Шинкаренко Галина Григорівна,

вихователь Степанецького

дошкільного навчального закладу

«Білочка» Канівського району

Особливості креативного розвитку дошкільників

Базова програма розвитку дошкільника «Я у Світі» в перше в освітньому
просторі України заявила креативність як одну з пріоритетних ліній
розвитку дошкільника. Розвиток креативності як здатності до творчості
набуває сьогодні великої значущості.

Суспільство на сучасному етапі потребує творчих, всебічно розвинених
особистостей. Як виховати особистість? І яку саме особистість слід
виховувати? Напевне, таку, яка б поважала інших, уміла співпрацювати,
доводити власну думку не ображаючи інших. Ми повинні допомогти кожній
дитині вдосконалювати свої здібності, розвиватися як особистість,
впроваджувати індивідуальний підхід до кожного вихованця. Потрібно щоб
дитина відчувала себе самодостатньою, впевненою та вільною. Ми повинні
дати дітям можливість розвиватися за своїми природними нахилами, а не
нав’язувати свої бажання та стандарти.

Творча дитина створює навколо себе клімат відкритості, доброзичливості,
можливість прояву спонтанних і вільних схильностей і поривів. Чим вищий
рівень розвитку особистості, тим м’якша дитина в поводженні з іншими.
Особливе значення має вміння поставити себе на місце іншого.
Креативність тут допомагає проникнути в переживання іншої людини.

Створіть сприятливу атмосферу для розвитку творчого мислення в дітей! І
пам’ятайте головне, про почуття психологічної захищеності у них.
Критичні зауваження на адресу дітей і спроби окремих дорослих створити в
них відчуття, що пропозиції дитини нерозумні й навіть не заслуговують на
увагу, є найкоротшим шляхом придушення творчих можливостей маленької
людини. Якщо перші спроби дитини самостійно мислити не знаходять
підтримки серед оточуючих, викликають сміх, то в неї з’являється страх
виявитися «білою вороною». Занадто великі вимоги до дитини призводять до
побоювання не відповідати очікуванням оточуючих. Щоб дитина виявляла
творчу активність слід на сам перед з довірою поставитись до її
природної схильності діяти на власний розсуд, сприймати життєві
враження, покладаючись на власний досвід. Дитина боїться випробувати
свої сили, ризикнути, експериментувати, жити повноцінним життям. Вона
боїться успіху, тому що за її досвідом успіх приречений до провалу,
оскільки тут свій згубний вплив здійснює низька самооцінка. Кожна
спроба, що вимагатиме оригінального підходу, творчості та самовпливу,
супроводжуватиметься синдромом тривожності й вини. Із розвитком
здібності творчо мислити й творити дитина все більше набуває вміння
вміло поводити себе з оточуючими, створюючи навколо себе атмосферу
комфорту й можливості для вільного вияву особистості, адже творчість —
найвища із людських функцій, яка ґрунтується на свободі волі й уяви.
Необхідно спонукати в дітях радість відкриття нового. Формувати у них
здатність комбінувати, перегруповувати, розглядати щось із різних точок
зору, прилучатись до простих дослідів.

Дозволяйте дітям реалізовувати закладену в них програму саморозвитку і
задовольняти потребу пізнання ефективним та доступним для них способом —
шляхом самостійного дослідження світу.

Ми в своїй роботі використовуємо 4 етапи проведення досліду :

І етап – підготовка до експериментально — дослідницької діяльності має
бути спрямована на виявлення знань дітей про певні об’єкти і створення
атмосфери зацікавленості. Цьому сприятимуть поставлені запитання.

ІІ етап — початок досліду. Він розпочинається із висування припущень.
Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати припущення у
вигляді певних висвітлювань. Якщо вони будуть правильними вихователеві
необхідно підтвердити це дослідом. Неправильні припущення слід
спростовувати.

ІІІ етап — перебіг досліду та подальший обмін думками.

ІV етап – заключний на ньому відбувається обговорення результатів
досліду. Робляться певні висновки, тобто початкові припущення
підтверджуються або спростовуються.

