світовий соціокультурний простір. На думку Н.М.
Бібік, до таких слід віднести: усвідомлення багатозначності позицій і
поглядів на те чи інше явище; урахування плюсів і мінусів, щодо
будь-якої діяльності; установка на співробітництво і діалог; уміння
користуватися інформацією; навчання співробітництву і діалогу на рівні
взаємодії окремих людей, носіїв різних поглядів і культур [1,25].

2.Нова система підготовки майбутнього вчителя початкової школи висуває
особливі вимоги до особистості сучасного викладача

На сучасному етапі розвитку освіти доцільно зосередити увагу на таких
професійно-значущих якостях викладача, як гуманістична спрямованість у
відношеннях зі студентами, глибокі знання свого предмета, та суміжних
дисциплін, потужний науковий потенціал, методична гнучкість і
відповідальна особистісна позиція.

3.Задача викладання у вищій школі – не натаскування студентів на
викладання освітньої галузі „Математика” в початковій школі, а
підведення їх до глибокого розуміння того, що математична освіта є не
лише частиною науки математики, а й феноменом загальнолюдської
культури. Вона є відбиттям історії розвитку людської думки. Саме тому
математична освіта завжди відігравала важливу роль у культурному
розвитку людини. При цьому можливості математичної освіти далеко
виходять за межі власне математичних предметів. Людьми, які в школі не
навчилися мистецтву доказу, не здатні відрізнити правильне міркування
від неправильного – легко маніпулювати. І тому, низька математична
культура в XXІ-му столітті може стати серйозною перешкодою не тільки на
шляху розвитку країни, а й у досягненні успіху в житті, значно обмежити
свободу особистості. І навпаки, гарна математична освіта, математична
культура можуть захистити від численних небезпек, підвищити шанси на
самореалізацію.

4. Чим точніше педагогічна освіта буде реагувати на інноваційні процеси
в початковій школі, тим більше передумов для піднесення її якості. Серед
основних досягнень початкової школи слід назвати ті, які необхідно
впроваджувати в практику методико-математичної підготовки майбутнього
вчителя початкової школи, а саме:

гуманізацію освіти та її особистісно-розвивальний характер;

запровадження компетентнісного підходу у визначенні навчальних досягнень
учнів;

варіативність різних підходів до досягнення результатів;

спрямованість діяльності вчителя на організацію моніторингового
дослідження якості навчальних досягнень у початковій школі.

З метою розв’язання зазначених проблем, на нашу думку, в першу чергу
необхідно передбачити в програмі курсу „Методика викладання математики в
початковій школі” вивчення окремих модулей, які будуть пов’язані з
методикою вивчення саме цих питання. Потім викладач, який організує
методико-математичну підготовку має змістовно наповнити ці модулі,
користуючись наробками вчених, які працюють в галузі шкільної початкової
освіти. Так, вже на сьогодні чимало матеріалів з проблеми
моніторингового дослідження якості навчальних досягнень у початковій
школі та особливостей впровадження компетентнісного підходу опубліковано
в журналі „Початкова школа”. Крім того, в практику вузівського
викладання має увійти два проекти [2], [3].

5. Традиційно методико-математична підготовка майбутнього вчителя
завершувалась вивченням курсу „Методика викладання математики в
початковій школі”. У зв’язку з переходом на ступеневу систему освіти, що
безперечно наближає нас до Європейського освітнього простору поглибити
теоретичну і практичну методико-математичну підготовку дозволяє новий
навчальний курс „Сучасні навчальні технології в методиці викладання
освітньої галузі „Математика ”.

Впровадження цих навчальних курсів має на меті посилення
практико-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя початкової школи.
Основне призначення практико-орієнтованої освіти під час вивчення курсів
„Методика викладання математики в початковій школі” та „Сучасні
навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі „Математика”
навчити студентів розв’язувати творчі навчально-професійні задачі.
Тематика таких навчально-професійних задач має спрямовуватися не тільки
в межах традиційного вивчення методико-математичних дисциплін, а й
враховувати особливості, які характерні для сучасного етапу розвитку
науки.

Отже, методико-математична підготовка в умовах запровадження Болонської
конвенції передбачає посилення її практичної спрямованості та надання
такому процесу системного і цілісного характеру. Крім того, в сучасних
умовах модернізації педагогічної освіти необхідно домогтися гармонізації
особистісної і професійної складових методико-математичної підготовки
майбутніх вчителів. Термінове розв’язання зазначених проблем
дозволить національній системі вищої освіти наблизитися до Європейського
освітнього простору.

Бібік Н.М. Компетентнісний підхід до презентації освітніх результатів.
Школа першого ступеня: теорія і практика: Збірник наукових праць
Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені
Григорія Сковороди. – Переяслав-Хмельницький – 2004 — Вип. 10. –
С.18-26.

Компетентнісний підхід у сучасні й освіті: світовий досвід та українські
перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.
Овчарук. – К.: „К.І.С.”, 2004. – 112 с.

Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи /
За заг. ред. О.І. Локшиної – К.: К.І.С, 2004,- 128с.

Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В., Крамущенко,
І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А. Зязюна. — 2-ге вид., допов. і
переробл. – К.: Вища шк.., 2004. – 422 с.

Савченко О.Я. Інваріантна компонента у підготовці вчителя початкових
класів. Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції: 1-2 квітня
2004 р./ Укл. Л.Л.Макаренко, М.С. Севастюк, О.П. Симоненко. – К.: НПУ
імені М.П.Драгоманова, 2004. – С. 3 – 7.

Похожие записи