Реферат на тему:

Особливості формування правової культури студентів

 

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття)
зазначається, що формування правової культури – це один з елементів мети
національного виховання. Становлення демократичної держави, розвиток на
основі духовності, моральності неможливі без високоосвіченого
суспільства з розвинутою правовою культурою і глибокою правосвідомістю.
Тому формування правової культури є одним з основних напрямків розвитку
освіти.

Правова культура, як різновид культури загальної, охоплює [2, С. 13]: а)
певний рівень правового мислення й чуттєвого сприйняття правової
дійсності; б) стан процесів правотворчості та реалізації норм права; в)
специфічні способи правової діяльності; г) ціннісні надбання
матеріальних благ, створених людьми.

Компонентами індивідуальної правової культури є [5, С. 118]:

систематизовані знання про право, законодавство своєї країни, про
існуючий у суспільстві правопорядок, міри його укріплення та способи
охорони;

орієнтоване на цінність права і строгого правопорядку відношення
громадян до Закону, законослухняна поведінка та активне неприйняття
правопорушень;

соціально-корисна поведінка людини (реалізація прав і свобод,
відповідальне ставлення до обов’язків громадянина, готовність діяти
юридично грамотно).

Навчально-освітня і виховна діяльність із формування правової культури
студентів будується з опорою на їх інтелектуально-пізнавальну, вольову й
емоційно-моральну сфери. Правова культура, входячи елементом в усі види
взаємовідношень особистості з навколишнім світом, виступає основним і
обов’язковим регулятором діяльності і поведінки кожного індивіда [1, С.
15].

Можна визначити педагогічні умови, що сприяють засвоєнню студентами
змісту правової освіти як компонента їх правової культури [1; 4]:

1.             Розробка змісту правової освіти студентів, який включає
наступні компоненти: а) система знань про природу, суспільство, техніку,
мислення та способи діяльності; б) досвід здійснення способів
діяльності, що втілюється разом із знаннями в уміннях і навичках; в)
досвід творчої, пошукової діяльності при вирішенні нових проблем, які
виникають у суспільстві; г) досвід ціннісного відношення до об’єктів і
законів діяльності людини, його прояв у ставленні до навколишнього
світу, інших людей.

Говорячи про формування правової культури, засвоєння студентами змісту
правової освіти, необхідно забезпечити реалізацію її
інтелектуально-інформаційного компоненту, тобто засвоєння системи знань
про суть права, а саме: норми права, ознаки норми права, санкції за
порушення норми права; ознаки нормативно-правових актів; правопорушення,
його ознаки; функції юридичної відповідальності та її види, підстави для
притягнення до юридичної відповідальності; законність, правопорядок,
особливості правопорядку, структура і зміст правопорядку; правова
ідеологія і правова психологія.

2.                 Формування у студентів потреби в оволодінні правовою
культурою та її складовою – змістом правової освіти.

3.                 Систематичне, послідовне формування пізнавального
інтересу до процесу навчання та професійної діяльності (засобами ділових
та правових ігор).

4.                 Залучення студентів до самостійного вирішення
правових проблем у різноманітних ситуаціях.

5.                 Створення системи пізнавальних завдань для управління
навчальною діяльністю студентів. Особливо важливим тут є вироблення
практичних навичок застосування юридичних знань, правових норм.

Основними кроками з формування високої правової культури майбутнього
вчителя в умовах становлення української державності має стати [2; 3]:

—            продовження розробки цілісної концепції
громадянсько-правової освіти і виховання; оновлення змісту освіти
відповідно до досягнень юридичної, психолого-педагогічної науки,
сучасних технологій навчання, передового досвіду практичної діяльності
правоохоронних органів України;

—            підготовка стандартів, програм, підручників з даної
проблематики; розробка рекомендацій з громадянського і правового
виховання;

—            створення аудіо- та відеоматеріалів, комп’ютерних програм з
громадянсько-правознавчих курсів;

—            впровадження багатоступеневої та безперервної системи
навчання фахівців від початкової професійної підготовки до опанування
ними рівня вищої кваліфікації;

—            всебічне поглиблення правової, патріотично-виховної
тематики в навчальних курсах з філософії, етики, політології, історії,
культурології;

—            у галузі громадянсько-правової освіти здійснення підготовки
та перепідготовки вчительських кадрів, здатних застосовувати
особистісно-орієнтовані педагогічні технології, включаючи моделювання
реальних соціальних процесів, рольові та ділові ігри.

Таким чином, можна зробити висновок, що ефективному засвоєнню студентами
змісту правової освіти сприяє: розробка змісту правової освіти,
формування потреби в оволодінні ним, формування пізнавального інтересу
до процесу навчання, включення студентів у самостійну роботу,
застосування системи пізнавальних завдань. А створюючи умови для
засвоєння студентами змісту правової освіти, ми закладаємо базис для
формування їх як високоосвічених громадян з необхідним рівнем правової
культури.

Література

1.      Городиський М. Правова освіта майбутнього вчителя: Монографія /
За ред. М. Подберезського. – Х.: Легас, 2001. – 128 с.

2.      Леськова М., Леськов В. Розбудова державності: проблеми правової
культури // Рідна школа. – 1997. — № 10. – С. 13-16.

3.      Правовое образование в школе // Воспитание в школе. – 1996. — №
4. – С. 7-8.

4.      Слєпченко Т. Правове навчання: проблеми сьогодення // Рідна
школа. – 1998. — №5. – С. 34-35.

5.      Элиасберг Н. Система этико-правового образования и гражданского
воспитания: первые итоги // Народное образование. – 2001. — № 4. – С.
116-120.

 

Похожие записи