Виявлення знань, зацікавленість

N P 8

gd¤B–

hE%

,Питання треба формулювати так, щоб на них можна було відповісти
однозначно, конкретно Сюрпризні моменти, проблемна ситуація, ігри ТРВЗ,
мотивація

Висування припущення

Мозковий штурм і систематизація інформації в проблемній області Навідні
питання і асоціативні методи

Нескладні досліди проводимо під час занять, екскурсій в природу,
прогулянок, цільових прогулянок та праці в природі з метою закріплення,
узагальнення та систематизації знань дітей.

Наприклад досліди з водою :

Яка вода на смак?

В одному стакані звичайна вода, а в другому – гранатовий сік.

Як на вашу думку, яка вода на смак ? Діти пробують воду звичайну і
гранатовий сік. Порівнюють. Вода смаку не має.

а) А як зробити воду солодкою? Пропонуємо дітям добавити у воду цукор,
розмішати і попробувати.

б) Що потрібно додати у воду щоб отримати солону воду?

в) Ну а як же перетворити звичайну воду у кислу ?

Підводимо дітей до висновку, що звичайна вода смаку не має, її смак
залежить від того, що ми в неї додаємо.

Якого кольору вода?

В одному стакані молоко, в іншому прозора вода.

Давайте вкинемо в стакан предмети. Як ви думаєте, в якому з них предмети
буде видно?

Вода безбарвна, не має кольору, прозора. Молоко біле, тому предметів в
ньому не видно.

На вашу думку, як зробити воду різного кольору?

Колір води залежить від кольору барвника.

Реалізація досвіду творчості передбачає створення педагогом
різноманітних умов, які поєднують принципи індивідуальності й
варіативності. Наприклад, до вже традиційних куточків із сенсорного та
фізичного розвитку треба додати іще кілька куточків. Це можуть бути
куточки куди малеча може приносити свої улюблені іграшки з дому, від
яких у неї з’являється хороший настрій. За пензлі і олівці дитина може
взятись за власним бажанням, поки інші граються чи ознайомлюються з
новою художньою книжкою.

Виховуючи в дітей здатність до креативності необхідно використовувати
різного роду запитання, які сприяють концентрації уваги дітей : Хто?, Що
?, Як ти збираєшся діяти?, Чому і навіщо? Комбінування запитань дає
велику кількість інформації. Час від часу необхідно дітям читати вірші,
оповідання для стимулювання проявів творчої уяви, фантазії. Ось кілька з
них :

Чапля

Цілий вечір чапля

по болоті чапа.

Вибира на плаття

білого латаття.

Вибрати не просто

для такого зросту.

Хто, скажіть, пошиє

комір на цю шию?

Дивна річ

Мило зелене, мило червоне,

жовте і синє мов ніч.

А коли миюсь –

руки біліють

ось яка дивна річ.

Чому ?

Трамвай
доганяє трамвая.

Здається, що ось- ось штовхне.

Але
чому трамвай трамвая

Ніколи
не пережене?

Ведмедик на полюсі

Білий ведмедик

не любить меду.

Білий ведмедик

його не бажає –

не привереда.

Просто на полюсі

меду не має.

Сонце прокидається –

Промінчик умивається.

Квітка прокидається

Росами вмивається.

Кицька прокидається –

Лапками вмивається.

Ну а ми з сестричкою

Вмиваємось водичкою

Не менш важливо розвивати креативні здібності і в розвитку творчості —
ТРВЗ (теорія розвитку винахідницьких завдань).

Поняття «творчості» та «креативності» традиційно вживаються коли йдеться
про художню діяльність дошкільнят – музичну, образотворчу, літературну,
театральну і інші види діяльності. У реальному житті дошкільникові
доводиться виконувати як творчі так і не творчі завдання. Ми спочатку
намагаємось зрозуміти, що саме може викликати у дитини жвавий інтерес.
Зрозуміли, що дитину може зацікавити навіть добре знайомий предмет, але
використаний не за призначенням. Це може бути яйце з «кіндер-сюрприза»,
ялинові або соснові шишки, нитки, шкаралупка з горіха, які
перетворюються на забавних жучків, сонечка, кошики для іграшок та інше.

Розвиток у вихованців креативних здібностей – важливе педагогічне
завдання. Креативним має бути як процес діяльності дошкільників, так і
її результат; як процес виховання, так і процес навчання.

Створення сприятливих умов для прояву дітьми творчих здібностей –
запорука становлення креативності як базової якості особистості.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи